Рішення

від 07.06.2024 по справі 399/229/24

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №399/229/24

провадження №2/399/169/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07 червня 2024 року смт Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Шульженко В.В., при секретарі судового засідання Москаль Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Онуфріївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом в якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК"ЄАПБ" суму заборгованості за кредитним договором № 2017564964 в розмірі 39722,02: - 29215,80 грн. загальна сума боргу по тілу, 10506,22 грн. загальна сума боргу по відсотках.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 уклала із АТ «ОТП Банк» кредитний договір № 2017564964. 28.06.2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 28/06/23 відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 2017564964, укладений між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , перейшов до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2017564964, в сумі 39722,02 грн., з яких: - 29215,8 грн. загальна сума боргу по тілу; - 10506,22 грн. загальна сума боргу по відсотках, 0 грн. загальна сума боргу по комісії. У позові зазначено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.06.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 2017564964 в сумі 39722,02 грн.

Ухвалою суду від 09.04.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Зазначено строк протягом якого відповідач має право подати відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, проте у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справ доказів.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Відзив на позовну заяву суду не надала. Заяв та клопотань до суду не подала.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст.279ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки, відзив на позов не подав, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, з`ясувавши всі обставини на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Отже, з аналізу зазначених положень випливає, що сторони є рівними в поданні суду доказів, доведенні обставин, які мають значення для справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Зокрема позивач повинен довести обставини, викладені ним в позові, має подати докази на підтвердження цих обставин.

За змістом ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права чи інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що 29.12.2017 року між ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк» укладено кредитний договір № 2017564964.

Даним договором визначено, що банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: на придбання товару/послуг у продавця 1- 4279,58 грн.; на сплату комісії за надання кредиту 342,37 грн.; на сплату послуг за надання виписок в електронному вигляді і смсінформування 300,00 грн.; загальний розмір кредиту 4921,95 грн. Мета отримання кредиту: придбання товарів та послуг у Продавця 1, та банку. Строк, на який надається кредит 12 міс. Фіксована процентна ставка 0,01% річних. Реальна річна процентна ставка 14,43% річних. Загальна вартість кредиту 4922,21 грн. Згідно цього договору вбачається, що Продавець 1- ТОВ Технополіс-1, код 35411631, що реалізує товар в рамках програми споживчого кредитування банку.

Пунктами 1.2 1.6.1 Договору про споживчий кредит передбачено, що банк надає позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов`язується повернкти кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним договором та Додатком №1 «Графік платежів». Підписанням цього Договору позичальник надає банку доручення на перерахування визначених цим Договром сум на рахунок отримувачів Продавців. Позичальник зобов`язаний повернути банку суму кредиту та виконати всі інші зобов`язання встановлені Договором не пізніше 29.12.2018 р. Сума отриманого кредиту погашається щомісяця в дату платежу та в розмірі, зазначеному в Графіку платежів. За управління кредитом позичальник сплачує комісію, розмір якої зазначений в Графіку платежів. Проценти за користування кредитом нараховуються та сплачуються щомісяця одночасно з погашенням суми отриманого кредиту, виходячи із розміру процентної ставки, визначеної п. 1.1 даного Договору. Для розрахунку використовується фактична кількість днів у календарному місяці та у календарному році. Проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, на фактичну суму непогашених кредитних коштів за фактичний час користувпання такими коштами, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, включаючи день видачі та включаючи день повернення та сплачуються позичальником відповідно до умов цього Договору.

Позивачем до позову також надано копію Додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту № 2017564964 від 29.12.2017 «Графік платежів» на зазначену у Договорі суму кредиту та копію Анкети заяви на отримання кредиту/опитувальний лист підписану відповідачем 29.12.2017 року.

29.12.2017 відповідачем підписано Паспорта споживчого кредиту, копію якого додано до позову разом з Додатком №1 до нього «орієнтований графік споживчого кредиту».

Паспорт споживчого кредиту, є тією інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування».

З копії специфікації до кредитного договору від 29.12.2017 видно, що цією специфікацією повідомлено, що АТ «ОТП Банк» прийнято позитивне рішення щодо можливості надати позичальнику фізичній особі кредит та наведено дані щодо найменування товару (смартфон, аксесуари, страхування) та його вартості на загальну у розмірі 4279,58 грн.

Також позивачем додано до позову товарний чек № 000000004951512 від 29.12.2017 р. в якому перелічено товар на суму 4279,58 грн. у тому числі ПДВ 613,27 грн.

При матеріалах справи наявна розписка від 29.12.2017 з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримала картку емітовану на її імя № НОМЕР_1 , термін дії 10/20.

28.06.2023 між АТ «ОТП БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28/06/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП БАНК» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, в тому числі і за вказаним кредитним договором.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників № 2 від 28.06.2023 до Договору факторингу № 28/06/23 від 28.06.2023 року, позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 39722,02 грн., яка складається з загальної суми боргу по тілу 29215,80 грн., загальна сума боргу по відсотках 10506,22 грн.

Слід зазначити, що свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цьогоКодексу сторониє вільнимив укладеннідоговору,виборі контрагентата визначенніумов договоруз урахуваннямвимог цьогоКодексу,інших актівцивільного законодавства,звичаїв діловогообороту,вимог розумностіта справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

За змістом ч.1 ст. 626, ч.1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до положень ч. 1 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом, а також строк та порядок повернення кредиту у визначеному розмірі та сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 517ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно дост.1046ЦК Україниза договоромпозики однасторона (позикодавець)передає увласність другійстороні (позичальникові)грошові коштиабо іншіречі,визначені родовимиознаками,а позичальникзобов`язуєтьсяповернути позикодавцевітаку жсуму грошовихкоштів (сумупозики)або такуж кількістьречей тогож родута такоїж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За положеннями ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та на обґрунтування позовних вимог щодо наявності заборгованості позивач надав, вищезазначені документи, які подано з позовом, та дослідженні судом в судовому засіданні та з яких вбачається, що загальна вартість кредиту становить 4922,21 грн., а саме сума кредиту 4279,58 грн., проценти за користування кредитом 0,26 грн., комісія за надання кредиту 342,37 грн. та інші послуги банку 300 грн.

Проте, окрім зазначених документів позивачем надано також розрахунок заборгованості, який не є первинними документами за своєю природою, а є інформаційним документом та внутрішнім документом фінансової установи.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2017564964 від 29.12.2017 за період з 28.06.2023 по 29.02.2024 вбачається, що станом на 29.02.2024 заборгованість за договором не погашена, залишок заборгованості складає 39722,02 грн. З дано розрахунку заборгованості вбачається, що загальна сума боргу по тілу становить 29215,80 грн., загальна сума боргу по відсотках 10506,22 грн.

Отже, судом сукупністю матеріалів справи встановлено, що сума кредиту становить 4922,21 грн., проте позивач просить стягнути 39722,02 грн., згідно розрахунку заборгованості, яка не підтверджена належними доказами.

Суду не зрозуміло з розрахунку заборгованості, чому загальна сума боргу по тілу становить 29215,80 грн. тоді коли товар було придбано на суму 4279,58 грн. без врахування комісії 342,37 грн. та інших послуг 300,00 грн., а також не зрозуміло і розмір боргу по відсотках та їх нарахування 10506,22 грн. тоді коли з матеріалів справи вбачається, що проценти за користування кредитом становлять, 0,26 грн.

Таким чином, позивач стверджуючи, що відповідач має заборгованість у зв`язку з невиконанням зобов`язання у розмірі 39722,02 грн., повинен був довести цю обставину.

Суд не може визнати доведеною ту обставину, яка не підтверджена жодними доказами.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Беручи до уваги вищевикладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 4922,21 грн. в решті позовних вимог слід відмовити, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.

У відповідності до вимог ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 375,22 грн (3028,00*4922,21/39722,02).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 2017564964 від 29.12.2017 року в розмірі 4922,21 грн. (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 21 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 375,22 грн. (триста сімдесят п`ять гривень 22 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається в порядку визначеному п.п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014), місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2 поверх 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В. Шульженко