Ухвала

від 06.08.2024 по справі 522/17970/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17970/23

Провадження № 2/522/1717/24

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

06 серпня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.,

за участі секретаря судового засідання Сировій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Споживчого товариства "Будова-Фінанс" про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Споживчого товариства "Будова-Фінанс" про визнання права власності.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі у порядку загального підготовчого провадженні з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 квітня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

До суду 06 серпня 2024 року від представника відповідача надійшла заява про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду з підстав повторної неявки у судові зсідання позивача та її представника.

У судові засіданні призначені на 29 травня, 08 липня, 06 серпня 2024 року позивач та його представник, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суду не повідомили, повідомлялися судом багаторазово належним чином, в тому числі судові повідомлення надсилались за допомогою SMS за номером телефону позивача, яку повідомлено стороною позивача суду в позовній заяві.

У судове засідання призначеного на 08 серпня 2024 року відповідач та представник відповідача не з`явились. Від представника відповідача до суду надійшла заява про проведення судового засідання за їх відсутності.

За вказаних фактичних обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_3 без розгляду, виходячи з наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободтапрактику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно із ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Згідно приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст.223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов`язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з`явлення безпосередньо позивачане перешкоджає вирішенню спору.

Згідно положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у справі № 522/22303/14-ц від 27.03.2020 та у справі№ 658/1141/18 від 21.09.2020 .

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, там, де існують апеляційні або касаційні суди, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (рішення від 17 січня 1970 року у справі «Delcourt v. Belgium» («Делькур проти Бельгії»), заява № 2689/65, пункт 25 та рішення від 11 жовтня 2001 року у справі «Hoffmann v. Germany» («Гофман проти Німеччини»), заява № 34045/96, пункт 65).

ЄСПЛ вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення від 08 квітня 2010 року у справі «GUREPKA v. UKRAINE (№ 2)» («Гурепка проти України (№ 2)»), заява № 38789/04, § 23).

Також ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA», заява № 43330/09, § 25, 27).

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22) та у Постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі №465/6147/18 .

З матеріалів справи вбачається, що позивач та його представник не з`явивися три рази поспіль у судове засідання з розгляду справи по суті, не подали жодної заяви про розгляд справи у їх відсутність чи про відкладення судового засідання з посиланням на поважні причини, повідомлялися судом завчасно та належним чином, що вказує на зловживання позивачем своїми прецесуальними правами. Неявка позивача позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Таким чином, положення частини п`ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Керуючись ст.ст.46,47,55,84,223,247,257,258,260,261,268,353,354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Споживчого товариства "Будова-Фінанс" про визнання права власності - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Споживчого товариства "Будова-Фінанс" про визнання права власності - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ю. Б. Свячена