Рішення

від 06.08.2024 по справі 921/785/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 серпня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/785/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Василишин О.С.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116

до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Золотопотіцької селищної ради, вул. Шевченка, буд. 1, смт. Золотий Потік, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48451

про: стягнення 176 431,37грн, з яких: 146 119,87грн - заборгованість за спожитий природний газ, 24 420,03грн пеня, 1 465,20грн 3% річних, 4 426,27грн інфляційні втрати.

За участі представників:

позивача адвоката Ягольник Аліни Петрівни, довіреність №02/05-2023 від 02.05.2023 (в режимі відеоконференції);

відповідача: адвоката Фігурського Максима Анатолійовича, ордер серії ВО №1075715 від 26.04.2024.

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 01.12.2023 позовну заяву №б/н вiд 27.11.2023 (вх. №871 вiд 28.11.2023) залишено без руху, а ухвалою від 19.12.2023 прийнято до розгляду правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.01.2024 сторони повідомлені про дату і час судового засідання ухвалою суду, надісланою до Електронного кабінету .

Ухвалами суду від 16.01.2024, 02.02.2024, відкладено підготовче засідання на 02.02.2024 та 16.02.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою суду, надісланою до Електронного кабінету.

Ухвалою суду від 16.02.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до розгляду по суті на 12.03.2024, а у судовому засіданні 12.03.2024 оголошено перерву до 09.04.2024 представник позивача повідомлений про дату і час судового розгляду під звукозапис, а відповідач ухвалами суду надісланими до Електронного кабінету .

Ухвалами суду від 09.04.2024, 19.04.2024 та 26.04.2024, враховуючи подані: - клопотання керівника відповідача (Малюта В.В., Витяг з ЄДР) про відкладення судового засідання №187/2-12 від 09.04.2024 (вх. №2820 від 09.04.2024); - представника відповідача (адвокат Фігурський М.А., ордер ВО №107715 від 26.04.2024) заяв про вступ у справу як представника №б/н від 26.04.2024 (вх. №3370 від 26.04.2024), про ознайомлення з матеріалами справи №б/н від 26.04.2024 (вх. №3371 від 26.04.2024) та клопотання про продовження строку розгляду справи №б/н від 26.04.2024 (вх. №3369 від 26.04.2024) проти яких не заперечила представник позивача (адвокат Ягольник А.П.) відкладено судові засідання на 19.04.2024, 26.04.2024 та 14.05.2024 сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою, надісланою до Електронного кабінету.

У судовому засіданні 14.05.2024, враховуючи усне клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання для надання можливості мирного врегулювання спору, думку представника позивача, оголошено перерву до 04.06.2024, а ухвалою суду від 04.06.2024, враховуючи подані представником відповідача (адвокат Фігурський М.А.) клопотань про відкладення судового засідання №б/н від 16.05.2024 (вх.№4400 від 03.06.2024), №б/н від 04.06.2024 (вх.№4445 від 04.06.2024) у зв`язку з не завершенням розгляду мирової угоди, та у зв`язку із знеструмленням електромережі Господарського суду Тернопільської області, відкладено судове засідання на 11.06.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою, надісланою до Електронного кабінету.

Ухвалою суду від 11.06.2024, враховуючи подане представником позивача (Конопліцький І.В., довіреність №29/12-2023/87 від 29.12.2023) клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 11.06.2024 (вх.№4683 від 11.06.2024), враховуючи надіслання відповідачем на адресу позивача мирової угоди, яка знаходиться на стадії розгляду та перебування представника Ягольник А.П. у відпустці у період з 10.06.2024 по 23.06.2024, про яке у телефонному режимі, повідомлено представника відповідача (адвокат Фігурський М.А.) який не заперечив проти відкладення судового засіданні, розгляд справи відкладено на 16.07.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою, надісланою до Електронного кабінету .

У судовому засіданні 16.07.2024, 23.07.2024 та 30.07.2024, враховуючи подані представником позивача (Ягольник А.П.) клопотання про долучення документів №б/н від 19.07.2024 (вх.№ 5766 від 19.07.2024, представником позивача (адвокат Фігурський М.А.) клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 22.07.2024 (вх.№5837 від 23.07.2024), розгляд справи відкладено на 23.07.2024 , 30.07.2024 та 06.08.2024 , сторони повідомлені про дату і час судового розгляду ухвалою, надісланою до Електронного кабінету .

Представник позивача (Ягольник А.П.) подала заяву №б/н від 05.08.2024 (вх.№6199 від 05.08.2024) про долучення Протоколу засідання Комісії з питань кредиторської та дебіторської заборгованості №47 від 27.06.2024 про відмову в укладенні мирової угоди.

Представник позивача (адвокат Фігурський М.А.) подав заяву №б/н від 05.08.2024 ( вх.№6216 від 06.08.2024) про долучення пояснень керівника відповідача щодо причин виникнення заборгованості та її не оплати.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, на обґрунтування таких посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що до оплати поставленого у січні 2023 року природного газу у кількості 3,42053 тис куб.м, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість на суму 146 119,87грн; на суму боргу, відповідно до умов договору та чинного законодавства, за порушення строків оплати позивачем нараховані пеня, інфляційні втрати та три відсотки річних. Позивач розглянув пропозицію відповідача щодо мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди на засіданні Комісії з питань кредиторської та дебіторської заборгованості від 27.06.2024, якою прийнято рішення про відмову в укладенні мирової угоди та листом №119/4.2.2-34894-2024 від 10.07.2024 повідомлено про таке рішення відповідача. Щодо зменшення розміру штрафних санкцій заперечує, так як зменшення розміру пені суперечить принципам розумності, справедливості, добросовісності, та останнім не надано доказів, які дають підстави для зменшення розміру пені виходячи з інтересів сторін. Просить позов задовольнити.

Відповідач письмових заяв по суті не подав, його представник в процесі розгляду справи пояснив наступне:- за поясненням керівника на обліку у відповідача не значиться дана заборгованість, а тому не може надати будь яких доказів на підтвердження такої, при цьому посилається на звільнення бухгалтера яка б могла надати з цього приводу пояснення; - разом з тим відповідач проти заборгованості за використаний природний газ не заперечує, враховуючи докази надані позивачем, однак звертає увагу суду, що відповідач є бюджетною організацією, фінансується з державного бюджету, а тому на даний час у нього відсутні кошти для погашення такої заборгованості; - просить суд зменшити суму пені та врахувати, що позивач не подав доказів понесення збитків, у зв`язку з невиконанням відповідачем грошового зобов`язання по даному договору; також звертає увагу суду, що на звернення до позивача з пропозицією мирного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, останній відповів відмовою, тоді як у інших випадках задовольняє такі, при цьому посилається на практику викладену в ухвалах суду від 16.01.2024 у справі № 920/1390/23, від 08.02.2023 у справі №914/3360/22 та від 09.02.2023 у справі №914/2744/22, та вважає, що позивач вибірково, на власний розсуд, вирішує питання укладення угод, тоді як така угода дала б можливість відповідачу провести розрахунки у строки визначені запропонованою угодою та уникнути додаткових збитків. На підтвердження доводів посилається на те, що у витязі з Протоколу Комісії з питань кредиторської та дебіторської заборгованості від 27.06.2024 не зазначено причин відмови в укладенні мирової угоди з відповідачем.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №10211/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024 та № 469/2024 від 23.07.2024), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача, судом встановлено:

- за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. №1236», яка набула чинності 26.10.2021 (далі - Постанова №1102). визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України, операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Золотопотіцької селищної ради є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ), об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01 січня 2023 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого ним до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS000015EQITOOC, наданими позивачем у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Згідно з п. 1 р. VI Правил постачання природного газу Постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу ГТС.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Згідно п. 4.3 Договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу ( пп. 4.4, 4.5 Договору).

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 8.1 Договору).

Відповідно до п. 8.2 Договору Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі.

Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором (п. 11.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу у період з 01.01.2023 по 08.01.2023 природний газ в обсязі 3,42053 тис куб.м на суму 146 119,87 грн та на адресу відповідача направлений рахунок на оплату за № 4817 на суму 146 119,87грн, що підтверджується фіскальним чеком від 13.02.2023 та списком згрупованих відправлень

Відповідач, взяті зобов`язання щодо оплати вартості спожитого газу не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 146 119,87грн.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати використаного природного газу, стало підставою звернення позивача з позовом про стягнення суми заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП за №2496 від 30.09.2015, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з чч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник останньої надії зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між сторонами укладено договір постачання природного газу, як між Постачальником "останньої надії" та Споживачем, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (чч. 1-3, 5 ст. 633 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст. 265 ГК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. 202 - 205 ГК України, ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст 610 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України

Матеріалами справи підтверджено, що Відділ освіти, культури, молоді та спорту Золотопотіцької селищної ради з ЕІС-кодом 56ХS000015EQITOOC у період з 01.01.2023 по 08.01.2023 був закріплений за Постачальником "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", обсяг використаного Споживачем природного газу становить 3,42053 тис куб.м на суму 146 119,87 грн, а тому в частині основного боргу позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та не оспорений відповідачем.

На підставі наведених норм законодавства та умов договору, враховуючи порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо строків оплати отриманого природного газу, позивачем заявлено до стягнення за період з 01.03.2023 по 30.06.2023: 24 420,03грн пені, 1 465,20грн 3% річних та 4 426,27грн інфляційні втрати.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу 1 465,20грн 3% річних, 4 426,27грн інфляційних втрат, визнав їх правомірно нарахованими та такими ,що підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Щодо заявленої суми 24 420,03грн пені, то суд, керуючись вищезазначеними нормами, перевіривши на відповідність розрахунок суми заявлених позивачем позовних вимог, встановив правомірність її нарахування.

Суд, розглянувши усне клопотання відповідача про зменшення санкцій вважає за можливе задовольнити його частково. При цьому, суд виходив із наступного.

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України,яка кореспондується з ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. В даному випадку береться до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав. У той же час Верховний Суд зауважує, що суд може вирішити питання про зменшення розміру штрафних санкцій, процентів річних і за власною ініціативою, а не тільки за клопотанням заінтересованої особи. Зменшення розміру штрафу, пені, є правом суду і може бути реалізоване ним у конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів (правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 16.06.2021р. у справі №915/2222/19).

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам (наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків), поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019р. у справі №905/1005/18, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013року.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається наявність обставин, що дають право суду задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 50 %.

Суд, враховує доводи відповідача щодо вжиття заходів укласти мирову угоду шляхом направлення її тексту позивачу 14.05.2024, з посиланням на практику яка склалася між споживачами які фінансуються з державного бюджету (№ 920/1390/23, №914/3360/22 та №914/2744/22), відмову позивача від укладення такої без пояснення причин ,а також, що останній не підтвердив понесення збитків від несвоєчасного виконання відповідачем платежу за спожитий газ.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що сторони можуть укласти таку мирову угоду і на стадії виконання рішення та подати її на затвердження суду (ст. 330 ГПК України).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

У разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (правова позиція викладена у п. 4.3 чинної постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Судовий збір, згідно ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Золотопотіцької селищної ради (вул. Шевченка, буд. 1, смт. Золотий Потік, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48451, ідентифікаційний код 41530677) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116 ідентифікаційний код 40121452) 146 119 (сто сорок шість тисяч сто дев`ятнадцять)грн 87коп. - заборгованості за спожитий природний газ, 12 210 (дванадцять тисяч двісті десять)грн 02коп пені, 1 465 (одна тисяча чотириста шістдесят п`ять)грн 20коп. 3% річних, 4 426 (чотири тисячі чотириста двадцять шість)грн 27коп. інфляційних втрат та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири)грн 00коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 16 серпня 2024 року.

Суддя М.С. Стадник