Рішення

від 16.08.2024 по справі 466/4747/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/4747/24

Провадження № 2/466/1700/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2024 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Костюк В. С.

з участю: представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Матвєєва Юлія Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

у с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 01 травня 2024 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Матвєєва Ю.В. про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на 48/100 (сорок вісім сотих) часток земельної ділянки, загальною площею 0,0728 га, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 (шість), кадастровий номер земельної ділянки: 4610137500:11:005:0048.

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

До дня смерті його батько проживав в будинку АДРЕСА_2 частин цього житлового будинку належали його батькові.

В житловому будинку батько Позивача займав приміщення: 2-1/1,3 кв.м коридор, 2- 2/1,9 кв.м санвузол, 2-3/9,9 кв.м коридор, 2-4/15,5 кв.м житлова, 2-5/11,6 кв.м житлова, «а» тамбур, «а1» східці, гараж під літерою «В». У спільному користуванні співвласників житлового будинку огорожа №1 ворота № 1 і № 2 , хвіртки №3 і № 5 , замощення І згідно з технічним паспортом.

Крім цього, за твердженням Позивача, його батькові на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка площею 0,0728 га, кадастровий №4610137500:11:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина за законом.

Позивач зазначив, що заповіту за час життя його батько не складав.

Як вказує Позивач, він, ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем. Інших спадкоємців за заповітом і за законом, які б мали право на обов`язкову частку немає. Брат Позивача (син померлого) - ОСОБА_5 відмовився від права спадкування.

Він, Позивач, як спадкоємець за законом, 24.10.2023 подав до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Матвєєвої Ю.В. заяву про прийняття спадщини на спадкове майно, а саме: 58/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0728 га, кадастровий №4610137500:11:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шість), цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

25 квітня 2024 року приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Матвєєва Ю.В., на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, видала Свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезгаданих 58/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Однак, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезгадану земельну ділянку площею 0,0728 га, що перебувала у спільній сумісній власності, приватний нотаріус листом від 30.03.2024 за вих.№40/02-14 повідомила про таку неможливість, оскільки у праві спільної сумісної власності не визначені частки. З врахуванням вищенаведених обставин рекомендувала звернутися до суду.

Спірна земельна ділянка площею 0,0728 га, кадастровий №4610137500:11:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шість) належить двом співвласникам: спадкодавцю ОСОБА_4 та Відповідачу ОСОБА_2 , їх частки у праві власності на вказану земельну є фактично рівними, тобто по 1/2. Однак, земельна ділянка знаходиться під будинком АДРЕСА_1 , на який він, позивач, в порядку спадкування за законом, набув право власності у розмірі 58/100 ідеальних часток.

Позивач вказав, що за життя, між його батьком та Відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто домовленості, щодо порядку користування вищезгаданої земельної ділянки.

За таких обставин, як стверджує Позивач, Відповідач користується частиною земельної ділянки, що становить 0,0378 га, а спадкодавець користувався частиною земельної ділянки, що становить 0,0350 га, що підтверджуються відповідною схемою поділу меж земельної ділянки за кадастром номером 4610137500:11:005:0048, яка підписана сторонами, не оскаржується та не заперечується.

Позивач просить врахувати фактичний поділ земельної ділянки між її співвласниками- спакодавцем, який користувався 0,0350 га та Відповідачем, який користується 0,0378 га, що на думку Позивача є підстави, визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0728 га, кадастровий номер 4610137500:11:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шість) в розмірі 48/100 часток земельної ділянки. (а.с.1-5)

Обґрунтування заперечень відповідача.

Письмовий відзив на позовну заяву Відповідачем не подавався.

Пояснення третьої особи.

Третьою особою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Матвєєвою Ю.В. письмові пояснення по суті позову суду не подавались.

Процесуальні дії у справі.

03 травня 2024 року Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання (а.с.22).

17 червня 2024 року Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.37).

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів, норми права, що застосовані судом при розгляді спірних правовідносин та висновки суду.

У судовому розгляді уповноважений представник Позивача, адвокат Ільків Г.М. (а.с.39), позовні вимоги підтримала, надала пояснення, що аналогічні викладеному в тексті позовної заяви, просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, доводи якими Позивач обґрунтовує позовні вимоги не спростовував, проти задоволення позову заперечень не висловив (а.с.41-42).

Третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Матвєєва Ю.В. в судовий розгляд при належному повідомленні про час і місце розгляду справи не з`явилась.

Судом, перевіркою доводів сторін і обставин справи та дослідженням наявних письмових доказів встановлено наступне.

Позовні вимоги виникли з приводу визнання права власності на нерухоме майно при реалізації права спадкування за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна, або основної його частини.

Оскільки нерухоме (спадкове майно) знаходиться в Шевченківському районі м. Львова, відтак розгляд даної позовної заяви підсудний Шевченківському районному суду м. Львова.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31 липня 2023 року, відповідний актовий запис №4562, Серія НОМЕР_4 (а.с.9).

Згідно свідоцтва про народження (а.с.8) Позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_4 , актовий запис №8028 від 16 жовтня 1976 року.

Суду не спростовано доводів відповідача, що до дня своєї смерті ОСОБА_4 проживав в будинку АДРЕСА_1 .

На підставі Свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого 29.12.2012 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 29.12.2012 за №3165-Ж-Ш, 58/100 частин будинку АДРЕСА_1 належали ОСОБА_4 . Право власності на 58/100 частин житлового будинку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 22.01.2013, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Матвєєвою Ю.В. 25 квітня 2024 року (а.с.16-17).

Загальна площа будинку АДРЕСА_1 становить 77,3 кв.м, житлова площа-43,5 кв.м.

В даному житловому будинку його батько займав такі приміщення: 2-1/1,3 кв.м коридор, 2- 2/1,9 кв.м санвузол, 2-3/9,9 кв.м коридор, 2-4/15,5 кв.м житлова, 2-5/11,6 кв.м житлова, «а» тамбур, «а1» східці, гараж під літерою «В». У (щільному користуванні співвласників житлового будинку огорожа №1 ворота №1 і №2, хвіртки №3 і № 5 , замощення І згідно з технічним паспортом. (а.с.16)

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 на підставі рішення органу місцевого самоврядування, Львівської міської ради №2857 від 12.12.2022 на праві спільної сумісної власності належала земельна ділянка площею 0,0728 га, кадастровий №4610137500:11:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шість), цільове призначення - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що підтверджується Витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.02.2024 (а.с.10-13).

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст.1217-1219 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав та обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Згідно ч.1 ст.1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Суду не спростовано, що Позивач ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 .

25 квітня 2024 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Матвєєвою Ю.В., на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на 58/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (а.с.16).

Щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку площею 0,0728 га, що перебувала у спільній сумісній власності, приватний нотаріус листом від 30.03.2024 за вих.№40/02-14 повідомила Позивача про таку неможливість, оскільки у праві спільної сумісної власності не визначені частки. З врахуванням вищенаведених обставин рекомендувала звернутися до суду (а.с.18).

Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч.1 ст. 368 ЦК України)

Розподіл часток майна, згідно вимог ч.1 ст. 372 ЦК України, за домовленістю між співвласниками в даному випадку є неможливим, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 , як один із співвласників вищезазначеної земельної ділянки, помер.

Згідно ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини.

При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Положеннями постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що в разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Аналізуючи наведені норми закону, слід вважати, що при поділі (виділі) часток у майні, яке перебуває у спільній сумісній власності, в тому числі й визначенні, законом фактично встановлюється презумпція рівності таких часток.

Спірна земельна ділянка площею 0,0728 га, кадастровий №4610137500:11:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шість) належить двом співвласникам: спадкодавцю - ОСОБА_4 та Відповідачу - ОСОБА_2 , отже їх частки у праві власності на вказану земельну є фактично рівними, тобто по 1/2. Однак, земельна ділянка знаходиться під будинком АДРЕСА_1 , на якій Позивач, в порядку спадкування за законом, набув право власності у розмірі 58/100 ідеальних часток.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувана (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Як передбачено ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувана (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувану (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку.

Верховний Суд у постановах від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15 та від 16.09.2020 у справі № 464/1663/18 висловив правову позицію про те, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

Сторонами визнано та не оспорюється, що за життя, між спадкодавцем - батьком Позивача та Відповідачем ОСОБА_2 було досягнуто домовленості щодо порядку користування вищезгаданої земельної ділянки.

Відповідач визнав, що користується частиною земельної ділянки, котра становить 0,0378 га, а спадкодавець користувався частиною земельної ділянки, що становить 0,0350 га. Також ці обставини підтверджуються відповідною схемою поділу меж земельної ділянки за кадастром номером 4610137500:11:005:0048 (а.с.19).

Враховуючи фактичний поділ земельної ділянки між її співвласниками- спадкодавцем, який користувався 0,0350 га та Відповідачем, який користується 0,0378 га, суд дійшов переконання про наявність правових підстав, визнати за Позивачем ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0728 га, кадастровий номер 4610137500:11:005:0048, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (шість) в розмірі 48/100 часток земельної ділянки.

Суд вважає, що визнання права власності в порядку спадкування є належним способом захисту Позивача, оскільки на момент смерті спадкодавця частка у спільній сумісній власності не була визначена.

Враховуючи викладене, суд доходить обґрунтованого висновку, основаного на дослідженні доказів, котрі визнані належними та допустимими, їх аналізу та перевірки доводів сторін, що позовні вимоги є підставними, відповідають вимогам Закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Суд враховує позицію сторони Позивача про відмову від стягнення судових витрат з Відповідача, тому такі слід залишити за Позивачем.

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 77, 81, 141, 142, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Матвєєва Юлія Володимирівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 48/100 (сорок вісім сотих) частки земельної ділянки загальною площею 0,0728 га, кадастровий номер земельної ділянки 4610137500:11:005:0048, місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 .

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Матвєєва Юлія Володимирівна, місцезнаходження: 79069, м. Львів, вул. Ковалика професора, 1.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 16 серпня 2024 року.

Суддя П. Т. Едер