Рішення

від 17.05.2024 по справі 917/2251/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.05.2024 Справа № 917/2251/23

м. Полтава

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", провулок Нестерівський, 3-5, м. Київ, 04053

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-пром", вул.Овочева,7-А, м. Полтава, Полтавська область, 36010

про стягнення 8477,69 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику представників сторін

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-ПРОМ" про стягнення 8 477,69 грн заборгованості за договором купівлі- продажу від 19.10.2022, з яких: 5 913,00 грн - сума попередньої оплати; 2365,20 грн - штраф; 123,44 грн - 3 % річних; 76,05 грн - інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині поставки Товару.

Відповідач відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.01.2024 суд прийняв позов до розгляду й відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.

Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

19 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хім-Пром» (далі - ТОВ "Хім-Пром", Продавець, Відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» в особі структурної одиниці - Гнідинцівського ГПЗ (далі - ГГПЗ, Покупець, Позивач) було укладено договір купівлі-продажу №51-мтр (Договір).

У відповідності до п. 1.1. зазначеного Договору та Додатку №1 до нього, Продавець зобов`язувався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити пароніт ПОН-Б 3мм ГОСТ 481-80 в кількості 146 кг (Товар) на загальну суму 23652,00 грн.

Згідно пункту 2.1.1. Договору Продавець зобов`язувався забезпечити передачу Товару Покупцю у строки, встановлені цим Договором.

Умови поставки Товару були передбачені пунктами 4 та 5 Додатку №1 до Договору: DDP- склад вантажоотримувача (ГГПЗ- Україна, Чернігівська обл., Варвинський р-н, смт Варва, вул. Лісова, 1). Ціна Товару включає вартість доставки товару до вантажоотримувача.

У відповідності до п. 3 Додатку №1 до Договору його Сторонами було визначено обов`язок Продавця щодо терміну поставки Товару - 90 календарних днів з моменту попередньої оплати.

Пунктом 2 Додатку №1 до Договору визначені умови оплати Товару - 25%- попередня оплата, 75% оплата на протязі 30 календарних днів з моменту поставки всього Товару.

На виконання умов договору Позивачем 10.01.2023 р. було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Хім-Пром" аванс (25%) у розмірі 5913,00 грн. (плат. інстр. №1560-УГБ23 від 10.01.2023 р.).

Тобто, граничним терміном виконання зобов`язання з поставки ТОВ «Хім-Пром» Товару для ПАТ «Укрнафта» за умовами Договору було 09 квітня 2023 року, що Відповідачем здійснено не було.

Відповідно до пункту 6.9 договору, за порушення строку постачання Товару на 30 і більше календарних днів продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % від вартості товару не поставленого вчасно.

У зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань, позивачем на адресу ТОВ «ХІМ-ПРОМ» 24.07.2023 року була надіслана претензія №01/01/09/24/05/01- 02/02/254 з повідомленням про розірвання договору №51-мтр від 19.10.2022 року та вимогами повернення суми авансу в розмірі 5913,00грн, сплати штрафу - 2365,20 грн., інфляційних втрат - 89,09 грн. та - 3% річних в розмірі - 50,06 грн. Зазначена претензія отримана Відповідачем 25.08.2023 року згідно Treck Results Укрпошти (http://ukrposhta.ua), але станом на день звернення позивача за захистом порушених прав відповідач кошти у розмірі 5913,00 грн. на банківський рахунок позивача не повернув.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положення аналогічного змісту міститься у статті 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 693 Цивільного кодексу України визначено якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Отже, з 10 квітня 2023 року у відповідача виник обов"язок (грошове зобов"язання) повернути позивачу 5 913, 00 грн - суму попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідач не приступив до виконання договірних зобов`язань, вимога позивача про повернення суми попередньої оплати в розмірі 5 913,00 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач заявив до стягнення з відповідача 2 365,20 грн штрафу - 10 % від вартості Товару не поставленого вчасно.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (пункт 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 6.9 договору встановлено, що за порушення строку постачання Товару Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 5 %, а в разі прострочення термінів поставки на 30 і більше календарних днів у розмірі 10 % від вартості Товару не поставленого вчасно.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд встановив, що розрахунок є правильним.

Враховуючи, що відповідач порушив умову договору щодо терміну поставки, вимога про стягнення 2 365,20 грн штрафу на підставі пункту 6.9 договору є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також позивач заявив до стягнення з відповідача 123,44 грн за період з 10.04.2023 по 19.12.2023 - 3 % річних та 76,05 грн інфляційних втрат за період з 10.04.2023 по 18.12.2023.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, є грошовим зобов`язанням, тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу (пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Водночас у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

З огляду на таку юридичну природу правовідносин сторін, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія положень частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України.

Як установив суд, відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання з повернення суми попередньої оплати, тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в розмір 123,44 грн та 76,05 грн інфляційних втрат.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІМ-ПРОМ" (вул. Овочева, 7-А, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 42543056) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 5 913,00 грн попередньої оплати, 2 365,20 грн штрафу, 123,44 грн - 3 % річних, 76,05 грн інфляційних втрат та 2 147,20 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Солодюк О.В.