Рішення

від 16.08.2024 по справі 320/1075/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 року м. Київ№ 320/1075/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільська Вежа»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільська Вежа» (далі позивач/ТОВ «Бориспільська Вежа») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2018 №0013704001, №0013674001.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками фактичної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.11.2018 №0013704001, №0013674001, якими застосовано відносно ТОВ «Бориспільська Вежа» штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на загальну суму 34 000,00 грн. Вважає вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Харченко С.В.) від 11.03.2019 відкрито провадження у справі.

02 квітня 2019 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДФС у м. Києві надійшов відзив на позов.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що за наслідками фактичної перевірки позивача встановлено факт зберігання алкогольного напою - пляшки джину «BEEFEATER» 1,0 л 47% об., за ціною 1 100,00 грн, на пляшці знаходиться стікер з написом МБТ СП у фоні ТОВ «Д`юті Фрі Трейдінг» без марки акцизного податку встановленого зразка та факт реалізації пляшки віскі «Ballanties» 0,05л 40% об. за ціною 80грн, що підтверджується рахунком від 18.10.2018 №821804013, фіскальний чек або інший розрахунковий документ не роздруковувався, без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів».

Відповідальність за вказані порушення передбачені статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів», що і стало підставою для прийняття оспорюваних рішень. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя Харченко С.В.) від 16.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку на підставі Рішення Вищої ради правосуддя № 411/0/15-24 від 13 лютого 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку» та відрахуванням зі штату Київського окружного адміністративного суду відповідно до наказу голови суду № 2-ктр/гс від 15.02.2024 року, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 прийнято справу №320/1075/19 до провадження судді Жукової Є.О.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 01.04.2024 у справі №320/1075/19 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС Київській області 07.06.2024.

Згідно зі ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої сторони її правонаступником. Усі дії, вчиненні в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 296 "Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби" державні податкові інспекції втратили статус юридичних осіб публічного права та приєднано до відповідних головних управлінь ДФС у регіонах як їх структурні підрозділи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1200 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу. Пунктом 2 зазначеної постанови визначено, що Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р. № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" реорганізовано Головне управління ДФС у Київській області шляхом його приєднання до Головного управління ДПС у Київській області.

Відповідно до частини 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" у зв`язку з ліквідацією територіальних органів Державної податкової служби шляхом утворення відокремлених підрозділів Державної податкової служби, правонаступником відповідача в цьому провадженні є Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44096797).

Враховуючи вище викладені норми законодавства та з`ясовані судом обставини, суд вважає за необхідне замінити Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260) на Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ: 44096797) у порядку процесуального правонаступництва.

Позивач правом надання відповіді на відзив відповідно до положень статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом ГУ ДФС у Київській області від 28.09.2018 №12041п «Про проведення фактичних перевірок» та додатку №1 до нього призначено фактичну перевірку ТОВ «Бориспільська Вежа» з 18.10.2018 тривалістю 10 діб, з метою: контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, наявності ліцензій, виданих органами ДФС та реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі; внесення місць зберігання спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання; маркуванням алкогольних напоїв і тютюнових виробів; встановленими мінімальними оптово-відпускними цінами або роздрібними цінами на алкогольні напої; встановленими максимальними роздрібними цінами на тютюнові вироби, реєстрацію платниками акцизного податку при здійсненні суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального тощо (том 1 а.с.38,39).

18 жовтня 2018 року ГУ ДФС у Київській області виписано направлення №№1033, 1034 на проведення фактичної перевірки ресторану, ТОВ «Бориспільська Вежа» з 18.10.2018 тривалістю 10 діб за адресою: вул. Ботанічна, 1/7, м. Бориспіль, Київська область (том 1 а.с.40-43).

Копію наказу про проведення фактичної перевірки вручено, службові посвідчення та направлення на проведення фактичної перевірки пред`явлено бармену ОСОБА_2 , про свідчить підпис в направленнях №№1033, 1034 від 18.10.2018.

Головним управлінням ДФС у м. Києві 18.10.2018 проведено фактичну перевірку суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Бориспільська Вежа», ресторану розташованого за адресою: вул. Ботанічна, 1/7, м. Бориспіль, Київська область.

За результатами перевірки складено акт (довідка) фактичної перевірки від 19.10.2018 №499/10-36-40/39265619 (далі по тексту - акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:

факт зберігання алкогольного напою, пляшки джину «BEEFEATER» 1,0л 47% об., за ціною 1 100,00 грн, на пляшці знаходиться стікер з написом МБТ СП у фоні ТОВ «Д`юті Фрі Трейдінг» без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів»;

факт реалізації пляшки віскі «Ballanties» 0,05л 40% об. за ціною 80 грн, що підтверджується рахунком від 18.10.2018 №821804013, фіскальний чек або інший розрахунковий документ не роздруковувався, без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» (том 1 а.с.44-47).

Під час здійснення фактичної перевірки здійснювалась фотофіксація.

Від підписання та отримання примірнику вказаного акту бармен ОСОБА_2 відмовилась, про що свідчать акти відмови від підписання та отримання акта перевірки від 18.10.2018 (том 1 а.с.49,50).

На підставі акту перевірки, 07 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області винесені податкові повідомлення-рішення форми «С»:

№0013704001 за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та абзацу 16 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000,00 грн;

№0013674001 за порушення статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України та абзацу 16 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів» до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 07 листопада 2018 року до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п. 75.1.3 ст. 75 ПК України).

Відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Підпунктом 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Згідно з пунктом 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пункт 226.3 статті 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 226.5 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 226.6-226.7 статті 226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Відповідно до пункту 228.2-228.3 статті 228 ПК України контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

У разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, контролюючі органи, зазначені у пункті 228.2 цієї статті, вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (надалі - Закон №481/95-BP).

Відповідно до статті 1 Закону №481/95-BP у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

- алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД;

- роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування;

- місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону №481/95-BP алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (далі - Положення № 1251, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 20 Положення №1251 Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення;

наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція);

пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Згідно з пунктом 21 Положення №1251 для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.

Відповідно до абзацу 16 частини другої статті 17 Закону №481/95-BP до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000,00 гривень.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, зазначив, що на полицях за барною стійкою в якості антуражу стояли пусті пляшки з під алкоголю, серед яких була пляшка джину «BEEFEATER» 1,0л 47% об. та пляшка віскі «Ballanties» 0,05л 40% об. В меню ресторану зазначено, що в продажу є джин «BEEFEATER» 1,0л 47%об. за ціною 1 100,00 грн. Вказана пляшка була пустою, зворотного в акті не зазначено. Так, само і пляшка віскі «Ballanties» 0,05л 40%об. була пустою, в меню вказано, що в реалізації є віскі «Ballanties» на розлив за ціною 50 грамів за 80 грн. В реалізації ресторану пляшки віскі «Ballanties» 0,05л 40%об. не має.

Крім того, як зазначено в акті перевірки алкогольна продукція не вилучалась, що додатково підтверджує, що вказані пляшки були пусті.

Так, вимоги чинного законодавства не встановлюють обов`язку щодо необхідності збереження марки акцизного податку на пляшці після її відкриття для реалізації алкогольного напою.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що в ході перевірки позивача посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області було встановлено факт зберігання та реалізації ТОВ «Бориспільска Вежа» пляшки джину «BEEFEATER» 1,0л 47% об. та пляшки віскі «Ballanties» 0,05л 40% об. без марки акцизного податку.

На підтвердження наданих пояснень відповідачем додано до матеріалів справи матеріали фотофіксації, з яких вбачається, що на пляшці джину «BEEFEATER» 1,0л 47% об. та пляшці віскі «Ballanties» 0,05л 40% об. відсутні марки акцизного податку.

На підтвердження факту реалізації пляшки віскі «Ballanties» 0,05л 40% об. додано рахунок на оплату від 18.10.2018 №821804013. Проте вказаним рахунком підтверджується придбання віскі «Ballanties» 50 грамів за ціною 80 грн, що узгоджується із меню, в якому зазначено, що вартість віскі «Ballanties» на розлив 50 грамів становить 80 грн (том 1 а.с.57).

Суд наголошує, що складання ревізорами-інспекторами акта перевірки з відображенням у ньому лише твердження про відсутність марки акцизного податку на пляшках, є недостатнім, і повинно здійснюватися шляхом повного фіксування та збирання всіх необхідних доказів на підтвердження таких обставин і зазначеного висновку, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності) фото і відеозасобами, відібрання та опечатування зразків продукції, вилучення пляшки алкогольного напою на вимогу пункту 228.3. статті 228 ПК України, детального опису осіб, у присутності яких встановлено порушення, та опису усіх дій, запитань і пропозицій, вчинених під час перевірки, для підтвердження факту вжиття інспекторами усіх передбачених законом заходів з метою підтвердження факту правопорушення, а також обставин, що їм перешкоджали.

Відповідно, зібрані по справі докази у своїй сукупності свідчать про те, що перевірка проведена неповно, порушення не містить детального опису, зокрема, чи була пляшка віскі повною, чи призначалася ця пляшка для здійснення реалізації алкогольного напою на розлив, не описано наявності залишків клею чи залишків марки акцизного податку на пляшці, акт перевірки не містить посилання на місце зберігання зазначеної пляшки тощо.

За таких обставин, проаналізувавши у сукупності докази в справі, суд приходить до висновку, що працівниками контролюючого органу під час проведення перевірки було досліджено відкорковані пляшка джину «BEEFEATER» 1,0л 47% об. та пляшка віскі «Ballanties» 0,05л 40% об., які знаходилась у реалізації на розлив, а на вказаних пляшках були відсутні марки акцизного податку.

Суд звертає увагу, що відповідно до підпункту 226.1. статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку має передбачати розривання марки під час відкупорювання (розкривання) товару. Це означає, що під час відкупорювання (розкривання) товару марка акцизного податку автоматично псується.

Зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується не на відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності цілої (непошкодженої) марки акцизного податку на такій пляшці, оскільки у такому випадку реалізація алкогольного напою на розлив буде неможливою.

Законодавством не покладено на платників податку обов`язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18.02.2018 у справі №814/3690/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 72505981) та від 18.05.2018 у справі №804/4921/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР-74135634).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 N 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, враховуючи вище встановлене, суд дійшов висновку, що виявлене перевіркою порушення у вигляді відсутності марки акцизного податку на пляшці алкогольного напою матеріалами справи не підтверджується, а факт зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку в результаті відкриття пляшки та реалізації алкогольного напою на розлив не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону №481/95-BP та Положення №1251.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували факт зберігання і реалізації позивачем на розлив алкогольного напою з джину «BEEFEATER» 1,0л 47% об. та пляшки віскі «Ballanties» 0,05л 40%об., які не містять марки акцизного податку.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно застосував до позивача на підставі спірних податкових повідомлень-рішень штраф у сумі 34 000,00 грн.

Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 07.11.2018 №0013704001, №0013674001, якими до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 34 000,00 грн, є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з статтею 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 1 921 грн згідно квитанції від 06.03.2019, згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.

Ураховуючи задоволення позовних вимог, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у розмірі 1 921 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільська Вежа» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми «С» від 07.11.2019 №0013674001, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільська Вежа» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 000,00 гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області форми «С» від 07.11.2019 №0013704001, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільська Вежа» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17 000,00 гривень.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільська Вежа» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.