Ухвала

від 19.08.2024 по справі 460/8287/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

19 серпня 2024 року м. Рівне№460/8287/24

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М. Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Георельєф-Північ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Георельєф-Північ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області від 05.10.2022 №7435500/44029982 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 07.10.2021;

зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «Георельєф-Північ» податкову накладну №1 від 07.10.2021 на суму 250000,00 грн в т. ч. ПДВ 41666,67 грн, датою її фактичного отримання, а саме 07.10.2021.

Ухвалою суду від 10.11.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обгрунтування.

Позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, де зазначив, що строк звернення до суду з метою захисту свого порушеного права настав з моменту, коли йому стало відомо про такі обставини, тобто з 25.06.2024, тому позивач просить суд поновити строк звернення до суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, при цьому для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статті 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.

За змістом статті 102 ПК України вищевказаний строк застосовується під час нарахування грошових зобов`язань або під час провадження у справі про стягнення такого податку.

У даному ж випадку позивач оскаржує рішення з питань зупинення реєстрації податкової накладної, а не податкові повідомлення-рішення.

Тому вирішуючи питання строку звернення до адміністративного суду з даним позовом слід керуватися положеннями частини другої статті 122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, нормами ПК України не визначені.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказана позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18, та від 16.12.2020 у справі №520/3902/2020.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною четвертою статті 122 КАС України і становить три місяці з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду скарги.

Верховний Суд у постановах, зокрема, від 25.05.2021 (справа №420/8997/20, касаційне провадження № К/9901/5822/21), від 30.06.2021 (справа №420/6333/20, адміністративне провадження № К/9901/6215/21) дійшов правового висновку про те, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом з матеріалів справи з`ясовано, що оскаржуване рішення датовано жовтнем 2022, доказів використання адміністративної процедури оскарження позивач не надав. Позовну заяву позивач подав до суду лише 29.07.2024.

Разом із тим, позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області про відмову в реєстрації податкової накладної з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Позивач вказує, що дане податкове рішення не оскаржувалось, та лише 25.06.2024 стало відомо щодо відмови у реєстрації податкової накладної №1 від 07.10.2021 на суму 250000,00 грн. в т.ч. ПДВ 41666,67 грн, що порушує права ТОВ "Георельєф-Північ", так як воно стосується однієї і тієїж господарської операції і прямо суперечить рішенню комісії ГУ ДПС в Рівненській області від 25.06.2024 №11292596/44029982, яким прийнято рішення про проведення реєстрації податкової накладної №1 від 10.08.2022 і відповідно визнано контролюючим органом дану господарську операцію такою, що фактично відбулася.

Доказів неможливості подання адміністративного позову з жовтня по квітень 2022 року позивач суду не надав.

Посилання позивача на інше рішення податкового органу (від 25.06.2024 №11292596/44029982) є безпідставними, оскільки така обставина жодним чином не стосується оскаржуваного рішення від 05.10.2022 №7435500/44029982 в частині дотримання строків звернення до суду з позовом.

Надані позивачем пояснення не підтверджують наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд вказує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 36, Series A № 18)».

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі». Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

Враховуючи те, що строк звернення до суду є пропущеним, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення вказаного строку є неповажними, належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку позивачем не надано, тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду необхідно відмовити, а позовну заяву повернути.

Керуючись статтями 120, 123, 169, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Причини пропуску строку звернення до суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Георельєф-Північ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - визнати неповажними.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Георельєф-Північ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій повернути позивачу.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Георельєф-Північ», що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Георельєф-Північ».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складений 19 серпня 2024 року

Суддя К.М. Недашківська