Ухвала

від 23.07.2024 по справі 477/1802/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1802/24

Провадження №1-кс/477/804/24

УХВАЛА

про арешт майна

23 липня 2024 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Жовтневого районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві клопотання старшого слідчого управління ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12023150000000076 від 03 березня 2023 року про арешт майна

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2024 року до Жовтневого районного суду Миколаївської області засобами поштового зв`язку надійшло клопотання старшого слідчого управління ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 , подане в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023150000000076 від 03 березня 2023 року про накладення арешту на майно, що було вилучене 18 липня 2024 року в ході проведення санкціонованого обшуку житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання вказує, що СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування за фактом заволодіння та привласнення державного майна службовими особами філії «Врадіївський елеватор» АТ «ДПЗКУ» шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою між собою та третіми особами, в умовах воєнного стану, про що 03 березня 2023 року внесено відомості до ЄРДР за №12023150000000076 за частиною п`ятою статті 191 КК України.

Органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, що вказують на ймовірну причетність до вчинення вказаного злочину службових осіб філії «Врадіївський елеватор» АТ «ДПЗКУ», зокрема його директора ОСОБА_6 , начальника виробничої дільниці ОСОБА_5 , а також третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_8

18 липня 2024 року в межах вказаного кримінального провадження проведено обшук житла та іншого володіння особи за місцем проживання вказаних вище осіб, зокрема і за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого було виявлено та вилучено речі згідно переліку.

Оскільки майно, вилучене в ході проведення обшуку, що здійснено на підставі ухвали слідчого судді, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідає критеріям речових доказів, визначених частиною першою статті 98 КПК України, тому з метою забезпечення збереження речових доказів слідчий ОСОБА_3 звернувся з даним клопотанням.

У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з`явився, подавши пери звернення до слідчого судді заяву про розгляд клопотання без його участі, просив його задовольнити.

ОСОБА_5 , як власник вилученого майна, у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Згідно з положенням частини четвертої статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження №12023150000000076 від 03 березня 2023 року, кваліфіковане за частиною п`ятою статті 191 КК України, за фактом заволодіння та привласнення державного майна службовими особами філії «Врадіївський елеватор» АТ «ДПЗКУ» шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою між собою та третіми особами, в умовах воєнного стану.

Під час досудового розслідування встановлено, що в період з 24 по 27 травня 2023 року ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою між собою, згідно з розробленим злочинним планом, відповідно до визначених кожному з них злочинних функцій, всупереч положенню про філію, контракту, положення про ведення й оформлення операцій із зерновими та продуктами його переробки філіями структурних підрозділів АТ «ДПЗКУ» №136 від 22 червня 2017 року та Інструкції з організації контрольно-пропускного та внутрішньо-об`єктового режиму на філіях АТ «ДПЗКУ», затвердженої наказом товариства від 06 червня 2016 року №105, привласнили та реалізували за готівкові кошти сільськогосподарську культуру кукурудзу, загальною вагою 225400 кг, вартістю1532720 грн. яка належала АТ «ДПЗКУ», чим спричинили останньому матеріальну шкоду на вказану суму.

На виконання доручення слідчого, оперативним підрозділом було з`ясовано осіб, які можуть бути причетні до вчинення дій пов`язаних із заволодінням майном державного підприємства, а також встановлено місця їх роботи та проживання, місця реалізації продукції, тощо.

18липня 2024року,у межахвказаного кримінальногопровадження,на підставіухвали слідчогосудді Жовтневогорайонного судуМиколаївської областівід 11липня 2024року,проведено обшукжитла таіншого володінняза місцемпроживання ОСОБА_5 ,за адресою: АДРЕСА_1 під часякого,виявлено тавилучено речізгідно переліку, а саме мобілний телефон та ноутбук.

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 18 липня 2024 року, вилучене, в ході проведення обшуку житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_5 майно, визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні №12023150000000076 від 03 березня 2023 року.

Цього ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 191 КК України, яка з дотриманням положень статті 278 КПК України йому вручена.

З метою збереження речових доказів, слідчий ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку майно.

Вирішуючи клопотання в межах заявлених вимог та відповідно до наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя виходить з такого.

Порядок застосування заходів забезпечення кримінального провадження і зокрема арешту майна визначений положеннями Глав 10 та 17 КПК України.

Згідно частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини третьої статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно частини десятої статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

У відповідності до частини першої, другої статті 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так,долученими доклопотання матеріаламипідтверджується наявністьобґрунтованої підозри,щодо вчиненнякримінального правопорушення,пов`язаного іззаволодінням майном державного підприємства АТ «ДПЗКУ», його службовими особами за попередньою змовою між собою та третіми особами, в період воєнного стану, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

Зі змісту клопотання та долучених до нього документів, вбачається, що під час проведення обушку житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_5 вилучено речі перелічені слідчим у поданому клопотанні, зокрема телефон та комп`ютерна техніка.

Наявність підстав для вилучення цих речей обумовлена їх зазначенням в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, та протоколом обшуку від 18 липня 2024 року, згідно з яким в ході проведення обшуку виявлено речі на відшукання яких надано дозвіл ухвалою слідчого судді.

Постановою слідчого вищевказані документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні як такі, що мають ознаки речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки фактично зберігають відомості, що згідно з частиною першою статті 98 КПК, можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На думку слідчого судді, вилучені під час проведення обшуку мобільний телефон з сім-картами операторів мобільного зв`язку та ноутбук у ОСОБА_5 , як особи, яка перевіряється органом досудового розслідування на предмет причетності до вчинення противоправних дій, могли бути використані як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критерію, зазначеному у статті 98 КПК України.

Зокрема, інформація, яка міститься на вилученому майні ОСОБА_5 може мати суттєве значення для встановлення обставин кримінального провадження, що розслідується (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, дані про номери мобільних телефонів, використані під час вчинення злочину, зв`язки між особами, причетними до вчинення злочину, тощо).

З огляду на те, що слідчим суддею встановлено, що вилучені під проведення обшуку житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_5 речі можуть містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критерію, зазначеному у статті 98 КПК України, клопотання слідчого підлягає задоволенню з наведених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 167, 170-173, 175, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 18 липня 2024 року, під час проведення обшуку житла та іншого володіння за місцем проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , майно із встановленням заборони будь-яким особам користуватися та розпоряджатися цим майном, а саме на:

-Мобільний телефон марки «Redmi», чорного кольору з чохлом чорного кольору, з сім-картами операторів «Лайфселл» - НОМЕР_1 та «ВФ Україна» - НОМЕР_2 ;

-Ноутбук марки «ASUS», модель Е403S, с.н.: НОМЕР_3 , сірого кольору з блоком та дротом живлення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_9