Рішення

від 19.08.2024 по справі 200/4673/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2024 року Справа№200/4673/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Аляб`єва І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодке життя» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю,

у с т а н о в и в:

27.05.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодке життя», у якій позивач просить стягнути з ТОВ "Солодке життя" (код ЄДРПОУ 45140265) є роботодавцем на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, у розмірі 503759,84 грн та пеню у розмірі 3425,5 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем не виконано норматив робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю за що, відповідно до чинного законодавства, передбачено санкції.

Ухвалою суду 12.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що ТОВ «Солодке життя» доводи та вимоги, викладені у адміністративному позові Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 09.07.2024 р. не визнає в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

У 2023 році Фонд соціального захисту інвалідів не виділяв кошти ТОВ «Солодке життя» на створення спеціальних робочих місць, а рішення відповідної місцевої ради про створення відповідних спеціальних робочих місць для осіб з інвалідністю за рахунок власних коштів не приймалось, - відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХII на ТОВ «Солодке життя», були створені місця для працевлаштування осіб з інвалідністю на звичайному робочому місці.

Обов`язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Незважаючи на вищевказане, ТОВ «Солодке життя» вчиняв дії, що-до пошуку осіб з інвалідністю для працевлаштування: так, протягом січня-грудня 2023 р.: Відповідач з метою працевлаштування на підприємстві осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця, щомісяця письмово, шляхом направлення листів звертався як до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, так і до Краматорського міського центру зайнятості, згідно до яких Відповідачем повідомлялось про наявність створених у нього робочих місць для осіб з інвалідністю та висловлювалось прохання сприяти в працевлаштуванні осіб з інвалідністю на ці атестовані місця.

Проте Донецьке відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю протягом 2023 року надавало відповідь з зазначенням про те, що вони не займаються пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування та згідно з Законом, вони не зобов`язані працевлаштовувати інвалідів, а працевлаштуванням займаються центри зайнятості на створені роботодавцем місця.

Крім того, Відповідачем з січня по грудень 2023 року до Краматорського міського центру зайнятості, на виконання вимог, що зазначались центром зайнятості у відповідях на звернення підприємства та встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», щомісяця подавались Звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН, якими Відповідач повідомляв Краматорський міський центр зайнятості про наявність вакантних робочих місць, на які можуть бути працевлаштовані інваліди.

При цьому, у вказаний вище період 2023 року ТОВ «Солодке життя» шляхом публікацій у газетах періодичних видавництв запрошувало на роботу осіб з інвалідністю з урахуванням рекомендацій МСЕК. В якості доказу проведення таких заходів з метою працевлаштування до відзиву надаємо оголошення, опубліковані в газеті «ВЕЧЕР» за 2023 р.

Вважаємо, що Відповідачем були прийняті усі передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування осіб з інвалідністю (створення робочих місць для осіб з інвалідністю, повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, безпосередньо до Позивача, розміщення оголошень в місцевій пресі та ін.), тому вимоги Позивача, відповідно до ч.2 ст. 218 ГК України, вважаємо такими, які є безпідставними та не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, керуються Положенням про відділення Фонду, затверджене Наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю № 91 від 04.11.2021, що визначає основні функції, завдання та повноваження відділення Фонду, до яких належать, зокрема, прийом звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, збір сум адміністративно господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, облік заборгованості по сплаті сум адміністративно господарських санкцій і пені та відповідна позовна робота у судах різних інстанцій.

Таким чином, відділення Фонду у правовідносинах з роботодавцем реалізує управлінські функції, а право відділення Фонду на звернення до суду у спірних правовідносинах визначено частиною 4 статті 5 КАС України.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Солодке життя», згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване юридичною особою з 21.11.2022 Номер запису: 1010351020000001011, юридична адреса: вул. Тихого Олекси, будинок 1-А, м.Краматорськ, Донецька область, 84306 перебуває на обліку в Донецькому обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Відповідно до інформація з Пенсійного фонду України ТОВ "Солодке життя" (код ЄДРПОУ 45140265) є роботодавцем та має у 2023 році наступні показники: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб 214, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб 4, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць 9, Фонд оплати праці штатних працівників, грн - 21560921,28, середня річна заробітна плата штатного працівника, грн - 100751,97, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, одиниць 5, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, грн - 503759,84.

Таким чином, згідно частини першої статті 19 Закону у Відповідача у 2023 році повинно було бути працевлаштовано 9 осіб з інвалідністю, фактично ж, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, склала 4 особи.

В зв`язку з цим, відділенням Фонду в автоматизованому режимі на підставі даних, наданих Пенсійним Фондом України, нараховано ТОВ "Солодке життя" (код ЄДРПОУ 45140265) є роботодавцем адміністративно-господарські санкції у розмірі 503759,84 гривень та 07.03.2024 направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надіслано у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Відділенням Фонду здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції на 02.05.2024 року (17 календарних днів) з урахуванням зазначених облікових ставок НБУ за кожен день прострочення, а саме: 13,5х120:100:366=0,04, де 13,5 - ставка Національного банку України на 02.05.2024 року, 120 - відсотки від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені, 366 - кількість днів у поточному році (високосний рік), 17 кількість календарних днів прострочення Тобто станом на 02.05.2024 року, на момент звернення до суду, внаслідок порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 503759,84 гривень, ТОВ "Солодке життя" (код ЄДРПОУ 45140265) є роботодавцем також повинен сплатити пеню у розмірі 3425,5 грн.

Тобто станом на 02.05.2024 року, на момент звернення до суду, внаслідок порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 503759,84 гривень, Відповідач також повинен сплатити пеню у розмірі 3425,50 грн.

Оскільки вищезазначені суми Відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 507185,34 гривень.

Позивач звернувся до Донецького обласного центру зайнятості з листом від 26.04.2024 № 06-06/521 в якому просило надати звіти за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які надавалися ТОВ "Солодке життя" (код ЄДРПОУ 45140265) у 2023 році; надати інформацію чи направлялися для працевлаштування до роботодавця ТОВ "Солодке життя" (код ЄДРПОУ 45140265) особи з інвалідністю (якщо направлялися, то скільки осіб було працевлаштовано та скільком було відмовлено у працевлаштуванні із зазначенням причин відмови); надати інформацію про кількість вакансій у роботодавця ТОВ "Солодке життя" (код ЄДРПОУ 45140265), призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у звітному періоді (як подані у звітному періоді, так і подані раніше та не закриті до настання звітного періоду); будь яку іншу інформація щодо вакансій у роботодавця ТОВ "Солодке життя" (код ЄДРПОУ 45140265), призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, наявна у Донецькому обласному центрі зайнятості та причин іх незакриття (у разі наявності).

Листом Донецького обласного центру зайнятості від 27.05.2024 повідомлено позивача, що за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості роботодавцем ТОВ "Солодке життя" ЄДРПОУ 45140265) надавалися звіти форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для осіб з інвалідністю у 2023 році. 14.04.2023 до Краматорського міського центру зайнятості надано звіт форми 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для осіб з інвалідністю на посаду «вантажник» - 2 вакансії, «водій автотранспортних засобів» - 2 вакансії, «експедитор транспортний» - 2 вакансії., 18.12.2023 «вантажник» - 2 вакансії. Вакансії не були укомплектовані через відсутність кандидатів, що відповідають вимогам поданих вакансій.

Судом встановлено, що відповідач звертався до Донецького обласного центру зайнятості протягом січня-грудня 2023 року про працевлаштування осіб з інвалідністю.

З доданих до відзиву доказів встановлено, що ТОВ "Солодке життя" неодноразово розміщувало в газеті «ВЕЧЕР» оголошення про працевлаштування осіб з інвалідністю, що підтверджено копіями випусків №08 (1140, № 09 (1141), №10 (1142), №11 (1143), №12 (1144), №13 (1145), №14 (1146), №15 (1147), №16 (1148), №17 (1149), №18 (1150), №19 (1151), №21 (1153), №22(1154), №26 (1158), №28 (1160), №29 (1161), №32 (1164), №33 (1165), №35 (1167), №36 (1168), №37 (1169), №38 (1170), №39 (1171), №40 (1172), №41 (1173), №42 (1174), №43 (1175), №44 (1176), №45 (1177), №46 (1178), №47 (1179), №48 (1180), №49 (1181), №50 (1182), №52 (1184).

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991.

В редакції на 01.01.2022 статтею 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлювався норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Такі підприємства були зобов`язані самостійно розрахувати кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу і забезпечити працевлаштування осіб з інвалідністю. Також такі роботодавці повинні були самостійно здійснювати працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць. Виконанням нормативу робочих місць вважалося працевлаштування осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Цією ж нормою встановлювався обов`язок реєстрації роботодавців (в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб) у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щорічного подання цим відділенням звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Статтею 20 Закону №875-XII (у відповідній редакції) передбачалося, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій тягнуло за собою нарахування пені. Пеня обчислювалася виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Стаття 20 Закону № 875-XII наразі діє в аналогічній редакції.

На виконання вимог статей 19, 20 Закону №875-XII постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 затверджено, зокрема, Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю.

На момент прийняття вказаної Постанови, зазначений Порядок визначав механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів перевірок роботодавців, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Предметом проведення таких перевірок були: реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду; подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019 було внесено зміни до постанови №70 від 31.01.2007, якими Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, викладено в новій редакції.

В силу вказаних змін, перевірки суб`єктів господарювання, що використовують найману на предмет дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» проводять Держпраці та її територіальні органи.

Відповідно до пункту 2 такого Порядку (що був чинний на момент виникнення та існування спірних правовідносин), предметом проведення перевірки є, зокрема, виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до пункту 16 Порядку у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.

Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства, посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.

Повноваження Держпраці по здійсненню державного контролю за додержанням підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема у частині виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбачені підпунктом 11 пункту 4 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015.

Таким чином, після набрання постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05.06.2019 чинності, Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць, оскільки на підставі відповідних змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

Також 06.11.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» №2682-IX від 18.10.2022, яким скасовано реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ. Тобто, за 2022 рік роботодавцями такі звіти вже не подавалися.

Цим Законом були внесені і відповідні зміни до Закону №875-XII, зокрема стаття 19 була викладена в новій редакції, відповідно до якої, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Також цими змінами встановлено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Крім того, передбачено, що порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Зазначена норма не входила в суперечність з нормами вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007, в редакції постанови №466 від 05.06.2019 і з нормами постанови Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015.

02.06.2023 Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю» №553, якою затвердив Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю та вніс зміни до постанов №70 від 31.01.2007 та №96 від 11.02.2015.

Що стосується Постанови №70 від 31.01.2007, то ними назву Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого зазначеною постановою викладено в такій редакції: «Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування». Також до вказаного порядку внесені відповідні зміни.

Зокрема, предметом проведення перевірки за чинною редакцією є лише виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування. При цьому, позапланова перевірка проводиться Держпраці чи її територіальним органом в тому числі, за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою.

Під час проведення такої перевірки роботодавець повинен надати: штатний розпис; особові картки, трудові книжки (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб`єктом господарювання; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) (форма №3-ПН); звіти з праці (форма № 1-ПВ); копії документів, що підтверджують інвалідність працівників; накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо; трудові договори (контракти), укладені суб`єктом господарювання з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі); табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені); договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке входить до складу господарського об`єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг); платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації осіб з інвалідністю та включення до зазначених витрат заробітної плати осіб з інвалідністю, які працюють на відповідному підприємстві.

Відповідно до наведеного вище, обставини щодо невиконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а відповідно і для накладення на такого роботодавця адміністративно- господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, повинні бути підтверджені актом перевірки органу Держпраці.

У постанові від 21.11.2022 по справі №400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Також, у вказаній постанові колегія суддів Верховного Суду зазначила, що сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

За правилами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Таким чином до спірних правовідносин підлягає застосуванню правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 21.11.2022 по справі №400/3957/21.

З огляду на вищезазначене суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку Донецького обласного Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надало до територіального органу Держпраці вказану інформацію про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також доказів того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Суд вважає, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2023 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Більше того, позивачем суду взагалі не надано жодного доказу на підтвердження того, що у 2023 році у відповідача середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю була меншою, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону №875-XII. Відсутні будь які дані про штатну чисельність найманих робітників відповідача за 2023 рік, в тому числі в розрізі кожного місяця; про осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб`єктом господарювання; про кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих такими особами.

До матеріалів справи долучено лише розрахунки, які сформовані самим позивачем та виключно на підставі даних податкової звітності відповідача, які самі по собі не доводять невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Як встановлено судом, відповідачем виконані вимоги статті 18 Закону № 875-XII щодо створення робочих місць для інвалідів та прийняття заходів для їх працевлаштування, і не порушувалися вимоги статті 19 вказаного Закону (не мало місце безпідставної відмови у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості).

Обов`язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. Адже статтею 18-1 вказаного Закону такий обов`язок покладено на державну службу зайнятості.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 в справі № 802/707/17-а (провадження №К/9901/35221/18), які відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Отже, доказів того, що товариство не створило робочі місця для інвалідів, відмовляло інвалідам у прийнятті на роботу, несвоєчасно надавало державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, або несвоєчасно звітувало Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем не надано.

З огляду на наведене правові підстави для застосування щодо відповідача адміністративно-господарських санкцій і, відповідно, стягнення їх в судовому порядку, - відсутні.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частин першої, другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем правопорушення у сфері законодавства про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні, а отже, відсутні правові підстави для господарсько-правової відповідальності відповідача як учасника господарських відносин.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13492330, 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сєрова, 1а) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солодке життя» (код ЄДРПОУ: 45140265, місцезнаходження: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 1-А) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст складено і підписано в нарадчій кімнаті 19.08.2024.

Суддя І.Г. Аляб`єв