Ухвала

від 19.08.2024 по справі 729/1725/23

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 729/1725/23

2/729/421/24 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову в прийнятті визнання відповідачкою позову

19 серпня 2024 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

Судді Демченко Л.М.,

за участю секретарки ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представниці третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Бобровицької міської ради про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна неповнолітній дитині,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_5 та призначити його опікуном дитини.

Ухвалою від 02.08.2024 справу прийнято до провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву в якій зазначив, що прийняти участь в розгляді справи не має можливості так як перебуває на військовій службі. Просить справу розглянути в його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, зазначивши що причиною визнання позову є те, що позивач відмовляється надати дозвіл на виїзд дитини разом з нею за кордон.

Представниця третьої особи ОСОБА_3 просила відмовити у прийняття визнання відповідачкою позову та продовжити судовий розгляд справи, оскільки визнання відповідачкою позовних вимог суперечить закону та порушує права її неповнолітньої доньки.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання відповідачкою позову, враховуючи таке.

Згідно вимог ст. 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку встановленому статтями 206 ,207 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як убачається з положень ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У своїй постанові у справі № 675/2136/19 від 25.05.2022 Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Частиною третьою ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

У ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Результат наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що визнання обставин, які не підлягають доказуванню можливе, зокрема, за умов: визнання їх всіма учасниками справи та відсутності у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року в справі № 572/2515/15-ц (провадження № 61-1051св17) вказано, що відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».

Отже суд вважає, що не досліджуючи докази у цій справі, неможливо визначити чи відбудеться порушення вимог закону або прав та інтересів як відповідачки, яка визнала позов, так і дитини, відносно якої вирішується питання, внаслідок прийняття судом визнання позову відповідачкою.

На підставі викладеного, суд приходить висновку про необхідність відмови у прийнятті визнання позову відповідачкою ОСОБА_2 .

Керуючись ст. ст. 200, 206, 258, 260, 261 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У прийнятті визнання відповідачкою ОСОБА_2 позову про позбавлення батьківських прав та призначення опікуна неповнолітній дитині - відмовити.

Продовжити розгляд справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя Л.М.Демченко