Рішення

від 19.08.2024 по справі 910/13715/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2024м. ДніпроСправа № 910/13715/23За позовом Акціонерного товариства "Банк Альянс", м. Київ

до віповідача-1: Фізичної особи-підприємця Кузьменко Валерії Валентинівни, м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Еко Трейд", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Банк Альянс" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом, у якому просить стягнути з ФОП Кузьменко Валерії Валентинівни, ТОВ "Лідер Еко Трейд" заборгованість в розмірі 668 719,76 грн, з яких:

- 249 999,98 грн - сума поточної заборгованості;

- 222 222,24 грн - сума простроченої заборгованості по кредиту;

- 196 497,54 грн - сума простроченої заборгованості за процентами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 своїх зобов`язань за договором про надання кредиту №ID2664152 від 01.12.2021 в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. Оскільки відповідач-2 відповідно до договору поруки №ID2664152/П1 від 01.12.2021 поручився за виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором, то позивач просить стягнути борг також і з відповідача-2.

Від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2024 відмовлено Фізичній особі-підприємцю Кузьменко Валерії Валентинівні в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач-1 проти позову заперечує, вказує про передчасність звернення позивача з даним позовом, оскільки останній день погашення кредиту 30.11.2024, тобто на день звернення позивача з даним позовом граничний строк розрахунків не настав. Відповідача-1 зазначає, що до початку військової агресії сумлінно виконувала свої обов`язки, після початку вторгнення виїхала зі своєю сім`єю до Польщі, проте вживала всі необхідні заходи для відновлення своєї господарської діяльності та здійснення розрахунків з позивачем. Відповідач-1 вказує, що між сторонами постійно велося листування з приводу можливостей надання відстрочки чи реструктуризації кредиту. Відповідач-1 звертає увагу, що ніколи не відмовлялася від сплати кредиту та у своїх листах наголошувала та тому, що бажає здійснити погашення заборгованості на більш сприятливих умовах. Відповідач-1 стверджує, що основною причиною несплати кредитної заборгованості відповідно до графіку стало скрутне матеріальне становище спричинене військовою агресією. Також відповіда-1 зауважує, що майже цілком відновила свою господарську діяльність та за період з 01.08.2023 по 23.05.2024 здійснила погашення заборгованості в загальній сумі 223 221,45 грн. Щодо заборгованості по відсотках відповідач-1 вважає, що нарахування відсотків має припинитися від дати подання вимоги про погашення заборгованості в повному обсязі, а саме з 17.03.2023, проте із розрахунку вбачається, що позивач продовжив нарахування відсотків після звернення з вимогою про дострокове погашення заборгованості.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача-1, зазначає, що у зв`язку із наявними простроченнями, позивач мав право на дострокове стягнення заборгованості. Посилання відповідача-1 на військовий стан, за твердженнями позивача не вплинули на господарську діяльність відповідача-1. Також позивач, з посиланням на кінцевий строк повернення кредиту 30.11.2024, вважає обґрунтованими стягнення процентів в терміни дії кредитного договору.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач-1 підтримує викладені у відзиві заперечення щодо форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією, а також щодо необхідності припинення нарахування процентів після звернення позивача з достроковою вимогою. Також відповідач-1 вказує про здійснення часткового погашення боргу після звернення позивача з позовом до суду в розмірі 221 2213,45 грн.

Від відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні, у зв`язку із наміром сторін укласти мирову угоду.

З урахуванням наведених у клопотанні обґрунтувань суд не вбачає підстав для розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів доказів, зокрема виписки по рахунку відповідача-1 за період з 07.08.2023 по 12.08.2024.

Відповідач-2 не скористався правом на подання відзиву на позов, ухвалу суду від 21.05.2024 про відкриття провадження у справі, доставлена до його електронного кабінету 21.05.2024 о 20:30.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач-2 у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав, подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечень до відповіді на відзив.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням кредитного договору та договору поруки, строк дії договорів та строк дії поруки, строк та порядок надання кредиту/повернення кредитних коштів (ліміт кредиту та графік повернення), наявність/відсутність заборгованості за кредитним договором, нарахування відсотків за користування кредитними коштами та комісії, підстав для дострокового повернення грошових коштів.

Так, судом встановлено, що 01.12.2021 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (надалі - Банк) та Фізичною особою-підприємцем Кузьменко Валерією Валентинівною (надалі - позичальник) було укладено договір про надання кредиту шляхом приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів Акціонерного товариства "Банк Альянс" (надалі - Публічний договір), Заява договір №ID2664152 про приєднання до правил обслуговування корпоративних клієнтів (надалі - Кредитний договір №ID2664152).

Згідно п. 4.2 та п. 4.2.1 заяви, заява про приєднання є договором приєднання у визначенні ст. 634, ст.642 Цивільного кодексу України, умови цього договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Відповідно до умов кредитного договору Банком надається позичальнику кредит в розмірі 500 000,00 грн на строк 36 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 34,0% річних зі щомісячним погашенням, відповідно до графіку. Кінцевий термін погашення кредиту, згідно з графіком є 30.11.2024.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що кредит надається на умовах забезпечення порукою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Еко Трейд".

01.12.2021 між Акціонерним товариством "Банк Альянс" (надалі - Банк), Фізичною особою-підприємцем Кузьменко Валерією Валентинівною (надалі - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Еко Трейд" (надалі - поручитель) укладений договір поруки №ID2664152/П1, відповідно до п.1 якого в порядку та на умовах, передбачених цим договором, поручитель поручається перед банком за виконання Фізичною особою-підприємцем Кузьменко Валерією Валентинівною зобов`язань за заявою №ID2664152 від 01.12.2021 про приєднання до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів в Акціонерному товаристві "Банк Альянс" (продукт кредит Зручний), включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між Банком та позичальником надалі кредитний договір.

Відповідно до п. 16 договору поруки порука за цим договором припиняється після закінчення 3х (трьох) років з дня настання терміну виконання основного зобов`язання, передбаченого кредитним договором, але в будь-якому разі до повного виконання зобов`язань за кредитним договором.

На підтвердження виконання умов кредитного договору щодо перерахування на поточний рахунок позичальника грошових коштів у розмірі 500000,00 грн позивач надав виписку по особовому рахунку за період з 01.12.2021 по 07.08.2023.

Отже, позивач свої зобов`язання щодо надання кредитних у сумі 500000,00 грн виконав повністю.

20.03.2023 Банк направив на адресу позичальника та поручителя вимогу про усунення порушення №3688, №32/691 від 17.03.2023, у якій повідомляв останніх про порушення Фізичною особою-підприємцем Кузьменко Валерією Валентинівною умов кредитного договору №ID2664152 від 01.12.2021, яка станом на 17.03.2023 становить 626983,64 грн, з яких 319444,43 грн основний борг, 152777,79 грн прострочена заборгованість за кредитом, 154761,42 грн прострочена заборгованість за процентами (на строкову заборгованість). Банк вимагав від позичальника та поручителя терміново погасити заборгованість у повному обсязі.

Позивач зазначає, що вимога відповідачами-1,2 не виконана, сума заборгованості не сплачена. Натомість, відповідач-1 зазначає, що неодноразово звертався до позивача з проханням реструктурувати заборгованість. Також відповідач-1 вказує, що після звернення позивача з позовом до суду частково погасив заборгованість.

Вказане стало причиною виникнення спору.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Банківський кредит будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

Укладений між Банком та відповідачем договір, який за своєю правовою природою відноситься до кредитного договору, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Водночас сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6, 627, 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до положень статей 251-253 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як свідчить виписка по рахунку, позивач виконав взяті на себе зобов`язання та надав відповідачу-1 кредит відповідно до умов кредитного договору. Вказане не заперечується і відповідачем-1.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нормами ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється, окрім іншого виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами п. 8 договору поруки поручитель зобов`язується виконати зобов`язання (в т.ч. дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом 5 календарних днів з дати відправлення Банком поручителю вимоги або з дати отримання поручителем вимоги, в залежності від того яка з дат настала.

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо вимоги позивача про стягнення процентів у розмірі 196497,54 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 2 ст. 1056 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Умовами п. 2.4.1 кредитного договору передбачено, розмір процентної ставки за користування кредитом 34%.

Позивач заявив до стягнення заборгованість за процентами у розмірі 196497,54 грн, нарахованих за період з 03.05.2022 по 02.08.2023.

Положеннями ст. 1052 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц викладено правову позицію про те, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 викладено правовий висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин, право банку нараховувати передбачені договором проценти припинилось 31.03.2023 (кінцева дата дострокового повернення кредиту, визначена у вимозі) внаслідок пред`явлення до позичальника та поручителя вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Станом на 31.03.2023 у позичальника обліковувалась заборгованість з процентів у розмірі 153461,42 грн, однак із розрахунку заборгованості доданої позивачем до позову вбачається, що після пред`явлення вимоги позичальником сплачено процентів на загальну суму 26500,00 грн. Таким чином, заборгованість із процнтів складала - 128 261,42 грн. Решта суми відсотків нарахована неправомірно.

Як зазначає відповідач-1 після відкриття провадження у справі частково погасив заборгованість.

Із наданої позивачем виписки по рахунку вбачається, що за період з 07.08.2023 по 12.08.2024 відпоівдач-1 здійснив погашення заборгованості в розмірі 223 221,45 грн. Виписка містить призначення платежу: погашення прострочених відсотків згідно кредитного договору №ID2664152 від 01.12.2021.

Відповідно до 2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Отже, між сторонами врегульовані спірні питання щодо оплати боргу у розмірі 223 221,45 грн.

Згідно з п. 10.2.10 договору, сторони встановлюють наступну черговість погашення заборгованості за кредитним договором: в першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; в третю - прострочена заборгованість за кредитом.

Сплата заборгованості під час розгляду справи є підставою для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Таким чином, суд доходить висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 128 261,42 грн та в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 94960,03 грн.

В решті заявлених до стягнення процентів суд відмовляє.

Доказів оплати боргу в розмірі 377 262,19 грн відповідач-1 та відповідач-2 не надали, позовні вимоги в цій частині не спростували.

За викладеного надані позивачем докази в підтвердження наявності заборгованості відповідачів перед позивачем у розмірі 377 262,19 грн, є більш вірогідними.

Посилання відповідача-1 на форс-мажорні обставини, а саме неможливість сплатити грошові кошти на користь позивача через скрутне матеріальне становище у зв`язку з військовою агресією не приймаються судом з наступних підстав.

Так, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув гранту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Листом від 28.02.2022 Торгово-Промисловою палатою України було засвідчено форс-мажорні обставини, зокрема, військову агресію проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, проте, відповідач не довів, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. У даному випадку, відповідачем-1 документально не доведено вплив воєнного стану на спроможність виконувати конкретно визначені обов`язки за кредитним договором.

До того ж наявність форс-мажорних обставин (підтверджених належним чином) є підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань, а не від виконання основного зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню солідарно з відповідачів підлягає заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 377 262,19 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів-1,2 пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме на відповідача-1 у розмірі 2829,47, а на відповідача-2 у розмірі 2829,46 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження в частині стягнення заборгованості за процентами в розмірі 128261,42 грн та в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 94960,03 грн.

В іншій частині позов Акціонерного товариства "Банк Альянс" до Фізичної особи-підприємця Кузьменко Валерії Валентинівни, Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Еко Трейд" про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Кузьменко Валерії Валентинівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Еко Трейд" (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 33, ідентифікаційний код 42793362) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 50, ідентифікаційний код 14360506) заборгованість за наданим кредитом у розмірі 377262,19 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кузьменко Валерії Валентинівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 50, ідентифікаційний код 14360506) судовий збір у розмірі 2829,47 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Еко Трейд" (49000, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 33, ідентифікаційний код 42793362) на користь Акціонерного товариства "Банк Альянс" (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 50, ідентифікаційний код 14360506) судовий збір у розмірі 2829,47 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 19.08.2024

Суддя О.М. Крижний