Рішення

від 19.08.2024 по справі 440/6496/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6496/24Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (надалі по тексту - Щербанівська сільрада, відповідач), відповідно до якого просить визнати протиправним та скасувати рішення сорок четвертої сесії VIII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 08.08.2023 про скасування рішення тридцять сьомої сесії Щербанівської сільської ради VII скликання від 15.09.2020 "Про внесення змін до рішення сільської ради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та рішення дев`ятнадцятої сесії Щербанівської сільської ради від 11.05.2017 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, він є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0325 га, кадастровий номер 5324087701:01:001:0493, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Рішенням дев`ятнадцятої сесії VII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 11.05.2017 йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,01 га для ведення садівництва в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. У результаті неодноразових усних та письмових звернень про виправлення помилок та неточностей у Рішенні від 11.05.2017, рішенням тридцять сьомої сесії VII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15.09.2020 внесені зміни до Рішення 1, однак виключно в частині зміни нормативної підстави - зміна ст. 40 на ст. 35 ЗК України. Адреса Земельної ділянки так і не була уточнена/зазначена. Надалі, з урахуванням положень абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України та з метою розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ 01.05) із земель запасу не наданих у власність чи користування на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області ним все ж укладено Договір № 114/22о від 03.11.2022 р. з ФОП ОСОБА_2 та сплачено авансовий платіж. Весь необхідний пакет документів, у тому числі Відомості про встановлені межові знаки, позивач особисто передав на підпис до Сільської ради, але документи повернуті без підпису Голови ради та землевпорядника. Надалі з незрозумілих для позивача причин рішенням сорок четвертої сесії 8 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 08.08.2023 скасовані рішення тридцять сьомої сесії Щербанівської сільської ради VII скликання від 15.09.2020 "Про внесення змін до рішення сільської ради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та рішення дев`ятнадцятої сесії Щербанівської сільської ради від 11.05.2017 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним позовом. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач надав письмові пояснення, відповідно до якого Рішення 44 сесії VIII скликання Щербанівської сільської ради від 08.08.2023 року «Про скасування рішення Щербанівської сільської ради» було прийняте радою за пропозицією місцевого депутата ОСОБА_3 , який і підготував відповідний проект рішення у межах та в порядку реалізації повноважень, передбачених ч. 9, 11 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 6 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». При вирішенні справи Щербанівська сільська рада Полтавського району Полтавської області просить врахувати надані документи з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи та прийняти рішення у межах вимог чинного законодавства /а.с. 48-49/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.04.2015 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0325 га, кадастровий номер 5324087701:01:001:0493, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) /а.с. 25-27/.

Рішенням дев`ятнадцятої сесії VII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 11.05.2017 йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,01 га для ведення садівництва в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 18/.

Рішенням тридцять сьомої сесії VII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15.09.2020 внесені зміни до рішення 19 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 11.05.2017 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» та викладено його в такій редакції:

1. Надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення садівництва, орієнтовною площею - 0,01 га., на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

2. гр. ОСОБА_1 замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати її до сільської ради на розгляд та затвердження /а.с. 19/.

Надалі, з урахуванням положень абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України та з метою розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва (код згідно КВЦПЗ 01.05) із земель запасу не наданих у власність чи користування на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області позивачем укладено Договір № 114/22о від 03.11.2022 р. з ФОП ОСОБА_2 та сплачено авансовий платіж за виконання робіт по вказаному договору /а.с. 21-23/.

ФОП ОСОБА_2 було розроблено проект документації на підставі завдання на виконання робіт по Договору № 114/22о від 03.11.2022 р., зокрема: відомості про встановлені межові знаки та кадастровий план земельної ділянки /а.с. 58-60/.

Рішенням сорок четвертої сесії 8 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 08.08.2023 скасовані рішення тридцять сьомої сесії Щербанівської сільської ради VII скликання від 15.09.2020 "Про внесення змін до рішення сільської ради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та рішення дев`ятнадцятої сесії Щербанівської сільської ради від 11.05.2017 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки /а.с. 20/.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Також статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (надалі, також - Закон №280/97-ВР), місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №280/97-ВР, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону №280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання щодо регулювання земельних відносин.

Згідно з приписами частин 1, 2, 3, 10 статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У частині 1 статті 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (надалі, також - ЗК України) закріплено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Рішенням дев`ятнадцятої сесії VII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 11.05.2017 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,01 га для ведення садівництва в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 18/.

Рішенням тридцять сьомої сесії VII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 15.09.2020 внесені зміни до рішення 19 сесії 7 скликання Щербанівської сільської ради від 11.05.2017 року Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та викладено його в такій редакції:

1. Надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення садівництва, орієнтовною площею - 0,01 га., на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

2. гр. ОСОБА_1 замовити розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати її до сільської ради на розгляд та затвердження /а.с. 19/.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

В абз. 3 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу й самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абз. 1 п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 органи місцевого самоврядування приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Абзацом 5 пункту 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування та громадянами, що породжує у громадян упевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

У цьому ж Рішенні Конституційного Суду України також зазначено, що зі змісту частини другої ст. 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 Закону слідує, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Аналіз зазначеного та Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі №1-9/2009, свідчить про те, що орган місцевого самоврядування в цілому наділений правом скасовувати свої раніше прийняті акти індивідуального характеру в односторонньому порядку, окрім випадку коли такі рішення були виконані.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 521/17710/15-а, від 22.01.2019 у справі № 371/957/16-а, від 13.03.2019 у справі № 542/1197/15-а.

Відтак, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Листом від 25.07.2024 №155 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 повідомив, що дійсно, між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03.11.2022 р. був укладений договір № 114/22о на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розміром 0,01 га для ведення садівництва, яка розташована на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. Підставою для виконання робіт є Рішення тридцять сьомої сесії сьомого скликання Щербанівської сільської ради від 15 вересня 2020 року «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки». Загальна вартість робіт за вищезазначеним договором складає 6000 грн. В рамках виконання умов договору ФОП ОСОБА_2 виконано перший етап робіт, а саме: виїзд на місцевість, встановлення межових знаків згідно кадастрового плану земельної ділянки; підготовка пакету документів для затвердження та підписання суб`єктом земельних відносин ОСОБА_1 , Головою та землевпорядником Щербанівської сільської ради. 03.11.2022 Замовником - ОСОБА_1 оплачено авансовий платіж першого етапу за виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області. В зв`язку з не підписанням та не поверненням пакету документів, в тому числі Відомостей про встановлення межових знаків, Головою Щербанівської сільської ради і землевпорядником, виконання умов Договору № 114/22о від 03.11.2022 тимчасово призупинено до вирішення питання по суті. Після повернення належним чином затверджених та підписаних уповноваженими на те посадовими особами вищезазначених документів, ФОП ОСОБА_2 повернеться до виконання обов`язків за договором щодо розробки проекту землеустрою /а.с. 55,57-59/.

Відтак, виходячи із матеріалів справи, позивачем було виконано оскаржуване рішення відповідача від 15.09.2020 року, зокрема в частині, як це передбачено п.2 такого рішення, замовлення розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що на виконання вказаного оскарженого рішення між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір №114-22о від 03.11.2022 року на виготовлення проекту землеустрою, здійснено авансовий платіж за виконану роботу, а виконавцем було підготовлено частину документації.

Отже, позивач здійснив заходи щодо відведення відповідної земельної ділянки з метою одержання у власність відповідно до визначеної законодавством процедури виготовлення та погодження проекту землеустрою.

Рішення дев`ятнадцятої сесії VII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 11.05.2017 про надання дозволу позивачу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,01 га для ведення садівництва в АДРЕСА_1 на території Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (з урахуванням рішення від 15.09.2020 про внесення змін) є актом одноразового застосування, вичерпало свою дію фактом виконання, тому не може бути скасоване чи змінене органом місцевого самоврядування після його виконання.

У разі відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, вже після прийняття відповідного рішення, відповідач не був позбавлений можливості дотриматись ч. 4 ст. 59 Закону № 280/97-ВР та у п`ятиденний строк з моменту прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, зупинити таке рішення і внести на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Як було зазначено судом, рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Однак таких дій відповідачем здійснено не було.

Отож, оскаржуване рішення сорок четвертої сесії 8 скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 08.08.2023, яким скасовані рішення тридцять сьомої сесії Щербанівської сільської ради VII скликання від 15.09.2020 "Про внесення змін до рішення сільської ради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та рішення дев`ятнадцятої сесії Щербанівської сільської ради від 11.05.2017 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає встановленим у частини другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягає скасуванню.

Згідно частини 8 статті 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (зокрема станом на момент прийняття рішення від 15.09.2020 про внесення змін)) передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 186 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (зокрема станом на момент прийняття рішення від 15.09.2020 про внесення змін)) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 186-1 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (зокрема станом на момент прийняття рішення від 15.09.2020 про внесення змін)) проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Згідно ч. 15 ст. 186 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (зокрема станом на момент прийняття рішення від 15.09.2020 про внесення змін)) оригінал відповідної документації із землеустрою подається розробником для погодження територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та іншим суб`єктам, які здійснюють погодження документації із землеустрою, копії такої завіреної розробником документації.

Частинами 5, 6 статті 186-1 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (зокрема станом на момент прийняття рішення від 15.09.2020 про внесення змін)) визначено, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (зокрема станом на момент прийняття рішення від 15.09.2020 про внесення змін)) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно змісту наведених норм, які були чинними на час виникнення спірних правовідносин), громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності звертаються до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, до якого додаються визначені Земельним кодексом України документи. Проект землеустрою підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який надає висновок про його погодження або про відмову в такому погодженні. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідний орган приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Результат розгляду з питань затвердження проекту землеустрою оформлюється відповідним органом у формі рішення, що прямо передбачено ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 Земельного кодексу України норми цього Кодексу не містять. При цьому, перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватися саме на етапі погодження такого проекту.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24.01.2020 у справі № 316/979/18, від 27.01.2021 у справі № 560/1334/19, від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, від 16.09.2021 у справі №260/18/19, від 10.06.2021 у справі № 240/4964/18, від 07.04.2021 у справі № 540/2813/19, від 10.03.2021 у справі № 240/82/19, від 04.03.2021 у справі № П/811/968/18, від 15.06.2021 у справі № 818/1905/17, від 29.11.2021 у справі № 480/1910/19, від 22.03.2023 у справі № 280/4962/18.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн /а.с. 16/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої - п`ятої статті 134 вказаного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною першою статті 138 КАС України передбачено, що розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Згідно з частинами першою та дев`ятою статті 139 згаданого Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано до суду:

витяг з угоди на представництво у цивільній справі, відповідно до якої визначено обсяг повноважень представника відповідно до положень ЦПК України /а.с. 33/;

попередній (орієнтовний) розрахунок понесених Позивачем витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, відповідно до якого визначені наступні послуги:

1. Підготовка до розгляду справи: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів, аналіз судової практики, надання консультації та роз`яснення з правових питань ( 3 год.) - 1000,0 грн.

2. Складання позовної заяви ( 5 год.) - 2000,0 грн.

3. Представництво інтересів Позивача в Полтавському районному суді Полтавської області - 3000,0 грн /а.с. 30/.

В той же час, позовна заява та додатки до неї підписані безпосередньо позивачем, а не його представником. Крім того, до позову та під час розгляду справи не надано актів виконаних робіт (наданих послуг), а також документів про оплату гонорару адвокату (квитанції, платіжного доручення тощо) стосовно представництва саме у Полтавському окружному адміністративному суді.

З огляду на викладене, позивачем не доведено фактичне понесення витрат на правничу допомогу адвоката стосовно представництва саме у Полтавському окружному адміністративному суді у цій справі, у зв`язку з чим судові витрати на правничу допомогу розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд. 2, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, ідентифікаційний код 24565876) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення сорок четвертої сесії VIII скликання Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 08.08.2023 про скасування рішення тридцять сьомої сесії Щербанівської сільської ради VII скликання від 15.09.2020 "Про внесення змін до рішення сільської ради "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" та рішення дев`ятнадцятої сесії Щербанівської сільської ради від 11.05.2017 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, буд. 2, с. Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750, ідентифікаційний код 24565876) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський