Постанова

від 13.08.2024 по справі 922/2069/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/2069/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Слободін М.М.,

за участю секретаря судового засідання: Ламанової А.В.,

за участю представників сторін:

прокурор (апелянта): Ногіна О.М., службове посвідчення від 01.03.2023;

від відповідача-1: Василенко І.Ю., довіреність від 17.10.23, витяг з ЄДР;

від відповідача-2: Кітченко М.Ю., витяг з ЄДР, посадова інструкція;

від відповідача-3: ОСОБА_1., особисто; Коротенко О.І., ордер серія АО №1033406 від 29.06.2021;

від відповідача-4: не з`явилися;

розглянувши апеляційну скаргу керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова (вх. №2770 Х/2),

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 (повний текст складено 25.08.2021) у справі № 922/2069/21 (суддя Жельне С.Ч.),

за позовом керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова,

до відповідачів:

1) Харківської міської ради, м. Харків,

2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

3) ОСОБА_1 , м. Харків,

4) Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспаряна Гамлета Аветіковича, м. Харків,

про визнання незаконними та скасування рішень, визнання договору недійсним та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 у справі №922/2069/21, окрім іншого, задоволено клопотання відповідача-3, ОСОБА_1 про призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи.

Призначено у справі №922/2069/21 судову комплексну будівельно-технічну та економічну експертизу.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт в нежитловому приміщенні загальною площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.01.2018 по 21.02.2018?

- яка вартість фактично виконаних робіт в нежитловому приміщенні загальною площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.01.2018 по 21.02.2018?

- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з ремонту нежитлового приміщення загальною площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.01.2018 по 21.02.2018р. обсягам та вартості, визначеним у кошторисній документації ОСОБА_1 ?

- чи є фактично виконані будівельні роботи в нежитловому приміщенні загальною площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.01.2018 по 21.02.2018 невід`ємними поліпшеннями вказаного майна та на яку суму ?

Матеріали справи №922/2069/21 направлено до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України для проведення експертизи.

Провадження у справі №922/2069/21 зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова не погодився із вищенаведеною ухвалою місцевого суду та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 у справі №922/2069/21 в частині призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи і зупинення провадження у справі до отримання висновку судової експертизи, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; судові витрати покласти на відповідачів; про дату, час та місце судового розгляду повідомити представників сторін, Харківську обласну прокуратуру та Новобаварську окружну прокуратуру м. Харкова.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає наступне:

- у даному випадку ОСОБА_1 не надав до відповідного органу приватизації документів, підтверджуючих здійснення ним, як орендарем, поліпшення орендованого майна; доказів наявності письмової згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендарем відповідачами не надано, як і не надано доказів наявності погодженої орендодавцем проектно-кошторисної документації на проведення поліпшень, а також аудиторського висновку щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень, тощо; виключно у випадку наявності таких доказів, вони могли бути об`єктом відповідного експертного дослідження на предмет їх достовірності чи роз`яснення зазначених у них відомостей;

- заперечення відповідачів з приводу того, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, не може бути підтверджені чи спростовані висновками судової оціночної експертизи, в зв`язку з чим визначені законом підстави для її призначення судом відсутні;

- звертаючись із клопотанням про призначення експертизи відповідач не обґрунтував неможливість самостійного встановлення судом фактичних обставин при розгляді справи, за результатами оцінки наявних у справі доказів у їх сукупності.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 у справі №922/2069/21 та зупинено апеляційне провадження у справі №922/2069/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18, та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту постанови Верховного Суду у справі №925/1133/18. Зобов`язано учасників провадження повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024, у зв`язку із звільненням у відставку головуючого судді Шевель О.В, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А.

17.07.2024 оприлюднено повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 по справі №925/1133/18.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 у справі №922/2069/21; запропоновано учасникам справи надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №925/1133/18; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/2069/21 у судовому засіданні на 13.082024 о 10:15 год. за адресою: 61058, м. Харків, просп. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №105.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2024, у зв`язку із відрядженням судді Шутенко І.А., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Слободін М.М.

09.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської обласної прокуратури надійшли пояснення по справі, в яких прокурор виклав свою позицію з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №925/1133/18, просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

11.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач-3 заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги прокурора, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Вважає, що судом першої інстанції прийнято законну та обґрунтовану ухвалу про призначення у справі судової експертизи та визначено перелік питань, які мають істотне значення для справи.

12.08.2024 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської міської ради надійшло клопотання про продовження відповідачу-1 строку для надання письмових пояснень із викладеням своєї позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №925/1133/18. У вказаному клопотанні Харківська міська рада просить відкласти розгляд справи №922/2069/21, призначений до розгляду на 13.08.2024 об 10:15 год, на інший час та дату для виконання Харківською міською радою вимог ухвали Східного апеляційного господарського від 26.07.2024.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 13.08.2024 присутня прокурор (апелянт) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до господарського суду для продовження розгляду.

Присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції 13.08.2024 відповідач-3 та його представник заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просили залишити оскаржувану ухвалу місцевого суду без змін.

Представники відповідачів -1, -2 підтримали клопотання про продовження строку для надання письмових пояснень та просили суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Дослідивши зазначене клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на те, що: подання письмових пояснень є правом, а не обов`язком учасників справи; апеляційним судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги; Харківська міська рада та Управління комунального майна завчасно - 26.07.2024, тобто за 19 днів до дати проведення судового засідання отримали ухвалу про призначення справи до розгляду через підсистему "Електронний суд", і судом було надано достатнього часу для належної підготовки відповідачами своєї позиції та подання процесуальних документів. Зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи та достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.

Уповноважені представники відповідача-4 у судове засідання 13.08.2024 не з`явилися; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги всі сторони повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача-4, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, керівник Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів: 1) Харківської міської ради, 2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, 3) ОСОБА_1 , 4) Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Гаспарян Гамлета Аветіковича, в якому просить суд:

- визнати незаконними та скасувати п. 83 додатку до рішеня 18 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м.Харкова" від 21.02.2018 №1008/18, а також наказ начальника Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 12.06.2018 №197 "Про оформлення договору купівлі-продажу";

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.06.2018 №5583-В-С, укладений між територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, та ФОП ОСОБА_1., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. (реєстровий №1866);

- визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької районної державної реєстрації Харківської області Гаспаряна Г.А. від 26.07.2018 (індексний номер рішення - 42239215) про державну реєстрацію змін об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 590695463101, відповідно до яких нежитлові приміщення 1-го поверху №10-2, 10-3 в житловому будинку літ. "Б-2", загальною площею 56,5 кв.м. змінено на 1-кімнатну житлову квартиру АДРЕСА_2 з одночасним припиненням судовим рішенням, відповідно до вимог абз.3 ч.3 ст.26 Заокну України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права власності ОСОБА_1 (запис про право власності 26772545), зареєстрованого на об`єкт нерухомого майна з вказаним реєстраційним номером;

- зобов`язати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) повернути Харківській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ:04059243) шляхом складання акта приймання-передачі нежитлові приміщення 1-го поверху №10-2, 10-3, загальною площею 56,5 кв.м. у житловому будинку літ. "Б-2" по АДРЕСА_3 , які є предметом договору купівлі-продажу від 12.06.2018 №5583-В-С, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Саутенко Н.В. (реєстровий №1866) у стані, не гіршому ніж на момент складання за згаданим договором акта приймання-передачі цих приміщень від 15.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачами вимог законодавства при здійсненні приватизації спірних приміщень та невідповідністю рішення державного реєстратора вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Зокрема, на переконання прокурора, п. 83 додатку до рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 №1008/18 є незаконним та підлягає скасуванню у зв`язку з порушенням вимог ст. 345 Цивільного кодексу України та ст 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 2, 4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", які підтверджують, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, лише якщо вони не продані на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Прокурор вважає, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем. Продаж об`єктів малої приватизації може бути проведений шляхом викупу, а саме шляхом викупу орендарем об`єктів, які вже перебувають у нього в оренді, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що у звіті про оцінку майна, договорі оренди, договорі купівлі-продажу, заявці орендаря з проханням надати дозвіл на приватизацію, будь-які відомості про такі поліпшення відсутні. Отже, орендарем до органу приватизації не подавались документи, що містять невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації. Прокурор стверджує, що обраний спосіб приватизації є не тільки незаконним, а й суперечить інтересам держави та територіальної громади.

В ході розгляду справи, відповідач-3 ( ОСОБА_1 ) подав до суду першої інстанції відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи свою позицію, зокрема тим, що невід`ємні поліпшення у розмірі 25% ринкової вартості спірного нерухомого майна були проведені ним до приватизації цих приміщень.

Також, 28.07.2021 відповідачем-3 подано до суду клопотання про призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи із переліком відповідних питань на вирішення експерта.

За результатами розгляду вищевказаного клопотання господарський суд дійшов висновку про необхідність призначення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи у даній справі, про що прийняв відповідну ухвалу від 25.08.2021, яка є предметом оскарження в даному апеляційному провадженні.

На вирішення експертів поставлено наступні питання:

- який перелік та об`єми фактично виконаних будівельних робіт в нежитловому приміщенні загальною площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.01.2018 по 21.02.2018?

- яка вартість фактично виконаних робіт в нежитловому приміщенні загальною площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.01.2018 по 21.02.2018?

- чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з ремонту нежитлового приміщення загальною площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.01.2018 по 21.02.2018р. обсягам та вартості, визначеним у кошторисній документації ОСОБА_1 .?

- чи є фактично виконані будівельні роботи в нежитловому приміщенні загальною площею 53,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 в період з 19.01.2018 по 21.02.2018 невід`ємними поліпшеннями вказаного майна та на яку суму?

Матеріали справи №922/2069/21 направлено до ННЦ "Інститут судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (вул. Золочівська, 8а, м.Харків, 61177) для проведення експертизи. Провадження у справі 922/2069/21 зупинено до отримання висновку судової експертизи.

Приймаючи оскаржувану ухвалу в частині задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір та наявна суперечність щодо питання, яке має істотне значення для справи, а отже, є необхідність дослідження обставин здійснення відповідачем-3 невід`ємних поліпшень спірного майна за період перебування цього майна у нього в оренді з 19.01.2018 по 21.02.2018, їх об`ємів та вартості.

Враховуючи те, що до предмету дослідження у цій справі будуть входити обставини, які стосуються, зокрема, здійснення відповідачем-3 невід`ємних поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, місцевий господарський суд, з метою з`ясування достовірності відповідної інформації, дійшов висновку про необхідність спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, у зв`язку з цим, в порядку, визначеному ст. 99 ГПК України призначив у справі №922/2069/21 комплексну будівельну-технічну та економічну експертизу.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з вищенаведеним висновком суду першої інстанції про наявність підстав для призначення експертизи, враховуючи наступне.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.ч. 1, 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до вимог законодавства України суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з`ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об`єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

За приписами ч. 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд, за клопотанням учасника справи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема, через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Відповідно до ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Частиною 1 ст. 106 ГПК України встановлено, що комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" унормовано, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №902/834/20, від 06.07.2023 у cправі № 915/212/20.

Отже, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини стосуються приватизації нежитлових приміщень 1-го поверху №10-2, 10-3 в житловому будинку літ. "Б-2", загальною площею 56,5 кв.м., по вул. Благовіщенській, 30 у м. Харкові, стосовно яких, за доводами прокурора, відповідачі (орган приватизації та покупець) незаконно обрали спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом прямого викупу орендарем, у зв`язку з чим, прокурор вважає п. 83 рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 №1008/18 і наказ начальника Управління комунального майна від 12.06.2018 №197 незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.06.2018 №5583-В-С, укладений між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_1., таким, що суперечать вимогам законодавства і підлягають визнанню недійсними.

Отже, до предмету доказування у даній справі входять обставини, які відбувались з моменту укладення договору оренди нежитлових приміщень №3102 від 19.01.2018, звернення ФОП ОСОБА_1. до Управління комунального майна із заявою про надання дозволу на проведення приватизації, прийняття відповідного рішення Харківської міської ради від 21.02.2018 №1008/18 та укладення договору купівлі-продажу від 12.06.2018 №5583-В-С, а також їх співвідношення із законодавчо встановленими нормами, які регламентують правовідносини у сфері приватизації.

Відтак, при розгляді цієї справи судовому дослідженню підлягає питання правомірності здійснення процедури відчуження спірного орендованого майна шляхом проведення процедури приватизації з урахуванням відповідних вимог чинного законодавства.

Як вже вказувалося раніше, в обґрунтування клопотання про призначення судової експертизи відповідач-3 ( ОСОБА_1 ) посилається на те, що за час перебування об`єкту нерухомого майна в оренді ним було здійснено невід`ємні поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду. Тому, для повного, незалежного та об`єктивного встановлення обставин справи щодо здійснення поліпшень орендованого майна відповідач-3 просив суд призначити комплексну будівельну-технічну та економічну експертизи, яка матиме значення для правильного вирішення спору.

Суд першої інстанції погодився з позицією відповідача-3 про те, що для встановлення зазначених обставин (наявності поліпшень орендованого майна) - необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, враховуючи наступне.

Згідно ст. 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції, чинній на час прийняття Харківською міськрадою оспорюваного рішення) приватизація об`єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу, продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", що полягає, зокрема, у встановлені ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації, зокрема, шляхом викупу з урахуванням результатів оцінки об`єкта, публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, а також вчинені інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.

У ч. 1, 3 ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" вказано, що викуп застосовується до об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами. Порядок викупу об`єкта встановлюється Фондом державного майна України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Із змісту умов договору оренди №3102 від 19.01.2018, укладеного між Управлінням комунального майна та ФОП ОСОБА_1., апеляційним господарським судом встановлено, що:

- змінювати стан орендованого майна орендар зобов`язаний виключно за письмовою згодою орендодавця (п. 4.7 договору);

- орендар зобов`язаний здійснювати ремонт та реконструкцію за письмовою згодою орендодавця на підставі документації, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства (п. 4.8 договору);

- орендар має право здійснювати ремонт, реконструкцію орендованого майна у встановленому порядку за наявності письмової згоди орендодавця (п. 5.2. договору);

- орендар має право за письмовою згодою орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, провадити невід`ємні поліпшення, які необхідні для здійснення господарської діяльності, що зумовлює підвищення його вартості (п. 5.3 договору).

Процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна та вимоги до неї були визначені Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом ФДМУ від 03.10.2006 №1523 (був чинний станом на момент прийняття оскаржуваного рішення Міськради та втратив чинність з 03.07.2018), а також Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим наказом ФДМУ від 25.05.2018 за №686 (чинний на момент укладення договору купівлі-продажу).

Відповідно до п. 2 Порядку процедура надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна включає такі етапи:

- подання заяви і пакета документів орендарем;

- розгляд заяви і документації орендаря;

- прийняття відповідного рішення.

За вимогами п. 3 Порядку для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого державного майна орендар подає заяву та такий пакет документів:

1) опис передбачуваних поліпшень і кошторис витрат на їх проведення;

2) інформацію про доцільність здійснення поліпшень орендованого майна;

3) приписи органів пожежного нагляду, охорони праці (за їх наявності);

4) довідку балансоутримувача про вартість об`єкта оренди згідно з даними бухгалтерського обліку на початок поточного року;

5) завірену копію проектно-кошторисної документації, якщо інше не встановлено договором оренди;

6) звіт за результатами експертизи кошторисної частини проектної документації на здійснення невід`ємних поліпшень.

В свою чергу, оцінка майна, яке підлягає приватизації проводиться відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України за №1891 від 10.12.2003.

Вимоги до проведення незалежної оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, під час приватизації способами, визначеними законодавством, а також процедур ідентифікації невід`ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря визначені в Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід`ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженим Наказом Фонду державного майна України №377 від 27.02.2004 (надалі - Порядок №377).

Відповідно до п. 1.4. Порядку №377 незалежна оцінка орендованого нерухомого майна проводиться суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та включає такі етапи:

- опрацювання вихідних даних, необхідних для оцінки, у тому числі отриманих від органу приватизації за результатами виконання робіт підготовчого етапу;

- ідентифікація поліпшень орендованого майна;

- застосування методичних підходів та узагальнення отриманих з їх використанням результатів оцінки з метою визначення ринкової вартості орендованого нерухомого майна та ринкової вартості невід`ємних поліпшень орендованого нерухомого майна;

- визначення питомої ваги часток держави (відповідно комунального майна або майна, що належить Автономній Республіці Крим) та орендаря у визначеній ринковій вартості орендованого нерухомого майна; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість орендованого нерухомого майна, подання їх до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення встановленого законодавством строку проведення незалежної оцінки;

- затвердження висновку про вартість орендованого нерухомого майна відповідним органом (далі - відповідний орган приватизації): державним органом приватизації - у разі приватизації державного (республіканського) майна або якщо йому надані повноваження щодо приватизації комунального майна, виконавчим органом органу місцевого самоврядування - у разі приватизації комунального майна.

Пунктом 2.2. Порядку №377 встановлено, що підтверджувальні документи про здійснені орендарем поліпшення, що подаються ним до відповідного органу приватизації, включають:

- договір оренди, укладений з дотриманням вимог законодавства;

- письмову згоду орендодавця на здійснення орендарем поліпшень орендованого нерухомого майна за його кошти;

- погоджену орендодавцем проектно-кошторисну документацію на проведення поліпшень, підписані замовником і підрядником акти виконаних будівельних робіт, копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна, у тому числі придбані матеріали, конструкції тощо;

- аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна за рахунок коштів орендаря. Аудиторський висновок має містити розшифровку періодів освоєння, напрямів та джерел фінансування поліпшень, у тому числі за рахунок коштів орендаря, з посиланням на підтверджувальні документи;

- довідку, видану орендарем та завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв`язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат. При визначенні суми зазначених витрат ураховується невідшкодована орендодавцю вартість придатних для подальшого використання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, устаткування, отриманих орендарем під час здійснення поліпшень;

- інші документи, необхідні для виконання положень цього Порядку.

З урахуванням вищенаведених положень, колегія суддів дійшла висновку, що для встановлення обставин у даній справі та доказування правомірності проведення процедури приватизації орендованого майна, не потрібне застосування спеціальних знань у сфері, іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, оскільки всі документи (у тому числі дозволи орендодавця на проведення поліпшень, довідка про балансову вартість майна, проектно-кошторисна документація, документи для ідентифікації поліпшень, а також аудиторські висновки вартості поліпшень та розрахункові документи за виконані поліпшення тощо), які б підтверджували факт дотримання ОСОБА_1 на час виникнення спірних відносин законодавчо встановлених норм, які регламентують правовідносини у сфері приватизації, повинні бути наявні як у самого відповідача-3, так і в матеріалах приватизаційної справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що встановлення за допомогою судової експертизи самого факту проведення відповідачем-3 ( ОСОБА_1 ) невід`ємних поліпшень після проведення процедури приватизації, не може вплинути за законність самої процедури приватизації, а отже не є предметом доказування у даній справі.

Таким чином, визначені законом підстави для призначення судом експертизи у даному випадку відсутні, оскільки:

- доводи відповідача-3 ( ОСОБА_1 ) про те, що за час перебування об`єкту нерухомого майна в оренді ним було здійснено невід`ємні поліпшення та їх вартість можуть бути перевірені судом самостійно із наданих відповідачами документів;

- заперечення відповідачів з приводу того, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, є виключно правовим питанням, яке не може бути підтверджене чи спростоване висновками судової експертизи (ч. 2 ст. 98 ГПК України);

- обставини приватизації спірного майна, зокрема, додержання вимог законодавства щодо порядку здійснення та ідентифікації його поліпшень та їх вартості, можуть бути встановлені на підставі наявних у справі документів.

При цьому, колегія суддів приймає до уваги те, що позиція відповідачів - Харківської міської ради та Управління комунального майна ґрунтується на тому, що орган місцевого самоврядування мав право самостійно обирати спосіб приватизації спірних нежитлових приміщень без урахування наведених законодавчих обмежень.

При цьому, з наявних матеріалів справі не вбачається будь-яких посилань органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу ОСОБА_1 на здійснення поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду. Також, відповідачами -1, -2 у своїх поясненнях не зазначено про здійснення ОСОБА_1 будь-яких поліпшень орендованого майна.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для призначення у справі судової експертизи, оскільки: судом не було встановлено, що саме входить до кола доказування у даній справі; не враховано, що тягар доведення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтуються заперечення лежить на стороні, яка на них посилається; не обґрунтовано в чому саме полягає суперечливість доказів, наданих сторонами, а також не наведено жодних обґрунтувань стосовно того, що питання, поставлені на роз`яснення експертів, не можуть бути досліджені під час судового розгляду на підставі наявних у справі та поданих сторонами доказів.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала в частині призначення експертизи є необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права.

Зупинення провадження у справі є наслідком призначення судом експертизи, а отже ухвала про призначення судової експертизи та ухвала про зупинення провадження у справі перебувають у нерозривному зв`язку одна з одною.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Наведеного судом першої інстанцій враховано не було, тому призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі, може призвести до безпідставного затягування розгляду справи і нездійснення розгляду справи упродовж розумного строку.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №922/2716/17 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що суду слід виходити з того, що при призначенні судової експертизи, як процесуальної дії суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованою. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до ст. 280 ГПК України є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема ухвали про зупинення провадження у справі, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до помилкового призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова, скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 25.08.2021у справі №922/2069/21 та направлення справи до господарського суду для продовження розгляду.

Частиною 14 ст. 129 ГПК України встановлено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції у даному випадку не розглядає справу по суті, матеріали справи №922/2069/21 відповідно до положень ст. 271, п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України направляються для продовження розгляду до суду першої інстанції, відтак, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 у справі №922/2069/21 - задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 у справі №922/2069/21 - скасувати.

Справу №922/2069/21 передати на розгляд Господарському суду Харківської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.08.2024.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя М.М. Слободін