Ухвала

від 13.08.2024 по справі 754/5769/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/3410/24

Справа № 754/5769/24

У Х В А Л А

Іменем України

13 серпня 2024 року Деснянський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.

за участю секретаря судового засідання Нагорної М.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-особа: Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді від 29.04.2024 року справу було прийнято до провадження та призначено розгляд у підготовчому засіданні.

Згідно ухвали, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання від 11.06.2024, було замінено неналежну третю особу Службу у справах дітей та сім`ї Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації на належну Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації.

Листом від 11.06.2024 Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації було повідомлено про заміну неналежної 3-особи на належну - Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та витребувано від зазначеної служби висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Зазначений лист був отриманий уповноваженою особою служби 13.06.2024.

У судове засідання не з`явилися відповідач та представник третьої особи, про розгляд справи повідомлені судом належним чином. Від представника Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації надійшло повідомлення відповідно до якого просили суд постановити ухвалу про витребування від Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації висновок органу опіки та піклування щодо можливого позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 та розглядати справу без участі їх представника.

Згідно ч.ч.6, 7 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно положень ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Суб`єктивні процесуальні права мають здійснюватися в найбільш економічний спосіб. Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню правильного рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Основна ознака зловживання процесуальними правами полягає в тому, що дії, які її складають, вчиняються на зовні законній юридичній підставі. Механізм зловживання процесуальними правами полягає в тому, що особа, яка бажає мати певний юридичний результат, вчиняє процесуальні дії (бездіяльність), зовні «схожі» на ті юридичні факти, з якими пов`язується настання необхідного результату.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. (ч. 4 ст. 44 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Неприбуття представника Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації в судові засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки предмет позову стосується захисту прав та інтересів дитини, та є обов`язковим подання висновку служби з приводу спору, у відповідності до вимог СК України.

У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зацікавлена особа має лише демонструвати належне виконання всіх процесуальних заходів, які її стосуються, з метою запобігання затримок, і отримання доступу до заходів національного законодавства щодо скорочення проваджень (рішення у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07 липня 1989 року, заява № 11681/85, § 35).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до ч.4, ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відсутність вказаного висновку щодо розв`язання спору унеможливлює розгляд справи.

На думку суду, дії представника Службу у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, а саме - неприбуття у судове засідання, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу всупереч принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, порушує права інших учасників судового процесу, суперечить вимогам статей 6, 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку та недопустимість зловживання процесуальними правами.

Заперечень від позивачки щодо визнання явки представника Служби та витребування висновку не надійшло.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне визнати явку представника Служби у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації у судові засідання по вказаній справі обов`язковою.

Клопотання представника Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про витребування від зазначеної служби висновку щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 13, 81, 197, 258 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати явку представника Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації для участі у розгляді цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , 3-особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав обов`язковою.

Клопотання представника Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації - А.Муханова- задовольнити.

Витребувати від Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації висновок органу опіки та піклування щодо можливого позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .

Витребувані докази направити на адресу Деснянського районного суду міста Києва: 02225 м.Київ, пр. Червоної Калини, 5-В, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до ст. 382 КК України умисне невиконання службовою особою вироку, рішення, ухвали, постанови суду карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 19.08.2024.

Суддя: