Ухвала

від 19.08.2024 по справі 646/9107/24

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/9107/24

№ провадження 2/646/3199/2024

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

19.08.24 м.Харків

Суддя Червонозаводського районного суд м. Харкова Янцовська Т.М., розглянувши матеріали цивільної справи № 646/9107/24 за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Представник позивачки адвокат Кузнецов А.І. звернувся до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна, в якому просить скасувати арешт, зареєстрований 21.04.2010 року Харківською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження № 9753593 від 21.04.2010 року (перенесено до спеціального розділу № 7727947 від 21.04.2010 року), накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АА 000420, виданий 21.04.2010 року, видавник: Жовтневий ВДВС Харківського МУЮ, на все нерухоме майно ОСОБА_1 , в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 141397363101).

Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви з додатками, приходить до наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, суд повинен перевірити належність справи до його юрисдикції (предметної та суб`єктної) та підсудності (територіальної юрисдикції).

З листа головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.06.2024 року № 1654 вбачається, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП), яка забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу, за пошуковими даними встановлено, що надати жодної інформації щодо виконавчого провадження, в рамках якого було накладено арешти на майно боржника № 7727947 від 21.04.2010 року, не вбачається за можливе у зв`язку з тим, що в АСВП («Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень») відсутня жодна інформація по зазначеному повідомленні та виконавчому провадженні, в рамках якого воно винесено.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції 21 квітня 1999 року № 606-XIV) передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про цивільне право, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19) погодився з висновками судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, не може пред`являти позов про зняття арешту з майна з огляду на те, що законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Сторони, інші учасники та особи можуть звернутися до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби в порядку частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», якщо цей виконавчий документ виданий на виконання судового рішення, або - до адміністративного суду в порядку частини другої цієї ж статті, якщо він виданий на виконання рішення іншого органу (посадових осіб), та/або за умови перебування його у зведеному виконавчому провадженні, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19).

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 мала процесуальний статус боржника у виконавчому провадженні, в межах якого державними виконавцям були вжиті заходи примусового характеру у вигляді накладення арештів на майно боржника, вона не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав як сторона виконавчого провадження, між учасниками справи не виникло цивільно-правового спору, який підлягав би вирішенню в порядку позовного провадження, а постало питання щодо правомірності дій та рішень державного виконавця під час виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186ЦПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставівикладеного такеруючись ст. 186 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Т.М. Янцовська