Рішення

від 19.08.2024 по справі 240/4287/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. Житомир справа № 240/4287/23

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач 1) та до Військової частини НОМЕР_3 (далі відповідач 2), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 в частині виплати йому премії в зменшеному розмірі, а саме в розмірі 117 %;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення - "догани";

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому премію за грудень 2021 року у повному обсязі.

На обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 29.11.2021 №274 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності і оголошено "догану". В свою чергу вказаний незаконний наказ потягнув за собою прийняття наказу командиром військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 №510/ад про позбавлення позивача премії, що призвело до порушення його прав на отримання належного грошового забезпечення і відповідно на даний час впливає на розмір пенсії, оскільки премія є складовою частиною грошового забезпечення, яка враховується при визначенні розміру пенсії. Вказує, що під час притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було дотримано норм щодо порядку проведення службового розслідування та порядку застосування дисциплінарного стягнення, позивачу про застосування догани не було відомо і відповідно жодного пояснення він не давав. На час звернення до суду з даним позовом копію оскаржуваного наказу про застосування «догани» позивачу не надано. Також позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідачів додаткових доказів.

Від Військової частини НОМЕР_1 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач 1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. В обґрунтування зазначено, що під час проходження військової служби, позивача, на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 29.11.2021 №274, за невихід на військову службу без поважних причин менше 3-х годин, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді «догани». В зв`язку з застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення «догана», на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 . «Про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих підрозділів премії за листопад 2021 року» від 01.12.2021 №510/ад, позивачеві виплачено премію у зменшеному на 10% від максимальних фіксованих розмірів, визначених порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260.

Вказує, що законодавством не передбачено обов`язкове проведення службового розслідування та складання акта службового розслідування, у разі відсутності необхідності уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню і правопорушення, та ступеня вини.

Крім того, зазначає, що позивач про існування спірного наказу був обізнаний ще 29.11.2021, а отже позов подано поза межами процесуальних строків встановлених частиною 5 статті 122 КАС України.

Військова частина НОМЕР_3 своїм правом на подання відзиву на позов не скористалась.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Крім того вказаною ухвалою суду витребувано у військової частини НОМЕР_1 копію матеріалів службового розслідування, проведеного відносно ОСОБА_1 , а також копію прийнятого за результатами цього розслідування наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани; докази ознайомлення ОСОБА_1 із результатами службового розслідування; наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани; наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 №510/ад про позбавлення його премії (з відображенням дати такого ознайомлення).

Також, ОСОБА_1 у відповіді на відзив та військова частина НОМЕР_1 у запереченнях на відповідь на відзив надали пояснення аналогічні тим, що вже наводились, відповідно, у позовній заяві та відзиві на неї.

Судом безспірно встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 , що є структурними підрозділом військових частин НОМЕР_4 та НОМЕР_1 з 13.12.2019 по 17.08.2022.

З матеріалів справи вбачається, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.08.2022 №62-РС старшого солдата ОСОБА_1 , стрільця-зенітника зенітного ракетного відділення взводу охорони військової частини НОМЕР_5 звільнено з військової служби у відставку відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" за підпунктом "б" (за станом здоров`я).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2022 №229 ОСОБА_1 із 17.08.2022 виключено зі списків особового складу Військовій частині НОМЕР_5 , з усіх видів забезпечення.

У листопаді 2022 року з наданої військовою частиною НОМЕР_1 довідки №31 про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для виплати пенсії позивачу стало відомо про позбавлення премії.

У зв`язку з чим ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 за роз`ясненнями з даного приводу.

Військовою частиною НОМЕР_1 листом від 12.12.2022 за №348 направлено на адресу позивача витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 №510/ад щодо виплати йому премії в зменшеному розмірі на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення - "догани".

Оскільки військовою частиною надано неповну інформацію, 06.01.2023 ОСОБА_1 повторно звернувся до військової частини НОМЕР_1 з заявою, у якій просив надати йому копію наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 29.11.2021 №274 про застосування до нього дисциплінарного стягнення «догани», докази ознайомлення з вказаним наказом, також позивач просив надати інформацію чи проводилося службове розслідування щодо застосованої до нього «догани» та надати йому матеріали вказаного розслідування; про розмір премії у відсотках, яка мала бути йому нарахована, в разі, якщо б не було «догани» і яку суму премії в грошовому еквіваленті через «догану» йому не було виплачено у грудні 2021 року.

Вказану заяву військовою частиною НОМЕР_1 отримано 24.01.2023, разом з тим станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом відповіді позивачу не надано.

Позивач, вважаючи оскаржувані накази протиправними, а свої права та інтереси порушеними звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" (далі - Закон №2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі Статут внутрішньої служби ЗСУ).

Дисциплінарний статут №551-XIV визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Згідно з вимогами статті 1 Дисциплінарного статуту №551-XIV військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Відповідно до ст.3 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна досягається шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців; умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу; зразкового виконання командирами військового обов`язку, їх справедливого ставлення до підлеглих; підтримання у військових з`єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку; своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення; чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ передбачено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов`язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків (частина третя статті 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ).

Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку.

Відповідно до вимог статей 83-86 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).

Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Згідно з вимогами статті 91 Дисциплінарного статуту ЗСУ заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

Згідно з приписами статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти);

ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби);

д) пониження в посаді;

е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу);

є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу);

ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Відповідно до статті 54 Дисциплінарного статут ЗСУ, командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).

Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статут ЗСУ, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Згідно зі статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Щодо не проведення службового розслідування, суд зазначає, що приписами статті 84 Закону України «Про дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 №551-XIV, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення «може» передувати службове розслідування. Тобто з наведеної норми вбачається, що проведення службового розслідування не є обов`язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов`язком командира військової частини.

Аналогічна правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.06.2018 у справі №822/2446/17.

Як встановлено з матеріалів справи та не заперечується сторонами, службове розслідування за фактом невиходу ОСОБА_1 на військову службу без поважних причин менше 3-х годин не призначалось.

Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Статтею 97 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.

Згідно зі статтею 98 Дисциплінарного статуту ЗСУ під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.

Відповідно до статей 110-111 Дисциплінарного статут ЗСУ, усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі: прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод; незаконного покладення на них обов`язків або незаконного притягнення до відповідальності.

Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

Тобто, у разі незгоди військовослужбовця з рішенням про притягнення до дисциплінарного стягнення він має право його оскаржити.

Верховний Суд в постанові по справі №813/1021/17 від 19.02.2020 висловив правову позицію відповідно до якої підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни. Для притягнення військовослужбовця до такої відповідальності необхідно щоб був зафіксований сам факт порушення, вину військовослужбовця повністю доведено, встановлено ступінь його вини та з`ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню ним правопорушення.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 за невихід на військову службу без поважних причин менше 3-х годин ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану.

Також, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 №510/ад "Про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих підрозділів премії за листопад 2021 року" виплачено, зокрема, старшому солдату ОСОБА_1 премію у зменшених розмірах на 10%, а саме в розмірі 117 %. Підставою зменшення окремих видів грошового забезпечення є " ОСОБА_2 "- за невихід на військову службу без поважних причин менше 3-х годин, накладена наказом командира військової чистини НОМЕР_4 від 29.11.2021 №274.

Ухвалою суду зобов`язано військову частину НОМЕР_1 надати до суду засвідчені належним чином копії матеріалів службового розслідування, проведеного відносно ОСОБА_1 , разом із копією прийнятого за результатами цього розслідування наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а також копію вказаного наказу та докази того, що позивач був ознайомлений із даним наказом та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 №510/ад про позбавлення його премії (з відображенням дати такого ознайомлення).

Однак, відповідачем 1 було проігноровано вимоги вказаної ухвали.

Суд зазначає, що оскільки позивача притягнуто саме до дисциплінарної відповідальності, адміністративний суд під час розгляду справи повинен самостійно кваліфікувати поведінку особи на предмет наявності в ній ознак дисциплінарного проступку і дійти власних висновків щодо правомірності такої поведінки з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 03.02.2021 у справі № 817/1071/16.

Разом із тим, суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про фіксування факту невиходу ОСОБА_1 на військову службу без поважних причин менше 3-х годин, а отже, доводи військової частини НОМЕР_1 ґрунтуються на припущеннях.

Суд критично ставиться до наданого військовою частиною НОМЕР_1 пояснення головного сержанта військової частини НОМЕР_5 ОСОБА_3 , який нібито є свідком невиходу ОСОБА_1 20.11.2021 на військову службу без поважних причин менше 3-х годин та ознайомлення 03.12.2021 позивача з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оскільки таке пояснення складено лише 07.06.2023, тобто, вже після прийняття оскаржуваного наказу.

Водночас, інших пояснень або інформації щодо підстав застосування дисциплінарного стягнення матеріали справи не містять.

Слід зазначити, що суб`єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування поясненнями та документами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не було встановлено належним чином обставини вчиненого дисциплінарного проступку, його наслідки, ступень вини військовослужбовця, причини та умови, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку.

Тобто, відповідачем не вжито усіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого дисциплінарного проступку.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів про доведення до ОСОБА_1 під підпис наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, як і не надано акт засвідчений підписами не менше двох свідків, у разі відмови позивача поставити свій підпис про ознайомлення з наказом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за відсутності факту вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, у відповідача не було підстав для накладення дисциплінарного стягнення на позивача, з огляду на що наказ командира Військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 в частині виплати позивачу премії в зменшеному розмірі, а саме в розмірі 117 % та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу премію за грудень 2021 року у повному обсязі, суд зазначає, що на виконання наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 №510/ад позивачу було здійснено виплату премії у зменшених розмірах на 10% за листопад 2021, а не «за грудень 2021 року», як зазначається у позовній заяві.

Так, відповідно до пункту 4 розділу XVI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах: у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Отже, виплата позивачу премії за листопад 2021 року у зменшеному розмірі є прямим наслідком притягнення його до дисциплінарної відповідальності згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274.

Таким чином, оскільки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності визнано судом протиправним, то безпідставним є також і зменшення позивачу премії, а отже позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню як похідні від вимог про скасування наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274.

Щодо доводів відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно вимог ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст.122 КАС України).

Отже, встановлений статтею 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права(рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції(Bellet v. France), Series A № 333-B, cтop.42, пункт 36).

Звертаючи увагу на порушення позивачем строків звернення до суду, військова частина НОМЕР_1 вказує, що про порушення своїх прав позивач дізнався у листопаді 2021 року.

Разом з тим, суд зауважує, що військовою частину НОМЕР_1 , на вимогу суду, не надано доказів, щодо ознайомлення позивача із наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 №510/ад про позбавлення його премії (з відображенням дати такого ознайомлення).

Отже, відсутні докази, що про існування спірних наказів позивач знав чи мав реальну можливість дізнатись у листопаді 2021 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а тому наявні підстави для поновлення такого строку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, під час розгляду справи не довели правомірності винесення оскаржуваних наказів від 29.11.2021 №274 та від 01.12.2021 №510/ад, а також не надали належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача.

Відтак, суд повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) та до Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ) - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 від 29.11.2021 №274 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 "Про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих підрозділів премії за листопад 2021 року" в частині виплати ОСОБА_1 премії в зменшеному розмірі на 10%, а саме в розмірі 117 %.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошові кошти за листопад 2021 року в сумі, в якій не було здійснено ОСОБА_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.12.2021 "Про виплату військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 та підпорядкованих підрозділів премії за листопад 2021 року".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович