Справа № 747/411/24
Провадження № 2/747/144/24
РІШЕННЯ
іменем України
19.08.2024 року селище Талалаївка
Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Тіщенко Л.В.
секретаря Зірки В.П.
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельних ділянок,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається із земельних ділянок площею 4, 6126 га рілля, кадастровий номер 7425381500:03:001:0497; площею 0, 8760 га сіножаті, кадастровий номер 7425381500:03:001:0946, площею 3, 8026 га рілля, кадастровий номер 7425381500:03:001:0218; площею 0, 8848 га сіножаті кадастровий номер 7425381500:03:001:0947, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Земельні ділянки розташовані на території Корінецького старостинського округу Талалаївської селищної ради. Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його двоюрідна сестра - позивач ОСОБА_1 , так як інших спадкоємців ні за законом, ні за заповітом у спадкодавця немає. Спадкодавець ОСОБА_2 за життя на підставі рішення Талалаївського районного суду від 12 жовтня 2018 року, визнав за собою право на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Відповідно до даного рішення за ОСОБА_2 визнано право на земельні частки (паї) згідно сертифікатів серії ЧН № 0261945 та ЧН № 0317554 від 22 серпня 1996 року на території Корінецького старостинського округу. Після набрання законної сили рішення суду ОСОБА_2 звернувся із заявою до Талалаївської РДА щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі для отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку. 29 листопада 2018 року Талалаївська РДА прийняла розпорядження № 491 «Про відведення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) ОСОБА_2 », яким надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку взамін сертифікатів на земельні частки (паї). На підставі цього розпорядження було виготовлено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок (паїв) № 185 та № 205 в натурі, сформовано земельні ділянки та присвоєно кадастрові номери, що підтверджується витягами із Державного земельного кадастру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та не встиг завершити процедуру приватизації земельних ділянок, а саме - затвердити Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (паїв) № 185 та № 205 в натурі (на місцевості) взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) та зареєструвати своє право власності на земельні ділянки. 25 листопада 2021 року позивач звернулась до нотаріуса по питанню оформлення своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Причиною відмови стало те, що спадкодавець за життя не встиг затвердити технічну документацію із землеустрою та зареєструвати своє право власності на земельні ділянки, надані йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, приватизацію яких розпочав за життя, але не встиг завершити та отримати правовстановлюючий документ, межі земельних ділянок встановлені в натурі, земельним ділянці присвоєно кадастрові номери. Відомості про земельні ділянки внесені до державного реєстру земель.
Тому позивач ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право на завершення приватизації спадкових земельних ділянок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та одержання правовстановлюючих документів на своє ім`я.
Ухвалою від 30 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження по справі та призначене підготовче судове засідання на 19 серпня 2024 року, про що учасники справи повідомлені належним чином.
В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник не з`явились, в позовній заяві просили суд розглянути справу без їх участі. Представник відповідача - Талалаївської селищної ради - в підготовче судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подали заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради, позовні вимоги визнають.
Суд, розглянувши заяви учасників справи, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Крім того, розглянувши визнання відповідачем - Талалаївською селищною радою - позову ОСОБА_3 , суд приходить до наступного висновку.
Положенням ч.4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому судовому засіданні рішенні у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього кодексу. Статтею 206 ЦПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Поскільки визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права свободи та інтереси інших осіб, поскільки позивач являється єдиним спадкоємцем за заповітом, тому суд приходить до висновку про прийняття визнання позову відповідачем та про винесення рішення по суті справи у підготовчому судовому засіданні.
Суд, дослідивши та проаналізувавши наявні по справі докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, наданими учасниками справи на підтвердження своїх вимог та заперечень щодо позову, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Так, судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.10). Рішенням Талалаївського районного суду від 30 червня 2021 року, яке набрало законної сили 03 серпня 2021 року, встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідним братом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11-12) Повідомленням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Татаріної О.В. від 21.11.2021 року ОСОБА_1 , як спадкоємиці п`ятої черги після смерті двоюрідного брата ОСОБА_2 , відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки у спадковій справі знаходяться документи, що підтверджують виникнення та реєстрацію права власності за ОСОБА_2 після його смерті (а.с.14-14 зв) Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру від 17.12.2018 року відносно земельної ділянки площею 0, 8760 га, кадастровий номер 7425381500:03:001:0946, право власності зареєстроване за ОСОБА_2 17.12.2018 (а.с.15-16) Розпорядженням Талалаївської РДА від 29.11.2018 року ОСОБА_2 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для отримання правовстановлюючого документу на земельну ділянку взамін сертифіката на право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Пай номер 185, 205 (а.с.13) Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру від 17.12.2018 року відносно земельної ділянки площею 0, 8848 га, кадастровий номер 7425381500:03:001:0947, право власності зареєстроване за ОСОБА_2 17.12.2018 (а.с.17-18) Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру від 18.12.2018 року відносно земельної ділянки площею 3, 8026 га, кадастровий номер 7425381500:03:001:0218, право власності зареєстроване за ОСОБА_2 20.05.2013 (а.с.19-20) Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру від 17.12.2018 року відносно земельної ділянки площею 4, 6126 га, кадастровий номер 7425381500:03:001:0197, право власності зареєстроване за ОСОБА_2 20.02.2013 (а.с. 21-22)
Після встановлення зазначених обставин, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. В частині другій статті 16 ЦК України передбачено право суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. У силу ст. 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, громадяни. Згідно ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Після смерті ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 , як спадкоємиці за законом п`ятої черги, відкрилась спадщина на земельні ділянки площею 4, 6126 га рілля, кадастровий номер 7425381500:03:001:0497; 0, 8760 га сіножаті, кадастровий номер 7425381500603:001:0946), площею 3, 8026 га рілля, кадастровий номер 7425381500:03:001:0218; площею 0, 8848 га сіножаті кадастровий номер 7425381500:03:001:0947, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які спадкодавець набув за життя, але не завершив їх державну реєстрацію за життя, тобто до позивача перейшло право на завершення приватизації вказаних земельних ділянок. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Для набуття спадщини необхідна наявність ряду умов. Першою необхідною умовою є відкриття спадщини, під якою розуміють настання таких юридичних фактів, які обумовлюють виникнення у спадкоємця права на набуття спадщини - права на спадкування. До таких юридичних фактів, передусім, відноситься смерть спадкодавця. Але в момент відкриття спадщини спадкоємець набуває лише право на спадкування, але не право власності на саму спадщину. Для виникнення права власності на спадщину спадкоємець повинен належним чином здійснити (реалізувати) право на прийняття спадщини. Здійснення права на спадкування, передусім, полягає в тому, що спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. В силу ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судовому практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Аналогічна думка викладена в роз`ясненні, наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, у зв`язку з тим, що документально підтверджене право власності спадкодавця на земельні ділянки вже після його смерті.
Положеннями ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.
Верховний Суд в Постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17, провадження № 61-6243св18, зазначив наступне. Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.
У Перехідних положеннях Земельного Кодексу України визначено, у разі коли спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно до ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено у завершені процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовом про визнання права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку. Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 126 ЗК України оформлення речових прав на земельну ділянку оформлюється відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За життя спадкодавцем ОСОБА_2 вчинено дії щодо приватизації земельних ділянок, однак у зв`язку з тим, що процедура приватизації займає багато часу, то право власності зареєстроване за ним було вже після його смерті. В такому випадку такі земельні ділянки входять до складу спадщини, а спадкоємець померлого - позивач ОСОБА_1 набуває право на завершення приватизації.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). На підставі абз. 5 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, місце розташування яких визначено за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), які розроблені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою», відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Через те, що фактично процедури приватизації завершилась вже після смерті ОСОБА_2 , тобто спадкодавцем за життя не було отримано правовстановлюючі документи на земельні ділянки, тобто державні акти. Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються, а тому за спадкоємцем ОСОБА_1 в порядку захисту спадкових прав необхідно визнати право на завершення процедури приватизації та одержання правовстановлюючого документа на ім`я спадкоємця, шляхом здійснення всіх реєстраційних дій, пов`язаних з державною реєстрацією даних земельних ділянок. Саме тому позивач має право звертатися до суду з позовом про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та проведення державної реєстрації за ним прав власності на земельні ділянки.
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі ви кладеного, керуючись ст. 80,116,125,126,131,152 ЗК України, ст.1217,1218,1223,1225,1261,1268 ЦК України, ст. 141, 142, 198, 200, 206, 247, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Талалаївської селищної ради про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельних ділянок - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с Корінецьке Талалаївського району Чернігівської області (РНОКПП- НОМЕР_2 ), право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0, 8760 га, кадастровий номер 7425381500:03:001:0946 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корінецького старостинського округу (с Корінецьке Прилуцького району Чернігівської області) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с Корінецьке Талалаївського району Чернігівської області (РНОКПП- НОМЕР_2 ), право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0, 8848 га, кадастровий номер 7425381500:03:001:0947 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корінецького старостинського округу (с Корінецьке Прилуцького району Чернігівської області) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с Корінецьке Талалаївського району Чернігівської області (РНОКПП- НОМЕР_2 ), право на завершення приватизації земельної ділянки площею 3, 8026 га, кадастровий номер 7425381500:03:001:0218 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корінецького старостинського округу (с Корінецьке Прилуцького району Чернігівської області) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с Корінецьке Талалаївського району Чернігівської області (РНОКПП- НОМЕР_2 ), право на завершення приватизації земельної ділянки площею 4, 6126 га, кадастровий номер 7425381500:03:001:0197 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Корінецького старостинського округу (с Корінецьке Прилуцького району Чернігівської області) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.
Суддя Л.В.Тіщенко
Суд | Талалаївський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2024 |
Оприлюднено | 20.08.2024 |
Номер документу | 121064619 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за законом. |
Цивільне
Талалаївський районний суд Чернігівської області
Тіщенко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні