Рішення

від 15.08.2024 по справі 909/571/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/571/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварка ЛТД"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство "Туризм Комерція-Менеджмент" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення заборгованості у розмірі 23356 грн 49 к., з яких 14786 грн 00 к. - основний борг, 1596 грн 15 к. - 3% річних та 6974 грн 34 к. - інфляційні втрати,

представники сторін в судове засідання не з`явилися,

ухвалив таке рішення.

З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сварка ЛТД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство "Туризм-Комерція-Менеджмент" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення за видатковою накладною № 1214 від 04.03.2021 на суму 23356 грн 49 к., з яких 14786 грн 00 к. - основний борг, 1596 грн 15 к. - 3% річних та 6974 грн 34 к. - інфляційні втрати.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 19.06.2024 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 09.07.2024, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Протокольною ухвалою від 09.07.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 15.08.2024.

Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.

Докази отримання процесуальних документів позивачем наявні у матеріалах справи.

Що стосується відповідача, то процесуальні документи, які було направлено на його адресу повернулися до суду з відмітками Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвали у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з їх текстом.

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 178 ГПК України визначено право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі в судовому засіданні представника відповідача, запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

При розгляді даної справи суд керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 згідно з якими, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Позиції сторін.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує на, те що відповідач не сплатив повну суму заборгованості згідно з видатковою накладною. За порушення строків оплати відповідачу нараховано 3 % річних та інфляційні втрати.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб (далі - Договір), шляхом прийняття замовлення відповідача та фактичної поставки товару за видатковою накладною.

Позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 37786 грн 00 к., що підтверджується видатковою накладною № 1214 від 04.03.2021.

Частково відповідачем вартість отриманого товару було оплачено, зокрема 04.03.2021 був здійснений платіж на суму 10000 грн 00 к.; 20.04.2021 платіж на суму 2000 грн 00 к.; 11.05.2021 платіж на суму 5000 грн 00 к.; 29.06.2021 платіж на суму 5000 грн 00 к.; 09.02.2023 платіж на суму 1000 грн 00 к.

Несплаченим залишився борг в сумі 14786 грн 00 к.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату боргу (претензія про стягнення заборгованості № 14/12/21-1 від 14.12.2021).

За порушення строку виконання грошового зобов`язання, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач нараховує відповідачу 6974 грн 34 к. інфляційних втрат та 1596 грн 15 к. 3% річних.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 184 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб шляхом поставки позивачем відповідачу товару на підставі видаткової накладної.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У свою чергу, статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і фіксує факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі 922/1467/19 від 15.05.2020.

Судом встановлено, що позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 37786 грн 00 к., що підтверджується видатковою накладною про поставку товару № 1214 від 04.03.2021.

Оскільки сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб і з урахуванням ст. 692 ЦК України, відповідач як покупець був зобов`язаний оплатити вартість товару після отримання його від позивача, то строк оплати товару за видатковою накладною № 1214 від 04.03.2021 є таким, що настав 05.03.2021.

Однак, відповідач вчасно не провів оплату за поставку товару в повному обсязі, в результаті чого виник борг у розмірі 14786 грн 00 к. Протилежного суду не доведено.

Що стосується нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд перевірив подані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-правової системи "Прецедент". Розрахунки здійснені позивачем правильно. Так, за періоди з 05.03.2021 до 19.04.2021 на суму боргу 27786 грн 00 к., з 20.04.2021 до 10.05.2021 на суму боргу 25786 грн 00 к., з 11.05.2021 до 28.06.2021 на суму боргу 20786 грн 00 к., з 29.06.2021 до 08.02.2023 на суму боргу 15786 грн 00 к., з 09.02.2023 до 14.06.2024 на суму боргу 14786 грн 00 к. відповідачу нараховано 1596 грн 15 к. 3% річних та 6974 грн 34 к. інфляційних втрат.

Висновок суду.

У контексті наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи той факт, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір у розмірі 3028 грн 00 к. слід покласти на відповідача.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу становить 6000 грн 00 к.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Наведених доказів позивач не надав. А тому відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварка ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство "Туризм Комерція-Менеджмент" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості у розмірі 23356 грн 49 к., з яких 14786 грн 00 к. - основний борг, 1596 грн 15 к. - 3% річних та 6974 грн 34 к. - інфляційні втрати - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю мале підприємство "Туризм Комерція-Менеджмент" (вул. Сівецька, буд. 2, кв. 40, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300; ідентифікаційний код 13641663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сварка ЛТД" ( ОСОБА_1 , буд. 1/27, офіс 304/6, м. Київ, 01042; ідентифікаційний код 42163934) 14786 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн 00 к. - основного боргу, 1596 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто шість) грн 15 к. - 3% річних, 6974 (шість тисяч дев`ятсот сімдесят чотири) грн 34 к. - інфляційних втрат, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 к. - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписане 19.08.2024.

Суддя Т. В. Стефанів