Рішення

від 25.06.2024 по справі 943/1699/23

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/1699/23

Провадження № 2/943/223/2024

25 червня 2024 року року м.Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Шендрікової Г.О.,

за участю секретаря судового засідання Ладиги С.В.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Буську цивільну справу за позовом представника позивача адвоката Лукащука Я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Зозуля Ю.М., третя особа: Фермерське господарство «Успіх Агро» про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної незаконним успадкуванням спадщини на земельні ділянки після померлих батьків,

в с т а н о в и в :

Представник позивача адвокат Лукащук Я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, який мотивуває тим, що відповідачка ОСОБА_2 , яка являється рідною сестрою позивачки ОСОБА_1 22.12.2017 року звернулася в Буський районний суд з позовом до бувшої Чанижської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом і заповітом після смерті батьків ОСОБА_3 . померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 і матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не залучивши, як позивача свою сестру, особу з інвалідністю другої групи позивачку ОСОБА_1 , яка має право на обов`язкову частку в спадщині відповідно до ст. 1235 ЦК України. Рішенням Буського районного суду від 08.05.2018 року позов було задоволено повністю. Дане рішення представником позивачки ОСОБА_5 було оскаржено до Львівського апеляційного суду, яке 17.06.2021 року було скасовано і ухвалене нове рішення. Враховуючи те, що згідно ст. 1241 ЦК України позивач ОСОБА_1 як непрацездатна особа з інвалідністю 2-ої групи, має право на обов`язкова частку по спадщині на земельні ділянки. Відтак, після смерті батька ОСОБА_3 спадщина на земельні ділянки, якого відкрита по закону, частки відповідачки ОСОБА_2 та позивачки ОСОБА_1 є рівними: після смерті матері ОСОБА_4 відповідачка ОСОБА_2 спадкує по заповіту все належне померлій майно, в тому числі земельні ділянки, однак відповідно до частини першої ст. 1235 ЦК України її частка на право спадкування становить 3/4 земельної ділянки, що належала померлій ОСОБА_4 решту 1/4 частини земельної ділянки, належить ОСОБА_1 інших першочергових спадкоємців на дану нерухомість, ні за законом, ні та заповітом немає. Згідно рішення Буського районного суду від 05.09.2022 року визнано за позивачкою ОСОБА_1 право приватної власності в порядку спадкування за законом на середню частку (пай) в розмірі 1/2 частки від площі 2.28 га умовних кадастрових одиниць з них ріллі 0.43 га та кормових угідь 0.71 га. розташованих на території Буської міської ради Львівської області, після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також право приватної власності в порядку спадкування за законом на середню земельну частку (пай) в розмірі 1/4 частки від двох земельних ділянок (паю) загальною площею 0,882 га, що становить з них ріллі 0.4766 га та кормові угіддя 0.4115 га. розташованих на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Для об`єктивного вирішення даного питання в суді. 07.09.2023 року Фермерсько господарству «Успіх Агро» був направлений Адвокатський запит щоб надати довідку незаконне нарахування оплати за вище вказані земельні ділянки ОСОБА_2 згідно рішення Буського районного суду від 08.05.2018 року, яке 17.06.2021 року Львівським апеляційним судом було скасовано, однак Фермерське господарство «Успіх Агро» даний запит проігнорувало, посилаючись на те, що дана інформація є конфіденційною, доступ до суб`єктів владних повноважень. фізичним особам обмежений, крім суб`єктів владних повноважень. Крім матеріальної шкоди позивачці ОСОБА_1 , ще нанесена моральна шкода, яка передбачена ст. 1166 ЦК України. Позбавлення спадщини після батьків позивачки їй було заподіяну значну моральну шкоду, що спричинило значні моральні страждання. Вона втратила душевний спокій, багато часу витрачала на оформлення документів щодо подання апеляційної скарги, переживания позивачки посилились відмовою відповідачки ОСОБА_2 переглянути дане незаконне рішення суду від 08.05.2018 року. Внаслідок нервових стресів у позивачки погіршилось здоров`я, так як вона являється інвали другої групи. Заподіяну моральну шкоду позивачка ОСОБА_1 06.02.2024 року представник позивачки адвокат Лукащук Я.М. доповнив позовну заяву та просив суд, скасувати договір оренди землі, який був укладений між приватною фірмою "Успіх Агро" і незаконним власником нерухомості ОСОБА_2 в 2018 році. Просять позов задвоволити.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Зозуля Ю.М.в судове засідання не прибули, належно та вчасно були повідомлені про день і час розгляду справи. Заяви про слухання справи у їх відсутності суду не надавали. Про причини неявки суд не повідомили.

Третя особа Фермерське господарство "Успіх Агро" явку свого повноважного представника суду не забезпечив, належно тавчасно булиповідомлені продень ічас розглядусправи.Заяви прослухання справиу їхвідсутності судуне надавали.Про причининеявки судне повідомили.

Дослідившиматеріалисправи, суд приходить до наступного.

В силу ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленомуцим Кодексом, звернутися до суду за захистомсвоїхпорушених, невизнанихабооспорюваних прав, свобод чизаконнихінтересів.

Відповідно дост. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей15,16 ЦК України,статтею 4 ЦПК Українипередбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частини другоїстатті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 5, 6ст. 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістомч.ч.1,3ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, а на відповідача - доведення обґрунтованості та підставності заперечень проти позову. Саме на сторони покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції у справі.

Згідно зістаттею 77 ЦПК Українипредметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно доч.ч.1,2ст.76ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою устатті 129 Конституції України.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений устатті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме сторони, як особи, які на власний розсуд розпоряджаються своїми процесуальними правами щодо предмета спору, визначають докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Неподання стороною належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог/заперечень проти позову є підставою для вмотивованого висновку судів про недоведеність та необґрунтованість позиції сторони у справі, адже саме зазначені стороною обставини, а не висновки судів, у такому випадку ґрунтуються на припущеннях. Сторона має довести належними та допустимими доказами свою правову позицію у справі.

Суд зобов`язаний здійснювати правосуддя на засадах рівності учасників цивільного процесу перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак.

Рішенням Буськогорайонного судуЛьвівської областівід 05.09.2022року позов ОСОБА_1 ,від їїімені дієпредставник ОСОБА_6 ,доБуської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельні ділянки задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на середню частку (пай) в розмірі частки від площі 2.28 га умовних кадастрових одиниць з них ріллі 0,43 га та кормових угідь 0,71 га, розташованих на території Буської міської ради Львівської області, після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування за законом на середню земельну ділянку (пай) в розмірі частки від двох земельних ділянок (паю) загальною площею 0,882 га, що становить з них ріллі 0,4766 та кормових угідь 0,4115 га, які розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області, після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із витягів із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачаються відомості про реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 20 червня 2023 року на 1/2 земельної ділянки площею 0,5574 га (кадастровий номер 4620687000:11:000:0002), на 1/2 земельної ділянки площею 1,6464 га (кадастровий номер: 4620687000:16:000:0027), на 1/2 земельної ділянки площею 1,9278 га (кадастровий номер 4620687000:14:000:0099), та на 1/2 земельної ділянки площею 1,9065 га (кадастровий номер: 4620687000:12:000:0056).

Відповідно до ч.1-2ст.23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3,5 зазначеногозаконувизначено те, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормамистатті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.1ст.1173 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Аналогічні норми визначені ч.1ст.1174 ЦК Українидля відшкодування шкоди, завданій фізичній особі рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень.

Відповідно достатті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Україниунормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст.387 ЦК України).

Відповідно до п. ґ) ч.3ст.152 ЗК Українизахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Статтею 156 ЗК Українивизначено те, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок:

а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов`язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;

в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;

г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;

ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;

д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;

е) використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі.

є) використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності.

Нормами ч.1,3ст.211 ЦК Українигромадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення:

а) укладення угод з порушенням земельного законодавства;

б) самовільне зайняття земельних ділянок;

в) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

г) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об`єктів, що негативно впливають на стан земель тощо. При цьому, методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1ст.1212 ЦК Українипередбачено те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1,2ст.1213 ЦК Українивизначено те, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Частиною 1ст.1214 ЦК Українивизначено те, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.

На думкусуду,саме внаслідоквчинення вищевказаних відповідачкою протиправних дій по порушенню права позивачки на спадщину після батьків ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода у виді душевних переживань, які тривали з початку 2017 року і по день ухвалення рішення у даній справі.

Із огляду на вищевикладене, суд уважає доведеними, передбачені п.2 ч.2ст.23 ЦК, ч.1 ст.1167,1173,1174 ЦК України, підстави для цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди з відповідачки на користь позивачки, а саме: установлена наявність такої шкоди, протиправність дій її заподіювачів, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діями заподіювачів незалежно від наявності вини.

Аналізуючи доводи заявленого позову, оцінюючи досліджені докази у даній справі, застосовуючи вищенаведені норми права, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.137, ч.1,2ст.141 ЦПК Українисудовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на співвідповідачів.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 03.10.2007 року позивачка по справі ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання, термін: дії довічно.

Позивачка ОСОБА_1 , як інвалід ІІ групи, на підставі п. 9 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»звільнена від сплати судового збору за подання будь-якого позову до суду.

Керуючись ст.2,4,12,13,81,89,141,263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов представника позивача адвоката Лукащука Я.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Зозуля Ю.М., третя особа: Фермерське господарство «Успіх Агро» про відшкодування майнової та моральної шкоди заподіяної незаконним успадкуванням спадщини на земельні ділянки після померлих батьків задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: с. Чаниж, Золочівський район Львівська область моральну шкоду в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка проживає АДРЕСА_1 в користь держави судовий збір в сумі 1 211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 12.08.2024 р.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована в с. Чаниж, Золочівського району Львівської області.

Представник позивача: адвокат Лукащук Ярослав Михайлович.

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає АДРЕСА_1 .

Представник відповідачки: адвокат Зозуля Юрій Михайлович.

Третя особа: Фермерське господарство «Успіх Агро», адреса: вул. Шевченка, 7 с. Заводське Золочівського району Львівської області 80500.

Суддя: Г. О. Шендрікова