Рішення

від 14.08.2024 по справі 570/1437/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/1437/24

Номер провадження 2/570/711/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 року

Рівненський районнийсуд Рівненськоїобласті вособі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

позивачки ОСОБА_1

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні вмістіРівне(впорядку заочногорозгляду)цивільну правуза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Шлюб між ними було розірвано на підставі рішення Рівненського міського суду від 09.04.2019 року. Під час перебування у шлюбі позивачка за особисті кошти придбала земельну ділянку. Однак, враховуючи факт придбання нею земельної ділянки в Садівничому кооперативі «ЕЛЕКТРОН-3», кадастровий номер: 5624683000:01:003:0319 під час перебування у шлюбі із ОСОБА_2 , у позивачки на даний час, як власника такого майна, наявні перешкоди щодо повноцінної реалізації свого права власності щодо нього. Тому вона звернулася до суду та просить визнати за нею право особистої приватної власності земельну ділянку кадастровий номер: 5624683000:01:003:0319, площею 0,08 га, за адресою: Рівненська область, Рівненський район, сільська рада Городищенська.

Судом вчинялися наступні процесуальні дії.

26.03.2024 р. позивачка звернулася до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 28 березня 2024 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачці строк для виправлення недоліків.

11.04.2024 р. позивачкою було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17 квітня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до підготовчого судового засідання на 20.05.2024 р.

20.05.2024 р. відповідач у підготовче судове засідання не з`явився. Справа була призначена на 15.07.2024 р.

15.07.2024 р. відповідач у підготовче судове засідання не з`явився.

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 15 липня 2024 року було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 01.08.2024 року.

01.08.2024 року відповідач у судове засідання не з`явився. Справа була призначена на 14.08.2024 р.

14.08.2024 р. відповідач у судове засідання не з`явився.

В судовому засіданні позивачкапозов підтримала. Пояснила, що з відповідачем вони давно не живуть як сім`я, шлюб між ними розірваний. Місце перебування відповідача їй не відоме. Відповідач не контактує з нею, вона не знає його номер телефону. Дійсно, нею була придбана земельна ділянка в Садівничому кооперативі «ЕЛЕКТРОН-3» сільська рада Городищенська Рівненського району Рівненської області, за особисті кошти, дана обставина відповідачем не заперечувалася. Але таке майно було придбане під час шлюбу. Тому, щоб захистити соє право власності, позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. Через неявку відповідача не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, про що було описано вище. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі. Відзив на позов до суду не подав.

Судом враховується практика ЄСПЛ, зокрема позиція, викладена у справі "Пономарьов проти України", в межах якої Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Також враховуються висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", де зазначено: заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд наголошує, що відкладення розгляду справиє правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін чи учасників справи, анеможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Суд вважає, що справу можливо розглянути на підставі наявних доказів, участь сторін у справі не є обов`язковою. Тому суд вважає за можливе застосувати положення ЦПК України щодо можливості проведення заочного розгляду справи.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, з огляду на наступне.

Обставини, встановлені при розгляді справи, позиції сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що 24 вересня 2001 року позивачкою, ще до перебування у шлюбі, за особисті грошові кошти в сумі 4750 грн. придбано нерухоме майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 , про що укладено договір купівлі-продажу (реєстровий номер №5008), посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І., зареєстрованим 16.10.2001 Рівненським міським бюро технічної інвентаризації за реєстровим №189-86-52646 (а.с. 9-10).

29 березня 2002 року було укладено шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований відділом РАГС м. Рівне, актовий запис № 325, та змінено прізвище позивачки із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_6 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_7 , які на даний час повнолітні.

27 листопада 2002 року позивачкою квартиру АДРЕСА_1 , було продано ОСОБА_8 за ціною 21400 грн. згідно договору купівлі-продажу (реєстровий номер №5752), посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. (а.с. 11-12)

Так як даний договір купівлі-продажу квартири стосувався особистого майна позивачки, згода щодо ного від ОСОБА_2 , з яким вона перебувала на той час у шлюбі, не отримувалася.

25.04.2005 року за частину вищевказаних особистих коштів в сумі 2370 грн. позивачкою було придбано у ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,0987 га, цільове призначення - для ведення садівництва, за адресою: АДРЕСА_2 , та укладено договір купівлі-продажу (реєстровий №1280), посвідчений приватним нотаріусом Костопільського районного нотаріального округу Рівненської області Скоропад В.В. (а.с. 13-16).

Так як зазначена цивільна угода стосувалася придбання позивачкою особистого майна за її особисті кошти, то згода щодо неї від ОСОБА_2 , з яким вона перебувала на той час у шлюбі, не отримувалася.

У подальшому позивачкою було витрачено додатково з особистих коштів суми в 1000 грн. 16.02.2008 року для проведення газифікації зазначеної ділянки, а також 694 грн. для привласнення номеру у Державному земельному кадастрі щодо вказаної ділянки (а.с. 17-18).

З середини 2011 року відбулося фактичне припинення шлюбних відносин сторін, відповідач проживав окремо від позивачки та дітей, матеріальної допомоги не надавав. За весь період перебування у шлюбі позивачка була працевлаштована, отримувала заробітну плату, повністю матеріально себе та дітей забезпечувала (а.с. 39-44).

15.12.2012 року позивачкою вищевказану земельну ділянку з уже присвоєним кадастровим номером 5623483900:04:001:0010 площею (га); 0,0987, цільове призначення: для ведення садівництва за адресою АДРЕСА_2 , було продано ОСОБА_10 за ціною 9209 грн., про що укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки (реєстровий №2528), посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Табінським О.І. (а.с. 19-20).

Дана цивільна угода стосувалася продажу особистого майна позивачки, яке було придбане за її особисті кошти.

Однак, на вимогу нотаріуса Нурісламов І.Р., з яким позивачка формально перебувала на той час у шлюбі, не оспорюючи виключно право власності позивачки на вказану земельну ділянку, з метою формального дотримання вимог законодавства, надав офіційну письмову згоду на вчинення даного правочину.

Після цього, 22 квітня 2013 року позивачка уклала договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі №561, який посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Матвєєвою О.В., щодо земельної ділянки №5 за адресою: Рівненська область, Рівненський район, за межами населеного пункту, Садівничий кооператив «ЕЛЕКТРОН-3», кадастровий номер 5624683000:01:003:0319, площею 0,08 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, вартістю 22 000 грн., яка на даний час перебуває у власності позивачки (а.с. 21-24).

Вказана цивільна угода щодо земельної ділянки вчинялася за особисті кошти позивачки, отримані нею від продажу вищевказаних особистих квартири та земельної ділянки.

У подальшому, договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки був оскаржений в суді третіми особами. Позивачка залучалася до судового процесу в якості відповідачки, несла особисті судові витрати, була стороною під час укладання мирової угоди 24 вересня 2015 року у цивільній справі №570/3430/14-ц, згідно якої судовим рішенням договір купівлі-продажу земельної ділянки визнано дійсним саме за позивачкою (а.с 25-29).

ОСОБА_2 при цьому будь-яких вимог не висував, участі у процесі не приймав.

У 2019 році позивачка подала до Рівненського міського суду Рівненської області позовну заяву про розірвання шлюбу (справа №569/13909/18), яку 09 квітня 2019 року задоволено і рішенням суду, яке набрало законної сили 11 травня 2019 року шлюб, зареєстрований 29.03.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне, актовий запис № 325, розірвано (а.с. 30-31).

При цьому, питання щодо поділу майна не вирішували. Відповідач станом на 2019 рік ніяких майнових вимог до позивачки не заявляв, та не заявляє й на даний час.

В судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 які підтвердили, що земельна ділянка на території Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області була придбана позивачкою за її особисті кошти, отримані від продажу квартири.

Норми законодавства, які враховує суд.

Відповідно до статті 60СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Вирішуючи спори між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях акцентував увагу на критеріях віднесення майна до спільної сумісної власності. Зокрема, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, а й спільною участю коштами або працею в набутті.

Отже, застосовуючист.60 СКУкраїни та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно суд повинен установити не лише факт набуття майна під час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Також слід врахувати критерії, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності. Такими є: час набуття майна; кошти, за які воно було набуте (джерело набуття); мета придбання, яка дозволяє надати майну правовий статус спільної власності подружжя.

Згідно рішення Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року № 17-рп/2012, визначено, що власність сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя.

Положенням ст. 57 СК України визначено, що особистою власністю дружини, чоловіка є:

- майно, набуте нею, ним до шлюбу;

- майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;

- майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Земельна ділянка в Садівничому кооперативі «ЕЛЕКТРОН-3» була придбана позивачкою за її особисті кошти, отримані від продажу квартири. Тому немає підстав для віднесення придбаного майна до права спільної сумісної власності подружжя.

Висновки суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У частинах першій, другій та п`ятійстатті 263ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суду не були надані докази того, що земельна ділянка в Садівничому кооперативі «ЕЛЕКТРОН-3» на території Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області не була придбана за рахунок особистих коштів позивачки, і що таке майно можна віднести до майна, набутого подружжямза часшлюбу (спільне майно подружжя).

З урахуванням ст. 57 СК України у суду наявні підстави зробити висновок про те, що земельна ділянка, кадастровий номер 5624683000:01:003:0319, була придбана за рахунок особистих коштів позивачки.

З огляду на вищезазначені обставини справи суд вважає за доцільне зазначити про принцип «балансу ймовірностей» (balance of probabilities), що є одним з основних в розгляді судом питань приватно-правових відносин і цей стандарт притаманний саме цивільним справам, про що зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини і основоположних свобод від 23.08.2016 року у справі «J.K. та інші проти Швеції», а також у рішенні від 15.11.2007 року у справі «Бендерський проти України». Верховний Суд також зазначає про необхідність у застосуванні такого принципу, зокрема, про це зазначено у постановах від 23.10.2019 року по справі №917/1307/18, від 10.09.2019 року по справі №916/2403/18, від 02.10.2018 року по справі №910/18036/17, від 14.08.2018 року по справі №905/2382/17, зокрема, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Тобто, у зазначених судових рішеннях наголошується на необхідності застосування при винесенні рішення стандарту переваги більш вагомих та переконливих доказів, тобто коли висновок про існування певної стверджуваної обставини з урахуванням поданих стороною доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Через це суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Розподіл судових витрат здійснюється за положеннями ст. 141-142 ЦПК України.

Позивачка не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідача на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивачка не бажає відшкодовувати понесені нею судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі заявлених позивачкою вимог.

Таким чином понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї ж.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на земельну ділянку - задоволити повністю.

Визнати право особистої приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,08 га, кадастровий номер 5624683000:01:003:0319, цільове призначення: для індивідуального садівництва, за адресою: Рівненська область, Рівненський район, сільська рада Городищенська, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 43470256246.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право подати апеляційну скаргу на рішення суду безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_4 ).

Суддя Красовський О.О.