Ухвала

від 19.08.2024 по справі 910/10100/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

м. Київ

19.08.2024справа №910/10100/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Агроресурси» (вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. 18, м. Миколаїв, 54005; ідентифікаційний код 20880948; далі - Фірма) про забезпечення позову

у справі № 910/10100/24

за позовом Фірми

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (вул. Глибочицька, буд. 17-Е, нежитлове приміщення 501, м. Київ, 04052; ідентифікаційний код 44125251)

про стягнення 692 833,54 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Фірма звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Континенталь Трейд» (далі - Товариство): 688 982 грн попередньої оплати за договором купівлі-продажу товарів від 23.02.2023 №315/02/2023 (далі - Договір); 689 грн неустойки і 3 162,54 грн 3% річних, а всього 692 833,54 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- 23.02.2023 Фірмою (покупець) і Товариством (продавець) було укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених Договором, продавець зобов`язується передати нафтопродукти: дизельне паливо у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та повністю оплатити його ціну (вартість);

- відповідно до пункту 3.5 Договору покупець зобов`язаний здійснити повну попередню (авансову) оплату ціни (вартості) кожної партії товару, якщо інше не передбачено у додатках (додаткових угодах) до Договору;

- 13.06.2024 Товариством виставлено рахунок на оплату №1343 за паливо дизельне у кількості 16 970 л на загальну суму 688 982 грн; Фірма 13.06.2024 здійснила повну попередню (авансову) оплату ціни (вартості) партії товару у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця, що підтверджується платіжною інструкцією (безготівковий переказ в національній валюті) №212; 13.06.2024 покупцем надіслано продавцю замовлення на відвантаження товару №20;

- 01.07.2024 представником позивача надіслано претензію, в якій позивач просить повернути грошові кошти у сумі 689 671 грн або поставити (передати у власність) Фірми паливо дизельне у кількості 16 970 л; 01.07.2024 відповідачем надіслано відповідь на претензію, в якій директор Товариства Салімонов О.В. повідомив, що продавець виконає свої зобов`язання у вигляді поставки товару згідно з умовами Договору або повернення грошових коштів у сумі 688 982 грн відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 01.07.2024 за сплачений товар протягом 2 (двох) календарних тижнів;

- станом на дату звернення продавець не виконав свої зобов`язання, передбачені пунктом 4.2 Договору та не передав товар у власність покупця вчасно, а саме протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за замовлений товар;

- з огляду на неповернення Товариством коштів позивачем нараховано останньому 689 грн неустойки і 3 162,54 грн 3% річних.

Разом з позовною заявою Фірмою подано суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству, в межах ціни поданого Фірмою позову на суму 692 833,54 грн, що обліковуються на будь-яких виявлених виконавцем рахунках відповідача, в тому числі на рахунку, відкритому у Акціонерному товаристві «Банк «Кліринговий дім».

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з пунктом 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (далі - Постанова №16) у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заяву мотивовано тим, що:

- Фірма вважає, що виконання рішення суду у разі задоволення позову може бути істотно ускладнене чи унеможливлене взагалі, оскільки заявнику стало відомо, що Товариство є учасником значної кількості кримінальних проваджень, у нього наявна заборгованість за податковими зобов`язаннями у сумі 385 330 000 грн; відповідач з травня 2024 року не виконує свої зобов`язання з поставки нафтопродуктів перед великою кількістю покупців та не повертає попередню (авансову) оплату ціни (вартості) товару покупцям;

- із офіційного вебпорталу «Судова влада України» вбачається, що з липня 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшло сімнадцять позовних заяв до Товариства про стягнення попередньої (авансової) оплати ціни (вартості) товару, а ціна таких позовів складає від кількох сотень тисяч гривень до кількох мільйонів гривень; також, 07.08.2024 призначено склад суду у справі №910/9771/24 про визнання відповідача банкрутом;

- окрім того, у відкритих джерелах в мережі Інтернет міститься інформація, що Товариство один і той же товар продавало кільком покупцям;

- у свою чергу, згідно з відомостями, відображеними у Інформаційній довідці №390801851 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у Товариства відсутнє будь-яке нерухоме майно, а відтак, лише наявність у відповідача достатнього розміру грошових коштів забезпечить фактичне виконання судового рішення (у разі задоволення позову), оскільки у відповідача відсутнє жодне нерухоме майно, на яке можливо було б звернути стягнення в процесі виконання рішення суду;

- при цьому, на жаль, в Україні є досить поширеною практика, коли з метою невиконання зобов`язань юридичною особою (в тому числі, судових рішень), керівництво / власники такої юридичної особи «виводять» з підприємства всі активи та залишають його, при цьому не здійснюючи жодних дій для припинення юридичної особи у передбаченому законодавством порядку та внесення відповідного запису у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- наведені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що має місце існування обставин, а не виключно припущень заявника, щодо можливого ухилення відповідачем від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, в тому числі шляхом «виведення» з підприємства всіх активів, що у випадку вчинення таких дій фактично нівелює можливість захисту прав та інтересів позивача.

Абзацом першим пункту 3 Постанови №16 встановлено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до абзаців другого і третього пункту 3 Постанови №16 достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Слід зазначити, що фактично доводи заяви Фірми зводяться до припущень, що на момент виконання рішення суду у разі задоволення позову наявні у Товариства кошти будуть виведені з рахунків, а позивач не зможе повернути перераховані відповідачу кошти.

Наведених висновків Фірма дійшла з огляду на наявність поданих з липня 2024 року до Господарського суду міста Києва сімнадцяти позовних заяв до Товариства про стягнення попередньої (авансової) оплати ціни (вартості) товару та призначення 07.08.2024 складу суду у справі №910/9771/24 про визнання відповідача банкрутом.

Проте наявність відкритих Господарським судом міста проваджень за позовами до Товариства жодним чином не підтверджує неможливість виконання відповідачем рішень за такими позовами у разі задоволення позовів.

Слід заначити, що визначення складу суду за заявою про визнання Товариства банкрутом не свідчить про автоматичне відкриття справи про банкрутство останнього.

Крім того, жодного документального підтвердження неможливості виконання Товариством рішення суду Фірмою не подано.

Таким чином, вимоги заяви позивача задоволенню не підлягають, оскільки останнім не обґрунтовано та документально не підтверджено, що грошові кошти у сумі 692 833,54 грн, які Фірма просить стягнути з Товариства, можуть зменшитися або зникнути на момент виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Керуючись статтями 136 - 140, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Агроресурси» (вул. Адміральська, буд. 1/1, кв. 18, м. Миколаїв, 54005; ідентифікаційний код 20880948) про забезпечення позову у справі №910/10100/24.

Ухвала набрала законної сили 19.08.2024 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Оксана Марченко