Рішення

від 29.07.2024 по справі 910/1990/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2024Справа № 910/1990/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Цемакс»

до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»

дочірнього підприємства «Автомаз-Україна»

про стягнення 2673469,26 грн,

Представники:

від позивача Кобець Р.Ю.

від відповідача-1 Шевченко А.О.

від відповідача-2 не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Цемакс» з позовом до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (відповідача-1) та дочірнього підприємства «Автомаз-Україна» (відповідача-2) про стягнення солідарно 2673469,26 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

20 січня 2022 року акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (Банк) та товариство з обмеженою відповідальністю «Цемакс» (лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №K7VKFLOWWD2QE-2 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язався придбати у власність лізингоодержувача майно. З метою придбання для подальшої передачі майна у фінансовий лізинг Банк уклав з дочірнім підприємством «Автомаз-Україна» (постачальником) договори купівлі-продажу №04/20/01/22 від 20.01.2022 та №05/20/01/22 від 20.01.2022. На виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок Банку авансовий платіж. У свою чергу Банк перерахував авансовий платіж постачальнику. Оскільки Банк не передав майно позивачеві, позивач відмовився від Договору. У зв`язку з розірванням Договору Банк зобов`язаний звернутися до постачальника з вимогою повернути авансовий платіж та в подальшому повернути його позивачеві. Постачальник не повернув кошти Банку, а Банк, відповідно, не повернув їх позивачеві. За таких обставин, на думку позивача, Банк та постачальник несуть перед позивачем солідарну відповідальність за повернення коштів відповідно до приписів ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Суд своєю ухвалою від 21.02.2024 відкрив провадження у справі № 910/1990/24, постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (відповідач-1) у поданому суду відзиві відхилив позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що є неналежним відповідачем. Враховуючи, що вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу здійснив саме лізингоодержувач (у п. 11.10. Договору лізингоодержувач запевнив, що на момент укладення цього договору лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір продавця, у якого Банк придбав/зобов`язується придбати майно), відповідальність за порушення зобов`язання щодо непоставки товару та прострочення повернення авансу має нести саме продавець (ДП «Автомаз-Україна»).

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20 січня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Цемакс» (лізингоодсржувач) та акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (Банк) уклали договір фінансового лізингу № K7VKFLOWWD2QE-2 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1 якого Банк зобов`язався набути у власність у дочірнього підприємства «Автомаз-Україна» (далі - продавець) майно, спеціально прийняте у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікації (-й) (додаток № 1) та умов (далі - майно/предмет лізингу), та передати його у володіння та користування лізингоодержувачу на визначений строк (строк лізингу), а лізингоодержувач зобов`язується прийняти майно та сплатити Банку лізингові платежі в розмірі та порядку визначеними Договором.

Відповідно до додатку № 1 до Договору (специфікація) майном в розумінні договору є автобетонозмішувач SITRAK, модель - С5Н 6x4 MIXER (кількість 1 шт) та автобетонозмішувач SITRAK, модель - С7Н 8x4 MIXER (кількість 2 шт).

Загальна вартість майна становить 9006080 грн з ПДВ (п. 2.1 Договору).

У пункті 2.1.1 Договору сторони погодили, що вартість майна складається з:

- суми авансового платежу в рахунок викупу майна, що на дату укладення цього договору складає 2700474 грн, у розмірі еквіваленту 94920 USD, який розраховуєтеся та сплачуєтеся в гривні за курсом продажу USD, зафіксованим на момент закриття торгів на міжбанківському валютному ринку України станом па останній робочий день, що передував даті здійснення платежу, протягом 1 робочого дня з моменту підписання договору;

- загальної суми лізингових платежів у рахунок викупу переданого в лізинг майна, що сплачується лізингоодержувачем згідно з додатком № 2 до цього договору, залишку суми вартості переданого лізингоодержувачу майна, що на дату укладення цього договору складає 6301106 грн, у розмірі еквівалентному 221480 USD, який розраховується та сплачується в гривні за курсом продажу USD, зафіксованим па момент закриття торгівлі на міжбанківському валютному ринку України станом на останній робочий день, що передував даті передачі майна на відповідальне зберігання лізингоодержувачу або безпосередньо в лізингу, якщо відповідальне зберігання не застосовується, згідно з відповідним актом прийому-передачі;

- вартості оформлення майна в органах державної реєстрації у розмірі 4500 грн.

Разова винагорода Банку складає 31528,03 грн (п. 2.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору передача майна можлива після сплати лізингоодержувачем платежів, передбачених цим договором, зокрема: авансового платежу (якщо це передбачено), винагороди Банку згідно з п. 2.2.1 цього договору.

Згідно з п. 3.3 Договору майно повинно бути передано лізингоодержувачу протягом 90 (дев`яносто) днів після сплати авансового платежу відповідно до умов цього договору. Допускається поставка майна узгодженими сторонами партіями. Строк передачі майна може змінюватись в залежності від дотримання продавцем строку постачання майна за договором купівлі-продажу, укладеного між Банком та продавцем, про що Банк попередньо повідомляє лізингоодержувача. У такому випадку вважатиметься, що сторони підписанням відповідного акту приймання-передачі погодили повий строк поставки майна, що відповідає даті складання акту приймання-передачі майна, якщо інше не буде встановлено домовленістю сторін.

У пункті 3.6.1 Договору сторони узгодили, що Банк звільняється від будь-яких зобов`язань та відповідальності щодо технічної гарантії на майно та не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобов`язання продавця щодо якості, комплектності, справності майна, його доставки, поставки, заміни, монтажу, введення в експлуатацію, усунення несправностей, задоволення гарантійних вимог тощо.

Відповідно до п. 7.1.2. Договору лізингоодержувач має право пред`являти продавцю майна усі права та вимоги, що випливають із договору купівлі-продажу майна, у тому числі відносно його якості та комплектності, строків передачі, гарантійних ремонтів (обслуговування), повернення авансу за майно, якщо він вже був перерахований Банком продавцю на момент пред`явлення вимоги, у разі припинення, розірвання, зміни умов договору тощо.

Цей договір може бути достроково розірваний в односторонньому поряду за ініціативою лізингоодержувача шляхом письмового повідомлення про це Банк у випадку, якщо прострочення передачі майна з вини банку становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів (п. 9.1.1 Договору).

Відповідно до п. 11.10. Договору фінансового лізингу лізингоодержувач запевняє, що на момент укладення цього договору лізингоодержувач на власний розсуд здійснив вибір продавця, у якого Банк придбав/зобов`язується придбати майно.

З метою придбання для подальшої передачі майна у фінансовий лізинг Банк уклав з дочірнім підприємством «Автомаз-Україна» договори купівлі-продажу № 04/20/01/22 від 20.01.2022 та № 05/20/01/22 від 20.01.2022.

20 січня 2022 року Позивач сплатив на користь Банку аванс у розмірі 2700474,00 грн та разову винагороду Банку в розмірі 31528,03 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку за 20.01.2022,

Отриманий аванс Банк в подальшому перерахував на користь Відповідача 2 на виконання умов договору купівлі-продажу № 04/20/01/22 та 05/20/01/22 від 20 січня 2022 року.

З огляду на умови Договору Банк зобов`язаний передати майно до 23.03.2022.

03 серпня 2022 року позивач надіслав направив Банку лист № 42, в якому повідомив останнього про розірвання Договору в односторонньому порядку, а також встановив триденний строк з дня отримання листа для повернення авансу у розмірі 2700474,00 грн.

Лист був отриманий Банком 08 серпня 2022 року, що підтверджується зворотнім - повідомленням про вручення.

Отже, з 08 серпня 2022 року Договір є розірваним. Тому Банк мав повернути невикористаний аванс не пізніше 11 серпня 2022 року.

25 серпня 2022 року Банк повернув лише 27004,74 грн.

АТ КБ «ПриватБанк» направив:

- до ДП «Автомаз-Україна» лист від 23.08.2022 №E.08.0.0.0/4-220823/18241 в якому вимагав не пізніше трьох робочих днів повернути отримані кошти в розмірі 2673469,26 грн.;

- до ТОВ «Цемакс» лист від 23.08.2022 №E.08.0.0.0/4-220823/18242 яким повідомив, що кошти в сумі 2673469,26 грн., можуть бути повернені ТОВ «Цемакс» після повернення Банку попередньої оплати постачальником (ДП «Автомаз-Україна»).

Станом на час розгляду справи ДП «Автомаз-Україна» аванс за договорами купівлі- продажу №04/20/01/22 від 20.01.2022 та №05/20/01/22 від 20.01.2022 до АТ КБ «ПриватБанк» не повернуло.

Вирішуючи спір суд виходить з такого.

За приписами ст. 541 Цивільного кодексу України солідарне зобов`язання - це зобов`язання, які характеризуються солідарним обов`язком або вимогою, що виникає у випадках, встановлених договором чи законом, зокрема, у разу неподільності предмета зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону України «Про фінансовий лізинг» якщо відповідно до договору фінансового лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору фінансового лізингу здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов`язань щодо строку, якості, комплектності, справності предмета договору фінансового лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.

Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору фінансового лізингу здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов`язаннями щодо продажу (поставки) предмета договору фінансового лізингу.

Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 808 Цивільного кодексу України - якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов`язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо.

Згідно з ч.1 ст. 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» у разі якщо об`єкт фінансового лізингу не передано лізингодавцю продавцем (постачальником), а лізингодавець використав кошти (зокрема авансовий платіж), отримані від лізингоодержувача, для сплати продавцю (постачальнику) за цей об`єкт фінансового лізингу до того, як лізингоодержувач скористався своїм правом односторонньої відмови від договору фінансового лізингу, лізингодавець повинен письмово повідомити продавця (постачальника) про таку відмову протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення лізингоодержувача про односторонню відмову від договору фінансового лізингу і повернути лізингоодержувачу кошти (зокрема авансовий платіж) не пізніше трьох робочих днів з дня повернення коштів лізингодавцю продавцем (постачальником), який зобов`язаний повернути лізингодавцю кошти, отримані від такого лізингодавця, протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення лізингодавця.

Частиною 3 статті 17 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору фінансового лізингу здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за повернення коштів (зокрема авансового платежу), у тому числі за сплату неустойки у визначеному цією частиною розмірі.

Таким чином, законодавець визначає можливість звільнення лізингодавця від відповідальності за повернення авансу при наявності певних умов (лізингодавець вже використав кошти (зокрема авансовий платіж), отримані від лізингоодержувача, для сплати продавцю (постачальнику) за цей об`єкт фінансового лізингу до того, як лізингоодержувач скористався своїм правом односторонньої відмови від договору фінансового лізингу, продавець не повернув кошти лізингодавцю, вибір продавця здійснений лізингоодержувачем).

Закон України «Про фінансовий лізинг» містить виключний перелік випадків, коли у лізингодавця виникає обов`язок повернення коштів (зокрема авансового платежу) після перерахування їх продавцю та подальшого розірвання договору лізингу лізингоодержувачем:

- не пізніше трьох робочих днів з дня повернення коштів лізингодавцю продавцем (постачальником);

- не пізніше трьох робочих днів з дня неповернення коштів лізингодавцю продавцем (постачальником), якщо вибір продавця здійснив лізингодавець.

Отже, вирішальним фактором є встановлення особи, яка обирала продавця предмета лізингу.

На відміну від прямого лізингу, який передбачає передачу лізингодавцем лізингоодержувачу власного майна, набутого без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, непрямий лізинг передбачає передачу лізингодавцем лізингоодержувачу майна, набутого ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна.

Чинне законодавство дозволяє здійснювати вибір предмета лізингу як лізингоодержувачем так і лізингодавцем.

Враховуючи, що вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу здійснив саме лізингоодержувач (ТОВ «Цемакс»), тому відповідальність за порушення зобов`язання щодо непоставки товару та просрочки повернення авансу має нести саме продавець (ДП «Автомаз-Україна»). Ні Договір, ні закон не покладають на Банк солідарного обов`язку перед позивачем при обранні останнім продавця (постачальника) предмета договору лізингу.

А тому вимоги до Банку є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як зазначено судом вище, з метою придбання для подальшої передачі майна у фінансовий лізинг Банк уклав з дочірнім підприємством «Автомаз-Україна» договори купівлі-продажу № 04/20/01/22 від 20.01.2022 та № 05/20/01/22 від 20.01.2022.

Відповідно до ст. 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі (ч. 1). Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (ч. 2).

Вказане свідчить про те, що відповідальність перед лізингоодержувачем несе продавець товару, що надає лізингоодержувачу змогу звернутися з вимогою до продавця (постачальника) про застосування до нього відповідальності за неповернення авансу.

Статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

З огляду на це, позов підлягає задоволенню до дочірнього підприємства «Автомаз-Україна» шляхом стягнення з нього 2673469,26 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на дочірнє підприємство «Автомаз-Україна».

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Цемакс» до дочірнього підприємства «Автомаз-Україна».

2. Стягнути дочірнього підприємства «Автомаз-Україна» (вул. Колекторна, 42-А, м. Київ, 02660, код 32376626) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Цемакс» (вул. Чапаєва, 7-Б, м. Київ, 01030, код 33945935) 2673469,26 грн, 40102,04 грн судового збору.

3. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Цемакс» у позові до акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк».

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 19.08.2024.

Суддя С. А. Ковтун