Ухвала

від 16.08.2024 по справі 161/15463/24

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/15463/24

Провадження № 2/161/4228/24

У Х В А Л А

16 серпня 2024 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

з участю секретаря судового засідання Вольської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Максі Авто», ОСОБА_2 , про визнання правочинів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

Від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Вказана заява обґрунтована тим, що він звернувся до суду з позовом в якому просить визнати недійсним договору комісії № 6433 від 26.06.2023 між ним та ПП «Максі Авто» та договір купівлі-продажу транспортного засобу марки «Kia Ceed» від 27.06.2023 між ПП «Максі Авто» та ОСОБА_2 , предметом яких є автомобіль марки «Kia Ceed», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 (попередній НОМЕР_3 ).

Зазначає, що вказаний вище автомобіль без його згоди був відчужений ПП «Максі Авто», до якого він не звертався, не контактував з його працівниками та не мав наміру користуватися їхніми послугами, не уповноважував їх на укладення від його імені будь-яких правочинів та не видавав довіреностей.

Вважає, що спірний автомобіль можуть повторно відчужити без його згоди як дійсного власника, що утруднить виконання судового рішення у випадку задоволення позову.

Посилаючись на викладене, позивач, просить суд, накласти заборону на відчуження транспортного засобу марки «Kia Ceed», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд установив таке.

Відповідно до ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першоїст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майна та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно зіст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи маєправо вжити передбаченихст. 150 цьогоКодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною третьоюстатті 150 ЦПК Українивиди забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно дост. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Із відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Житомирській області від 29.03.2024 випливає, що транспортний засіб марки «Kia Ceed», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 був зареєстрований за ОСОБА_1 та 29.06.2023 був перереєстрований на нового власника відповідно до договору купівлі-продажу № 7578/23/000166 від 27.06.2023. 29.06.2024 вказаний автомобіль було перереєстровано в ТСЦ МВС № 5142 РСЦ МВС в Одеській області на громадянина ОСОБА_2 . Перереєстрація автомобіля відбулася на підставі договору комісії № 6433 від 26.06.2023 та договору купівлі-продажу № 6433 від 27.06.2023.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просить визнати недійсними договору комісії № 6433 від 26.06.2023 та договору купівлі-продажу № 6433 від 27.06.2023, предметом яких є транспортний засіб марки «Kia Ceed», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що між сторонами наявний реальний спір, а відтак між заходом забезпечення позову і предметом позову існує безпосередній зв`язок, невжиття таких заходів може призвести до утруднення повернення сторін спору у попередній стан.

Відтак, суд дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Максі Авто», ОСОБА_2 , про визнання правочинів недійсними задовольнити.

Накласти заборону на відчуження транспортного засобу марки «Kia Ceed», 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Ухвалу до негайного виконання надіслати до Територіального сервісного центру 5142 ГСЦ МВС у Одеській області та Територіального сервісного центру 1841 ГСЦ МВС у Житомирській області.

Про результати виконання ухвали Територіальному сервісному центру 5142 ГСЦ МВС у Одеській області та Територіальному сервісному центру 1841 ГСЦ МВС у Житомирській області, повідомити суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта