Ухвала

від 14.08.2024 по справі 331/4938/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/4938/24

Провадження № 1-кс/331/1684/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024080000001194 від 31.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про арешт майна, погодженим з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024080000001194 від 31.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024080000001194 від 31.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

31.07.2024 постановою прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №22023080000001256 виділено матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_5 в окреме кримінальне провадження №22024080000001194 за ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

16.07.2024 слідчим СВ УСБУ в Запорізькій області за погодженням із прокурором, групи прокурорів який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, складено повідомлення про підозру, а 19.07.2024 повідомлено ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, у період часу з 02.08.2023 по 10.09.2023 включно, перебуваючи в с. Стульневе Чернігівської ОТГ Бердянського району Запорізької області, територія якого з 26.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією, бажаючи проявити себе перед вищим військово-політичним керівництвом держави-агресора рф та окупаційною адміністрацією, безпосередньо підтримав проведення незаконних виборів т.зв. «депутатов Заксобрания и муниципальных образований» на тимчасово окупованій території Запорізької області, та, будучи призначеним, невстановленими представниками окупаційної влади рф, на посаду члена комісії т.зв. «участковой избирательной комиссии №347 Черниговского муниципального округа», яка розташовувалась за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з іншими невстановленими членами вказаної виборчої комісії брав безпосередню участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території с. Стульневе Чернігівської ОТГ Бердянського району Запорізької області.

Згідно з Конституцією України, Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних формувань інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і рф 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент рф володимир путін та інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф, діючи всупереч вимогам п.п. 1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.

Президент російської федерації 22 лютого 2022 року направив до ради федерації звернення про використання збройних формувань російської федерації за межами російської федерації, яке було задоволено.

Приблизно о 5 годині 00 хвилин 24 лютого 2022 року президент російської федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України та віддав відповідний наказ підрозділам збройних формувань рф про вторгнення на територію суверенної України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаних наказів, військовослужбовці зф рф, шляхом збройної агресії із застосуванням зброї, військової техніки та артилерії, з нанесенням ракетних та авіаційно-бомбових ударів по військовій та цивільній інфраструктурі, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Донецькій, Запорізькій, Житомирській, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Херсонській та Чернігівській областях, та здійснили збройний напад на державні органи влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти військової та цивільної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, після чого здійснили військову окупацію частини території України, в тому числі Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області.

Так з метою відсічі військовій агресії, Указом Президента України ОСОБА_6 №64/2022 від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється діяКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Крім того, відповідно до п. 6 ст. 1-1 Закону: окупаційна адміністрація російської федерації - сукупність державних органів і структур російської федерації, функціонально відповідальних за управління тимчасово окупованими територіями та підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних повноважень на тимчасово окупованих територіях та які виконували чи виконують властиві органам державної влади чи органам місцевого самоврядування функції на тимчасово окупованій території України, в тому числі органи, організації, підприємства та установи, включаючи правоохоронні та судові органи, нотаріусів та суб`єктів адміністративних послуг.

А також, згідно з п. 7 ст. 1-1 Закону: тимчасово окупована Російською Федерацією територія України - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну», органи держави-терориста (держави-агресора) - органи державної влади, у тому числі правоохоронні органи (міліція, поліція тощо), збройні сили, органи судової влади, внутрішні війська, підрозділи спеціального призначення, органи, відповідальні за охорону та захист державного кордону, органи, відповідальні за здійснення податкової та митної політики, органи, відповідальні за проведення дізнання або досудового (попереднього) слідства, прокуратура, органи, відповідальні за державну безпеку або безпеку вищого керівництва держави-терориста (держави-агресора), підрозділи, відповідальні за виконання миротворчих місій, інші збройні, військові, воєнізовані, парамілітарні або інші силові формування держави-терориста (держави-агресора), їх складові або структурні підрозділи, у тому числі формування, найменування яких не відповідають офіційним назвам, прийнятим у державі-терористі (державі-агресорі), але які за здійснюваними функціями належать до зазначених органів чи формувань, а також медіа, в яких держава-терорист (держава-агресор) має частку власності (корпоративних прав) безпосередньо або через третіх осіб, у тому числі через органи державної влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства тощо.

Починаючи з 26.02.2022 невстановлені представники зф держави-агресора рф спільно з представниками окупаційної адміністрації Бердянського району Запорізької області, спрямовують свою діяльність на створення незаконних органів влади, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора на тимчасово окупованій території Бердянського району Запорізької області, всупереч порядку передбаченого чинним законодавством України, з метою встановлення тотального контролю та закріплення окупаційної влади, яка сприятиме у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України, а також впливу на мешканців Бердянського району Запорізької області з метою виконання останніми вказівок та розпоряджень окупаційної влади, в тому числі мінімізації акцій спротиву представникам країни-агресора та окупаційної адміністрації.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №254 від 22.09.2023 «Про затвердження змін до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», яким було затверджено зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 с. Стульневе Чергінівської ОТГ Бердянського району Запорізької області належить до переліку тимчасово окупованих російською федерацією територій з 26.02.2022 року.

Так, громадянин України ОСОБА_5 , діючи умисно, у період часу з 02.08.2023 по 10.09.2023 включно, перебуваючи в с. Стульневе Чернігівської ОТГ Бердянського району Запорізької області, територія якого з 26.02.2022 по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією, бажаючи проявити себе перед вищим військово-політичним керівництвом держави-агресора рф та окупаційною адміністрацією, безпосередньо підтримав проведення незаконних виборів т.зв. «депутатов Заксобрания и муниципальных образований» на тимчасово окупованій території Запорізької області, та, будучи призначеним, невстановленими представниками окупаційної влади рф, на посаду члена комісії т.зв. «участковой избирательной комиссии №347 Черниговского муниципального округа», яка розташовувалась за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою змовою з іншими невстановленими членами вказаної виборчої комісії брав безпосередню участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території АДРЕСА_2 .

Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст.1111 КК України - участь в організації та проведенні незаконних виборів на тимчасово окупованій території, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо підозрюваного встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві приватної власності належать, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 2325587200:01:014:0001, площею 8.3001 га, розмір частки 1/1; земельна ділянка з кадастровим номером 2325587200:01:014:0004, площею 8.3001 га, розмір частки 1/1; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , розмір частки 1/1; транспортний засіб марки NISSAN MAXIMA, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2002.

У цей час незастосування заборони або обмеження в користуванні, розпорядженні нерухомим майном та рухомим майном ОСОБА_5 призведе до перереєстрації вказаного нерухомого та рухомого майна на іншу особу та призведе до неможливості забезпечити його конфіскацію.

Слідчий у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 172 та ч. 4 ст. 107КПК України слідчий суддя вважав за можливе розглянути клопотання за відсутності вказаних осіб, без здійснення фіксування технічними засобами.

Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання, долучені до нього копії документів, дійшов наступного висновку.

Матеріалами провадження встановлено, що в провадженні слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 22024080000001194 від 31.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

16.07.2024 року слідчим 2-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області, в межах кримінального провадження № 22023080000001256 від 04.08.2023 р., складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке опубліковано на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, а також в газеті «Урядовий кур`єр» у розділі «Оголошення» № 146 ( НОМЕР_3 ) від 19.07.2024 р., та 19.07.2024 р. вручено його захиснику адвокату ОСОБА_7 .

Матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_5 31.07.2024 року були виділені з ЄРДР № 22023080000001256 в окреме провадження, про що були внесені відповідні відомості до ЄРДР № 22024080000001194.

Так, санкція ч.5 ст.111-1 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна або без такої, тому у випадку постановлення обвинувального вироку суду майно ОСОБА_5 може бути конфісковано в дохід держави.

Таким чином, метою накладення арешту на зазначене майно є забезпечення конфіскації майна.

Зазначені обставини переконують слідчого суддю у тому, що правова підстава накладення арешту на майна наявна та підтверджена.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 387074148 від 16.07.2024 р., ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 2325587200:01:014:0001, площею 8,3001 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1955399823255.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 387074184 від 16.07.2024 р., ОСОБА_5 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером: 2325587200:01:014:0004, площею 8,3001 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1762442623255.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 387074238 від 16.07.2024 р., ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно із реєстраційною карткою ТЗ (заява: 325346418, NZA: НОМЕР_4 ) за ОСОБА_5 зареєстрований транспортний засіб марки Nissan Maxima, 2002 року випуску, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 .

Відповідно до ч. 12 ст. 170 КПК України заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Таким чином, арешт на майно накладається без такої заборони.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для накладення арешту на майно, розумність та співмірність обмежень права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого 2-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області лейтенанта юстиції ОСОБА_3 , погодженого з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 , про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024080000001194 від 31.07.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 5 ст. 111-1 КК України - задовольнити частково.

Накласти арешт шляхом заборони користування, розпорядження та відчуження на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- земельна ділянка з кадастровим номером 2325587200:01:014:0001, площею 8.3001 га, розмір частки 1/1;

- земельна ділянка з кадастровим номером 2325587200:01:014:0004, площею 8.3001 га, розмір частки 1/1;

- транспортний засіб марки NISSAN MAXIMA, номер кузова НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , рік випуску 2002.

Накласти арештшляхом заборонирозпорядження тавідчуження намайно,що належитьна правіприватної власностіпідозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , розмір частки 1/1.

В іншій частині клопотання залишити без задоволення.

Роз`яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1