Рішення

від 19.08.2024 по справі 947/24106/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/24106/24

Провадження № 2/947/4972/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Куриленко О.М.

за участю секретаря судового засідання - Сопової А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - Одеська спеціалізована Біржа нерухомості про визнання дійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна №97.06-462 від 18.06.1997 року, укладений на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - дійсним.

Свої вимоги мотивувала тим, що 18.06.1997 року між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з іншої сторони, на Одеській спеціалізованій Біржі Нерухомості був укладений договір №97.06-462 від 18.06.1997 року купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Біржове оформлення договору сторонами було обрано, оскільки така форма оформлення майнового роду договорів відповідала діючому на той час законодавству України, що підтверджується державною реєстрацією даного договору Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації. Після продажу квартири, відповідачі передали позивачу всі правовстановлюючі документи, а також ключі. З моменту придбання квартири за адресою: АДРЕСА_1 і до сьогоднішнього часу позивач здійснював право користування та володіння квартирою у повному обсязі, оскільки він у ній мешкає, сплачує всі комунальні послуги, підтримує її в належному технічному та санітарному стані. Нещодавно позивач виявив намір продати належну йому квартиру, втім нотаріус відмовив у засвідчені будь-яких правочинів щодо цієї квартири, оскільки ст. 657 чинного Цивільного кодексу договори купівлі-продажу земельних ділянок, єдиних майнових комплексів, житлових будинків (квартир) або іншого нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню. Позивач стверджує, що не може реалізовувати свої правомочності власника квартири, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 09.08.2024 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явились, про час та місце його проведення сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надійшло.

Представник третьої особи - Одеської спеціалізованої Біржі нерухомості у судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідачів.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 1963 року, який діяв на момент укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири.

Судом встановлено, що 18.06.1997 року між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з іншої сторони, на Одеській спеціалізованій Біржі Нерухомості був укладений договір №97.06-462 від 18.06.1997 року купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира має загальну площу - 66,8 м?, житлову площу - 36 м? та складається з трьох житлових кімнат, коридору, кухні, туалету, ванної кімнати, вбудованої шафи.

Право власності продавців - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданим УЖКГ Одеської міської ради народних депутатів від 11.06.1997 року за №4-11484, зареєстрованим в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації 13.06.1997 року за №5, ст.157, кн. 221 пр.

Продавці повідомили про відсутні прав третіх осіб на квартиру, що відчужується, зокрема, що відчужувана квартира до теперішнього часу не продана, не закладена, не подарована, не здана в оренду, в спорі і під арештом не перебуває. Дана обставина підтверджується підписами власників квартири. Інвентарна ціна квартири складає 8016 грн.

За умовами п.6 договору №97.06-462 купівлі-продажу нерухомого майна позивач сплатив продавцям 8100 гривень, які продавці отримали до підписання договору.

Згідно до п.8 Договору продавцям та покупцю були роз`яснені вимоги ст. ст. 87, 143, 182 і 194 Кримінального кодексу України , передбачену кримінальну відповідальність за заподіяння майнової шкоди, шахрайство, підробку і використання підроблених документів, за продаж майна, на який накладений арешт чи яке описано, а також ст. 48, 229, 230 Цивільного кодексу України.

Договір №97.06 - 462 купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , був зареєстрований в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації 10.07.1997 року за №221, пр-ст.157- р.№173.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу 86416947, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1239787751101, власником квартири загальною площею 66,8 м?, житлової площі 36 м?, за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі (ст. 219 ЦК України).

Разом з тим, у відповідності зі ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року, що діяла на момент виникнення правовідносин, при укладені договорів купівлі-продажу нерухомого майна потрібна нотаріальна форма договору, якщо хоча б одна зі сторін договору є громадянин України.

Згідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 року) та ст. 220 ЦК України (у редакції 2003 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, а інша ухиляється від нотаріального посвідчення, суд вправі на вимогу однієї зі сторін визнати угоду дійсної.

Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона є куплею-продажем, допущеною до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеної з моменту її реєстрації на біржі.

Таким чином, сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу, у результаті яких наступили юридичні наслідки, а саме одна сторона передала іншій квартиру.

Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна за договором від 18 червня 1997 року ніким не спростовані та свідчать про те, що позивач є добросовісним набувачем нерухомого майна.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За таких обставин, коли покупець передав гроші за куплену квартиру, а відповідачі передали йому у відповідь квартиру та правовстановлюючі документи, а позивач відповідно їх прийняв та розпочав користуватися вказаною квартирою, суд, на підставі ст. ст. 224-225 ЦК УРСР (в ред.1963 р.), яка діяла на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, вважає, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу і право власності на куплене нерухоме майно підлягає захисту шляхом визнання правочину дійсним.

Отже, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що при укладанні договору сторони домовились щодо усіх істотних умов, всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, сторони мали вільне волевиявлення, необхідний обсяг цивільної дієздатності, таким чином є усі підстави для визнання договору дійсним.

Крім того, згідно з ст. 328 ЦК України,України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

З урахуванням вищевказаного, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов законний та обґрунтований та підлягає задоволенню шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна №97.06-462 від 18 червня 1997 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 280-283 ЦПК України, ст. 47 ч. 2 ст. 227 ЦК Україна у редакції 1963 року, ст. 220 ЦК України в редакції 2003 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа - Одеська спеціалізована Біржа нерухомості про визнання дійсним договору купівлі-продажу - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна №97.06-462 від 18.06.1997 року за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 66,8 м?, житловою площею 36 м?, яка складається з трьох житлових кімнат, коридору, кухні, туалету, ванної кімнати, вбудованої шафи, зареєстрований в Одеському міжміському бюро технічної інвентаризації 10.07.1997 року за №221, пр-стр.157-р. №173 між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з іншої сторони, зареєстрований на Одеській спеціалізованій Біржі Нерухомості.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Куриленко О.М.