Рішення

від 31.07.2024 по справі 522/17178/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/17178/23

Провадження№ 2/522/1247/24 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 року Приморський районний суд м. Одеси:

у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,

за участі секретаря Лахматової С.В.,

представника позивачки адвоката Смолка О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Одесіцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» про зняття арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка поданаадвокатом ЧорнимОлексієм Віталійовичем, до ОСОБА_2 , треті особи Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» про зняття арешту з нерухомого майна, в якій просить: скасувати арешт, накладений 12.07.2018 Другим Приморським відділом Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) запис про обтяження 27004150 на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 951588951101.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням Приморського районного суду від 12.06.2023 по справі № 522/950/19, яке набрало законної сили 20.07.2023 вирішено, зокрема, витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» на користь позивача квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 951588951101. На підставі рішення суду, 03.08.2023 зареєстровано право власності на вказану квартиру на ОСОБА_1 . Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 342718906 від 14.08.2023, міститься запис про обтяження № 27004150 від 12.07.2018 накладений Другим Приморським відділом Державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у вигляді арешту на вищезазначену квартиру власником якої, згідно з інформаційної довідки є товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС». Вказаний арешт накладено в рамках забезпечення позову в межах розгляду справи №522/8510/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ТОВ «ГРЕЙСС» про визнання майна об`єктами спільної сумісно власності подружжя, визнання недійсними правочинів із застосуванням наслідків недійсності правочинів скасування рішень державного реєстратора, визнання права власності та стягнення грошової компенсації. Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12.06.2023 по справі № 522/950/19 встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» без відповідної правової підстави заволоділо предметом іпотеки, що є підставою для задоволення вимоги позивачки щодо витребування з чужого незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 951588951101. Оскільки, вищезазначений арешт накладено на майно ТОВ «ГРЕЙСС» яке не належить «особі, майно якої обтяжується» зазначений арешт створює позивачці перешкоди у здійсненні права володіти, користуватися та розпоряджатися майном, яке їй належить.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 квітня 2024 року закрито підготовче засіданняпо цивільній справі тапризначеносправу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивачки адвокат Смолка О.В. позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку «Укрпошта», судова повістка повернулася на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Про причини неявки суду відповідачка не повідомила, відзив на позов не подала.

Треті особи Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином шляхом направлення судової повістки засобами поштового зв`язку «Укрпошта», судові повістки повернулися на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Вислухавши пояснення представник позивачки адвокат Смолка О.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом установлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 12 червня 2023 року у справі № 522/950/19, яке набрало законної сили 20.07.2023, було частково задоволено позов ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_4 ) до ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС», товариства з обмеженою відповідальністю «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ», ОСОБА_5 , треті особи - ОСОБА_6 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., Державний реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяна Іванівна про визнання договорів недійсними, скасування записів та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги за Іпотечним договором укладений між ТОВ «АЗОВДЕВЕЛОПМЕНТ» та ОСОБА_3 від 13.06.2016 р., посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А., за реєстровим № 1107;

Скасовано запис про право власності: 15034418, дата, час, державної реєстрації 16.06.2016 18:46:41 за ОСОБА_3 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

Скасовано рішення приватного нотаріусу Михайленко Сергія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 30115189 від 17.06.2016 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

Скасовано запис про право власності: 26539554, дата, час, державної реєстрації 06.06.2018 10:43:55 за Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Мельник Тетяна Іванівна про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 41520865 від 08.06.2018 року про державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна 951588951101;

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» (місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Новосельського, 100, код ЄДРПОУ: 42186202) на користь ОСОБА_1 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер нерухомого майна: 951588951101.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с. 10 19).

Відповідно до інформаційної довідки № 342718906 від 14.08.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 03.08.2023 було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 951588951101; документи подані для державної реєстрації: рішення суду, серія та номер: 522/950/19, виданий 12.06.2023 видавник: Приморський районний суд м.Одеси.

В інформаційній довідці міститься запис про обтяження № 27004150 від 12.07.2018 квартири АДРЕСА_2 ; державний реєстратор: ОСОБА_7 , Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Одеська обл.; Документи подані для державної реєстрації: про арешт майна боржника, серія та номер: ВП № 56757979, виданий 11.07.2018, видавник: Другий Приморський ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області; Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42019467 від 12.07.2018 10:48:55, ОСОБА_7 , Другий Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Одеська обл.; Особа, майно/права якої обтяжуються: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС»; Обтяжувач: Другий Приморський ВДВС м.Одеса ГТУЮ в Одеській області (а.с.6 - 9).

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 41Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У пункті 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.ч. 1-2ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За правилами ч.4ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що підставами для знання арешту з майна є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостійстатті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбаченіпунктом 1-2тапідпунктом 2пункту 10-4розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеногочастиною першоюстатті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченомустаттею 11Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Частиною 5статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В обґрунтуванняпозову представникпозивачки вказуєна те,що ОСОБА_1 є власникомквартира АДРЕСА_2 .На вказануквартиру накладеноарешт врамках забезпеченняпозову вмежах розглядусправи №522/8510/18.Оскільки арештнакладено на майно ТОВ «ГРЕЙСС», якому не належить вказане нерухоме майно, порушується право власності позивачки.

Разом зтим зінформаційної довідки№ 342718906від 14.08.2023слідує,що арештна квартирунакладено державнимвиконавцем ДругогоПриморського відділудержавної виконавчої службиміста ОдесаГоловного територіальногоуправління юстиціїв ОдеськійобластіПерчик В.О. в межах виконавчого провадження ВП № 56757979.

При цьому, суду не надано жодних доказів відповідно до яких можливо було б встановити у якому виконавчому провадженні накладено арешт на спірне нерухоме майно, суті виконавчого провадження, який виконавчий документ слугував підставою для його відкриття, хто є стягувачем у такому виконавчому провадженні, що є суттєвим під час вирішення спору про зняття арешту з майна.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Також, у матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) щодо вказаного виконавчого провадження під час виконання якого накладено арешт на квартиру.

Із клопотанням про витребування доказів у разі неможливості їх самостійного отримання, сторона позивача до суду не зверталася.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 3 ч. 1ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положеньст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстави позову, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не підтверджені належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

За правиламист. 141 ЦПК Українив разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладені на позивача.

Керуючись ст.ст. 10-13,141,258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСС» про зняття арешту з нерухомого майна, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 19 серпня 2024 року.

Суддя Ю.І.Ковтун