Рішення

від 19.08.2024 по справі 908/1610/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 22/135/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024 Справа № 908/1610/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/1610/24

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; адреса для кореспонденції: вул. Набережна Перемоги, буд. 30, м. Дніпро, 49094)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" (пр. Соборний, буд. 92, м. Запоріжжя, 69002)

про зобов`язання вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

03.06.2024 до Господарського суду Запорізької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява (вих. № б/н від 03.06.2024) Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" про зобов`язання відповідача в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Биотехсоюз" кредиторські вимоги позивача за договором № б/н від 11.09.2017 Послуга «КУБ» та договором банківського обслуговування, щодо заборгованості, яка виникла станом на 01.04.2024 у загальному розмірі 816285,56 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту - 333333,32 грн., заборгованості за відсотками - 136055,56 грн., заборгованості з комісії - 74501,56 грн., заборгованості з пені - 272295,12 грн. та заборгованості за послугою «Банківське обслуговування поточного рахунку» у сумі 100 грн.

Позовна заява обґрунтовується наявністю заборгованості Товариства перед Банком, яка утворилася в результаті невиконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором № б/н від 11.09.2017 Послуга «КУБ» та договором банківського обслуговування та необхідністю її визнання та включення до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Биотехсоюз", яке перебуває в стані припинення. Зокрема, позивач зазначав, що так як Товариство перебуває в процесі припинення, Банк 15.04.2024 направив відповідачу заяву з кредиторськими вимогами разом із розрахунком заборгованості. Зазначена заява не отримана відповідачем, на підтвердження чого позивач надав роздруківку щодо відстеження поштового відправлення.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

Відповідач відзив на позов не надав.

Заява з запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надійшла.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.06.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1610/24 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.06.2024 суддею Ярешко О.В. позовну заяву прийнято до розгляду, справу визнано малозначною та відкрито провадження у справі № 908/1610/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Роз`яснено відповідачу приписи ст. 250 ГПК України, згідно якої, відповідач у строк, який не перевищує 10 днів із дня вручення даної ухвали (повідомлення про розгляд справи), має право подати заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Копія ухвали суду від 10.06.2024, що надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, наданої на запит суду: пр. Соборний, буд. 92, м. Запоріжжя, 69002, повернута до суду з відміткою поштового відділення зв`язку: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідач також повідомлявся про судовий розгляд справи через оголошення, розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України.

У відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в системі «Електронний суд».

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею Товариства.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України, за наявними матеріалами справи.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

У зв`язку зі знаходженням судді Ярешко О.В. у відпустці по 15.08.2024 включно, рішення по суті ухвалено судом 19.08.2024.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

07.07.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" підписано заяву на відкриття рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк".

11.09.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" було підписано з використанням електронного цифрового підпису анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ".

Підписання сторонами вказаної заяви підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 20.05.2024.

Відповідно до вказаної заяви, клієнт (ТОВ "Биотехсоюз") приєднався до розділу 3.2.8 Умов та Правил надання послуги, що розміщені на сайті ПриватБанку pb.ua, та прийняв на себе всі зобов`язання, зазначені в цих Умова, та уклав кредитний договір.

Заявою визначені істотні умови кредитного договору: 1.1. Вид кредиту: строковий. 1.2. Розмір кредиту: визначається ПриватБанком, вказується у профайлі позичальника на сайті. 1.3. Строк кредиту - 12 місяців з моменту видачі коштів. 1.4. Проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту. 1.5. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів. 1.6. У випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений у п. 1.5 цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому сплачується неустойка в розмірі й згідно розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.2.10.1 Умов визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого з зобов`язань по сплаты відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно п. 3.2.2.10.4 Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Згідно меморіального ордеру від 13.09.2017, позивачем було перераховано відповідачу 500000,00 грн. кредитних коштів.

Як слідує з матеріалів справи та розрахунку позивача, станом на 01.04.2024 у ТОВ "Биотехсоюз" наявна заборгованість перед позивачем по договору від 11.09.2017 за послугою КУБ», а саме: заборгованість за тілом кредиту - 333333,32 грн., заборгованість за відсотками - 136055,56 грн., заборгованість з комісії - 74501,56 грн., заборгованість з пені - 272295,12 грн.

Як зазначив позивач, оскільки між сторонами укладений договір банківського обслуговування, позивач надавав відповідачу послуги з розрахунково-касового обслуговування клієнта. Станом на 29.03.2024, з урахуванням надання позивачем послуги з використання віддаленого доступу, заборгованість становить 100,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку ТОВ "Биотехсоюз" № НОМЕР_1.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Биотехсоюз" перебуває в стані припинення; 29.08.2022 до реєстру був внесений запис: рішення засновників щодо припинення ЮО, визначено строк для заявлення кредиторами своїх вимог: 25.10.2022; голова комісії з припинення - Коваленко М.М .

Позивач зазначав, що так як відповідач перебуває в процесі припинення, позивач 15.04.2024 направив на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами від 12.04.2024 разом із розрахунком заборгованості станом на 01.04.2024.

Згідно наданої копії заяви від 12.04.2024, яка була надіслана на юридичну адресу відповідача та на адресу голови комісії з припинення Коваленко М.М. , позивач просив відповідача розглянути вимоги АТ КБ "Приватбанк" з оплати заборгованості за договором, яка становить суму 816185,56 грн. - заборгованість по кредиту продукт «КУБ», та за рахунком НОМЕР_1 в розмірі 100,00 грн. - заборгованість по комісії; визнати вище перелічені вимоги, включити їх до проміжного ліквідаційного балансу підприємства й оплатити зазначену суму заборгованості.

Заява з копією заяви приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, розрахунків заборгованості були надіслані на юридичну адресу відповідача листом з описом вкладення № 0503845192229.

Відповідно роздруківки з сайту АТ «Укрпошта», поштове відправлення № 0503845192229 з заявою та додатками до неї відповідачем отримано не було та повернуто позивачу 02.05.2024 за закінченням встановленого терміну зберігання.

Оскільки неотримання відповідачем заяви з кредиторськими вимогами свідчать про ухилення останнього від визнання грошових вимог, позивач звернувся до суду з цим позовом.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Згідно зі статтею 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Статтею 105 Цивільного кодексу України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1). Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи (ч. 3). До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (ч. 4). Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч. 5). Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч. 6).

Відповідно до статті 110 ЦК України, юридична особа ліквідується за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (п. 1 ч. 1); якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, передбачені Кодексом України з процедур банкрутства (ч. 3).

Частиною 2 статті 48 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, установленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством. Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.

У відповідності до ч.ч. 7, 8 ст. 111 ЦК України, для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними (ч. 5 ст. 112 ЦК України).

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" (ідентифікаційний код 39842849) перебуває в стані припинення з 29.08.2022 за рішенням засновників, строк для заявлення вимог кредиторів установлено до 25.10.2022.

Позивач направив 15.04.2024 на адресу відповідача заяву з кредиторськими вимогами від 12.04.2024, в якій просив розглянути вимоги АТ КБ "Приватбанк" та включити їх до ліквідаційного балансу.

Поштове відправлення не було отримано відповідачем та повернуто позивачу за закінченням встановленого терміну зберігання.

Тобто, ліквідаційна комісія фактично не розглянула вимоги позивача, а залишила їх без розгляду.

Норми цивільного законодавства не надають ліквідаційній комісії (ліквідатору) права залишати вимоги кредиторів без розгляду, тобто фактично ухилитися від їх розгляду (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 910/9052/18 та від 26.10.2022 у справі № 910/406/21).

При цьому, доведення факту ухилення ліквідаційної комісії (ліквідатора) від розгляду вимог кредитора не потребує надання останнім доказів отримання зазначеною комісією/ліквідатором заяви з кредиторськими вимогами. Такий факт (ухилення) суд може встановити на підставі наявних у справі доказів належного звернення кредитором до боржника (юридичної особи, що припиняється) та відсутності відповідного рішення ліквідаційної комісії (ліквідатора), яке в силу частини шостої статті 105 ЦК України має надсилатися кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання таким боржником відповідної вимоги (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 905/229/21).

Враховуючи приписи ч. 6 ст. 105, ч. 3 ст. 112 ЦК України суд вважає, що неотримання відповідачем заяви з кредиторськими вимогами свідчить про ухилення комісії з припинення відповідача від виконання обов`язків, передбачених статтями 105, 107 Цивільного кодексу України, щодо визнання існуючої заборгованості перед позивачем та включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу для їх подальшого задоволення за рахунок коштів та майна особи, яка ліквідується.

Суд зазначає, що правове регулювання процедури припинення юридичної особи шляхом ліквідації за рішенням її учасника спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом такого учасника як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і правом кредитора цієї юридичної особи, щодо якої прийнято рішення про її припинення, на задоволення своїх кредиторських (грошових) вимог. Відтак, настання наслідків у вигляді припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації є можливим за умов дотримання учасником цієї особи та її ліквідаційною комісією (ліквідатором) добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої положеннями цивільного законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу. Інша поведінка названих осіб суперечитиме таким засадам цивільного законодавства, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

Добровільна ліквідація юридичної особи без розгляду вимог кредитора спричиняє невиправдане та непропорційне втручання у мирне володіння майном такого кредитора. Захист прав та законних інтересів учасників юридичної особи, зокрема права визначати її юридичну долю, не може відбуватися за рахунок позбавлення кредитора права на мирне володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Припинення юридичної особи шляхом добровільної ліквідації (за рішенням її учасників) є можливим виключно у випадку достатності майна цієї особи для задоволення вимог її кредиторів (платоспроможності боржника). Протилежний стан, а саме недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів, зумовлює в силу вимог частини третьої статті 110 ЦК України обов`язок такої юридичної особи здійснити всі необхідні дії, визначені законодавством про банкрутство (чинним Кодексом України з процедур банкрутства, що встановлює умови та порядок, зокрема, відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом).

Перевірка факту достатності майна юридичної особи, що ліквідується за рішенням учасників, для задоволення вимог її кредиторів здійснюється на підставі відомостей проміжного ліквідаційного балансу цієї особи, який складається ліквідаційною комісією (ліквідатором) після закінчення строку для заявлення вимог кредиторами. Відповідно, наявність та розмір кредиторської заборгованості такої особи встановлюється, виходячи з пред`явлених кредиторами, в межах відповідного строку, грошових вимог до неї (статті 110-112 ЦК України).

У контексті наведеного, враховуючи пропуск позивачем строку на звернення з кредиторськими вимогами, суд зазначає, що ухилення ліквідатора від розгляду кредиторських вимог та ліквідація юридичної особи за наявності незадоволених вимог кредитора є порушенням процедури припинення такої особи, передбаченої статтями 110, 111 ЦК України, що має наслідком порушення прав та законних інтересів кредитора, які мають бути захищені судом.

Законодавець пов`язує право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права, зокрема з обставинами наявності відмови ліквідаційної комісії відповідача у внесенні вимог позивача до проміжного ліквідаційного балансу або ухилення від їх розгляду, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у цій справі.

Якщо вимоги кредитора не визнані ліквідаційною комісією (ліквідатором), а кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, такі вимоги вважаються погашеними в силу положень частини п`ятої статті 112 ЦК України. При цьому, такі наслідки стосуються випадків як своєчасного (в межах строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення), так і несвоєчасного звернення з кредиторськими вимогами.

Якщо звернення з кредиторськими вимогами відбулось поза межами строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення, то ліквідаційна комісія (ліквідатор) у випадку обґрунтованості таких вимог зобов`язана в силу частини четвертої статті 112 ЦК України їх погасити (задовольнити) з майна боржника, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. У разі ухилення ліквідаційною комісією (ліквідатором) від розгляду таких вимог (поданих з пропуском вищезазначеного строку) кредитор може захистити своє право шляхом звернення до суду з відповідним позовом про зобов`язання ліквідаційної комісії (ліквідатора) визнати кредиторські вимоги та задовольнити їх з майна боржника, що залишилось після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Якщо звернення з кредиторськими вимогами відбулось поза межами строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення (у зв`язку з чим відбулось затвердження проміжного ліквідаційного балансу та задоволення своєчасно заявлених вимог кредиторів, після чого складення та затвердження ліквідаційного балансу), а майна боржника виявилось недостатньо для повного чи часткового задоволення вимог цього кредитора, то такі вимоги вважаються погашеними в силу положень частини п`ятої статті 112 ЦК України.

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 905/229/21.

В обох випадках (звернення з кредиторськими вимогами в межах та поза межами строку, визначеного учасниками юридичної особи, що прийняли рішення про її припинення), якщо у задоволенні кредиторських вимог за рішенням суду кредиторові відмовлено, такі вимоги вважаються погашеними в силу положень частини п`ятої статті 112 ЦК України.

Таким чином, несвоєчасне заявлення кредитором (позивачем) грошових вимог у процедурі добровільної ліквідації боржника (відповідача) не має наслідком їх погашення, а впливає лише на порядок задоволення таких вимог.

У випадку ухилення ліквідаційною комісією (ліквідатором) від розгляду кредиторських вимог, частина третя статті 112 ЦК України не виключає можливості розгляду судом таких вимог навіть у разі, якщо звернення кредитором до суду відбулось поза межами місячного строку, встановленого цією нормою (аналогічна позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 910/28502/14, від 10.05.2023 у справі № 905/229/21).

Таким чином, ухилення ліквідаційної комісії ТОВ "Биотехсоюз" від розгляду кредиторських вимог АТ КБ "Приватбанк" та не включення їх до ліквідаційного балансу призводить до того, що позивач (кредитор) фактично перебуває у стані правової невизначеності щодо своїх прав та зумовлює їх порушення, тому позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Суд приймає до уваги, що матеріали справи не містять доказів затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасником юридичної особи, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, як того вимагає ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України.

Щодо заборгованості, яка визначена позивачем в позові до включення до проміжного ліквідаційного балансу, суд зазначає таке.

Відповідно ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договором приєднання, відповідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого установлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до положень ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не установлено договором або законом.

Відповідно ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що установлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи підтверджено надання позивачем відповідачу кредитних коштів у сумі 500000,00 грн.

Наявності заборгованості за тілом кредиту в сумі 333333,32 грн., заборгованості за відсотками в сумі 136055,56 грн., що нараховані по 01.04.2019, заборгованості з комісії в сумі 74501,56 грн., що нарахована по 13.09.2018, та заборгованості за послугою «Банківське обслуговування поточного рахунку» в сумі 100 грн. відповідач не заперечив та не спростував. Матеріали справи не містять доказів щодо погашення відповідачем цієї заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У постанові Верховного Суду від 06.06.2022 у cправі № 908/1133/21 Верховний Суд зазначив, що пеня є особливим видом відповідальності за неналежне виконання зобов`язання, яка має на меті, крім відшкодування збитків після вчиненого порушення щодо виконання зобов`язання, додаткову стимулюючу функцію для добросовісного виконання зобов`язання. Окрім того, до моменту вчинення порушення пеня відіграє забезпечувальну функцію і, навпаки, з моменту порушення є мірою відповідальності.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом досліджено Умови та Правила надання банківських послуг (в редакції станом на 11.09.2017).

Пунктом 3.2.2.10.1 Умов визначено, що у разі порушення клієнтом будь-якого з зобов`язань по сплаты відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно п. 3.2.2.10.4 Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Роздруківка з цих Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням: https://privatbank.ua/terms, долучені судом до матеріалів справи.

Згідно розрахунку позивача, пеня в сумі 272295,12 грн. нарахована позивачем за період по 08.12.2019. Доказів сплати пені в цій сумі матеріали справи не містять на сторонами не надані.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Биотехсоюз" кредиторські вимоги позивача за договором № б/н від 11.09.2017 Послуга «КУБ» та договором банківського обслуговування, щодо заборгованості, яка виникла станом на 01.04.2024 у загальному розмірі 816285,56 грн. та складається з: заборгованості за тілом кредиту - 333333,32 грн., заборгованості за відсотками - 136055,56 грн., заборгованості з комісії - 74501,56 грн., заборгованості з пені - 272295,12 грн. та заборгованості за послугою «Банківське обслуговування поточного рахунку» у сумі 100 грн.

Відтак, позов задовольняється судом повністю.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача стягується 2422,40 грн. судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір", на суму 605,60 грн., яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, за наявності відповідного клопотання.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" (пр. Соборний, буд. 92, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 39842849) в особі ліквідаційної комісії, визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" (код ЄДРПОУ 39842849) кредиторські вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) за договором № б/н від 11.09.2017 Послуга «КУБ» та договором банківського обслуговування, щодо заборгованості, яка виникла станом на 01.04.2024 у загальному розмірі 816285 (вісімсот шістнадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн. 56 коп. та складається з: заборгованості за тілом кредиту - 333333 (триста тридцять три тисячі триста тридцять три) грн. 32 коп., заборгованості за відсотками - 136055 (сто тридцять шість тисяч п`ятдесят п`ять) грн. 56 коп., заборгованості з комісії - 74501 (сімдесят чотири тисячі п`ятсот одна) грн. 56 коп., заборгованості з пені - 272295 (двісті сімдесят дві тисячі двісті дев`яносто п`ять) грн. 12 коп. та заборгованості за послугою «Банківське обслуговування поточного рахунку» у сумі 100 (сто) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Биотехсоюз" (пр. Соборний, буд. 92, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 39842849) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 19 серпня 2024.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко