Рішення

від 14.08.2024 по справі 922/1278/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2024м. ХарківСправа № 922/1278/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473)

до Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» (61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7, код ЄДРПОУ 34015769)

про стягнення 136 000,00 грн., -

за участю представників учасників справи:

позивача - Дикань О. М.,

відповідача - Шишлов О. М., -

ВСТАНОВИВ:

Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської область з позовом до Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» (відповідач по справі) про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 позовну заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх. № 1278/24 від 15.04.2024) залишено без руху; встановлено позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня вручення ухвали, позивачу у встановлений строк необхідно подати до Господарського суду Харківської області засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії або оригінали доданих до позовної заяви документів; роз`яснено позивачу, що за умовами ч. 3, ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

29.04.2024 (вх. № 11282/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 03.06.2024; встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачу, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання.

Ухвалу суду від 06.05.2024 про призначення судового засідання на 03.06.2024 отримано позивачем та відповідачем по справі 07.05.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет відповідних осіб.

21.05.2024 (вх. № 13205/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшов відзив Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» на позовну заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

В обґрунтування поданого відзиву відповідач посилається на те, що: через повномасштабну війну, яка значною мірою вплинула на звичайний порядок ведення діяльності підприємства, відповідач не має у своєму доступі документів підтверджуючих відповідний платіж; у зв`язку із цим 15.05.2024 адвокат Шишлов О. М. в інтересах ПП «ЛСВ Моноліт» здійснив відповідний запит до Державної казначейської служби України, яким запитував інформацію щодо здійснення у період з 30.09.2021 по 30.12.2021 зарахування коштів від платежів ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛСВ МОНОЛІТ» (адреса 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7 код ЄДРПОУ 34015769) санкцій (штрафи, пеня) по коду класифікації доходів бюджету 21081100 у розмірі 68 000,00 грн.; вказує на те, що позивач безпідставно у позові посилається на положення законів які діяли на час ухвалення рішення № 70/98-р/к - відповідно до діючою ст. 25 ЗУ «Про антимонопольний комітет України» в редакції на момент подання позовної заяви, з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення несплаченої у добровільному порядку пені, тобто позивач не має право стягувати штраф у судовому порядку; також вказує, що сплив строк позовної давності, в зв`язку із чим в задоволенні позову просить суд відмовити повністю.

03.06.2024 (вх. № 14296/24) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ», в якій останній просив суд в зв`язку з неможливістю забезпечити явку представника відповідача в призначене судове засідання відкласти розгляд справи на іншу дату.

В призначене 03.06.2024 судове засідання представники сторін не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.06.2024 задоволено заяву Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» (вх. № 14296/24 від 03.06.2024) про відкладення розгляду справи; розгляд справи відкладено на 19.06.2024. Ухвалу суду від 03.06.2024 про призначення судового засідання на 19.06.2024 отримано позивачем та відповідачем по справі 05.06.2024, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в Електронний кабінет відповідних осіб.

Протокольною ухвалою суду від 19.06.2024 суд за участю представників позивача та відповідача відклав розгляд справи на 03.07.2024 для надання відповідачем доказів сплати штрафу, оскільки відповідачем, за твердженням представника відповідача, ведеться пошук доказів оплати штрафу через повномасштабне вторгнення РФ до України.

Протокольною ухвалою суду від 03.07.2024 суд за участю представника позивача закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 31.07.2024.

Призначене на 31.07.2024 судове засідання не відбулось в зв`язку з відпусткою судді - ухвалою суду від 05.08.2024 призначено розгляд справи на 14.08.2024.

14.08.2024 суд відкрив розгляд справи по суті. Представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, зазначених у ньому, та просив суд позов задовольнити повністю. Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив суд в задоволенні позову відмовити повністю. Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд закінчив розгляд справи по суті та в нарадчій кімнаті постановив судове рішення за результатом розгляду спору сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, об`єктивно оцінивши надані суду документальні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

За результатами розгляду справи № 4/01-138-20 про порушення ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЛСВ МОНОЛІТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГУД-ВІЛ» законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією СХІДНОГО МІЖОБЛАСНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ прийнято Рішення від 23.09.2021 № 70/98-р/к (Рішення № 70/98-р/к).

Пунктом 1 резолютивної частини Рішення № 70/98-р/к визнано, що ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 34015769) та ТОВ«ГУД-ВІЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43149549) вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у відкритих торгах з використанням електронної системи закупівель «Prozorro», проведених СПЕЦІАІЗОВАНИМ КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ХАРКІВЗЕЛЕНБУД» ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ на закупівлю «код за ДК 021:2015 - 37530000-2 Вироби для парків розваг, настільних або кімнатних ігор (виріб декоративний «Арка»)» (ідентифікатор закупівлі в системі «Prozorro» UA-2019-11-15-000150-c).

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення № 70/98-р/к на ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» накладено штраф у розмірі 68 000,00 грн.

Копію витягу з Рішення № 70/98-р/к було направлено відділенням супровідним листом від 27.09.2021 №70-02/4-8121 на адресу ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», що була зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на дату складання листа: 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд.7.

Копію витягу з Рішення № 70/98-р/к, направленого до ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» рекомендованим повідомленням № 6102254619670, було вручено 30.09.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102254619670.

В подальшому ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» у встановлений законодавством строк Рішення № 70/98-р/к позивача про накладення штрафу до господарського суду не оскаржувало.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

За змістом статті 6 наведеного закону Антимонопольний комітет України, адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державні уповноважені Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 22 вказаного закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Згідно з ч.1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про накладення штрафу.

Статтею 51 вказаного закону визначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строки в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як свідчать матеріали справи, копію витягу з Рішення № 70/98-р/к, направленого до ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» рекомендованим повідомленням № 6102254619670, було вручено відповідачу 30.09.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102254619670.

Таким чином суд приходить до висновку про те, відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Рішення № 70/98-р/к є законним та відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» обов`язковим до виконання.

При цьому, штраф, накладений Рішенням № 70/98-р/к на ПП «ЛСВ МОНОЛІТ», підлягав сплаті з урахуванням статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» до 30.11.2021 (включно).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідач Рішення № 70/98-р/к у судовому порядку не оскаржував, а отже, рішення відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п`яти днів з дня сплати штрафу, суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.

Матеріали справи не містять документальних доказів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням № № 70/98-р/к.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» має обов`язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв`язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій. Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок суд зазначає, що розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № № 70/98-р/к, здійснено наступним чином:

- періоди нарахування пені за прострочення сплати штрафу - з 01.12.2021 до 08.04.2024 (станом на дату розрахунку) (включно) (860 днів);

- загальна кількість днів прострочення сплати штрафу складає - 860 днів.

- розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає: 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 коп.. (розмір штрафу накладеного Рішенням № 70/98-р/к) : 100 х 1,5 (відсоток від суми штрафу відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції») = 1020 гривень 00 коп.

- за 860днів прострочення сплати штрафу, сума пені складає: 1020 гривень 00 копійок х 186 днів = 877 200 гривень 00 коп.

- згідно з частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, отже, розмір пені складає 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень 00 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить: штраф у розмірі 68 000,00 грн. та пеня у розмірі 68 000,00 грн., всього на загальну суму 136 000,00 грн.

Щодо заперечень відповідача проти позову суд зазначає наступне.

По-перше, відповідно до п. 2 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» від 09 серпня 2023 року № 3295-IX справи про узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, розгляд яких розпочато до дня набрання чинності цим Законом, розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності цим Законом, відтак посилання відповідача на неможливість стягнення штрафу в судовому порядку органами Антимонопольного комітету України в зв`язку із прийняттям вищевказаного закону, яким змінено процедуру стягнення штрафу, спростовуються вказаними приписами закону.

По-друге, суд відхиляє доводи ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» про необхідність застосування до спірних правовідносин аналогії закону щодо строків давності на стягнення штрафних санкцій, оскільки положення Цивільного кодексу України не регулюють антимонопольно-конкуренційні відносини, що існують в даній справі. Штраф, накладений на суб`єкта господарювання рішенням Антимонопольного комітету України (в тому числі, органами, що входять в його систему) є видом відповідальності за вчинення правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Штраф та пеня, застосовані позивачем до відповідача на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошових зобов`язань або зобов`язань зі сплати податків і зборів та не є заходами, спрямованими на забезпечення виконання цих зобов`язань.

Також суд зауважує, що штраф, накладений органом АМКУ, не є адміністративно-господарською санкцією (в розумінні ГК України), а є видом відповідальності за порушення антимонопольного - конкурентного законодавства, штраф (вид відповідальності за вчинення правопорушення) та нарахована пеня (спосіб забезпечення сплати цього штрафу) мають особливий порядок встановлення та застосування і за своїми правовими властивостями не несуть забезпечувальної чи компенсаційної (відновлюваної) функцій в контексті норм Цивільного та Господарського кодексів України, їх стягнення здійснюється не на користь контрагента або іншого суб`єкта цивільних чи господарських відносин, а зараховується до державного бюджету відповідно до вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції».

По-третє, твердження позивача та його представника про сплату штрафу не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, адже відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих документальних доказів сплати штрафу, накладеного позивачем, неможливість надання відповідних доказів підтвердив в судовому засіданні й представник відповідача.

При цьому посилання відповідача на те, що у зв`язку із повномасштабним вторгненням РФ до України, яка значною мірою вплинула на звичайний порядок ведення діяльності підприємства, відповідач не має у своєму доступі документів, підтверджуючих відповідний платіж, суд відхиляє, адже наданий суду запит адвоката Шишлова О.М. до Державної казначейської служби України, яким він запитував інформацію щодо здійснення у період з 30.09.2021р. по 30.12.2021р. зарахування коштів від платежів ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛСВ МОНОЛІТ» (адреса 61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7 код ЄДРПОУ 34015769) санкцій (штрафи, пеня) по коду класифікації доходів бюджету 21081100 у розмірі 68 000,00 грн. не містить жодних документальних доказів направлення цього запиту Державній казначейській службі України. При цьому відповіді на вказаний запит господарському суду не було надано в ході розгляду справи відповідачем, а з усних пояснень представника відповідача, наданих в судовому засіданні 19.06.2024 року випливає, що Державна казначейська служба України не веде облік (відомість) по сплаті штрафів.

Таким чином заперечення відповідача проти позову повністю спростовуються матеріалами справи та приписами наведеного вище законодавства.

Беручи до уваги, що Рішення № 70/98-р/к про порушення законодавства про захист економічної конкуренції набрало чинності та є обов`язковим до виконання, враховуючи, що ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» прийняте рішення не оскаржувало та одночасно не надало суду жодних документальних доказів сплати штрафу на виконання зазначеного рішення та пені, нарахованої в зв`язку з простроченням оплати штрафу в добровільному порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність правових підстав для стягнення з ПП «ЛСВ МОНОЛІТ» штрафу в розмірі 68 000,00 грн. та пені у розмірі 68 000,00 грн. на загальну суму 136 000,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

Також суд при прийнятті рішення виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд зазначає, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд керується при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем позовні вимоги Антимонопольного комітету України не спростовано, в зв`язку із чим господарський суд позов задовольняє повністю.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом задоволено позов повністю, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. покладаються на Приватне підприємство «ЛСВ МОНОЛІТ».

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» (61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7, код ЄДРПОУ 34015769) штраф у розмірі 68 000,00 грн. та пеню у розмірі 68 000,00 грн. на загальну суму 136 000,00 грн. із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

3. Стягнути з Приватного підприємства «ЛСВ МОНОЛІТ» (61036, м. Харків, вул. Морозова, буд. 7, код ЄДРПОУ 34015769) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, місто Харків, майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473) 2 422,40 грн. витрат по сплаті судового збору із зарахуванням зазначеної суми на рахунок Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (отримувач коштів - Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6 під`їзд, 1 поверх; код ЄДРПОУ - 22630473) р/р НОМЕР_1 , банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.08.2024.

СуддяН.А. Новікова