Рішення

від 28.05.2024 по справі 331/4737/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 331/4737/23

Провадження № 2/331/166/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Світлицької В.М.

за участю секретаря Солов`ян О.С.,

розглянувши в загальному позовномупровадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-09» до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків, спричинених внаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації частини території України, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «АРТ-09» звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків, спричинених внаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації частини території України.

В обґрунтування позову зазначено, що ТОВ «АРТ-09» був власником елеватора, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та здійснював за рахунок нього свою господарську діяльність. 24.02.2022 року, у зв`язку з початком збройної агресії та повномасштабним вторгненням Російської Федерації в Україну роботу елеватора було зупинено та 11.05.2022 року внаслідок, спричинених обстрілів з боку Російської Федерації, вибуху запущених нею боєприпасів, на вказаному елеваторі сталась пожежа. Внаслідок зазначених обстрілів був суттєво пошкоджений елеватор та в результаті пошкодження силосів для зберігання та відсутності електроенергії, відсутності можливості вентилювання та сушіння відповідного насіння, таке насіння та зерно, що зберігалося на елеваторі, прийшло в непридатність. Втрата продукції внаслідок пошкодження Російською Федерацією елеватора належного ТОВ «АРТ-09» та її збройної агресії в цілому, спричинила останньому перешкоди у здійсненні подальшої господарської діяльності, що призвело до завдання йому збитків, зокрема й у вигляді упущеної вигоди, яка оцінюється у сумі 42 083 091,96 гривень. ТОВ «АРТ-09» з боку Російської Федерації були спричинені збитки у зв`язку з її збройною агресією проти України, яка відбувалася за сприяння відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які існують у вигляді упущеної вигоди, яку б позивач міг отримати аби такої агресії не існувало. Посилаючись на зазначені обставини, просили суд стягнути з Російської Федерації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «АРТ-09» 42083091,96 гривень в рахунок відшкодування збитків (упущеної вигоди) спричинених ТОВ «АРТ-09» внаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації частини територій України, а також стягнути судові витрати по справі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.07.2023 року провадження по справі відкрито та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2023 року, продовжено строк проведення підготовчого провадження у даній справі, зобов`язано позивача надати суду переклад даної ухвали на російську мову, з нотаріальним засвідченням її вірності та докази направлення такої ухвали разом з копією позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, шляхом оголошенняна офіційномувеб-сайтісудової владиУкраїни, про причини неявки суд не повідомили, відзиви на позов не надали.

Щодо направлення повідомлень відповідачу Російській Федерації в особі її Уряду, суд враховує правову позицію Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладену в постанові від 14.04.2022 р. у справі № 308/9708/19, відповідно до якої у справах про відшкодування шкоди, завданої у результаті збройної агресії Російської Федерації, іноземна держава-відповідач не користується судовим імунітетом проти розгляду судами України таких судових справ. При цьому зазначено, що оскільки вчинення Російською Федерацією з 2014 року збройної агресії проти України не припиняється, Російська Федерація заперечує суверенітет України, тому зобов`язань поважати та дотримуватися суверенітету цієї країни немає. А отже, і направляти до посольства цієї країни запит на згоду про участь у справі і зупиняти провадження у справі до отримання відповіді від Російської Федерації або повідомлення про вручення такого запиту не потрібно.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану, а також у зв`язку з окупацією частини території України, АТ «Укрпошта» з 25.02.2022 року припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією, а також припинила свою діяльність на тимчасово окупованій території України.

Наведене, унеможливлює здійснення судом повідомлення відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розгляд даної справи засобами поштового зв`язку та вручення їм судової кореспонденції, у зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у їх відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимогст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ-09» зареєстроване у встановленому поряду як юридична особа, до основного виду економічної діяльності якого віднесено складське господарство, код за КВЕД 52.10.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 р. № 133/2022, від 18.04.2022 р. № 259/2022, від 17.05.2022 р. № 341/2022, від 12.08.2022 р. № 573/2022, від 07.11.2022 р. № 757/2022, від 06.02.2023 р. № 58/2023, від 01.05.2023 р. № 254/2023, від 26.07.2023 р. № 451/2023, від 06.11.2023 р. № 734/2023, від 05.02.2024 р. № 49/2024, від 06.05.2024 р. № 271/2024, воєнний стан в Україні був неодноразово продовжений та триває то теперішній час.

Згідно із витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в провадженні слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження № 12022080000000133 від 14.03.2022 р., за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 438 КК України, з якого вбачається, зокрема, що 11.05.2022 р. невстановлені особи з числа військовослужбовців збройних сил Російської Федерації в порушення законів та звичаїв війни, використовуючи артилерійську зброю, реактивні системи залпового вогню здійснили обстріл села Залізничне, Пологівського району,Запорізької області, внаслідок чого було зруйновано адміністративну будівлю, завальну яму, трансформатор по вул. Ранкова, буд. 2-Б, що належить ТОВ «АРТ-09», тим самим завдали підприємству майнову шкоду (ЄО №6830).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради № 02-17\784 від 06.09.2022 р., 11.05.2022 року на території смт. Залізничне Пологівського району Запорізької області відбулися обстріли території з боку збройних сил Російської Федерації, внаслідок зазначених обстрілів суттєво пошкоджений елеватор, який належить ТОВ «APT-09», та знаходиться за адресою: Запорізька область, Пологівський район, смт. Залізничне, вул. Залізнична (Ранкова), 2-Б.

Згідно із Актом за результатами проведеного обстеження пошкоджених об`єктів, здійсненим ТОВ «Бюро інвентаризації об`єктів», було пошкоджено майно ТОВ «АРТ-09», яке знаходиться на території Запорізької обл., Пологівського р-н., смт. Залізничне, вул. Ранкова, 2б.

Актом про пожежу від 14.07.2022 р., складеним комісією у складі: головного інспектора відділу ЗНС Пологівського РУ ГУ ДСНС України у Запорізькій області ст. лейтенанта служби ЦЗ Гавриленко Д.М., директора ТОВ «АРТ-09» Кирпушко С.В., слідчого СВ ВП №1 Пологівського РВП ГУНП у Запорізькій області капітана поліції Кузьменко Н.В., підтверджується факт виникнення 11.05.2022 року на об`єкті ТОВ «АРТ-09» пожежі внаслідок вибуху боєприпасів, внаслідок бойових дій.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем на підставі наведених вище доказів доведено факт пошкодження належного йому елеватора, розташованого за адресою: Запорізька обл., Пологівський р-н., смт. Залізничне, вул. Ранкова, 2б, внаслідок обстрілів спричинених саме військами Російської Федерації.

Відповідно до Акту списання № 1/інв. від 29.09.2022 р. ТОВ «АРТ-09», внаслідок пошкодження елеватора, в непридатність прийшло насіння соняшника врожаю 2021 року, пшениці м`якої 2 класу врожаю 2021 року, пшениці 3 класу врожаю 2021 року, пшениці м`якої 4 класу врожаю 2021 року, пшениці м`якої 3 класу врожаю 2021 року, пшениці м`якої 4 класу врожаю 2021 року, пшениці м`якої 3 класу врожаю 2021 року, у загальній кількості 4355,928 т. на загальну суму 42083091,96 гривень.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що збройна агресія Російської Федерації та здійснення нею обстрілів належного ТОВ «АРТ-09» майна створили перешкоди для позивача у реалізації його права на здійснення подальшої господарської діяльності та перешкодили позивачу в отриманні з цього відповідних доходів.

У зв`язку з вищезазначеним, суд погоджується з доводами позивача про те, що ТОВ «АРТ-09» з боку Російської Федерації були нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди, які він міг би одержати за звичайних обставин, якби збройна агресія Російської Федерації проти України не відбулася, а належний йому елеватор перебував у цілісному стані.

Висновком експертного дослідження № ЕД-19/108-23/13028-ЕК від 08.09.2023 р. за результатами економічного дослідження, складеним Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, підтверджується, що у зв`язку з знищенням, псуванням пшениці та соняшнику внаслідок збройної агресії Російської Федерації про що зазначено у Довідці виконавчого комітету Гуляйпільської міської ради від 06.09.2022 № 02-17/784, ТОВ «АРТ-09» завданий розмір збитків може складати 41851228,78 грн. згідно інвентаризації станом на 29.09.2022.

Підстави вважати наведений висновок експертного дослідження № ЕД-19/108-23/13028-ЕК від 08.09.2023 р. недостовірним, неповним або необґрунтованим у суду відсутні, а тому він приймається судом як належний та достатній доказ на підтвердження спричинених позивачу збитків та їх розміру на суму саме 41851228,78 гривень.

При цьому, заявлені позовні вимоги ТОВ «АРТ-09» в частині стягнення з відповідачів суми у розмірі 42083091,96 гривень не є підтвердженими відповідними доказами та доведеними належними засобами доказування, а тому суд вбачає за необхідне зменшити заявлену суму збитків спричинених позивачу до 41851228,78 гривень, яка в свою чергу узгоджується з наявним у справі висновком експертного дослідження, що є належним та достатнім доказом у справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про міжнародне приватне право» до зобов`язань, що виникають з дії однієї сторони, з урахуванням положень статей 49-51 цього Закону, застосовується право держави, у якій мала місце така дія.

Відповідно доч.1ст.49Закону України«Про міжнароднеприватне право» права та обов`язки за зобов`язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування збитків (а саме - знищення майна позивача: елеватора, продукції пшениці та соняшника) мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217A(III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року) кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно зі ст. 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК Українивласникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1ст. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ч. 3ст. 386 Цивільного кодексу Українивласник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Таким чином, знищення належного позивачу на праві власності майна (зерна пшениці та насіння соняшника) порушує відповідне право власності позивача, який у зв`язку із цим набуває права на відшкодування заподіяної йому майнової шкоди (збитків).

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути , зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно ч.1та ч.2ст.11ЦК України,цивільні правата обов`язкивиникають іздій осіб,що передбаченіактами цивільногозаконодавства,а такожіз дійосіб,що непередбачені цимиактами,але зааналогією породжуютьцивільні правата обов`язки. Підставамивиникнення цивільнихправ таобов`язків,зокрема,є: 1)договори таінші правочини; 2)створення літературних,художніх творів,винаходів таінших результатівінтелектуальної,творчої діяльності; 3)завдання майнової(матеріальної)та моральноїшкоди іншійособі; 4) інші юридичні факти.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1)втрати,яких особазазнала узв`язкузі знищеннямабо пошкодженнямречі,а такожвитрати,які особазробила абомусить зробитидля відновленнясвого порушеногоправа (реальнізбитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Суд зазначає, що при вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК Українидоказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Так само і для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При вирішенні відповідних спорів слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відсутність будь-якої із зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року, військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі - атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини і вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року«Про заяву Верховної Ради України Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні»визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Преамбулою Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»встановлено, що суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Виходячи з того, що відповідно допунктів "а","b","c","d"та"g"статті 3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Визначення агресії" від 14 грудня 1974 року застосування Російською Федерацією збройної сили проти України становить злочин збройної агресії та грубо порушує Меморандум про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України доДоговору про нерозповсюдження ядерної зброївід 5 грудня 1994 року та істотно порушило чинний на момент початку збройної агресіїДоговір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацієювід 31 травня 1997 року, відзначається, що дії Російської Федерації на території України грубо порушують принципи та норми міжнародного права.

А отже, судом констатується, що дії Російської Федерації є міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 82 ЦПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача Російської Федерації, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини 3статті 82 ЦПК України, є загальновідомим фактом, який не потребує його доказуванню окремими доказами.

Наявність спричинених Російською Федерацією збитків позивачу та їх розмір підтверджується наявним в матеріалах справи Висновком експертного дослідження ЕД-19/108-23/13028-ЕК від 08.09.2023 р. проведеним Запорізьким НДЕКЦ МВС України.

Суд погоджується з використаною у наведеному Висновку експертом методологією визначення збитків, у зв`язку з чим приймає його до уваги.

Судом також приймаються до уваги доводи позивача про те, що спричинені обстріли з боку Російської Федерації, які призвели до пожежі на належному позивачу елеваторі та до зіпсуття у подальшому зерна пшениці та насіння соняшника, які зберігалися там, що призвело до неможливості позивачем у подальшому здійснювати господарську діяльність та реалізовувати зазначену продукцію та отримувати з цього дохід, що свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між зазначеною збройною агресією Російської Федерації (її обстрілами) та спричиненням позивачу цим збитків.

Щодо вини, як складового елементу цивільного правопорушення, то суд зазначає, що у цивільному законодавстві наявний принцип презумпції вини завдавача шкоди. Тобто вина відповідача у заподіянні збитків позивачу презюмується як така, допоки не буде спростована у встановленому порядку та доказами таким відповідачем. Разом з тим, суд зазначає, що в рамках цієї справи, Російською Федерацією не було спростовано жодними доказами та фактами відсутності її вини у спричиненні збитків позивачу.

Таким чином, при перевірці обставин справи та наданих позивачем доказів, суд доходить висновку, що позивачем в межах цієї справи доведено наявність в діях саме Російської Федерації усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, що є підставою для покладення на такого відповідача обов`язку з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди позивачу.

Разом з тим, з матеріалів справи жодним чином не вбачається та відповідними доказами не підтверджено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приймали безпосередню участь у обстрілах території, на якій знаходився елеватор позивача, що у подальшому призвело до псування зерна пшениці та насіння соняшника, які там знаходилися, а тому, суд не вбачає протиправності діянь таких відповідачів та наявності їх вини безпосередньо у відношенні позивача, які б могли спричинити йому відповідні збитки.

Сам по собі факт підтримки такими особами збройної агресії Російської Федерації проти України та їх перехід на бік ворога не є підставою для покладення на них цивільно-правової відповідальності за спричинення збитків позивачу, так як в їх діях відсутня наявність усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення.

Згідно з пунктами 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого позивач зазначає порушником своїх прав.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Керуючись наведеними положеннями законодавства, суд приходить до висновку, що саме Російська Федерація в особі її Уряду, яка визначена позивачем, є належним відповідачем у цій справі, так як саме зазначена держава здійснює окупацію території України, збройну агресію проти України та знищення цивільних об`єктів, майна, активів, тощо, чим порушує права фізичних та юридичних осіб в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи встановлені вище обставини та зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «АРТ-09»про відшкодуваннязбитків,спричинених внаслідокзбройної агресіїРосійської Федераціїта окупаціїчастини територіїУкраїни підлягає частковому задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог, передбаченихст. 141 ЦПК України, згідно якої, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що судом у цій справі позов задоволено частково на суму 41851228,78 грн., то розмір судового збору складає 15140,00 грн.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, з Російської Федерації в особі її Уряду в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у сумі 15140,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 76-82, 89, 141, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, 512, 514, 516, 1166 ЦК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-09» до Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування збитків, спричинених внаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації частини території України задовольнити частково.

Стягнути з Російської Федерації в особіУряду РосійськоїФедерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ-09» суму у розмірі 41851228,78 (сорок один мільйон вісімсот п`ятдесят одна тисяча двісті двадцять вісім гривень 78 копійок) гривень в рахунок відшкодування збитків (упущеної вигоди) спричинених йому внаслідок збройної агресії Російської Федерації та окупації частини території України.

Стягнути з Російської Федерації в особі Уряду Російської Федерації в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 15140,00 (п`ятнадцять тисяч сто сорок гривень 00 коп.) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ-09» (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, 63А, код ЄДРПОУ: 36711549).

Відповідач: Російська Федерація в особі Уряду Російської Федерації (103274, м. Москва, Краснопресенська набережна, буд. 2, будівля 2).

Суддя: В.М. Світлицька