Рішення

від 16.08.2024 по справі 369/7093/24

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7093/24

Провадження № 2/369/5355/24

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2024 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Соловюк В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Єнакієвського професійного ліцею третя особа Бучанська філія Київського обласного центру зайнятості про визнання трудових відносин припиненими -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати припиненими трудові відносини між нею, ОСОБА_1 та Єнакіївським професійним ліцеєм (код ЄДРПОУ 02542231), на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до Єнакіївського професійного ліцею про визнання трудових відносин припиненими,позивач зазначає, що вона з 05.09.1996 року на підставі Наказу прийнята на роботу в ПТУ №59 в якості майстра виробничого навчання за контрактом строком на один рік, згодом переведена на старшого майстра та затверджена на посаду старшого майстра ПТУ №59. 15.10.2003 року, на підставі Наказу МО України м.Київ №140 від 19.03.2003 року, ПТУ №59 було реорганізовано в Єнакіївський професійний ліцей, що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці.

Посилається на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, в Україні введено військовий стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими указами Президента України неодноразово продовжувався та триває і на даний час.

Місцезнаходженням робочого місця ОСОБА_1 було м. Єнакієво Донецької області, яке на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території. У зв`язку із збройною агресією російської федерації позивач вимушена була переїхати до м. Вишневе Київської області, де була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується Довідкою №3244-7001844528 від 24.07.2023 року. А місто Єнакієве входить до переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.

При виїзді з м. Єнакієве вона не мала можливості звільнитися в установленому законом порядку, оскільки Єнакієвський професійний ліцей залишився на непідконтрольній Україні території. На даний час юридично відносини з роботодавцем дійсні, при цьому фактично роботу позивач припинила. Станом на час звернення до суду з позовом, відповідач знаходиться на території не підконтрольній Україні. Позивач через вище зазначені обставини не має можливості працевлаштуватися за місцем свого проживання.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить позов задовольнити з наведених вище підстав та визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та Єнакіївським професійним ліцеєм (код ЄДРПОУ 02542231), на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 28 липня 2023 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Єнакієвського професійного ліцею третя особа Бучанська філія Київського обласного центру зайнятості про визнання трудових відносин припиненими.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 липня 2024 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Єнакієвського професійного ліцею третя особа Бучанська філія Київського обласного центру зайнятості про визнання трудових відносин припиненими.

Позивач та його представник адвокат Нікушина В.С. в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Адвокат Нікушина В.С. подала на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Представник третьої особи Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості в судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

За змістом ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідача булоповідомлено прочас тамісце розглядусправи впорядку передбаченомуч.11ст.128ЦПК Українина офіційномувеб-сайтісудової владиУкраїни,оскільки згідноданих зЄдиного державногореєстру юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформуваньЄнакіївським професійним ліцеєм (код ЄДРПОУ 02542231) знаходиться за адресою: Донецька область, м. Єнакієве , Пр-т.Берегово, буд.2, та є тимчасово окупованою територією України станом на час розгляду справи.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд. Суд вважає повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи належним.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (шляхом оголошення через сайт судової влади та направлення виклику до суду на електронну адресу відповідача), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких письмових заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Виходячи з цього, враховуючи думку позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

У відповідності до ч. 5ст.268ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно Постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши подані докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05.09.1996 року на підставі Наказу №304К від 04.09.1996 року, ОСОБА_1 була прийнята на роботу в ПТУ №59 в якості майстра виробничого навчання за контрактом строком на один рік.

01.06.1998 року на підставі Наказу №103К від 20.05.1998 року, переведена на старшого майстра.

04.08.1998 року, на підставі Наказу №174/1К від 03.08.1998 року, ОСОБА_2 , була затверджена на посаду старшого майстра ПТУ №59.

15.10.2003 року, на підставі Наказу МО України м.Київ №140 від 19.03.2003 року, ПТУ №59 було реорганізовано в Єнакіївський професійний ліцей.

Місцезнаходженням робочого місця ОСОБА_1 було м. Єнакієво Донецької області, яке на даний час знаходиться на тимчасово окупованій території.

У зв`язку із збройною агресією російської федерації позивач вимушена була переїхати до м. Вишневе Київської області, де була взята на облік як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується Довідкою №3244-7001844528 від 24.07.2023 року.

Звернення до суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими, позивач пояснює тими обставинами, що при виїзді з м. Єнакієве вона не мала можливості звільнитися в установленому законом порядку, оскільки Єнакієвський професійний ліцей залишився на непідконтрольній Україні території.

На даний час юридично відносини з роботодавцем дійсні, при цьому фактично роботу позивач припинила.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, в Україні було введено військовий стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який послідуючими указами Президента України неодноразово продовжувався та триває і на даний час.

Станом на день розгляду справи, місто Єнакієве входить до переліку районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, відповідно до Указу Президента від 07.02.2019 року про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях.

Зважаючи на той факт, що підприємство, в якому позивач працювала, знаходиться на непідконтрольній владі України території, до своїх трудових обов`язків в Єнакіївському професійному ліцеї вона повернутись не змогла, як не змогла подати заяву про звільнення, оскільки листування з окупованими територіями не здійснюється.

27.07.2023 року ОСОБА_1 , звернулась в Бучанську філію Київського обласного центру зайнятості, де подала заяву на ім`я директора Єнакієвського професійного ліцею, про припинення трудових відносин за власним бажанням ст.38 КЗпП України. Проте відповіді не отримала.

З цих підстав, вона не може реалізувати своє набуте право на отримання статусу безробітної, отримати допомогу по безробіттю, а також знайти нову роботу.

У позивача відсутня будь-яка можливість припинити трудові правовідносини з відповідачем, подавши відповідну заяву на звільнення. Заробітна плата позивачеві не нараховується та не виплачується, що підтверджується наданою довідкою форми ОК -5 від 07.02.2024 року. Наявність запису в трудовій книжці про прийняття на роботу до Єнакіївського професійноголіцею і відсутність запису про звільнення, перешкоджає позивачеві для працевлаштування за основним місцем роботи, що порушує її право на працю, обмежує у можливостях зайнятості, перешкоджає заробляти на життя власною працею, а також отримувати належні її соціальні (трудові) гарантії.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною другоюстатті 8 Конституції України передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян, на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із частиною першою статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року у справі №1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі №1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі №1-5/2008 вказав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до вимог ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Згідно зі ст. 1 КЗпП України, законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Розірвання трудового договору з ініціативи працівника як спосіб захисту його трудових прав передбачено ст. 38 КЗпП України, згідно з якою працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника, або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

За змістом ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що у зв`язку з тимчасовою окупацією м. Єнакієво, ОСОБА_1 фактично припинила роботу в Єнакіївському професійному ліцеї. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України №260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745, зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою - роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору.

Відповідно до пункту 52 розділу ХІ Закону України «Про зайнятість населення» та частини четвертої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що під час дії воєнного стану для отримання статусу безробітного внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії, у яких не розірвані трудові договори з роботодавцем, подають до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, заяву на ім?я роботодавця про припинення трудового договору, про що повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

Крім цього, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VII від 20.10.2014, Внутрішньо переміщенаособа,яка немала можливостіприпинити трудовийдоговір (іншийвид зайнятості)відповідно допункту 1статті 36,статей 38,39Кодексу законівпро працюУкраїни узв`язку знеможливістю продовженняроботи затаким трудовимдоговором (іншоговиду зайнятості)за попередніммісцем проживання,для набуттястатусу безробітногота отриманнядопомоги побезробіттю ісоціальних послугза загальнообов`язковимдержавним соціальнимстрахуванням навипадок безробіттямає правоприпинити такийтрудовий договірв односторонньомупорядку,подавши доцентру зайнятостіза місцемпроживання внутрішньопереміщеної особизаяву наім`я роботодавцяпро припиненнятрудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Відповідно датою звільнення ОСОБА_1 слід вважати наступний день після подачі нею заяви про припинення трудового договору з Єнакіївським професійним ліцеєм до Бучанської філії Київського обласного центру зайнятості, а саме: 28 липня 2023 року.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За встановлених судовим розглядом обставин щодо порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний позивачем спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 травня 2019 року у справі №757/61865/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2019 року у справі №201/1384/16-ц визнано ефективним і таким, що не суперечить закону спосіб захисту порушеного права шляхом припинення трудових відносин на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Згідно ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»( далі - Закон) тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено гарантії прав і свобод громадян України, які виїхали за межі тимчасово окупованої території, визначено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» № 2136-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 24.03.2022, визначає, крім іншого, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Стаття 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлює особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника, а саме у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника, який може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 22, 24, 36, 38 КЗпП України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Єнакієвського професійного ліцею третя особа Бучанська філія Київського обласного центру зайнятості про визнання трудових відносин припиненими, задовольнити.

Визнати припиненими з 28 липня 2023 року трудові відносини між ОСОБА_1 та Єнакіївським професійним ліцеєм (код ЄДРПОУ 02542231), на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 серпня 2024 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ