Рішення

від 31.07.2024 по справі 522/5810/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2024

Справа № 522/5810/24

Провадження № 2/522/4388/24

Приморський районний суд міста Одеси Ярема Х.С.

при секретарі судового засідання Кніш Д.А.

за участю позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянув в спрощеному позовному провадженні справу

за позовом ОСОБА_1

до Одеського національного університету імені І.І. Мечникова

про поновлення на роботі, виплати заробітку за час вимушеного прогулу.

ВСТАНОВИВ:

1.15.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Одеського національного університету імені І.І. Мечникова.

2.Позивач просить суд:

- поновити на посаді завідувача зоологічним музеєм в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова з 01.04.2024

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.04.2024 до дня поновлення його на роботі.

3.16.04.2024 відкрито спрощене позовне провадження.

4.29.04.2024 відповідач подав відзив на позов.

5. ОСОБА_1 звернення до суду з цим позовом пояснює тим, що він з 02.03.1998 працював за безстроковим трудовим договором в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова на посаді завідувача зоологічним музеєм. Загальний стаж його роботи у зоологічному музеї склав 53 роки, він не мав дисциплінарних стягнень, навпаки, неодноразово нагороджувався подяками та грамотами за гарну роботу. Однак наказом №557-18 від 28.03.2024 ОСОБА_1 звільнено з роботи 31.03.2024 через відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці на підставі п.6 ст. 36 КЗпП України. Позивач вважає звільнення незаконним. Винесенню спірного Наказу передували певні обставини, які мають значення. По-перше, це особиста неприязнь між ректором та ОСОБА_1 , тому звільнення він вважає запланованим, помстою. По-друге, ректор вирішив реорганізувати музеї, щоб звільнити позивача. Наказом від 15.11.2023 ректор ОНУ особистим рішенням реорганізував три музеї університету та підземний палеонтологічний музей шляхом їх об`єднання в єдиний Навчально-просвітницького центру «Музеї ОНУ імені І.І. Мечникова». Доцільність прийняття такого рішення не обговорювалась з деканами факультетів, до структури яких входять музеї, кураторами колекцій та співробітниками музеїв. Об`єднання музеїв згідно з наказом мало відбутися 01.02.2024, в зв`язку з чим співробітникам музеїв та позивачеві були направлені повідомлення про можливі звільнення з посади та запропоновано вакантні посади на підставі Наказу від 17.11.2023. У зв`язку з тим, що об`єднання музеїв не було погоджено з Міністерством культури та інформаційної політики України, позивач 07.12.2023 звернувся до цього Міністерства з відповідною заявою. Після цього, через відсутність узгодження термінів об`єднання музеїв, воно було перенесено на 01.04.2024. Співробітникам музеїв, у яких 01.02.2024 закінчувалися термінові договори, їх продовжили до 31.03.2024 за Наказом від 23.01.2024, а позивач як такий, що перебуває на безстроковому договорі, залишився на своїй посаді завідувача зоомузею та продовжував отримувати заробітну плату і в лютому, і в березні 2024 року. Після цього, співробітникам музеїв знову були направлені повідомлення про можливе вивільнення та запропоновано перехід на вакантні посади вже з 01.04.2024. Проте терміни реорганізації музеїв знову було перенесено через відсутність узгодження об`єднання з Міністерством, а також у зв`язку з відсутністю нового штатного розкладу Навчально-просвітницького центру «Музеї ОНУ імені І.І. Мечникова». Цього разу, співробітників музеїв, у яких закінчувалися строкові трудові договори, під загрозою звільнення змусили перейти на інші не музейні ставки. Позивач, як такий, що перебуває на безстроковому договорі, відмовився підписувати повідомлення про перехід на іншу не музейну ставку, з тих мотивів, що відсутність фактичної реорганізації зоомузею свідчить і про відсутність фактичного припинення діяльності зоомузею, а тому відсутня зміна умов праці для позивача. Однак Наказом від 28.03.2024 ОСОБА_1 з 31.08.2024 (неробочий день - неділя) все ж було звільнено з формулюванням «через відмову від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці». В порушення ст. 32 КЗпП України він не був повідомлений за два місяці про зміну істотних умов праці, а саме про зміну систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших. В порушення ст.36 п.6 КЗпП України він не відмовився від продовження роботи, а лише не підписував повідомленням про можливе вивільнення, яке було не повним (не було інформації про конкретні зміни умов праці). В порушення ст. 40 п.1 КЗпП України зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників були відсутні, а реорганізація музеїв на день звільнення не проведена згідно з вимогами ст. 10 Закону України «Про музеї та музейну справу». В загальному, позивач стверджує, що його звільнення було передчасним, оскільки роботодавець спочатку мав запропонувати йому посади за новим штатним розкладом, яким мав бути вже для реорганізованого музею, а у разі відмови позивача, міг би звільнити. У той же час відповідач зробив навпаки не пояснював в чому полягає зміна істотних умов праці, пропонував не підходящі посади, спочатку звільнив, а вже на другий день мав штатний розпис, де посада для позивача була.

6.Відповідач протипозову заперечує.У зв`язкуз скрутнимматеріальним становищемУніверситет вирішивоптимізувати витратичерез реорганізаціюта скороченняпосад.Так буловирішено реорганізуватичотири музеї(Зоологічний-Біологічного факультетута Петрографо-мінералогічний,Палеонтологічний,Підземний палеонтологічниймузей «Одеськікатакомби» -Геолого-географічногофакультету)шляхом їхоб`єднання уєдиний структурнийпідрозділ зназвою «Навчально-просвітницькийцентр «МузеїОНУ іменіІ.І.Мечникова».Рішення прореорганізацію музеївприйнято ВченоюРади Університету14.11.2023та введенов діюНаказом ректораУніверситету від15.11.2023зі змінами,внесеними наказомвід 19.01.2024.Це рішенняне потребувалоокремого обговоренняз деканамифакультетів,до структурияких входятьмузеї,кураторами колекційта співробітникамимузеїв.З метоювведення вдію новогоштатного розпису,який потребувавзатвердження Міністерствомосвіти інауки України,як засновникомта головнимрозпорядником бюджетнихкоштів,відповідач надіславпропозиції щодонового штатногорозпису Міністерствуосвіти інауки Українита запланувавзавершення реорганізаціїна 01.02.2024.У зв`язкуз цим,27.11.2023співробітників музеїв,що підпалипід реорганізацію,зокрема,й позивача,було повідомленопро можливевивільнення тазапропоновано перелікнаявних вУніверситеті вакантнихпосад.Проте станомна 01.02.2024університет щене отримавзатвердженого штатногорозпису,а лишеусне погодженнявід Міністерства освіти і науки України такого штатного розпису. У зв`язку з чим процедура реорганізації була продовжена до 01.04.2024, а співробітникам вдруге було запропоновано перелік наявних вакантних посад, у зв`язку із наступним можливим вивільненням. Всі ці працівники, окрім ОСОБА_1 , погодилися на відповідне переведення на інші посади. Позивач відмовився розглянути запропоновані посади та наголошував на своєму бажанні залишитися працювати директором неіснуючого музею. Через відсутність затвердженого Міністерством освіти і науки нового штатного розпису (такий затверджений 01.04.2024) та триваючої реорганізації, що унеможливлювало звільнення співробітника на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України, вказані обставини були розцінені університетом як відмова позивача від продовження роботи, у зв`язку із зміною істотних умов праці, що й стало підставою для його звільнення. Відповідач пояснював, що оскільки позивач відмовився від зайняття іншої посади, нового штатного розпису ще не було, реорганізація мала завершитись до 01.04.2024, тож позивача слід було звільнити до 01.04.2024, тобто 31.03.2024.

Судом встановлені такі фактичні обставини справи.

7.З 02.03.1981 ОСОБА_1 прийнятий на посаду завідувача зоологічним музеєм у Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за безстроковим трудовим договором, що підтверджується витягом з Наказу № 411-лс від 05.03.1981.

8.Рішенням Вченої Ради ОНУ імені І.І. Мечникова від 14.11.2023 для реорганізації структурних підрозділів об`єднано Зоологічний музей біологічного факультету та Петрографо-мінералогічний музей, Палеонтологічний музей, Підземний палеонтологічний музей «Одеські катакомби» геолого-географічного факультету у єдиний структурний підрозділ з назвою «Навчально-просвітницький центр «Музеї ОНУ імені І. І. Мечникова», що підтверджується витягом з протоколу №4 від 14.11.2023.

9.Рішення від 14.11.2023 введено в дію наказом ректора університету №103-02 від 15.11.2023 зі змінами, внесеними наказом №06-02 від 19.01.2024 (стосуються строків реорганізації, які були продовжені до 01.04.2024), яким вирішено реорганізувати музеї 01.02.2024.

10.Наказом ректора № 2530-12 від 17.11.2023 вирішено попередити не пізніше ніж за 2 місяці співробітників про можливе вивільнення, у зв`язку із реорганізацією музеїв з 01.02.2024.

11.27.11.2023 ОСОБА_1 отримав письмове повідомлення яким йому, у зв`язку з можливим вивільненням 31.01.2024 з посади завідувача зоологічного музею, на підставі статті 49-2 КЗпП України, запропоновано переведення з 01.02.2024 на одну з таких наявних вакантних посад: старшого лаборанта Кафедри цивільно-правових дисциплін Економіко-правового факультету; лаборанта Кафедри загально-правових дисциплін цього ж факультета; фахівця 1 кат. (інженер 1 кат.) на період відпустки до 3 р. ОСОБА_4 по 27.04.2025 Кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Геолого-географічного факультету; старшого лаборанта з в/о Кафедра алгебри, геометрії та диференціальних рівнянь Факультета математики, фізики та інформаційних технологій; інспектора навчального відділу; архіваріуса Відділу діловодства та архівного зберігання документів; фахівця Відділу охорони праці, за строковим трудовим договором з 01.02.2024 по 31.12.2024 з посадовим окладом згідно штатного розпису.

12.07.12.2023 ОСОБА_1 звернувся з письмовим запитом до Міністерства культури та інформаційної політики України щодо незаконності реорганізації чотирьох музеїв.

13.Наказом ректора № 101-18 від 23.01.2024 знову попереджено співробітників про можливе вивільнення, у зв`язку із реорганізацією музеїв з 01.04.2024.

14.30.01.2024 ОСОБА_1 отримав письмове повідомлення яким йому, у зв`язку з можливим вивільненням 31.03.2024 з посади завідувача зоологічного музею біологічного факультету, на підставі статті 49-2 КЗпП України, запропоновано переведення з 01.04.2024 на наявні вакантні посади: провідного фахівця або садівника Ботанічного саду; архіваріуса Відділу діловодства та архівного зберігання документів; фахівця 1 категорії Військово-мобілізаційного відділу; диспетчера Економіко-правового факультету; оператора ЕОМ Інформаційно-обчислювального центру (наукова бібліотека); провідного фахівця Центру міжнародної освіти (відділ інтернаціоналізації освітньо-наукової діяльності); фахівця 1 кат. (інженер 1 кат.) на період відпустки до 3 р. ОСОБА_4 по 27.04.2025 Кафедри морської геології, гідрогеології, інженерної геології та палеонтології Геолого-географічного факультету; доцента Кафедри ботаніки, фізіології рослин та садово-паркового господарства Біологічного факультету, за строковим трудовим договором з 01.04.2024 по 31.12.2024 з посадовим окладом згідно штатного розпису.

15.Письмова згода ОСОБА_1 на повідомленнях на переведення чи відмову від переведення на повідомленні відсутня.

16.Університетом у складі начальника відділу кадрів та трьох інспекторів складено два акти від 21.03.2024 про відмову ОСОБА_1 від підпису згоди або відмови від вакантних посад.

17.Отримавши звернення ОСОБА_1 , Міністерство культури та інформаційної політики України звернулося до Міністерства освіти і науки України з листом від 31.01.2024 та просило розглянути порушені у зверненні питання та наголосило на необхідності дотримання вимог ст. 10 Закону України «Про музеї та музейну справу» під час реорганізації музеїв.

18.Міністерство освітиі наукиУкраїни листом№ 3/1066-24від 20.02.2024 проінформувало Університет про звернення Міністерства культури та інформаційної політики України від 31.01.2024 № 05/34/882-24 підставою якого в свою чергу стало звернення ОСОБА_1 . Також Міністерство освіти і науки України проінформувало про свою підтримку права вищих навчальних закладів самостійно утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої структурні підрозділи.

19.23.02.2024 ОНУ імені ОСОБА_5 надіслав лист-повідомлення №01-01-360 Міністерству освіти та науки щодо про проведення реорганізації музеїв Університету, в якому наголосив, що в ході реорганізації порядок подальшого використання музейних зібрань музеїв ОНУ імені І. І. Мечникова, не змінюється та буде відбуватися з дотриманням вимог чинного законодавства та засад державної політики у сфері музейної справи.

20.Наказом ректора ОНУ імені ОСОБА_5 № 557-18 28.03.2024 від «Про звільнення» завідувача зоологічного музею біологічного факультету ОСОБА_1 звільнено 31.03.2024 через відмову від продовження роботи, у зв`язку зі зміною істотних умов праці за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

21.Штатний розпис з 01.04.2024 затверджений 02.04.2024 заступником Міністра освіти та науки України, в якому зазначено структурний підрозділ: «Навчально-просвітницький центр «Музеї ОНУ імені І. І. Мечникова». Новий штатний розпис передбачає всього 6 посад, з яких посада завідувача центру (1 посада), фахівець (5 посад).

Висновки суду.

22.Предметом спору є законність звільнення за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

23.Ключовим питанням є те чи були зміни істотних умов праці, чи дотримано вимог закону при звільненні працівника за цією підставою, а також звільнення працівника без пропонування йому посад у складі нового реорганізованого музею.

24.Відповідач вважає, що усіх вимог дотримано, працівник відмовився від продовження роботи, а новий штатний розпис був затверджений після звільнення.

25.З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, в яких оспорюється законність звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю (постанова ВС від 17.06.2022 справа № 357/1330/21).

26.Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи обох сторін, суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача.

27.Як слідує з наказу від 28.03.2024 №557-18, звільнення позивача за пунктом 6 статті 36 КЗпП України проведено у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та його відмовою від запропонованих вакантних посад.

28.Підставою для видання такого наказу стали наказ ректора ОНУ ім. Мечнікова №103-02 від 15.11.2023 (зі змінами, внесеними наказом №06-02 від 19.01.2024 щодо строків реорганізації, який був продовжений до 01.04.2024) про реорганізацію чотирьох музеїв шляхом їх об`єднання в один з назвою «Навчально-просвітницький центр «Музеї ОНУ імені І. І. Мечникова».

29.Пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України передбачено, що підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

30.Відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці- систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

31.Із аналізу норм частини 3 статті 32 КЗпП України слідує, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці.

32.Попереджаючи працівника про таку зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.

33.Статтею 103 КЗпП України передбачено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше як за два місяці до їх запровадження або зміни.

34.Попередження - це пропозиція працівникові продовжувати роботу після того, як власник з додержанням встановленого строку змінить істотні умови праці. Працівник може цю пропозицію прийняти і продовжувати роботу при змінених істотних умовах праці, а може відмовитися від продовження роботи у зв`язку із змінами істотних умов праці.

35.Частиною 4 статті 32 КЗпП України передбачено, що у випадку, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

36.Припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників.

37.Зміна істотних умов праці, передбачена частиною 3 статті 32 КЗпП України, за своїм змістом не тотожна зміні в організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

38.Тобто, при зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тощо, тобто зміни, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується.

39.Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 455/1377/18, від 22 травня 2019 року у справі № 601/1513/18, від 02 жовтня 2019 року у справі № 752/346/18.

40.У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що припинення трудового договору за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо).

41.Частинами 1 та 3 статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

42. ОСОБА_1 займав посаду завідуючого зоологічним музеєм Біологічного факультету ОНУ імені І.І. Мечникова. Працював за безстроковим договором.

43.Як вбачається, можливе вивільнення співробітників з 01.04.2024 передбачалося у зв`язку з реорганізацією чотирьох музеїв в один єдиний через, що штат музеїв було скорочено до одного завідуючого (замість чотирьох) та п`ятьох фахівців.

44.Позивача було звільнено з посади на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП України, проте структурний підрозділ (музей), у якому він працював був реорганізований, посада, яку він займав, залишилася у новому штатному розписі, хоч і зменшено кількість посад завідуючого, що свідчить про відсутність підстав вважати про зміну істотних умов праці та виключає можливість звільнення працівника за п. 6 ст. 36 КЗпП України.

45.Отже, звільнення ОСОБА_1 пов`язане з із скороченням штату працівників, що передбачає можливість звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, але не може вважатися звільненням по п. 6стю 36 КЗпПУ у зв`язку зі зміною істотних умов праці, оскільки така зміна передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці, а не продовження роботи на новій посаді з новими умовами праці.

46.При цьому позивач був звільнений саме згідно з пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України, а не за пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, який передбачає, що підставами припинення трудового договору є скороченням штату працівників.

47.Доводи відповідача про неможливість звільнити ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з відсутністю погодженого штатного розпису суд вважає необгрунтованими, оскільки роботодавець повинен дотриматися вимог закону під час звільнення працівника саме за відповідною нормою закону, а не використовувати будь-яку норму, у зв`язку з тим, що застосування необхідної норми закону в даний час неможливе.

48.Крім того, штатний розпис з новими посадами мав спочатку бути запропонований працівнику, і лише потім, у разі його відмови, він міг підлягати звільненню, а не навпаки пропонувати зовсім інші посади.

49.Тому суд погоджується з доводами позивача. що йому в тому числі не було доведено до відома в чому полягає зміна істотних умов праці. Роботодавець має дотримуватись не лише строку повідомлення, а й довести до відома суть цих змін.

50.Таким чином, суд приходить до переконання, що наказ про звільнення ОСОБА_1 винесено з порушенням трудового законодавства, а його звільнення є незаконним.

51.Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

52.Позивач не просив визнати наказ про звільнення незаконним та скасувати його, про належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне скасувати цей наказ як незаконний, оскільки поновлення на посаді без скасування наказу про звільнення становитиме складнощі у відновлення порушених трудових прав позивача.

53.Тому наказ №557-18 від 28.03.2023 про звільнення ОСОБА_1 завідувача зоологічного музею біологічного факультету 31.03.2024 (неділя) через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, п.6 ст. 36 КЗпП України, підлягає скасуванню.

54.Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

55.Пунктом 32 постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.

56.Згідно п.2 постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

57.Пунктами 5 та 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

58.Пунктом 4 Порядку передбачено, що при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

59.Згідно з довідкою про дохід ОСОБА_1 , його заробіток за січень-лютий 2024 року склав 14 537,5 (7 268,75 *2). Загальна кількість відпрацьованих днів склала 42 дні, отже середньоденна заробітна плата позивача складає 346 грн. Період вимушеного прогулу становить 88 днів з 01.04.2024 по 31.07.2024.

60.Отже компенсація за час вимушеного прогулу становить 88 * 346 = 30448 грн.

Керуючись ст.ст. 263-265, 430 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати наказ Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова № 557-18 від 28 березня 2023 року "Про звільнення ОСОБА_1 , завідувача зоологічного музею біологічного факультету 31 березня 2024 року через відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, п.6 ст. 36 КЗпП України".

Поновити ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року на посаді завідувача зоологічного музею біологічного факультету Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова.

Стягнути з Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 30448 гривень.

Стягнути з Одеського національного університету імені І.І. Мечнікова на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривні.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.08.2024.

Суддя Ярема Х.С.