Ухвала

від 13.08.2024 по справі 758/8122/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №758/8122/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/5080/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 рокузадоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000310, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, та накладено арешт на майно, яке було вилучене 21.06.2024 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме на:

- ноутбук «НР» серійний №5CD3454HJV із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD3454HJV із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344HV2Q із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344F1M8 із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CDN6193HK6 із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344F1MF із зарядним пристроєм;

- мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Nokia»;

- 2 (два) аркуша чорнових записів;

- грошові кошти в загальній сумі 1 595 074 (один мільйон п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч сімдесят чотири) гривень, а саме: купюри номіналом 1000 грн. в кількості 599 шт.; купюри номіналом 500 грн. в кількості 1471 шт.; купюри номіналом 200 грн. в кількості 1203 шт.; купюри номіналом 100 грн. в кількості 6 шт.; купюри номіналом 50 грн. в кількості 228 шт.; купюри номіналом 20 грн. в кількості 393 шт.; купюри номіналом 10 грн. в кількості 9 шт.; купюри номіналом 5 грн. в кількості 4 шт.; купюри номіналом 2 грн. в кількості 2 шт.,

- грошові кошти в загальній сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 1000 шт., із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування усім вище перерахованим майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник володільця майном ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить витребувати у старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 договір позики від 07.02.2024 №07/02-24, укладений між позикодавцем ОСОБА_11 та позичальником ОСОБА_6 на суму 15 000 000, 00 грн., який був вилучений 21.06.2024 та зазначений у протоколі обшуку автотранспортного засобу "Volkswagen Jetta" д.н.з. НОМЕР_3 , у цьому ж кримінальному провадженні, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна та зобов`язати старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_10 повернути володільцю ОСОБА_6 вказане майно.

На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт вказує на те, що Договір позики доводить походження 1 595 074, 00 грн. та 100 000, 00 дол. США, вилучених під час обшуку квартири АДРЕСА_2 на підставі ухвали від 11.06.2024.

Апелянт зауважує, що клопотання про витребування у слідчого договору позики було заявлено під час судового розгляду 10.07.2024, проте слідчим суддею так і не вирішено, та з урахуванням ч. 3 ст. 370, п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК України, свідчить про неповноту судового розгляду та необґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Також апелянт зазначає, що постанова від 26.12.2023 першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , якою призначена група прокурорів у даному кримінальному провадженні у складі прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , із призначенням старшого групи прокурорів прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_13 , винесена з істотним порушенням вимог ст. 37 КПК України, оскільки в ній не зазначені фактичні обставини/підстави, щодо здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором, винесена керівником Подільської окружної прокуратури м. Києва, нижчого рівня з делегуванням повноважень на заміну прокурора/групи прокурорів та старшого групи прокурорів, без врахування та всупереч постанові від 01.11.2023 про зміну групи прокурорів першого заступника керівника Київської міської прокуратури.

Апелянт зауважує на тому, що в матеріалах справи, зокрема клопотанні та долучених додатків, відсутні докази, які б доводили факт привласнення, розтрати або заволодіння комунальними коштами КП "Київтеплоенерго", як службовими особами цього ж підприємства так і посадовими особами ТОВ "УМТК ТРЕЙД", як і відсутні докази притягнення означених осіб до кримінальної відповідальності, шляхом вручення підозри за ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.

В судове засідання володілець майна та його представник не з`явилися, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, клопотання про відкладення апеляційного розгляду до суду не подавали.

Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

А тому, урахуванням зазначеного, думки прокурора, який не заперечував щодо проведення апеляційного розгляду у відсутність вказаних учасників судового розгляду, колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі володільця майна ОСОБА_6 та його представника, адвоката ОСОБА_7 , що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скаргапредставника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що слідчим відділом Управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42023102070000310, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службовими особами КП «Київтеплоенерго» за попередньою змовою з службовими особами ТОВ «УМТК ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 42657940) налагоджено протиправний механізм, направлений на заволодіння комунальними коштами під час здійснення закупівель товарів, необхідних для забезпечення діяльності комунального підприємства.

Проведеним оглядом платформи публічних закупівель «PROZORRO» встановлено, що ТОВ «УМТК ТРЕЙД» систематично в період з 2021 року по теперішній час здійснює постачання товарів в адресу КП «Київтеплоенерго», які використовуються підприємством у своїй діяльності.

Відповідно до висновку аналітичного дослідження Державної податкової служби України №136/99-00-08-01-04-20/44746838 від 23.05.2024 ТОВ «УМТК ТРЕЙД» здійснила постачання товарів в адресу КП «Київтеплоенерго» на загальну суму 30 022 865, 52 грн., в т.ч. ПДВ 5 003 810, 92 грн.

В ході досудового розслідування встановлено низку суб`єктів господарської діяльності з ознаками «фіктивності», які використовувалися під час здійснення протиправної діяльності, на банківські рахунки яких відбувався переказ комунальних коштів з рахунків ТОВ «УМТК ТРЕЙД» на виконання договорів, укладених з КП «Київтеплоенерго», зокрема: ТОВ «КОМПАНІЯ СПЛІТ» (код ЄДРПОУ 42564940), ТОВ «НИККА», (код ЄДРПОУ 44746838), ТОВ «СОФЛАВ» (код ЄДРПОУ 44223607), ТОВ «АРСЕНС» (код ЄДРПОУ 44033627), ТОВ «ТД «СТОЛИЦЯ ТОРГ ПОСТАЧ», (код ЄДРПОУ 44055111), ТОВ «БРЕЙНТ-ТЕХНО ГРУП» (код ЄДРПОУ 44088723), ТОВ «ТД «ГЕОС ТОРГ» (код ЄДРПОУ 45322391), ПП «ДЮГ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 36563991), ТОВ «ДОТРІС СТОУН» (код ЄДРПОУ 43217283), ТОВ «АРВІТОН» (код ЄДРПОУ 45192329), ТОВ «АРТЕЙЛ» (код ЄДРПОУ 43498811), ТОВ «АТАВІО» (код ЄДРПОУ 45026998), ТОВ «АТАЛІЯ» (код ЄДРПОУ 44864859), ТОВ «ІМКОМТЕХ» (код ЄДРПОУ 44732207), ТОВ «МІДОС ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44939866), ТОВ «РАЙТАЛ» (код ЄДРПОУ 45241826), ТОВ «ОЛАРІОН» (код ЄДРПОУ 45107265), ТОВ «ВЕЛНІКС» (код ЄДРПОУ 45120228), ТОВ «ПАВАРІС» (код ЄДРПОУ 44663888), ТОВ «ДЕЛЬ НОРД» (код ЄДРПОУ 45027216), ТОВ «ІЛНУР» (код ЄДРПОУ 45338930), ТОВ «ЛАНЕТІ» (код ЄДРПОУ 45375911), ТОВ «ЕЛІП» (код ЄДРПОУ 45180748), ТОВ «ДЕЛЬТАЛАЙН», (код ЄДРПОУ 43555036), ТОВ «ЕКВІПЛАЙН» (код ЄДРПОУ 44942842), ТОВ «ДОМІРІС» (код ЄДРПОУ 45000414), ТОВ «АЛЬВЕНТА» (код ЄДРПОУ 44746838), ТОВ «ЛОРЕНДІ» (код ЄДРПОУ 45383365), ТОВ «ШЕЛПТОН» (код ЄДРПОУ 44991360), ТОВ «ТАЛІСА» (код ЄДРПОУ 45038982), ТОВ «РЕЙНТЕК» (код ЄДРПОУ 45112898), ТОВ «ШАРМТЕКС» (код ЄДРПОУ 44852864), ТОВ «ТД «АЛМАДА» (код ЄДРПОУ 44968766), ТОВ «СЕЙЛЗЛІМ» (код ЄДРПОУ 45388117), ТОВ «РІВІРАН» (код ЄДРПОУ 45158377), ТОВ «РІНВУЛ» (код ЄДРПОУ 45040200), ТОВ «РІЧРЕЙНД» (код ЄДРПОУ 45136861), ТОВ «СІЯРІТІ» (код ЄДРПОУ 44929879), ТОВ «СОМАРІС» (код ЄДРПОУ 45136636), ТОВ «ТІРЕНС» (код ЄДРПОУ 44550175), ТОВ «ТЕКСТИЛІУМ» (код ЄДРПОУ 44654171), ТОВ «РІКФОРТ» (код ЄДРПОУ 45012351),за результатами виконання договорів між TOB «УМТК ТРЕЙД» та КП «Київтеплоенерго».

Згідно з матеріалами кримінального провадження такі протиправні операції направлені на заволодіння комунальними коштами, шляхом завищення вартості поставлених товарів, послуг ТОВ «УМТК ТРЕЙД» в адресу КП «Київтеплоенерго», виведення різниці отриманих комунальних коштів на рахунки СГД з ознаками «фіктивності» та містять ознаки легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.

Наведений факт вказує на функціонування протиправного механізму з заволодіння комунальними коштами КП «Київтеплоенерго» під час виконання укладених угод з ТОВ «УМТК ТРЕЙД» шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

Шляхом здійснення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено коло осіб, які причетні до вищевказаної протиправної діяльності, офісні приміщення та транспортні засоби, котрі ними використовуються для досягнення злочинної мети.

Відповідно до зібраних матеріалів, було встановлено особу ОСОБА_6 , який відповідає за тіньовий обіг готівкових коштів та здійснює контроль за діяльністю низки осіб, які виконують у даному протиправному механізмі функції кур`єрів та охоронців. Також ОСОБА_6 винаймає за адресою: АДРЕСА_1 , у якій зберігається чорнова бухгалтерія.

Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 11.06.2024, із урахуванням ухвали суду від 20.06.2024 про виправлення описки у судовому рішенні, було надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_16 .

Відповідно до протоколу обшуку від 21.06.2024, складеного слідчим СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 , в ході проведення обшуку у квартирі за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:

- ноутбук «НР» серійний №5CD3454HJV із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD3454HJV із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344HV2Q із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344F1M8 із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CDN6193HK6 із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344F1MF із зарядним пристроєм;

- мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Nokia»;

- 2 (два) аркуша чорнових записів;

- грошові кошти в загальній сумі 1 595 074 (один мільйон п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч сімдесят чотири) гривень, а саме: купюри номіналом 1000 грн. в кількості 599 шт.; купюри номіналом 500 грн. в кількості 1471 шт.; купюри номіналом 200 грн. в кількості 1203 шт.; купюри номіналом 100 грн. в кількості 6 шт.; купюри номіналом 50 грн. в кількості 228 шт.; купюри номіналом 20 грн. в кількості 393 шт.; купюри номіналом 10 грн. в кількості 9 шт.; купюри номіналом 5 грн. в кількості 4 шт.; купюри номіналом 2 грн. в кількості 2 шт.,

- грошові кошти в загальній сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 1000 шт.

Згідно з постановою слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 від 22.06.2024 усі вказані вище речі та предмети, які були вилучені під час проведення обшуку, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42023102070000310 від 11.10.2023.

01.07.2024 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №42023102070000310, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, яке було вилучене 21.06.2024 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном.

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор вказав на те, що в ході досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що виявлені та вилучені 21.06.2024 в ході проведення санкціонованого обшуку за адресою АДРЕСА_1 , речі, а саме: ноутбук «НР» серійний №5CD3454HJV із зарядним пристроєм; ноутбук «НР» серійний №5CD3454HJV із зарядним пристроєм; ноутбук «НР» серійний №5CD344HV2Q із зарядним пристроєм; ноутбук «НР» серійний №5CD344F1M8 із зарядним пристроєм; ноутбук «НР» серійний №5CDN6193HK6 із зарядним пристроєм; ноутбук «НР» серійний №5CD344F1MF із зарядним пристроєм; мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_1 ; мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_2 ; мобільний телефон «Nokia»; 2 (два) аркуша чорнових записів; грошові кошти в загальній сумі 1 595 074 (один мільйон п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч сімдесят чотири) гривень, а саме: купюри номіналом 1000 грн. в кількості 599 шт.; купюри номіналом 500 грн. в кількості 1471 шт.; купюри номіналом 200 грн. в кількості 1203 шт.; купюри номіналом 100 грн. в кількості 6 шт.; купюри номіналом 50 грн. в кількості 228 шт.; купюри номіналом 20 грн. в кількості 393 шт.; купюри номіналом 10 грн. в кількості 9 шт.; купюри номіналом 5 грн. в кількості 4 шт.; купюри номіналом 2 грн. в кількості 2 шт., грошові кошти в загальній сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 1000 шт., повністю відповідають критеріям ст. 98 КПК України, тобто є об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

10.07.2024 ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на майно, яке було вилучене 21.06.2024 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , а саме на:

- ноутбук «НР» серійний №5CD3454HJV із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD3454HJV із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344HV2Q із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344F1M8 із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CDN6193HK6 із зарядним пристроєм;

- ноутбук «НР» серійний №5CD344F1MF із зарядним пристроєм;

- мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_1 ;

- мобільний телефон «Redmi» ІМЕІ НОМЕР_2 ;

- мобільний телефон «Nokia»;

- 2 (два) аркуша чорнових записів;

- грошові кошти в загальній сумі 1 595 074 (один мільйон п`ятсот дев`яносто п`ять тисяч сімдесят чотири) гривень, а саме: купюри номіналом 1000 грн. в кількості 599 шт.; купюри номіналом 500 грн. в кількості 1471 шт.; купюри номіналом 200 грн. в кількості 1203 шт.; купюри номіналом 100 грн. в кількості 6 шт.; купюри номіналом 50 грн. в кількості 228 шт.; купюри номіналом 20 грн. в кількості 393 шт.; купюри номіналом 10 грн. в кількості 9 шт.; купюри номіналом 5 грн. в кількості 4 шт.; купюри номіналом 2 грн. в кількості 2 шт.,

- грошові кошти в загальній сумі 100 000 (сто тисяч) доларів США, а саме купюри номіналом 100 доларів США в кількості 1000 шт., із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування усім вище перерахованим майном.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №42023102070000310, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України, слідчий суддя дійшов висновку, що вищевказані речі є предметами, на яких могли зберегтись сліди вчинення кримінального правопорушення, та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя мав достатні підстави вважати, що такі речі відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, слідчий суддя встановив, що є достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч. 2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також врахував, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження предметів та речей, вилучених під час обшуку 21.06.2024 за адресою АДРЕСА_1 , а також збереження їх як речових доказів, слідчий суддя вважав вірним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який суттєво не позначиться на інтересах власників такого майна та інтересах інших осіб, із встановленням заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним вище майном, з метою забезпечення можливості органу досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій та з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення представника власника майна щодо поданого клопотання про арешт вище вказаного майна, а також з`ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно у встановленому законом порядку визнано речовими доказами в рамках вказаного кримінального провадження, як таке, що відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Також колегія суддів бере до уваги, що у кримінальному провадженні №42023102070000310, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України відповідно до постанов слідчого від 24.06.2024 призначено компютерно-технічні експертизи /т.2 а.с. 14-51/, по ноутбуках та мобільних телефонах, які було вилучене 21.06.2024 під час проведення обшуку за адресою АДРЕСА_1 , тобто їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Твердження апелянта про те, що Договір позики доводить походження 1 595 074, 00 грн. та 100 000, 00 дол. США, вилучених під час обшуку квартири АДРЕСА_2 на підставі ухвали від 11.06.2024 та останнім заявлено клопотання про витребування вказаного договору у слідчого, проте слідчим суддею дане питання не вирішено, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки походження грошових коштів та приналежність їх до обставин кримінального провадження мають бути перевірені органом досудового розслідування.

Посилання апелянта на те, що постанова від 26.12.2023 першого заступника керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_12 , якою призначена група прокурорів у даному кримінальному провадженні у складі прокурорів Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , із призначенням старшого групи прокурорів прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_13 , винесена з істотним порушенням вимог ст. 37 КПК України, не є предметом перегляду в апеляційній інстанції.

Всі інші підстави, викладені в поданій апеляційній скарзі, з яких апелянт вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, підлягають з`ясуванню судом під час розгляду справи по суті.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 10 липня 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника володільця майном ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4