Рішення
від 19.08.2024 по справі 460/5968/24
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 серпня 2024 року м. РівнеСправа №460/5968/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративної справи за позовом:

Головного управління ДПС у Рівненській області доТовариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Флорес" про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу, що перебуває у податковій заставі,В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - ГУ ДПС у Рівненській області, позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Флорес" (далі - відповідач) про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 334705,33 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Флорес", що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість із земельного податку з юридичних осіб в сумі 368610,62 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості відповідача, визначені Податковим кодексом України, які не призвели до надходження коштів до бюджету, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника податків у банку. У зв`язку з цим позивач просить надати дозвіл на погашення податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою від 07.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказану ухвалу надіслано рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням на адресу відповідача: вул. Дворецька, буд. 93, м. Рівне, Рівненська область, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Проте, поштові відправлення поверталися до суду без вручення адресату із зазначенням причин їх невручення: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У постанові від 23.11.2023 у справі № 215/7312/20 Верховний Суд зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 54 постанови).

За таких обставин, в розумінні статей 124 та 251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачу та, як наслідок, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи судом.

У встановлений судом строк відповідач відзиву не надав. Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Флорес" перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС в Рівненській області.

За відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі 368610,62 грн із земельного податку, яка виникла за результатами несплачених добровільно самостійно задекларованих податкових зобов`язань за деклараціями № 11734 від 16.02.2022, №10553137 від 16.02.2024, 10554497 від 16.02.2024.

У зв`язку із несплатою відповідачем заборгованості по земельному податку з юридичних осіб податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ю» №0000441-1302-1700 від 27.03.2023 на суму податкового боргу 94464,19 грн.

Також, Головним управлінням ДПС в Рівненській області, на підставі п. 95.5 статті 95 ПКУ, винесено Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №116/4-1700 від 22.05.2023.

Податковий орган звернувся до банків, обслуговуючих відповідача, щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, що підтверджується: платіжними інструкціями про примусове списання (стягнення) коштів № 0000441-1302-1700/1 від 28.03.2023; № 0000441-1302-1700/1 від 15.03.2023, № 0000441-1302-1700/1 від 30.08.2023, № 0000441-1302-1700/1 від 17.07.2023.

Зазначені платіжні інструкції повернуті банком, з огляду на неможливість їх виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача.

Відповідно до ст. 89 розд. ІІ Податкового кодексу України, ГУ ДПС в Рівненській області прийнято рішення про опис майна платника у податкову заставку від 30.03.2023.

На підставі вищезазначеного Рішення складено Акт опису майна відповідача №157 від 11.04.2023.

Враховуючи, що вказані заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, Головне управління ДПС в Рівненській області звернулося до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В силу вимог статей 10, 265, 269 Податкового кодексу України (далі ПК України) земельний податок є складовою частиною податку на майно, який належить до місцевих податків та зборів і встановлюється місцевими радами.

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання, утворює податковий борг.

Відповідно до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 19-1 ПК України визначає функції податкових органів, до яких, зокрема, відноситься здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

За змістом статті 265 ПК України податок на майно складається, зокрема, з плати за землю.

Згідно з пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 ПК України платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування.

Відповідно до пп. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 ПК України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПК України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 ПК України).

Згідно з п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За змістом п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом з причин, пов`язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно зі ст. 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп. 89.1.1); несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (пп. 89.1.2).

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Як установлено пунктом 89.3 статті 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, врегульовано положеннями статті 95 ПК України.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із таким позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 (№К/9901/41317/18), які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

За змістом позовних вимог податковий орган просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу із земельного податку 334705,33 грн, який виник у зв`язку з несплатою самостійно визначених платником податків зобов`язань у податкових деклараціях, за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Суд враховує, що згідно з абз. 2-5 пункту 95.5 статті 95 ПК України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках:

рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Як встановлено судом, Головним управлінням ДПС в Рівненській області на підставі п. 95.5 статті 95 ПКУ винесено Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №116/4-1700 від 22.05.2023.

Податковий орган звертався до банків, обслуговуючих відповідача, щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, що підтверджується: платіжними інструкціями про примусове списання (стягнення) коштів № 0000441-1302-1700/1 від 28.03.2023; № 0000441-1302-1700/1 від 15.03.2023, № 0000441-1302-1700/1 від 30.08.2023, № 0000441-1302-1700/1 від 17.07.2023.

Зазначені платіжні інструкції повернуті банком, з огляду на неможливість їх виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача.

Отже матеріалами судової справи підтверджено вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з рахунків, відкритих відповідачем у банках, на вказану суму податкового боргу та відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення цього податкового боргу.

Відтак, матеріалами судової справи підтверджується право податкового органу на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу із земельного податку за рахунок майна платника податків в межах заявленої суми податкового боргу 334705,33 грн. Сума заборгованості станом на час судового розгляду залишається несплаченою відповідачем, доказів протилежного матеріали судової справи не містять.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність залишку коштів на рахунках у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю - фірму "Флорес", суд доходить висновку, що майно, яке описане у податкову заставу згідно з актом опису від 11.04.2023 №157, може бути використане як джерело погашення податкового боргу із земельного податку в межах суми 334705,33 грн.

Відповідно до пп. 20.1.34-1 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За наведених обставин, позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, відповідають обставинам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Надати дозвіл Головному управлінню ДПС у Рівненській області на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Флорес" (код за ЄДРПОУ 31541800) за рахунок його майна, що перебуває у податковій заставі, в межах суми податкового боргу із земельного податку 334705,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл.,33023. ЄДРПОУ/РНОКПП ВП 44070166)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Флорес" (вул. Дворецька, 93, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33001. ЄДРПОУ/РНОКПП 31541800)

Повний текст рішення складений 19 серпня 2024 року.

Суддя Н.О. Дорошенко

СудРівненський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення19.08.2024
Оприлюднено21.08.2024
Номер документу121083437
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу

Судовий реєстр по справі —460/5968/24

Рішення від 19.08.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Н.О. Дорошенко

Ухвала від 07.06.2024

Адміністративне

Рівненський окружний адміністративний суд

Н.О. Дорошенко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні