Рішення

від 28.06.2024 по справі 917/394/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.06.2024 Справа № 917/394/24

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул.Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

до Глобинської місцевої пожежної охорони, вул. Виноградна, будинок 43, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39000

про стягнення 16436,92 грн.

Суддя Солодюк О.В.

без виклику сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Глобинської місцнвої пожежної охорони про стягнення 16 436,92 грн. заборгованості по договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», у тому числі: основний борг у сумі 10 908,73 грн; пеню у сумі 1 610,90 грн.; три проценти річних у сумі 598,94 грн; інфляційні втрати у сумі 3 318,35 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

08.04.2024 (вх. № 4777) від відповідача надійшли до матеріалів справи пояснення, в яких останній зазначає, що станом на 26.03.2024 заборгованість в сумі 10 908,73 грн не сплачена, оскільки відповідач є бюджетною організацією і заключити договір минулим періодом немає змоги, відповідно сплатити заборгованість за минулий період є неможливим.

Крім того, відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. № 809 і від 9 грудня 2020 р. № 1236» (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 р. бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/ або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

У відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/ оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача. Зазначена інформація надається через інформаційну платформу, за допомогою відправки повідомлення на поштову скриньку постачальника останньої надії в інформаційній платформі дані скриньки G_MAIL_PLR.

Позивач вказує, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого Відповідачем за грудень 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених Позивачем.

Факт включення Відповідача до реєстру споживачів постачальника «останньої надії» та віднесення газу, спожитого Відповідачем, до портфеля постачальника «останньої надії» з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора ГТС від 06.12.2023 № ТОВВИХ-23-17674;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» від оператора ГРМ (Форма № 10);

- відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС -кодом (надається у вигляді принтскрину з особистого кабінету Позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015р. (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205,633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501.

Відповідно до п. 1.1.Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», цей Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі-Договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу постачальником «останньої надії».

Цей Договір є договором приєднання. При укладенні цього Договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти Постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей Договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 1.3.Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії»). Відносини сторін, що є предметом цього Договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2493, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494 (п. 2.3. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії»).

Згідно п. 3.1., п. 3.2., п. 3.3. Типового Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи; Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положенням Правил постачання; Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

Ціна, порядок обліку та оплати природного газу визначені розділом IV Типового Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», а саме:

- п. 4.1. Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті;

- п. 4.2. Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов Договору розподілу природного газу;

- п. 4.3. Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо Сторонами це окремо обумовлено);

- п. 4.4. Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу;

- п. 4.5. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу; у разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Відповідно до п.п. 1, п.п. 2 п. 5.2. Типового Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору; укласти в установленому порядку договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ або договір транспортування природного газу з Оператором ГТС (для прямих споживачів) для набуття права на правомірний відбір газу із газорозподільної системи та фізичну доставку газу до межі балансової належності об`єкта Споживача.

Згідно п. 11.1. Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» цей Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесяти діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.

За твердженням позивача, ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов`язання, відповідно до Договору, у строк та порядок, передбачений Договором, належним чином та в повному обсязі. Позивачем було поставлено відповідачу природний газ в грудні 2021 року на загальну суму 10 908,73 грн.

Таким чином, за даними позивача, у відповідача перед позивачем сформувалась заборгованість за спожитий природний газ на загальну суму 10 908,73 грн.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути вказану заборгованість. Також, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1 610,90 грн.; три проценти річних у сумі 598,94 грн; інфляційні втрати у сумі 3 318,35 грн.

Відповідач у своїх поясненнях позовні вимоги визнає в повному обсязі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд констатує, що в силу законодавчих приписів типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст.ст. 173, 174, 175 ГК України, ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України.

Частиною 2 ст. 714 ЦК України обумовлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України забороняють односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила).

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501. Цей правочин є публічним, а його умови-однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму веб - сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

В матеріалах справи наявні докази включення спірних об`ємів природного газу в означений період до Реєстру споживачів позивача. Отже, факт споживання газу відповідачем із ресурсу постачальника "останньої надії" був підтверджений Оператором ГРМ та не спростований відповідачем.

У спірних правовідносинах, за імперативними вимогами законодавця, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" не вправі було самостійно включати споживача до реєстру постачальника "останньої надії" та укладати з ним договір з власної ініціативи чи з ініціативи відповідача. Саме через відсутність постачання природного газу іншим постачальником, Оператор ГТС об`єми природного газу, спожитого відповідачем у спірний період автоматично включив до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України".

У відповідності до абз. 4 п. 1 розділу VI Кодексу газотранспортної системи, договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Виходячи з умов п. 11.1 правочину, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 4.3. Договору, Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

З огляду на викладене, враховуючи норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, з огляду на доведеність і визнання відповідачем факту поставки/отримання у грудні 2021 року природного газу на суму 10 908,73 грн, заборгованість відповідача перед позивачем становить 10 908,73 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати 10 908,73 грн боргу.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 10 908,73 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 1 610,90грн.; три проценти річних у сумі 598,94 грн; інфляційні втрати у сумі 3 318,35 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних у сумі 598,94 грн за період з 01.02.2022 по 30.11.2023 та інфляційні втрати у сумі 3 318,35 грн. за період з 01.02.2022 по 30.11.2023.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов Договору поставки природного газу, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов`язання за Договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

ТОВ "ГК "Нафтогаз України", на підставі п.4.5 Типового договору, за період з 01.02.2022 по 31.07.2022 нарахувало відповідачу пеню у сумі 1 610,90 грн., у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.5.Типового Договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22 листопада 1996 року, з наступними змінами, регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 610, 90 грн за порушення грошового зобов`язання за Договором підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16 436,92 грн. заборгованості по договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», у тому числі: основний борг у сумі 10 908,73 грн; пеня у сумі 1 610,90 грн.; три проценти річних у сумі 598,94 грн; інфляційні втрати у сумі 3 318,35 грн. обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 Господарського кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно вимог частини 1 статті 130 ГПК України, частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд враховує, що сума судового збору, що сплачена позивачем становить 2 422,40 грн (позовна заява подана в електронній формі, для пониження розміру ставки судового збору застосовано коефіцієнт 0,8 у відповідності до ч. 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Приймаючи до уваги, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути частину судового збору сплаченого ним при поданні позову у сумі 1 211,20 грн.

Таким чином, частина витрат по сплаті судового збору, що покладається на відповідача у зв"язку із задоволенням позову, становить 1 211,20 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Глобинської місцевої пожежної охорони (вул. Виноградна, будинок, 43, м. Глобине, Кременчуцький район, Полтавська область, 39000, код ЄДРПОУ 26306469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) основний борг у сумі 10 908,73 грн; пеню у сумі 1 610,90 грн.; три проценти річних у сумі 598,94 грн; інфляційні втрати у сумі 3 318,35 грн. та 1 211,20 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 40121452) з Державного бюджету України 1 211,20 грн. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 0000004419 від 01.03.2024 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Солодюк О.В.