Рішення

від 08.08.2024 по справі 902/390/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" серпня 2024 р.Cправа № 902/390/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,

представника позивача - Дяковського О.С.,

у відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" (вул. Сингаївського Павла, буд. 3, м. Житомир, 10001)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" (вул. Подільська, буд. 1В, село Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337)

про стягнення 2 697 036,16 грн заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" 2 697 036,16 грн заборгованості.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.04.2024 зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Тварковському А.А.

Ухвалою суду від 15.04.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/390/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 14.05.2024 о 10:00 год.

Під час підготовчого провадження у справі № 902/390/24 учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 204-208, т. 1); позивачем - відповідь на відзив відповідача (а.с. 209-216, т. 1).

Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 11.06.2024, про що 14.05.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

У судовому засіданні 11.06.2024 внаслідок задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх. №01-34/6064/24 від 11.06.2024) розгляд справи по суті відкладено до 10:00 год. 08.08.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі. Поряд з цим ухвалою від 13.06.2024 зобов`язано позивача надати для огляду в судове засідання оригінали долучених до позовної заяви документів.

22.07.2024 супровідним листом від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшли витребувані документи.

Слід зазначити, що на підставі поданого представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" Дяковським О.С. клопотання (вх. № 01-34/5675/24) йому забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/390/24 в суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначений час у судове засідання 08.08.2024 з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції), повідомлений належним чином відповідач (шляхом доставки ухвали до Електронного кабінету ЄСІТС) правом участі у судовому засіданні не скористався.

Під час судового засідання зв`язок із представником позивача перервався, усі спроби відновити зв`язок були невдалими, тому суд продовжив розгляд справи за відсутності представників сторін. Водночас суд акцентує увагу, що в силу приписів ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №201 від 11.04.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" 2 697 036,16 грн основного боргу.

Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що на підтвердження своїх доводів позивач надав видаткові накладні від 14.09.2023. Водночас матеріали позовної заяви не містять заявки Покупця з приводу поставки м`ясних консервів за договором поставки за адресою м. Житомир, вул. Сингаєвського Павла, 3 (юридична адреса позивача), а видаткова накладна і ТТН по даній поставці не містять даних з приводу особи, яка прийняла дану поставку від імені Покупця.

З огляду на це, відповідач заперечує факт поставки з огляду на відсутність даних про її здійснення.

У відповіді на відзив позивач акцентує увагу, що оскільки всі видаткові накладні та товарно - транспортні підписані однією та тією самою посадовою особою відповідача без жодних зауважень, більше того на кожній видатковій накладній та товарно - транспортній накладній міститься печатка відповідача, а саме головне всі видаткові накладні та товарно - транспортні накладні є оплачені, лише видаткова накладна від 14 вересня 2023 року № 84 та товарно-транспортна № 1409-2 від 14 вересня 2023 року підписана без жодних зауважень та є не оплаченою. Також факт не оплати за товар підтверджується Актом звірки.

Крім того, позивач зауважує, що згідно пункту 2.3 Договору підписання Сторонами видаткової накладної підтверджує передачу та відповідно прийняття товару. У випадку поставки Товару неповної комплектації Покупець має право відмовитись від товару, оскільки жодної відмови не було значить товар є поставлений та повинен був оплачений.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

11.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" (Покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" (Постачальник, позивач) укладено Договір поставки №201 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується у зумовлений Договором строк передати (поставити) у власність Покупця окремими партіями товар, відповідно до заявки Покупця, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти і сплатити за Товар грошову суму відповідно до умов Договору.

Найменування, асортимент, ціна, кількість, одиниця виміру та комплектність Товару, що поставляється за цим Договором, встановлюються у заявці, та видатковій накладній, які після підписання Сторонами вважаються специфікаціями на кожну партію (у відповідності до статті 266 Господарського кодексу України) та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 2.3. Договору датою поставки Товару є дата фактичної передачі Покупцю Товару в місці призначення, відповідно до п. 2.2. цього Договору, повної комплектації Товару, у визначеній кількості разом з товаросупровідною документацією із підписанням Сторонами (уповноваженими представниками) видаткової накладної. Підписання Сторонами видаткової накладної підтверджує передачу та відповідно прийняття Товару. У випадку поставки Товару неповної комплектації Покупець має право відмовитися від прийняття Товару.

Пунктом 2.4. Договору сторони погодили, що перелік товаросупровідних документів, що надаються одночасно з передачею партії Товару залежить від виду товару, це можуть бути - видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, гарантійні талони, сертифікат відповідності, технічні паспорти, декларація про відповідність на всі найменування Товару, що поставляється за цим Договором, інструкції з експлуатації, висновки Державної санітарно-епідеміологічної експертизи на медичні вироби та інші документи передбачені чинним законодавством України.

Якщо первинні бухгалтерські документи складені з порушенням вимог, передбачених цим Договором та чинним законодавством, в тому числі якщо найменування та/або номенклатура товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі поставленого товару, Покупець має право відмовитись від прийняття товару без надання мотивованих пояснень (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору поставка Товару здійснюється відповідно до цін, які узгоджуються Сторонами на кожну окрему поставку і відображаються в накладних на передачу Товару. Зміна ціни на вже замовлений товар не допускається. При зміні цін на Товари, які повинні поставлятися в майбутньому, Покупець має право відмовитися від замовлення і купівлі вказаних Товарів.

Зобов`язання щодо здійснення платежів, передбачених цим розділом Договору або іншими умовами Договору, будуть вважатися виконаними належним чином з моменту, коли відповідний платіж у повному розмірі буде списаний з рахунку Покупця. При цьому Покупець не несе відповідальності за невиконання та/або неналежне виконання зазначеного зобов`язання, якщо Постачальник належним чином не повідомив про зміну свого поточного рахунку (п. 5.4. Договору).

Згідно із п. 10.1. Договору цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2023, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Договір скріплюється печатками та підписами Сторін.

20.07.2023 між сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору щодо зміни реквізитів Покупця.

На виконання договірних зобов`язань позивач здійснив поставку Товару відповідачу загальною вартістю 3 104 640 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою накладною №84 від 14.09.2023 та товарно-транспортною накладною №1409-2 від 14.09.2023 (а.с. 158-159, том 1).

За твердженням позивача, вказана вартість товару є неоплаченою відповідачем в сумі 2 697 036,16 грн, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" із претензією №1 від 18.03.2024 про сплату 2 697 036,16 грн заборгованості (а.с. 180-187, том 1). Докази реагування відповідача на таку претензію у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до обопільно підписаного сторонами Акту звірки розрахунків за період 01.09.2023 - 20.02.2024 за Договором, станом на 20.02.2024 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" склала 2 697 036,16 грн (а.с. 213, том 1).

Несплата відповідачем вартості поставленого Товару на суму 2 697 036,16 грн слугувала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду про стягнення основного боргу.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України, глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №201 від 11.04.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як уже зазначалося, в силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання.

При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Таким чином, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" не сплачено повної вартості товару в день його отримання, з наступного дня після здійсненої поставки за спірною видатковою накладною відповідач вважається боржником, що прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).

Разом з тим факт передачі відповідачу Товару підтверджено первинним бухгалтерським документом - видатковою накладною №84 від 14.09.2023, яка обопільно підписана та скріплена печатками сторін. Оригінал такої видаткової накладної оглянуто судом.

У постанові КГС ВС від 23.07.2019 № 918/780/18 суд прийшов до висновку, що наявність печатки на оскаржуваному правочині, за умови відсутності доказів протиправності використання печатки чи доказів її втрати та/або доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, суди, є додатковим аргументом на користь того, що правочин відповідав волі особи, від імені якої підписано оспорюваний документ та проставлено печатку.

Хоча печатка не є обов`язковим реквізитом первинних документів, позаяк не вимагає цього п. 2.5 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, однак проставляння відповідачем печатки на спірній видатковій накладній, за відсутності доказів її втрати, є додатковим аргументом на підтвердження факту поставки Товару.

Суд враховує, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (постанови ВС КГС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17 та від 21.12.2020 у справі №916/499/20).

Сторонами не заперечується, що спірною є вартість поставки за видатковою накладною №84 від 14.09.2023, загальна вартість поставки за якою склала 3 104 640 грн. При цьому залишок заборгованості становить 2 697 036,16 грн з урахуванням здійснених проплат, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних за рядом інших здійснених за Договором поставок, банківською випискою про рух коштів по рахунку позивача та Актом звірки розрахунків за період 01.09.2023 - 20.02.2024 за Договором станом на 20.02.2024.

Водночас суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Також суд враховує, що в матеріалах справи містяться докази здійснення відповідачем проплат за рядом інших видаткових накладних за Договором, що не вирізняються в порівнянні зі спірною (адреса поставки та ж сама, ідентифікації особи-підписанта від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" не містять).

Окрім того, суд акцентує увагу на умови Договору, погоджені на розсуд сторін.

Так, згідно із п. 2.3. Договору датою поставки Товару є дата фактичної передачі Покупцю Товару в місці призначення, відповідно до п. 2.2. цього Договору, повної комплектації Товару, у визначеній кількості разом з товаросупровідною документацією із підписанням Сторонами (уповноваженими представниками) видаткової накладної. Підписання Сторонами видаткової накладної підтверджує передачу та відповідно прийняття Товару. У випадку поставки Товару неповної комплектації Покупець має право відмовитися від прийняття Товару.

Якщо первинні бухгалтерські документи складені з порушенням вимог, передбачених цим Договором та чинним законодавством, в тому числі якщо найменування та/або номенклатура товару, зазначені в таких документах, не відповідають найменуванню та/або номенклатурі поставленого товару, Покупець має право відмовитись від прийняття товару без надання мотивованих пояснень (п. 3.3. Договору).

Поряд з цим відповідно до ч. 1 ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Матеріали справи не містять доказів, що відповідач як Покупець в силу приписів ч. 1 ст. 666 ЦК України встановлював додатковий строк позивачу як Продавцю для передання супроводжуючих документів на Товар.

Суд враховує позицію, викладену в постанові ВС КГС від 15.09.2020 у справі № 920/618/18, що за умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов`язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця.

Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідач як при прийнятті Товару, так і після фактичного прийняття Товару не вчинив дій на його повернення, як і не встановлював додаткового строку позивачу для надання супроводжувальних документів в силу приписів ч. 1 ст. 666 ЦК України. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, що у нього не виникло обов`язку зі сплати вартості Товару, зокрема, з підстав ненадання Заявки Покупця. При цьому факт поставки сукупно підтверджується відповідними видатковою та товарно-транспортною накладною, актом звіряння взаєморозрахунків з урахуванням доказів ряду інших здійснених за Договором поставок та проплат.

Враховуючи вищенаведене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 2 697 036,16 грн є обґрунтованою.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, надавши оцінку наявним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, приходить до висновку, що факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку із задоволенням позову у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача в сумі 40 455,54 грн.

Визначаючись щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності).

Як слідує з матеріалів справи, 18.03.2024 між Адвокатом Дяковським Олександром Сергійовичем (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" (Клієнт) укладено Договір №19-Д про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до п. 1.1. якого Клієнт Виконавець приймає на себе доручення Клієнта про надання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" код ЄДРПОУ: 43413041 на користь клієнта обумовленого цим Договором в інтересах Клієнта на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього Договору.

Згідно із п. 4.1. Договору №19-Д про надання правової (правничої) допомоги оплата послуг Виконавця складає фіксовану суму гонорару котру сторони погодили в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн за ведення справи в суді першої інстанції.

Додатковою угодою №1 від 16.04.2024 до Договору №19-Д про надання правової (правничої) допомоги сторони погодили доповнити п. 1.1. Договору змістом, що саме Виконавець приймає на себе доручення Клієнта про надання правової допомоги в справі №902/390/24 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" про стягнення грошових коштів.

Згідно підписаного між сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору №19-Д про надання правової (правничої) допомоги сторони засвідчили прийняття послуг в повному обсязі та необхідність оплати фіксованої суми гонорару на користь Виконавця (Адвоката) в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн за ведення справи №902/390/24 в суді першої інстанції.

Також матеріали справи містять копії ордеру серії СВ №1077511 від 05.05.2024 на представництво інтересів позивача адвокатом Дяковським Олександром Сергійовичем.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Частинами першою та другою статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Наведений порядок обчислення гонорару адвоката викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21. Також Велика Палата Верховного суду зазначила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

Згідно із п. 4.1. Договору №19-Д про надання правової (правничої) допомоги сторони погодили фіксований розмір гонорару Адвоката в розмірі 50 000 грн.

Поряд з цим у п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 висловлено правову позицію, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару теж можливо доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки, зокрема, викладено у додатковій постанові ВП ВС від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 (провадження №12-94гс20).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №908/2702/21 від 12.01.2023 викладено висновок, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України.

Так, за приписами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи зміст норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, враховуючи характер спору у даній справі, ступінь її складності, незначний обсяг матеріалів у справі, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає завищеним розмір таких витрат в сумі 50 000 грн.

Так, підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, характер спору є типовим, обсяг поданих позивачем матеріалів у справі є незначним, тому заявлений розмір витрат не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Водночас результат вирішення спору не міг вплинути на репутацію сторін та не викликав публічного інтересу.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі загалом складають 25 000 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки позов у справі №902/390/24 задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 000 грн, тобто у розмірі, який визнано судом обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ Девелопмент" (вул. Подільська, буд. 1В, село Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337, код ЄДРПОУ 43413041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудторг ЮА" (вул. Сингаївського Павла, буд. 3, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 45032624) 2 697 036,16 грн - основного боргу; 40 455,54 грн - витрат на сплату судового збору за подання позовної заяви та 25 000 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

3. Згідно із приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.

Повне рішення складено 19 серпня 2024 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи.