Ухвала

від 19.08.2024 по справі 460/8957/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2024 року м. Рівне№460/8957/24

Рівненський окружний адміністративний суд складі судді Максимчука О.О. після одержання позовної заяви Здолбунівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській ообласті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, перевіривши виконання вимог статтей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України),

В С Т А Н О В И В:

Здолбунівська міська рада (далі - позивач) звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській ообласті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправними дії державного виконавця - заступника начальника та старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській ообласті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та скасувати постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.07.2024 у виконавчому провадженні №75506434, постанову про стягнення виконавчого збору від 12.07.2024 у виконавчому провадженні №75506434, постанову про накладення штрафу від 05.08.2024 у виконавчому провадженні №75506434.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною 1 статті 5 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина 2 статті 9 КАС України).

Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статтей 160, 161, 172 КАС України обов`язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об`єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.

Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.

Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Однак, подана позивачем до суду позовна заява не відповідає деяким вимогам, які встановлені наведеними вище приписам КАС України для позовної заяви, як умовам її прийнятності до розгляду адміністративним судом, а саме вимогам частини 6 статті 161 КАС України, оскільки звернувшись до суду із вказаним позовом (позовною заявою) позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, однак не зазначив у позові і не додав до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Вирішуючи питання про наявність передбачених приписами частини 6 статті 161 КАС України підстав для залишення позовної заяви без руху у зв`язку з тим, що звернувшись до суду із вказаним позовом (позовною заявою), позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду та не зазначив у позові і не додав до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, суд виходить з такого.

Як зазначено вище судом, право на судовий захист не є абсолютним, законодавством встановлені вимоги, зокрема, і щодо необхідності дотримання особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів, відповідних строків звернення до адміністративного суду.

Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Правові висновки щодо порядку застосування норм статті 118 КАС України викладені, зокрема у постановах Верховного Суду 17 вересня 2021 року у справі № 420/473/20, від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20, від 1 червня 2022 року у справі № 460/100/21, від 18 січня 2023 року у справі № 160/6211/21 та від 14 березня 2023 року у справі № 160/26351/21.

Згідно з частин 1, 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини 1 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже відповідно до усталеної судової практики застосування вказаних норм, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а строк звернення до суду у суб`єкта владних повноважень обчислюється з дня виникнення підстав, що дають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.

Наведені вище висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах від 17.09.2021 у справі №420/473/20, від 05.07.2023 року у справі №380/15396/22, від 13.02.2024 у справі №140/9165/23 та інших.

Частиною 1 статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 колегія суддів зазначила про те, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

З у рахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10.01.2024 року у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Дослідивши матеріали позовної заяви з додатками суд встановив, що позивач подав до суду свій адміністративний позов (позовну заяву) 08.08.2024 у паперовій формі шляхом надсилання його на адресу суду поштовими засобами. У вказаній позовній заяві позивач заявив позовні вимоги про скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.07.2024 та постанови про стягнення виконавчого збору від 12.07.2024, які (позовні вимоги) стосуються в тому числі періоду часу з 12.07.2024 по 22.07.2024, тобто у цій частині перебувають поза межами встановленого пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України десятиденного строку для звернення до суду у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Позивач в обґрунтуванні позовної заяви вказує, що лише 01.08.2024 (з дня надходження листа Управління державної казначейської служби України у Здолбунівському району Рівненської області від 01.08.2024 №02.2-20-08/604) дізнався про те, що постанову про стягнення витрат виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору не було скасовано державним виконавцем, отже вважає, що строк для звернення до суду із позовною заявою не пропущено.

Однак, суд звертає увагу, що позивач листом від 22.07.2024 №1656/03-20/24, повідомив відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про отримання оскаржуваних постанов від 12.07.2024, відтак позивачу не пізніше 22.07.2024 було відомо про винесення та чинність вказаних постанов про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.07.2024 у виконавчому провадженні №75506434 та про стягнення виконавчого збору від 12.07.2024 у виконавчому провадженні №75506434. Однак позивач у позовній заяві не наводить дій, які ним учинялись для оскарження відповідних постанов в межах десятиденного строку, або інших обґрунтованих підстав поважності причин пропущення ним строку на звернення до суду із позовом про скасування цих постанов державного виконавця.

Водночас, матеріали позовної заяви з додатками не містять у собі передбаченої приписами частиною 1 статті 121 КАС України заяви позивача про поновлення строку звернення до суду щодо частини позовних вимог, строк звернення з якими позивач пропустив, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску такого строку.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що подана позивачем до суду позовна заява не відповідає вимогам частини 6 статті 161 КАС України, а тому відповідно до приписів частини 1 статті 169 КАС України вона підлягає залишенню без руху і позивачу слід усунути наведені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду щодо позовних вимог, які стосуються періоду часу з 12.07.2024 по 29.07.2024, тобто перебувають поза межами встановленого законом десятиденного строку для звернення за захистом, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо позовних вимог у цій частині

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку з наведеним та керуючись статтями 122, 160, 161, 172, 169 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Залишити без руху позовну заяву Здолбунівської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській ообласті Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення (отримання) позивачу або преставнику/адвокату позивача цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви, а саме подання позивачем до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду щодо позовних вимог, які пред`явлені поза межами встановленого законом строку для звернення за захистом про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 12.07.2024 у виконавчому провадженні №75506434 та постанови про стягнення виконавчого збору від 12.07.2024 у виконавчому провадженні №75506434, із відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин пропуску вказаного строку щодо цих позовних вимог.

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

5. Копію цієї ухвали надіслати позивачу і його представнику (за наявності).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Олександр МАКСИМЧУК