Ухвала

від 19.08.2024 по справі 480/7079/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2024 року Справа № 480/7079/24

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Прилипчук О.А., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Липоводолинського районного суду Сумської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

13.08.2024 через систему "Електронний суд" до Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Липоводолинського районного суду Сумської області (42500, Сумська область, селище Липова Долина, вул. Роменська, 6), Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області (40002, м. Суми, вул. Українських Перемог,4), в якій просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року № 1 к-б «Про встановлення умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад на 2024 рік та перерахунок надбавок встановлених за вислугу років на державній службі» в частині здійснення з 25 січня 2024 року перерахунку надбавки за вислугу років на державній службі у відсотковому розмірі з 3% на 2% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу та встановлення - ОСОБА_1 надбавки у розмірі 30 відсотків посадового окладу державного службовця як такій, стаж державної служби якої станом на 01 січня 2024 року становить 15 років 10 місяців.

2.Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Сумській області здійснити з 25 січня 2024 року перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, з урахуванням раніше виплачених сум.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, мотивоване тим, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Крім того, військові дії в Україні, часті повітряні тривоги, а також постійне відключення електроенергії тим чи іншим чином вплинуло на вчасне звернення до суду з позовом.

Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Пунктом 17 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З позовної заяви суд вбачає, що позивач, зокрема, оскаржує наказ Липоводолинського районного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року №1 к-б «Про встановлення умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад на 2024 рік та перерахунок надбавок встановлених за вислугу років на державній службі".

Тобто позивачем, зокрема, заявлені позовні вимоги, які пов`язані з проходженням публічної служби, а тому суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись місячний строк звернення до суду, передбачений ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що оскаржуваний наказ датований 08.02.2024. При цьому з даними позовними вимогами позивачка звернулась до суду через підсистему "Електронний суд" лише 13.08.2024 (хоча про порушення своїх прав, як зазначає сама позивачка, дізналась у березні 2024), тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про перерахунок та виплату заробітної плати позивача (надбавки за вислугу років на державній службі) з 25.01.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, позивачка зазначила, що спірні правовідносини виникли під час дії режиму воєнного стану та той факт, що на території Сумської області застосовуються відключення електроенергії та лунають повітряні тривоги, що тим чи іншим чином вплинуло на вчасне звернення до суду з позовом.

Суд зазначає, що Верховний суд неодноразово наголошував, що питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на позивача.

Однак, позивачем ніяким чином не обґрунтовано як запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск нею строку на звернення до суду з даною позовною заявою.

Окремо суд зазначає, що Укази президента України та інші пов`язані із процедурою запровадження та дії в Україні воєнного стану нормативно-правові акти не є безумовними доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду. В свою чергу, про поважність причин пропуску можуть свідчити докази, які підтверджують об`єктивну неможливість чи явну ускладненість звернення до суду для позивача, зокрема, накази про зупинення господарської діяльності підприємства, правові акти на підтвердження змін у штаті працівників, докази передислокації підприємства тощо, а також надані разом з такими доказами пояснення.

Разом з тим, посилання позивача на довготривалі повітряні тривоги та відключення електроенергії не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки довготривалі повітряні тривоги не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу органів державної влади, судів, відділень Укрпошти, та можливість позивача звернутись до суду в строк, встановлений нормами чинного законодавства.

Крім того, неналежна організація процесу щодо звернення з позовною заявою до суду з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.03.2023 у справі №540/1285/22.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, представником позивача суду не наведено.

А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою, є безпідставними. В даному випадку позивачем було пропущено тримісячний строк звернення до суду.

При цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення клопотання позивача щодо поновлення позивачу строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Липоводолинського районного суду Сумської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Прилипчук