Рішення

від 19.08.2024 по справі 477/1393/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1393/24

Провадження №2/477/974/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Саукової А.А.,

з секретарем - Свєтлаковою А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради, третя особа: Універсальна Товарна Біржа «Ріко Альянс» про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, в якому просить визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 20.04.2000 року між ним та Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Димитрова, від якого на підставі довіреності від 20.04.2000 року діяла ОСОБА_2 , зареєстрований Універсальною товарною біржею «Ріко-Альянс», 20.04.2000 року, реєстраційний номер № 103.

В обґрунтування свого позову вказує, що 20 квітня 2000 року між ним та Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Димитрова, від якого на підставі довіреності від 20.04.2000 року діяла ОСОБА_2 , укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 .

Договір в цей же день зареєстровано Універсальною товарною біржею «Ріко-Альянс» в журналі реєстрації біржових угод за № 103. Після цього в належному порядку договір був зареєстрований в КП ММБТІ за реєстровим номером 64 від 12.05.2000 року.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач повністю сплатив вартість придбаного майна у розмірі 1231, 20 грн.

Оскільки відповідно до статті 227 ЦК УРСР було передбачено, що договір купівлі продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, а вищевказаний договір купівлі-продажу домоволодіння був укладений на товарній біржі і нотаріально він не засвідчувався, то в даний час позивач не має можливості розпорядитися вказаним будинком, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07 червня 2024 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 18 липня 2024 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про проведення судового засідання без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач: Воскресенська селищна рада, в судове засідання не з`явилися, надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, позов визнали в повному обсязі.

Представник третьої особи Універсальної Товарної Біржі «Ріко Альянс» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заяв та клопотань суду не надано.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 травня 2016 року №1377-VІІІ «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» Жовтневий район Миколаївської області перейменовано на Вітовський район.

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Миколаївський район (з адміністративним центром у місті Миколаїв) у складі територій Березанської селищної, Веснянської сільської, Воскресенської селищної, Галицинівської сільської, Коблівської сільської, Костянтинівської сільської, Куцурубської сільської, Миколаївської міської, Мішково-Погорілівської сільської, Нечаянської сільської, Новоодеської міської, Ольшанської селищної, Очаківської міської, Первомайської селищної, Радсадівської сільської, Степівської сільської, Сухоєланецької сільської, Чорноморської сільської, Шевченківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, придбаний будинок знаходиться в Миколаївському районі Миколаївської області.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 103 від 20 квітня 2000 року, Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Димитрова продав, а ОСОБА_1 купив будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.3 зазначеного договору, будинок, продано за 1231,20 грн.

Вказаний договір укладено на Універсальній Товарній Біржі «Ріко-Альянс» 20 квітня 2000 року та в подальшому нотаріально не посвідчувався.

Зазначений договір зареєстрований в Комунальному підприємстві «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» за реєстровим № 64.

Відповідно до статті 5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Оскільки спірний договір було укладено 24 грудня 1998 року, до спірних правовідносин необхідно застосувати ЦК Української РСР.

Відповідно до статті 4 ЦК УРСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством, в тому числі і з угод.

Згідно зі статтею 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

За загальним правилом, визначеним у статті 227, 47 ЦК УРСР, договори купівлі-продажу нерухомості підлягали нотаріальному посвідченню.

Згідно приписів частини першої статті 47 ЦК УРСР недотримання вимог, передбачених статтею 227 ЦК УРСР тягне за собою недійсність договору.

Відповідно до частини другої статті 47 ЦК УРСР суд може визнати дійсною угоду, що потребує нотаріального посвідчення, коли сторони досягли згоди за всіма її істотними умовами і одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення останньої за відсутності передбачених законодавством перешкод для цього.

На час укладення спірного договору чинним був Закон України «Про товарну біржу».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу (у редакції на час укладення вказаного договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.

Судом встановлено, що при вчиненні договору купівлі-продажу житлового будинку, дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу житлового будинку. Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.

Частиною другою статті 47 ЦК УРСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

В судовому засіданні встановлено, що по спірному договору досягнуто всіх істотних умов, ОСОБА_1 , в силу статті 145 ЦК УРСР, є добросовісним набувачем.

Будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують зазначений вище висновок суду матеріали справи не містять.

Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 20.04.2000 року між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Димитрова, від якого на підставі довіреності від 20.04.2000 року діяла ОСОБА_2 , зареєстрований Універсальною Товарною Біржею «Ріко-Альянс», 20.04.2000 року, реєстраційний номер № 103.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;

відповідач - Воскресенська селищна рада, адреса: 57210, Миколаївська область, Миколаївський (Вітовський) район, с. Воскресенське, вул. Кірова, 86; ЄДРПОУ - 04376682;

третя особа - Універсальна Товарна Біржа «Ріко Альянс», адреса: 54009, м. Миколаїв, вул. Леніна, 152; ЄДРПОУ - 30626048.

Повний текст рішення складено 19 серпня 2024 року.

Суддя А. А. Саукова