Постанова

від 19.08.2024 по справі 340/9460/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року

м. Київ

справа №340/9460/23

адміністративне провадження № К/990/24043/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 340/9460/23

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Укрнафтаком» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: С. В. Сафронова, Д. В. Чепурнов, А. О. Коршун) від 24 травня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальності «Укрнафтаком» (далі - ТОВ «Укрнафтаком», позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС, відповідач, скаржник), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 28 вересня 2023 року за № 6900/0406, що винесене Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду (суддя: О. В. Кравчук) від 29 лютого 2024 року, яке прийняте за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.

3. Вказане рішення було доставлено до електронної скриньки ГУ ДПС 04 березня 2024 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с. 128).

4. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням 19 березня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга від ГУ ДПС, яку ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року залишено без руху у зв`язку з порушенням пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - не сплачено судовий збір у сумі 4026 грн за подання апеляційної скарги, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

5. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року скаржник отримав 04 квітня 2024 року (16:42), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».

6. 15 квітня 2024 року скаржник звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги у справі № 340/9460/23, посилаючись при цьому на тривалу процедуру сплати судового збору, відсутність коштів для його сплати та введення воєнного стану.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги у справі № 340/9460/23.

8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду 18 квітня 2024 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, у зв`язку з тим, що недолік апеляційної скарги зазначений в ухвалі суду від 04 квітня 2024 року у встановлений судом строк скаржником не усунуто.

9. Ухвала мотивована тим, що скаржником оскаржується судове рішення ухвалене 29 лютого 2024 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що саме з дати ухвалення судового рішення суду першої інстанції у відповідача і виник обов`язок для вирішення питання щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, що б свідчило про дотримання відповідачем обов`язку добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами. Натомість доказів того, що відповідач добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та розпочав процедуру сплати судового збору за подання у цій справі з 29 лютого 2024 року апеляційної скарги до клопотання про продовження строку сплати судового збору у цій справі не надано.

Суд апеляційної інстанції також враховав, що скаржником до поданого клопотання не додано будь-яких доказів того, що введення воєнного стану на території України вплинуло на можливість початку процедури для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, яка мала бути розпочата з 29 лютого 2024 року (дати ухвалення оскаржуваного судового рішення).

Водночас, зазначено, що впорядкування внутрішніх процедур суб`єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв`язку з чим не може бути визнано підставою продовження строку для сплати судового збору.

10. Копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду 18 квітня 2024 року скаржник отримав 18 квітня 2024 року (09:23), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».

11. Повторно відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції 03 травня 2024 року, разом з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка вмотивована тим, що і при первинному зверненні з апеляційною скаргою, і повторно в його діях вбачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги. Також, зауважив, що одразу після усунення недоліків апеляційної скарги без зволікань підготував та направив повторну апеляційну скаргу. Однак, така заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

12. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року відмовлено ГУ ДПС у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу ГУ ДПС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №340/9460/23 - залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в якій вказати інші поважні підстави для поновлення строку; документу про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

13. Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет ГУ ДПС 09 травня 2024 року (10:55), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

14. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заявником через підсистему «Електронний суд» подано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки відповідач не має можливості сплатити судовий збір та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

15. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у задоволенні ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - відмовлено.

Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 340/9460/23 за позовом ТОВ «Укрнафтаком» до ГУ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

16. Не погодившись із ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, ГУ ДПС 21 червня 2024 року через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права просило її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

17. Після усунення недоліків касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи. Також за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», Судом було витребувано електронну справу, яка формувалась судом апеляційної інстанції.

18. 05 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому, позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

19. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у порядку письмового провадження.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

20. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що надання особі, яка бере участь у справі, права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою, не звільняє таку особу від дотримання встановленого законом строку на подання апеляційної скарги. Суд виснував, що в даному випадку пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з суб`єктивних причин, які повністю залежали від волевиявлення ГУ ДПС. Також зауважено, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважав, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

21. Щодо клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції також не вбачала підстав для його задоволення, оскільки скаржнику було надано достатньо часу для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору. При цьому, суд зауважив, що обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до статті 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження..

IІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

22. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у справі.

23. На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, вжив усіх заходів, від нього залежних (використовуючи усі наявні засоби та можливості передбачені законодавством), для неухильного виконання вимог процесуального закону, стосовно такого оскарження

24. Доводить, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строків, передбачених КАС України, у зв`язку з цим ГУ ДПС має право на поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Повторно ж апеляційна скарга подана відповідачем в найкоротші терміни. Водночас, скаржник звертає увагу, що відразу після надходження фінансування ГУ ДПС було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, проте у зв`язку з відмовою у відкритті апеляційного провадження, податковий орган не мав змоги направити відповідну платіжну інструкцію до суду.

25. Додаткового звертає увагу на запровадження венного стану на всій території України, внаслідок чого було зменшено фінансування видатків для сплати судового збору у податкових органах, вбачається наявність дійсно об`єктивних непереробних обставин, що не залежали від волевиявлення відповідача.

26. Крім того, Торгово-промислова палата України листом від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0.7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

27. Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 16 квітня 2021 року у справі № 640/25712/19, від 08 липня 2020 року у справі № 804/16540/15.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

29. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

30. Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

31. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

32. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

33. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

34. Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

35. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

36. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

37. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

38. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

39. У пункті 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

40. Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

41. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

42. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

43. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

44. Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

45. Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

46. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

47. Колегія суддів Верховного Суду відзначає, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.

48. Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

49. З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС у період з березня 2024 року (часу отримання копії рішення суду першої інстанції) по травня 2024 року (дату відмови апеляційним судом у відкритті апеляційного провадження) двічі зверталось до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами (19 березня 2024 року; 03 травня 2024 року). Проте, у жоден з указаних разів відповідач так і не долучив до апеляційної скарги ні документ про сплату судового збору у будь-якому розмірі, ні жодних інших доказів, які б свідчили про вжиття ним відповідних заходів задля отримання фінансування в майбутньому.

50. Так, дійсно, вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції ГУ ДПС подало у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.

51. Вперше подана апеляційна скарга залишалась судом без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. ГУ ДПС до клопотання про продовження строку на усунення недоліків долучило тільки виписку за 15 квітня 2024 року про відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800. Оцінивши наведені апелянтом у клопотанні доводи та долучені на їх підтвердження докази, апеляційний суд не знайшов підстав для продовження строку на усунення недоліків.

52. До повторно поданої апеляційної скарги ГУ ДПС знову як не долучило документ про сплату судового збору, так і не навело жодних пояснень щодо причин його відсутності. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ГУ ДПС подало до апеляційного суду виписку про відсутність коштів на рахунку КЕКВ 2800 станом на 14 травня 2024 року та службові записки.

53. Водночас, суд апеляційної інстанції визнав долучені ГУ ДПС докази такими, що не свідчать про наявність підстав для задоволення повторно поданого клопотання про продовження строку на усунення недоліків. Скаржник не вказує, в чому полягає помилковість висновків суду апеляційної інстанції в цій частині, враховуючи також те, що жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що кошти на оплату судового збору будуть виділені ГУ ДПС у майбутньому, надано не було.

54. Слід зазначити, що саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.

55. У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження саме обставинами відсутності у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

56. Посилання на обставини введення в Україні воєнного стану наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість виконання апелянтом своїх процесуальних обов`язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

57. Сукупність обставин у цій справі вказує на те, що ГУ ДПС у спірний період не було вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

58. Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення до суду. Відсутність коштів на сплату судового збору (в даному випадку - більше двох місяців) з дня ухвалення рішення судом першої інстанції за відсутності доказів вжиття заходів з отримання фінансування не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу «належного урядування» наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов`язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

59. Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

60. Обов`язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов`язків, передбачених законами України.

61. Разом з тим, з матеріалів цієї справи слідує, що ГУ ДПС судовий збір не сплатило ні під час першого, ні під час повторного подання апеляційної скарги. Доказів вжиття усіх можливих і залежних від ГУ ДПС заходів задля отримання відповідних коштів на сплату судового збору у період до 24 травня 2024 року матеріали справи не містять. Отже, такі обставини не можуть бути розцінені як прояв добросовісного ставлення апелянта до наявних у нього прав і сумлінної їх реалізації. Звертаючись як вперше, так і вдруге із скаргою без сплати судового збору є наперед передбачуваним результатом для скаржника щодо настання процесуальних наслідків, а саме залишення без руху, повернення скарги у зв`язку з несплатою судового збору. А тому, такі повторні звернення з невеликим проміжком часу між поверненням скарги, не створюють «позитивного» результату для такого скаржника, та можуть бути безумовно розцінені як поважність причин пропуску строку звернення із скаргою.

62. Посилаючись на неврахування судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 16 квітня 2021 року у справі № 640/25712/19, від 08 липня 2020 року у справі № 804/16540/15 скаржник залишив поза увагою, що у всіх приведених вище справах суб`єкт владних повноважень при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі, тобто, усунув недолік, який слугував підставою для повернення первинної апеляційної скарги. Суд касаційної інстанції вчергове наголошує, що ця обставина є істотною для вирішення питання про поважність/неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження при поданні апеляційної скарги повторно. Водночас у межах цієї справи таких обставин встановлено не було.

63. Аргументи касаційної скарги про неправильність зроблених апеляційним судом висновків є безпідставними та зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин, що не узгоджується з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

64. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

65. Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 340/9460/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов