Постанова

від 14.08.2024 по справі 131/745/23

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 131/745/23

Провадження № 22-ц/801/1687/2024

Категорія: 23

Головуючий у суді 1-ї інстанції Коваль А. М.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 рокуСправа № 131/745/23м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Голоти Л. О. (суддя - доповідач),

суддів Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 131/745/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» про розірвання договорів оренди землі,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 30.05.2024, ухвалене у складі судді Коваля А. М. в приміщенні суду в м. Іллінці, повний текст рішення складено 10.06.2024, -

в с т а н о в и в :

20.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом (вх № 2666) до Приватного акціонерного товариства «Жорнище» (далі - ПАТ «Жорнище») про розірвання договорів оренди землі, в якому, з урахуванням заяви про зміну (уточнення) підстав позову від /т. 2 а. с. 19-28/, просила розірвати договір оренди землі № 1132 від 6.12.2016, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Жорнище» щодо оренди земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 1,6102 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0284, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жмеринської сільської ради) Вінницької області та договір оренди землі № 1133 від 6.12.2016, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Жорнище» щодо оренди земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0,9891 га, кадастровий номер 0521282400:03:000:0261, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жмеринської сільської ради) Вінницької області з підстав систематичної недоплати у 2021 та 2022 роках орендної плати, а також з підстав порушення відповідачем ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та знищенням ним орендованих багаторічних насаджень.

Ухвалою суду від 30.04.2024 заяву представника позивача про зміну підстав позову прийнято до розгляду /т. 2 а. с. 70-71/.

Рішенням Іллінецького районного суду Вінницької області від 30.05.2024 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу (вх № 6637 від 1.07.2024) в якій, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Основним доводами апеляційної скарги є те, що відповідачем перераховано позивачу у 2021 році орендну плату за спірними договорами оренди землі в сумі 3398,69 грн, тоді як підлягала сплаті орендна плата в розмірі 6337,36 грн (цей розмір орендної плати визнається відповідачем). Наданий відповідачем лист від 2.11.2021 № б/н, в якому відповідач просить позивача отримати орендну плату за пай за 2021 рік по двох договорах в натуральній формі : зерно кукурудзи в кількості 400 кг на суму 2200 грн, іншою продукцією на суму 2200 грн, не звільняє орендаря від обов`язку своєчасності та повноти сплати орендної плати. ПАТ «Жорнище» недоплатив також оренду плату позивачу за 2022 рік в сумі 2956,70 грн. Відповідачем відповідно до наданого розрахунку в односторонньому порядку змінено умови спірних договорів, а саме нормативно-грошову оцінку земель та відповідно розмір орендної плати, однак така зміна не була узгоджена між сторонами. Відповідач самочинно, без відома та повідомлення позивача, зрізав плодові дерева «яблуні», які росли на земельній ділянці за договором оренди № 1133 від 6.12.2016, що є порушенням пункту 32 зазначеного договору.

11.07.2024 до Вінницького апеляційного суду надійшов відзив (вх № 6967 від 11.07.2024) ПАТ «Жорнище», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, товариство просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

13.08.2024 до суду надійшла заява (вх. № 8090) ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про розгляд справи у відсутності позивача та її представника.

У судовому засіданні представник відповідача Путілін Є. В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач в судове засідання не з`явилась, повідомлялась належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України з таких підстав.

У справі встановлено наступні обставини.

Щодо договору оренди землі № 1132 від 6.12.2016.

6.12.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «Жорнище» було укладено договір оренди № 1132 земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 1,6102 га, кадастровий номер 0521282400:01:000:0284, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 10 років.

/т. 1 а. с. 15-19/.

Між сторонами погоджено наступні умови договору : нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату підписання договору з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 60317,27 грн (пункт 5). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 3015,87 грн на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні (пункт 9). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації (пункт 10). Орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року (пункт 11). Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 13).

Щодо договору оренди землі № 1133 від 6.12.2016.

6.12.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ «Жорнище» було укладено договір оренди № 1133 земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,9891 га, кадастровий номер 0521282400:03:000:0261, яка розташована на території Іллінецької міської ради (раніше - Жорницької сільської ради), строком на 25 років (а.с.20-23).

Між сторонами погоджено наступні умови договору : нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату підписання договору з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 24122,29 грн (пункт 5). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 1206,11 грн на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні (пункт 9). Орендна плата вноситься один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 15 грудня поточного року (пункт 11). Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (пункт 13).

На аркушах справи 128 - 133 тома першого знаходяться відомості про оплату орендної плати ОСОБА_1 за 2017-2022 роки по двох договорах оренди землі: № 1132 від 6.12.2016 (кадастровий номер земельної ділянки: 0521282400:01:000:0284) та № 1133 від 6.12.2016 (кадастровий номер земельної ділянки: 0521282400:03:000:0261).

Згідно акта звірки між ПАТ «Жорнище» та ОСОБА_1 /т. 1 а. с. 146/ орендна плата зазначена однією сумою по двох договорах без розмежування її розміру по кожному із договорів.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено позовні вимоги, а відтак і порушене право відповідачем.

Висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

Правовідносини сторін за спірними договорами оренди землі регулюються спеціальним Законом України «Про оренду землі», ЗК України та ЦК України.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 6.10.1998 № 161-XIV (далі - Закон № 161-XIV), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону № 161-XIV, однією із істотних умов договору про оренду землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (пункт 4 частини першої статті 24 Закон № 161-XIV).

Відповідно до частин першої -третьої статті 21 Закону № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 6.03.2019 у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до постанови ВС від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) вказано, що «тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо)».

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).

Щодо підстав позовних вимог про систематичне порушення відповідачем умов договору оренди землі № 1132 від 6.12.2016 та № 1133 від 6.12.2016 року через недоплату відповідачем орендної плати з урахуванням індексу інфляції за 2021 - 2022 роки, апеляційний суд зазначає наступне.

ПАТ «Жорнище» заперечуючи позовні вимоги в цій частині зазначало, що товариство виконало в повному обсязі договірні відносини щодо сплати орендної плати, в тому числі з урахуванням індексу інфляції, про що свідчить довідка ПАТ «Жорнище» за 2017-2022 роки та первинні бухгалтерські документи.

Зокрема, відповідачем виплачено по договору оренди землі № 1132 та № 1133 від 6.12.2016 позивачу орендну плату в наступному розмірі :

-за 2021 позивачу виплачено 4221,97 грн (утримано ПДФО 18 % 759,95 грн, військовий збір 1,5 % 63,33 грн);

У 2021 році ОСОБА_1 була нарахована орендна плата також в розмірі 2200 грн у вигляді натуральної форми (лист від 2.11.2021 отриманий позивачем, однак позивач орендну плату в натуральній формі не отримала, тобто ухилилась від її отримання).

-за 2022 позивачу було виплачено 5066,38 грн (утримано ПДФО 18 % 911,95 грн, військовий збір 1,5 % 76,00 грн);

/т. 1 а. с. 42-69/.

ПАТ «Жорнище» також зазначає про те, що при необхідності виплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції за 2017-2022 рік в розмірі 24792,11 грн позивачу було виплачено орендну плату в розмірі 47461,73 грн.

/т. 1 а. с. 124, 126, 127, 128-133/.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що посилання позивача на те, що відповідачем не доплачено орендну плату за 2021 рік в розмірі 2115,39 грн, не може бути підставою для розірвання договорів оренди землі, оскільки відповідачем надано суду докази при виплату позивачу за 2021 рік орендної плати за договорами оренди землі в розмірі 4221,97. Крім цього, відповідачем була нарахована позивачу орендна плата в розмірі 2200 грн у вигляді натуральної форми, про що свідчить лист від 2.11.2021, з яким позивач була ознайомлена, однак орендну плату в натуральній формі вона не забрала. Загальний розмір орендної плати нарахований відповідачем позивачу становив 6421,97 грн (4221,97 +2200=6421,97), що перевищує загальний розмір орендної плати, який зазначає позивач в позовній заяві, який мав виплатити їй відповідач за оренду земельних ділянок 6337,36 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив також про те, що за 2021 відповідачем до суду першої інстанції надані докази про те, що позивач відмовилась отримувати частину орендної плати наручно, тому позивач вчинила дії щодо ухилення від отримання орендної плати, що доводить відсутність вини з боку орендаря (постанова ВС від 28.06.2022 по справі № 551/542/20).

Позивачем не надано суду доказів про те, що вона зверталась до відповідача щодо незгоди з оплатою орендної плати в натуральній формі та виплату їй орендної плати в грошовій формі, натомість пунктом 9 спірних договорів передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні.

Аргументи позивача про те, що вона не підписувала лист від 2.11.2021 колегія суддів відхиляє, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження цієї обставини. Судом першої інстанції за заявою позивача було призначено судову почеркознавчу експертизу (ухвала суду від 23.11.2023 /т. 1 а. с. 205-206, 248-249/) щодо підтвердження її заперечень, що підпис на вказаному листі зазначений не ОСОБА_1 , однак експертиза проведена не була з вини позивача, так як вона не здійснила її оплату /т. 2 а. с. 6-10/.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами за спірними договорами оренди землі від 6.12.2016 було погоджено :

-за договором оренди землі № 1132, зокрема те, що : нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату підписання договору з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 60317,27 грн (пункт 5); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 3015,87 грн на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні (пункт 9).

-за договором оренди землі № 1133, зокрема те, що : нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату підписання договору з урахуванням коефіцієнта індексації 3,2 становить 24122,29 грн (пункт 5); орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі складає 1206,11 грн на рік, або в натуральній формі с/г продукцією, яка виробляється орендарем по ціні не більшою за закупівельну в регіоні (пункт 9).

За змістом статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону № 161-XIV зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Сторонами не надано суду доказів, що до спірних договорів вносились зміни щодо зміни розміру орендної плати.

За таких підстав, позивачем не доведено порушення відповідачем умов спірних договорів оренди землі щодо недоплати орендної плати за 2021 рік в розмірі 2115,39 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність позивачем позовних вимог в тій частині, що відповідачем недоплачено позивачу за спірними договорами оренди землі оренду плату за 2022 рік з урахуванням індексу інфляції в розмірі 2956,70 грн.

Із наданого позивачем розрахунку /т. 1 а. с. 3/ та розрахунку відповідача /т. 1 а. с. 44/ вбачається, що розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції становить за договором оренди землі № 1132 - 5731,11 грн, за договором оренди землі № 1133 - 2291,97 грн, всього за спірними договорами виплаті позивачу підлягав розмір орендної плати 8023,08 грн. Відповідачем виплачено позивачу орендну плату за 2022 рік в розмірі 5066,38 грн, тобто розмір недоплаченої орендної плати становить 2956,70 грн.

Зазначена обставина відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не спростована відповідачем.

Разом з тим, місцевий суд обґрунтовано зазначив, що одноразова недоплата орендної плати за спірними договорами оренди землі за 2022 рік не може бути підставою для їх розірвання, оскільки законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне (два та більше випадки) невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Щодо підстав позовних вимог про порушення відповідачем статті 32 Закону України «Про оренду землі», колегія суддів зазначає наступне.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону № 161-XIV).

Згідно з пунктами 17, 18, 21 договору оренди землі № 1133 від 6.12.2016 між сторонами погоджено, що цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Умови збереження стану об`єкта оренди: дотримуватись вимог протиерозійної організації території. Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду /т. 1 а. с. 20-23/.

Пункт 21 договору передбачає, що орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами, якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем не надано доказів, що відповідачем використовується спірна земельна ділянка не за цільовим призначенням, погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки відповідачем, пов`язаних із зміною її стану, а також не доведено, що на земельній ділянці, яка передавалася в оренду були насадження, їх кількість, вид, тощо.

Наданий позивачем акт обстеження земельної ділянки від 26.03.2024 року не є належним та допустимим доказом, оскільки не містить інформації на підтвердження того факту, що на час передачі земельних ділянок в оренду 2016 рік на них росли плодові дерева «яблуні» у кількості 333 шт та, що саме відповідачем вони були зрізані /т. 2 а. с. 33/.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок про недоведеність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8.11.2023 в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Іллінецького районного суду Вінницької області від 30.05.2024 у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Л. О. Голота

Судді: С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 19.08.2024.