Рішення

від 14.08.2024 по справі 910/3977/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2024Справа № 910/3977/24 Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД (03035, м. Київ, вул. Митрополита Липківського, буд. 41, код ЄДРПОУ 16464641)

2) Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації (03151, м. Київ, просп. Повітряних Сил (Повітрофлотський), 41, код ЄДРПОУ 37378937)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1, 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ", (03058, місто Київ, вул. Лебедєва-Кумача, будинок 5, ідентифікаційний код 39082850)

2) громадянка російської федерації ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третіх осіб: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД та Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення трудових відносин та відносин представництва та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи № 910/3977/24 здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.05.2024.

16.04.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача-2 надійшли заперечення на позовну заяву, в якому останній, серед іншого, просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача-2. Дані заперечення залучено до матеріалів справи.

Сторони участь уповноважених представників у засідання суду 13.05.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

У засідання суду з`явилась адвокат Біла Яна Геннадіївна, проте доказів на підтвердження повноважень на представництво інтересів позивача не надала.

Як встановлено судом, на підтвердження повноважень адвоката на представництво в суді Білою Я.Г. надано ордер серії ВІ № 1183636 від 09.01.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги № 09/01/24 від 09.01.2024 із зазначенням в ордері у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" - "у Державній прикордонній службі, судах України всіх інстанцій незалежно від спеціалізації, перед підприємствами, установами, організаціями".

В ході підготовки справи до розгляду, судом встановлено, що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД є: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ", (03058, місто Київ, вул. Лебедєва-Кумача, будинок 5, ідентифікаційний код 39082850), розмір частки 50% та громадянка російської федерації ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), розмір частки 50%.

З огляду на предмет та підстави позовних вимог, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд визнав за необхідне за власною ініціативою залучити до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ", (03058, місто Київ, вул. Лебедєва-Кумача, будинок 5, ідентифікаційний код 39082850) та громадянку російської федерації ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), оскільки рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки останніх.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" та громадянку російської федерації ОСОБА_2 ; відкладено підготовче засідання на 10.06.2024.

17.05.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

20.05.2024 засобами поштового зв`язку від відповідача 1 надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

21.05.2024 засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

Представники сторін та третіх осіб у засідання суду 10.06.2024 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.07.2024.

Представники сторін та третіх осіб у засідання суду 15.07.2024 не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 відкладено судове засідання на 14.08.2024.

Представники сторін участь своїх представників у засідання суду 14.08.2024 не забезпечили, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням загальних зборів учасників, оформлених Протоколом загальних зборів учасників № 15/06 від 15 червня 2015 року ОСОБА_1 було призначено директором Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД (код ЄДРПОУ 16464641).

Наказом №2-к від 18 червня 2015 ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду директора за сумісництвом. Трудовий договір не укладався, проте податки з нарахованої заробітної плати сплачувалися, що підтверджується формами № Д4 щодо сплати ЄСВ (за період 01.2020 - 04.2020), звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (від 05 лютого 2020, від 01 червня 2021).

Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД (код ЄДРПОУ 16464641) має статутний капітал у розмірі 1 655 000 грн. Учасниками відповідача-1 є:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю "М ПРОФІТ" (код ЄДРПОУ 39082850), розмір частки 50%.

2) громадянка російської федерації ОСОБА_2 , розмір частки 50%.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 15 січня 2024 року склав (написав) заяву про звільнення з посади директора за власним бажанням, яку 17 січня 2024 року вручив особисто під розпис одному з учасників відповідача-1 - директору ТОВ «М ПРОФІТ» ОСОБА_4 (наразі, згідно з даними ЄДР, з 01 березня 2024 р. директором ТОВ «М ПРОФІТ» є Шевчук Я.М. ).

15 січня 2024 року позивачем також було складено повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД, яке 17 січня 2024 року (разом із заявою про звільнення) вручив особисто під розпис одному з учасників відповідача-1 - директору ТОВ «М ПРОФІТ» ОСОБА_4 .

У заяві про звільнення позивач просив звільнити йогоз посади директора ТОВ НВКФ «Аврора» КО ЛТД (код ЄДРПОУ 16464641) 26 лютого 2024 року (у день проведення загальних зборів) на підставі ст. 38 КЗпП (за власним бажанням).

У повідомленні про скликання загальних зборів позивач повідомив про дату та місце проведення загальних зборів - 26.02.2024 о 10:00, 03035, місто Київ, вул. Митрополита Липківського, будинок 41, та просив розглянути питання:

1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства 26 лютого 2024 року за власним бажанням (заява від 15.01.2024) та припинення з ним правовідносин представництва;

2. Про призначення нового директора товариства з 27.02.2024;

3. Про надання повноважень директору товариства для проведення державної реєстрації вказаних вище змін в уповноважених органах (та в ЄДР).

Проте, як зазначає позивач, загальні збори ТОВ НВКФ «Аврора» КО ЛТД 26.02.2024 року не відбулися, у зв`язку із неявкою одного із учасників, яка володіє - 50 % статутного капіталу. Факт неявки учасника та відповідні наслідки було зафіксовано у протоколі № 26/02/24 від 26.02.2024 року за результатами засідання, на яке прибув ОСОБА_1 (директор) та ТОВ «М ПРОФІТ» (50% частка), в особі директора ОСОБА_4 .

Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв`язку з тим, що один із учасників - це громадянка російської федерації, яку неможливо викликати на загальні збори, і від якої залежить питання звільнення, та участь якої в товаристві створює ряд постійних запитань з боку банківських установ, державних органів, контрагентів до ОСОБА_1 , який займаючи посаду директору є посадовою особою товариства.

Отже, приймаючи до уваги, що загальні збори учасників ТОВ НВКФ «Аврора» КО ЛТД не відбулися, питання щодо звільнення за власним бажанням з посади директора ТОВ НВКФ «Аврора» ОСОБА_1 н е вирішено, останній звернувся до суду з цим позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД та Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про припинення трудових відносин та відносин представництва та зобов`язання вчинити дії.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на таке.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

За змістом частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до положень статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства ( ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 98 ЦК України).

Відповідно до ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути "правління", "дирекція" тощо.

Частиною 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Згідно положень ч. 2-6 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.

Судом встановлено, що 15 січня 2024 року позивачем було складено повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД, яке 17 січня 2024 року (разом із заявою про звільнення) вручив особисто під розпис одному з учасників відповідача-1 - директору ТОВ «М ПРОФІТ» ОСОБА_4 . У повідомленні про скликання загальних зборів позивач повідомив про дату та місце проведення загальних зборів.

Отже, суд зазначає, що передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.

Відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні.

Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.

Судом вище встановлено, що позивач вжив всі необхідні дії для повідомлення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД про скликання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД для вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.

Проте, загальні збори Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД 26.02.2024 року не відбулися, у зв`язку із неявкою одного із учасників, яка володіє - 50 % статутного капіталу.

Факт неявки учасника та відповідні наслідки було зафіксовано у протоколі № 26/02/24 від 26.02.2024 року за результатами засідання, на яке прибув ОСОБА_1 (директор) та ТОВ «М ПРОФІТ» (50% частка), в особі директора ОСОБА_4 .

Зокрема, 26 лютого 2024 року на зборах було зафіксовано, що директор ТОВ «М ПРОФІТ» ОСОБА_4 , який повідомив, що не заперечує проти звільнення директора, проте на Загальних зборах присутній учасник, що володіє лише 50% статутного капіталу Товариства. Загальні збори не є правомочними та не вправі приймати рішення з нижченаведеного порядку денного згідно Із ч. 4, ч. 5 cm. 34 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (необхідна більшість голосів учасників товариства). Питання щодо звільнення директора та призначення нового директора не можуть бути розглянуті без участі громадянки російської федерації ОСОБА_6 . ОСОБА_1 повідомив, що у Товариства відсутні телефонні контакти (в т.ч. електронна пошта) ОСОБА_6 , У зв`язку зі збройною агресією з боку російської федерації неможливо відправити поштову кореспонденцію засобами поштового зв`язку (через припинення поштового сполучення між Україною та російською федерацією). Товариство, в т.ч. директор, продовжують зазнавати негативних репутаційних ризиків. Отже, Загальні збори Товариства не відбулися у зв`язку із неявкою одного учасника Товариства, громадянки російської федерації ОСОБА_6 - яка володіє 50 % статутного капіталу.

Таким чином, неможливо забезпечити явку громадянки російської федерації та повідомити її про збори, з огляду на обставини, які і виникли через країну, громадянкою якої вона є, та які не залежать від волі та дій ОСОБА_1 .

Суд зазначає, що у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.

За вказаних обставин, суд вважає, позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД у зв`язку зі звільненням останнього із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД на підставі ч. 1. ст. 38 КЗпП України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД у зв`язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі, щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі;

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19.

За приписами ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на прийняття судом рішення щодо припинення відносин між позивачем та відповідачем-1, суд дійшов висновку про те, що внесення державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД, є належним та ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить відновлення її порушених прав, у зв`язку з чим така позовна вимога підлягає задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати трудові відносини та відносини представництва між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Баришівським РВ ГУМВС України в Київській області 30 вересня 2007 року) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД (03035, м. Київ, вул. Митрополита Липківського, буд. 41, код ЄДРПОУ 16464641) припиненими у зв`язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі частини першої статті 38 ч. 1 ст. 38 КЗпП України, з дати набрання цим судовим рішенням законної сили.

3.Зобов`язати Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію 03151, м. Київ, просп. Повітряних Сил (Повітрофлотський), 41, код ЄДРПОУ 37378937) внести запис про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Баришівським РВ ГУМВС України в Київській області 30 вересня 2007 року) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД (03035, м. Київ, вул. Митрополита Липківського, буд. 41, код ЄДРПОУ 16464641) у зв`язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничо-комерційна фірма "Аврора" КО ЛТД (03035, м. Київ, вул. Митрополита Липківського, буд. 41, код ЄДРПОУ 16464641) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.08.2024

Суддя І.О. Андреїшина