Рішення

від 16.08.2024 по справі 320/48122/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 року м. Київ№ 320/48122/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТАС»

до Головного управління ДПС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 грудня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КАСТАС» (далі позивач/ТОВ «КАСТАС») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач/ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження від 21.06.2023 №408-р про анулювання ліцензії на право зберігання пального №10120414202001191, виданої ТОВ «КАСТАС».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.06.2023 ГУ ДПС у Київській області було прийнято розпорядження від №408-р про анулювання ліцензії на право зберігання пального №10120414202001191, виданої ТОВ «КАСТАС». З листа про розгляд адвокатського запиту №35259/6/10-36-09-03 від 27.06.2023 встановлено, що дійсною підставою для анулювання ліцензії стало отримання листа Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 19.06.2023 №Ц/3.1/16921-23, відповідно до якого, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 09.04.2020 №1283.20.32 та від 16.04.2020 №1303.20.32, видані ТОВ «КАСТАС» анульовано відповідно до наказу №СП-Ц/3.1/2020-23 від 19.06.2023. Вважає розпорядження від 21.06.2023 №408-р про анулювання ліцензії на право зберігання пального №10120414202001191, виданої ТОВ «КАСТАС» протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 відкрито провадження у справі №320/48122/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у задоволенні заяви ТОВ «КАСТАС» про забезпечення позову відмовлено.

Відповідно до довідок про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 20.12.2023 у справі №320/48122/23 доставлено до електронного кабінету представника позивача ОСОБА_1 та ГУ ДПС у Київській області 21.12.2023.

08 січня 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у Київській області надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. Так, відповідач зазначає, що ГУ ДПС у Київській області була видана ліцензія №10120414202001191 на право зберігання пального ТОВ «КАСТАС», термін дії з 29.04.2020 до 29.04.2025, за адресою місця зберігання: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Народна, буд. 22. Відповідно до матеріалів справи, підприємству ТОВ «КАСТАС» за адресою: Київська область, м. Кагарлик, вул. Народна, 22 був виданий дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки №1283.20.32 від 09.04.2020 та дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки №1303.20.32 від 16.04.2020. Разом з тим, зазначені вище дозволи суб`єкту господарювання було анульовано згідно з протоколом засідання постійно діючої комісії з питань анулювання дозволів та наказом від 19.06.2023 № СП-Ц/3.1/2020-23.

Отже, у суб`єкта господарювання відсутні зазначенні вищевказані дозвільні документи за місцем зберігання пального, визначенні частиною 40 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне врегулювання виробництва обігу та спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями.

Здійснення господарської діяльності зі зберігання пального здійснюється виключно за наявністю відповідної ліцензії. Ліцензія на право зберігання передбачає наявність дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Втім, зазначені дозволи відсутні у ТОВ «КАСТАС» у зв`язку з їх анулюванням. Враховуючи викладене, на підставі абзацу 9 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону № 481, у зв`язку з отриманням від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, були анульовані відповідно до наказу №СП-Ц/3.1/2020-23 від 19.06.2023, ГУ ДПС у Київській області правомірно прийнято розпорядження від 21.06.2023 № 408-р про анулювання ТОВ «КАСТАС» ліцензії на право зберігання пального №10120414202001191 (термін дії з 29.04.2020 до 29.04.2025) за адресою місця зберігання: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Народна, буд. 22. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач та його представник не скористалися.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КАСТАС» зареєстроване в якості юридичної особи.

Основним видом діяльності ТОВ «КАСТАС» за КВЕД є складське господарство (52.10).

Задля провадження господарської діяльності ТОВ «КАСТАС» отримано від ГУ ДПС у Київській області ліцензію на право зберігання пального №10120414202001191 (термін дії з 29.04.2020 до 29.04.2025) за адресою місця зберігання: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Народна, буд. 22.

Розпорядженням ГУ ДПС у Київській області від 21.06.2023 № 408-р анульовано ліцензію ТОВ «КАСТАС» на право зберігання пального №10120414202001191 (термін дії з 29.04.2020 до 29.04.2025) за адресою місця зберігання: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Народна, буд. 22, у зв`язку з отриманням від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подано разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами.

Листом ГУ ДПС у Київській області від 27.06.2023 №35259/6/10-36-09-03 повідомило, що управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України листом від 19.06.2023 № 3029/55/109/01-2023 направлено до ГУ ДПС у Київській області лист Центрального міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 19.06.2023 №Ц/3.1/16921-23, відповідно до якого, дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки від 09.04.2020 № 1283.20.32 та від 16.04.2020 № 1303.20.32, видані ТОВ «КАСТАС», анульовано відповідно до наказу № СГІ-Ц/3.1/2020-23 від 19.06.2023. З огляду на вищевикладене, на підставі абзацу 9 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону № 481, ГУ ДПС у Київській області прийнято розпорядження від 21.06.2023 № 408-р про анулювання ліцензії на право зберігання пального № 10120414202001191, виданої ТОВ «КАСТАС».

Вважаючи розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 21.06.2023 № 408-р протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України регулює Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі Закон України № 481/95-ВР).

Відповідно до понятійного апарату вказаного Закону:

- анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії;

- ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/ газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

Єдиний державний реєстр суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним (далі - Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального) - перелік суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі виданих ліцензій.

Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального містить відомості про:

- ліцензіатів (для юридичних осіб - найменування, код ЄДРПОУ, для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвище, ім`я, по батькові, номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті), для спільної діяльності без створення юридичної особи - найменування, код ЄДРПОУ особи, відповідальної за ведення обліку спільної діяльності, для іноземного суб`єкта господарювання - найменування постійного представництва, реєстраційний номер постійного представництва);

- місця виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним (адреса);

- дату видачі/анулювання та термін дії ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової, роздрібної торгівлі пальним.

У статті 15 Закону України № 481/95-ВР встановлено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Після видачі/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального податковий орган вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/анулювання відповідної ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи, задля провадження господарської діяльності, ТОВ «КАСТАС» отримано від ГУ ДПС у Київській області ліцензію на право зберігання пального №10120414202001191 (термін дії з 29.04.2020 до 29.04.2025) за адресою місця зберігання: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Народна, буд. 22.

Відповідно до абзацу 9 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону України №481/95-ВР ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами.

Як встановив суд, оскаржене розпорядження прийнято у зв`язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Оцінюючи таке розпорядження ГУ ДПС у Київській області на предмет відповідності критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, суд наголошує на тому, що з цього індивідуального акта неможливо встановити фактичну підставу (обставини) його прийняття, адже у додатку 1 до цього розпорядження у колонці Причина анулювання ліцензій міститься лише дублювання абзацу 9 частини 52 статті 15 Закону України №481/95-ВР, у зв`язку з встановленням факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії. Тобто відповідач, здійснюючи анулювання ліцензії позивача з підстави абзацу 9 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону України №481/95-ВР, не зазначив конкретних документів, які місять недостовірні дані, які було подано із заявою на отримання ліцензії.

З огляду на викладене, суд вважає, що відсутність фактичних обставин прийняття оскарженого розпорядження вказує на очевидну необґрунтованість цього рішення ГУ ДПС у Київській області.

Окрім цього, суд звертає увагу відповідача на те, що буквальне тлумачення абзацу 10 частини п`ятдесят другої статті 15 Закону України №481/95-ВР свідчить, що застосування цієї підстави для анулювання ліцензії можливе у разі надходження від уповноваженого органу інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не містять недостовірні дані.

Суд зазначає, що питання достатності документів для здобуття права на реалізацію пального підлягає досліджено самим же відповідачем на стадії розгляду заяви особи про надання ліцензії.

Натомість, у випадку анулювання ліцензії відповідач має керуватись положеннями частини сорок сьомої статті 15 Закону №481/95-ВР, якою передбачено вичерпний перелік підстав для таких дій податкового органу, зокрема, отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.

Аналіз цієї норми свідчить про те, що вона містить конкретні умови щодо її застосування, зокрема, наявність інформації щодо подання недостовірних даних у документах, оскільки такі документи мають бути саме подані особою для отримання ліцензії.

Тобто, відповідальність суб`єкта у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавались разом з заявою для отримання ліцензії, насправді не видавався відповідним органом, відтак є підробленим (сфальшованим), або містить недостовірну інформацію. Тоді ж, коли суб`єкт взагалі не подавав певний документ, вказані норми, як підстави для анулювання ліцензії, застосовані бути не можуть.

Аналогічний правовий висновок у тотожних правовідносинах сформулював Верховний Суд в постанові від 01 листопада 2022 року у справі №560/377/20.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до абзацу 2 статті16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

При цьому, відповідачем не встановлено фактів подання позивачем до податкового органу недостовірних відомостей чи підроблених документів для отримання ліцензії, що свідчить про відсутність підстав для видання оскаржуваних розпоряджень.

При вирішенні даного спору важливо наголосити на тому, що у цій справі не оскаржується правомірність видачі позивачу ліценції на право зберігання пального, а серед законодавчих підстав анулювання таких ліценцій відсутні підстави щодо неправомірності їх видачі.

Також суд враховує, що в тексті оскаржуваного розпорядження №408-Р відсутні дані про те, які саме документи, копії яких подані разом із заявами на отримання ліцензій, містять недостовірні дані, та які саме дані в цих документах є недостовірними.

У відзиві на позовну заяву відповідач також не навів інформації про те, які саме документи, копії яких подані разом із заявами на отримання ліцензій, містять недостовірні дані, та які саме дані в цих документах є недостовірними.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду будь-яких доказів правомірності своїх рішень.

Розпорядження про анулювання ліцензії є індивідуальним актом в розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №9901/801/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що розпорядження про анулювання ліцензії №408-Р в частині ТОВ «КАСТАС» не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії також вказують на їх протиправність.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Підсумовуючи вищесформовані висновки, суд вважає, що оскаржене розпорядження не відповідає критеріям правомірності рішень владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому є протиправними та підлягає скасуванню.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 2 684 грн згідно платіжної інструкції від 19.12.2023.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 2 684 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТАС» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Київській області №408-Р від 21.06.2023 про анулювання ліцензії, виданої товариству з обмеженою відповідальністю «КАСТАС» на право зберігання пального №10120414202001191 (термін дії з 29.04.2020 до 29.04.2025) за адресою місця зберігання: Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Народна, буд. 22.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КАСТАС» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.