Постанова

від 08.08.2024 по справі 537/321/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/321/23 Номер провадження 22-ц/814/2403/24Головуючий у 1-й інстанції Мурашова Н.В. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Пилипчук Л.І.,

судді Дряниця Ю.В., Чумак О.В.,

секретар Галушко А.О.,

розглянувши у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 27 березня 2024 року, постановлене суддею Мурашовою Н.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», третя особа: державний нотаріус Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Власенко Наталія Володимирівна, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

24.01.2023 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір ОСОБА_4 , залишивши після себе спадщину у вигляді житлового будинку з господарськими будівлями та земельну ділянку, площею 482 м2, для будівництва і обслуговування цього житлового будинку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

03.08.2005 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. видано на його ім`я та ім`я племінниці ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом померлої ОСОБА_4 , а саме: кожному по частині житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Проте право власності на земельну ділянку в порядку спадкування він не оформив.

У подальшому, постановою державного нотаріуса Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.В. від 28.12.2022 йому, ОСОБА_1 , відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 482 кв.м, яка розташована за вказаною адресою, з підстав відсутності відомостей про право власності спадкодавця на вказану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Із огляду на викладене, з метою захисту порушеного права, просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 482 кв.м., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , але за життя отримала право власності на вказану земельну ділянку згідно з Державним актом на право власності ПЛ №177693, виданого 02.12.2014 Управлінням Держкомзему у м.Кременчуці Полтавської області.

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 27.03.2024 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , КП «Кременчуцьке міжміське БТІ», третя особа: державний нотаріус Першої кременчуцької ДНК Полтавської області Власенко Н.В., про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - відмовлено.

При постановленні рішення районний суд виходив із того, що рішенням суду у справі №2-835/2007 від 27.04.2007, у порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 , визнано право спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на частку спірної земельної ділянки із кадастровим номером 5310436500:09:004:0067. За встановлених обставин, суд визнав безумовним зловживанням правом, яке очевидно порушує права іншого спадкоємця ОСОБА_2 , за якою судом вже визнано право власності на частину спірного спадкового майна, звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом про визнання за ним одноособово права власності на спірну земельну ділянку.

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить частково скасувати рішення районного суду та визнати за ним право власності в порядку спадкування на земельну ділянку розміром 343 кв.м.

Вважає, що при постановленні рішення суд залишив поза увагою, що він має право на спадщину за заповітами як від 19.11.1993, так і 05.07.1999, які відрізняються в частині майна, яке спадкодавець заповіла. При цьому, заповіт від 05.07.1999 складений лише щодо частини спадщини, а саме: житлового будинку в АДРЕСА_1 і станом на дату його складання ОСОБА_4 належав лише будинок, як існуючий об`єкт, без господарських будівель.

Він, ОСОБА_1 , прийняв частину спадщину, а саме, частину житлового будинку за заповітом; тоді як спірну земельну ділянку спадкодавиця ОСОБА_4 заповіла 19.11.1993 у рівних частинах йому та ОСОБА_5 , та, за умови відсутності у останньої наміру приймати спадщину, вважає, що право власності на таку земельну ділянку має бути визнано за ним, позивачем.

Повідомляє, що на даний час частина земельної ділянки у розмірі 187 кв.м. знаходиться на праві приватної власності у ОСОБА_3 , згідно з договором купівлі-продажу №7012, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського округу Веселовським А.Г. від 24.09.2010, до якої він, позивач, не має претензій та просить визнати за ним право власності на земельну ділянку в порядку спадкування у розмірі 343 кв.м., із розрахунку: 530 кв.м. 187 кв.м., що не порушуватиме права інших спадкоємців та враховуватиме рішення Крюківського районного суд м.Кременчука від 27.04.2007 у справі №2-835/2007.

Звертає увагу, що є сином померлої ОСОБА_4 та має право на першу чергу спадкування за законом. Відповідач ОСОБА_2 є онукою спадкодавця, до першої черги не входить, та при оформленні спадщини у 2005 році приховала документи, що підтверджують наявність права власності на земельну ділянку розміром 482 кв.м. Відтак, ОСОБА_2 за заповітом набула право на частину спадкового будинку та стала одноосібним землекористувачем земельної ділянки 530 кв.м. згідно з витягом, наданого КП «МБТІ» №7886092 від 27.07.2005.

05.06.2024 до Полтавського апеляційного суду надійшла заява заступника завідувача ДНК ОСОБА_6 про розгляд справи у відсутності представника нотаріальної контори та винесення рішення на розсуд суду.

17.07.2024 позивач ОСОБА_1 подав до апеляційного суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги апеляційної скарги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Інші учасники судового процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_4 належав на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 та в цілому складається із житлового будинку літ.А, а, житловою площею 41,0 кв.м, сараїв літ. Б, В, погреба літ. Ж, вбиральні літ.З,, вбиральні літ. Д, огорожі №1-3, Бруківки 1, розташованих на землі державного фонду; підстава: свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 02.10.1998 державним нотаріусом Першої Кременчуцької ДНК Мусієнко Т.О., р.№3-2546, р.№3-2544, зареєстрованих у реєстрі прав власності на нерухоме майно КП «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» витяг №7886092 від 27.07.2005./а.с.12-14 т.2/

ОСОБА_4 за життя складала заповіти. Останнім заповітом, посвідченим 05.07.1999р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовським А.Г. за р.№5094, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, що належний їй житловий будинок з господарчими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , заповідає в рівних частинах кожному: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ./а.с.10 т.2/

02.12.2004 ОСОБА_4 на підставі рішення Крюківської районної ради ХХІV скликання від 16.09.2004 надано право власності на земельну ділянку площею 482 кв.м. у межах згідно з планом; земельна ділянка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №177693, виданим 02.12.2014 Управлінням Держкомзему у м.Кременчуці Полтавської області./а.с.6 т.1/

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ./а.с.5 т.1/

Спадщину померлої ОСОБА_4 прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що ними подані відповідні заяви у Першу Кременчуцьку державну нотаріальну контору Полтавської області./а.с.4-5 т.2/

03.08.2005 державним нотаріусом Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Полтавської області Мусієнко Т.О. посвідчено, що на підставі заповіту, посвідченого Веселовським А.Г., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу 05.07.1999 і зареєстрованого в реєстрі за р.№5094, спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є: на частину спадкового майна ОСОБА_7 . Спадкове майно, на яке видане свідоцтво серії НОМЕР_2 , складається із житлового будинку з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 ./а.с.10 т.1/

09.08.2005 за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8005316./а.с.11 т.1/

Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 27.04.2007 (справа №2-835/2007) задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про визнання права власності на земельну ділянку. Ухвалено визнати, що в порядку спадкування після ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 належить частина земельної ділянки площею 482 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 належить частина земельної ділянки площею 482 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ./а.с.46 т.1/

24.09.2010 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умов якого продавець передала у власність покупця земельну ділянку площею 187 кв.м. у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець приймає об`єкт нерухомості та сплачує за нього грошову суму, передбачену умовами цього договору (5165,00 грн.). Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки - 5310436500:09:004:0215. Земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №634188, виданого Крюківською райрадою Полтавської області 23.11.2007, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №010754800345./а.с.68 т.2/

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №281436900 від 27.10.2021, №306746787 від 08.08.2022, житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , загальної площі 75 кв.м., житлової площі 41 кв.м., площа земельної ділянки 482 кв.м., належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 частина, ОСОБА_3 частина./а.с.59-61 т.1/.

За змістом повідомлення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 08.12.2022 №925/80-22 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру; підстава: у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості./а.с.9 т.1/

Постановою державного нотаріуса Першої кременчуцької державної нотаріальної контори Власенко Н.В. від 28.12.2022 №1203/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після померлої26.01.2005 ОСОБА_4 , за відсутності відомостей в Державному земельному кадастрі./а.с.7-8 т.1/

Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області листом №111-02/25/2905 від 15.03.2023 на звернення ОСОБА_1 дало відповідь, що за рішенням Крюківської районної ради від 16.09.2004 ОСОБА_4 був виданий державний акт серії ПЛ№177693 на земельну ділянку площею 482 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва та обслуговування житлового будинку. Після смерті ОСОБА_4 26.01.2005 її спадщину за заповітом прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що їм було видано свідоцтва на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 27.04.2007 у справі №2-835/2007 визнано, що в порядку спадкуванні після померлої ОСОБА_4 земельна ділянка площею 482 кв.м., яка розташована за вказаною адресоюналежить на праві власності ОСОБА_1 частина, ОСОБА_2 частина. ОСОБА_2 виконала рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 27.04.2007 у справі №2-835/2007р., тому відповідно до положень статті 55 Закону України «Про землеустрій» була сформована нова земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5310436500:09:004:0215, площею 187 кв.м. за вказаною адресою. Наразі вказана земельна ділянка перебуває у приватній власності ОСОБА_3 , про що внесені відомості до Державного земельного кадастру. А тому відповідно до положень Закону України «Про землеустрій» після реалізації виконання ОСОБА_2 рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 27.04.2007 у справі №2-835/2007, припинила існування земельна ділянка площею 482 кв.м., кадастровий номер 5310436500:09:04:015, що належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 роз`яснено, які дії він має зробити для реєстрації права власності на належну йому земельну ділянку на підставі рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 27.04.2007 у справі №2-835/2007./а.с.52-54 т.1/.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд виходив із того, що рішенням суду від 27.04.2007 у справі №2-835/2007 у порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 визнано право спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме, за кожним спадкоємцем по частині земельної ділянки, що є предметом розгляду в даній справі. І хоча за позивачем не зареєстровано у відповідному державному реєстрі право власності на спірне майно, його звернення до суду із цим позовом про визнання за ним одноособово права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після матері, є зловживанням правом на звернення до суду з позовом, коли спір про право на це майно раніше був вирішений судом, і рішення суду набрало законної сили. Відтак, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав очевидно порушує права ОСОБА_2 , за якою судом вже визнано право власності на частину спірного майна, а також права ОСОБА_3 , яка у подальшому на законних підставах набула право власності на це майно.

Апеляційний суд із такими висновками суду першої інстанції погоджується. Доводи апеляційної скарги їх правильність не спростовують та зводяться до довільного трактування норм матеріального права на власну користь.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України. Так, згідно зі статтею 1217ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За змістом статті 1254 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіту.

У справі, що переглядається установлено, що внаслідок складення ОСОБА_4 нового заповіту від 05.07.1999відбулася втрата чинності попереднім заповітом датованим 19.11.1993. Відтак, неспроможними є посилання позивача на такий заповіт, як підставу набуття ним одноособово спадкового права на спірну земельну ділянку. Зокрема, в контексті того, що рішенням Крюківського районного суду м.Кременчука від 27.04.2007 у справі №2-835/2007 у порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 визнано право спадкоємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 482 кв.м, кадастровий номер 5310436500:09:004:0067, а саме, за кожним спадкоємцем по частині.

За правилами частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доводи апеляційної скарги не містять спростувань обставинам, встановленим у рішенні суду, яке є обов`язковим до виконання і виконаним ОСОБА_2 , унаслідок чого припинила існування земельна ділянка площею 482 кв.м., кадастровий номер 5310436500:09:04:015, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та була сформована нова земельна ділянка з кадастровим номером 5310436500:09:004:0215, площею 187 кв.м., яка наразі належить ОСОБА_3 .

Отже, хоча позивач і не зареєстрував за собою у відповідному державному реєстрі право власності на спірне майно, яке є предметом даного позову, його спадкові права на таке майно жодним чином не порушені.

Твердження позивача, що він як син померлої ОСОБА_4 , має право на першу чергу спадкування за законом, а ОСОБА_2 , як онука спадкодавця, до першої черги не входить, зводяться до незгоди із рішенням суду від 27.04.2007 у справі №2-835/2007, стороною якого він був та не оскаржував в апеляційному порядку.

При цьому, апеляційний суд враховує положення пункту 6 статті 3 ЦК України, яка містить визначення добросовісності, як певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

Поведінка позивача у справі наведеним нормам права не відповідає, а наявні у справі докази, з огляду на стандарт більшої переконливості, свідчать про відсутність порушеного права позивача, на захист якого подано позов та, як правильно вказав суд першої інстанції, спосіб захисту якого очевидно порушує права ОСОБА_2 , за якою судом вже визнано право власності на частину спірного майна, а також права ОСОБА_3 , яка наразі є власником спірного майна.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та є припущеннях Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення районного суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.367,368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 27 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14.08.2024 .

Головуючий суддя Л.І. Пилипчук

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак