УХВАЛА
19 серпня 2024 р.Справа № 520/1250/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 по справі № 520/1250/24
за позовом Приватного підприємства «Компані Ериду Білдінг»
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 задоволено позов Приватного підприємства «Компані Ериду Білдінг» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали.
Згідно довідки про доставку електронного листа Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 05.08.2024 в 21:30.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 251 КАС України якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, останній день для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - 16.08.2024.
15.08.2024 до Другого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Харківській області заява про усунення недоліків, в якій заявник просить суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору, а у разі відмови у відстроченні сплати судового збору у цій справі продовжити строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що скаржник не є розпорядником коштів, а у зв`язку із введенням воєнного стану на території України, скаржник не має можливості своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через відсутність фінансування. Зазначає, що на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюється видатки для сплати судового збору) на даний час відсутні кошти для сплати судового збору.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, заявником не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, за приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Умови, за яких суд може, відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною 2 цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зважаючи на обставини справи, скаржник у цій ситуації не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору скаржник не подає.
Колегія суддів також зазначає, що подане клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, згідно ст. 13 КАС України принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є забезпечення апеляційного оскарження рішень адміністративного суду.
Оскільки заявник апеляційної скарги має намір усунути недоліки апеляційної скарги, вживає відповідні заходи, але у строк, встановлений судом, недоліки апеляційної скарги не усунуто, з метою забезпечення його права на апеляційне оскарження, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та продовжити строк для усунення недоліків поданої скаржником апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121, 133, ч. 3 ст. 243, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
В задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі № 520/1250/24 - відмовити.
Продовжити Головному управлінню ДПС у Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, апеляційна скарга буде повернута протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Присяжнюк О.В. Любчич Л.В.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2024 |
Оприлюднено | 21.08.2024 |
Номер документу | 121084775 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Спаскін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні