Ухвала

від 15.08.2024 по справі 372/4478/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4478/24

Провадження 1-кс-1082/24

ухвала

Іменем України

15 серпня 2024 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, погоджене прокурором Обухівської окружної прокуратури Київської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бєльци Республіки Молдова, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без постійного місця реєстрації, проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

В С Т А Н О В И В:

15.08.2024 року до суду надійшло вказане клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , який підозрюється в вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний спробує переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Відповідно до наданих суду матеріалів, 13 серпня 2024 до Обухівського РУП ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про те, що ввечері 13.08.2024, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було нанесено тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва (проекція серця), сліпої колото-різаної рани грудної клітки справа, аксилярної ділянки зліва.

Відомості за вказаним фактом 14.08.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111230001546 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.08.2024 ОСОБА_6 перебував за адресою: АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_8 , де спільно вживали спиртні напої.

13.08.2024 близько 23 год. 30 хв. між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносинах, який переріс у бійку. В ході бійки ОСОБА_6 діючи умисно, з метою заподіяння потерпілому ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи при цьому настання відповідних наслідків, дістав з під подушки ніж та завдав останньому два удари ножем в область тулубу, внаслідок чого спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді проникаючої колото-різаної рани грудної клітки зліва (проекція серця) та сліпу колото-різану рану грудної клітки справа, аксилярної ділянки зліва.

ОСОБА_6 підозрюється в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, а саме у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

14.08.2024 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

14.08.2024 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом обшуку від 14.08.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 14.08.2024; протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 14.08.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 14.08.2024; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років.

Вислухавши учасників розгляду, вивчивши копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в суді довели обставини, викладені в клопотанні слідчого, посилались на те, що підозрюваний може ухилятись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню.

Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечив, просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вважаю, що під час розгляду клопотання в повному обсязі виконано вимоги статтей 177, 178, 194 КПК України, доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, встановлено і враховано слідчим суддею всі інші визначені законом обставини.

Оцінюючи доводи, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України слід прийняти до уваги, що з досліджених письмових доказів, зокрема витягу з кримінального провадження, протоколу прийняття заяви про вчинене правопорушення, протоколу огляду місця події, протоколу допиту потерпілого, протоколів допиту свідків, повідомлення про підозру, інших матеріалів кримінального провадження, вбачається, що підозрюваний може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

Із поданих слідчому судді матеріалів вбачається, що підозрюваний міг перебувати у час скоєння злочину на місці його вчинення, підозрюваним не наведено спростувань достовірності викладених у клопотанні обставин причетності підозрюваного до вчинення злочинних діянь, тому підозра є достатньо обґрунтована, а питання правильності остаточної кваліфікації і доведення винуватості у вчиненні злочину не може вирішуватись на цій стадії кримінального провадження та є передчасним.

За таких обставин, вважаю, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні вказаного у клопотанні злочину є достатньо обґрунтована, оскільки існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При цьому перевірка доведеності вини підозрюваного, встановлення його винності у скоєнні інкримінованого злочину виходять за межі цього судового розгляду та предмету доказування у цій справі.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України ( ризик переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду) оскільки підозрюваний ОСОБА_6 скоїв умисний тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, тому може переховуватись від правоохоронних органів, як спосіб уникнення від відповідальності.

Крім цього ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Вказане дає підстави вважати, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 в межах вказаного кримінального провадження, може стати причиною ухилення останнього від явки до слідчого, прокурора чи суду.

При оцінці переховування від правосуддя може братися до уваги поряд з іншими обставинами і загроза відносно суворого покарання, так у параграфі рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» № 31315/96 від 25.04.2000 Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських суддів, що у свою чергу прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що підозрюваному загрожувало відносно суворе покарання.

Ризик втечі має оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (позиція Європейського Суду з прав людини у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Таким чином підозрюваний ОСОБА_6 не має міцних соціальних зв`язків, проживає в будинку без реєстрації, не має постійного місця проживання та реєстрації, не має постійного місця роботи, існують підстави вважати, що останній буде переховуватись від правоохоронних органів, як спосіб уникнення від відповідальності.

Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавленні волі вже само по собі може бути підставою та мотивом для ОСОБА_6 до втечі.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків), який обґрунтовується тим, що оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 , який проживає в одному будинку з потерпілим ОСОБА_7 , може незаконно впливати на останнього з метою зміни показів, а також, знаючи анкетні свідків, які вказують на причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на них з метою реабілітації себе як злочинця.

Окрім того, зважаючи на наявність підстав передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеність ризиків, вважаю, що застосування більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , окрім як застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи, що в наданих до суду матеріалах наявні вагомі докази про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, враховуючи його майновий стан, репутацію, відсутність достатньо міцних соціальних зв`язків, а також те, що санкція ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків.

Крім того, вважаю неможливим обрання більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у виді домашнього арешту, оскільки в разі застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов`язання чи домашній арешт, органи досудового розслідування не зможуть в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матимуть можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками кримінального провадження, здійснення останнім впливу на потерпілого та свідків по кримінальному провадженню з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по провадженню.

Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосовано, оскільки під впливом розуміння інкримінованого йому правопорушення ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосовано до підозрюваного у зв`язку з тим, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та може уникати явки до органу досудового слідства та переховуватись, що в свою чергу призведе до неможливості закінчення розслідування.

До підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв`язку з тим, що відсутні особи, які можуть виступити його поручителями.

Крім того, доводи підозрюваного не підтверджують позицію сторони захисту, а додатково вказують на обґрунтованість клопотання слідчого та актуальність ризиків, покладених в його основу, оскільки за твердженням підозрюваного у судовому засіданні він, будучи військовослужбовцем покинув місце служби більше року тому, не має ні зареєстрованого, ні постійного місця проживання, легальних джерел доходу, сталих соціальних зв`язків, а спільне перебування у помешканні потерпілого може нести реальну загрозу для життя і здоров`я потерпілого з огляду на суть пред`явленої підозри.

Тому застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а інтереси суспільства переважають обмеження в правах, які має підозрюваний ОСОБА_6 на час досудового розслідування.

За таких обставин, враховуючи принцип диспозитивності кримінального судочинства і змагальності сторін, оцінивши всі подані доводи і докази, вважаю, що доводи клопотання знайшли об`єктивне підтвердження під час судового розгляду, тому немає достатніх підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 177-179, 182-184, 193, 194, 196, 202, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бєльци Республіки Молдова, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12 жовтня 2024 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання 10 год. 10 хв. 14 серпня 2024 року.

Строк дії ухвали - до 12 жовтня 2024 року включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1