Рішення

від 20.05.2024 по справі 160/33111/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року Справа № 160/33111/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ САЙПАН до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, поданий через систему «Електронний суд» поданий представником позивача - адвокатом Лісковською Ольгою Анатоліївною, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9655689/44892074 від 05.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 33 від 06.09.2023, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 33 від 06.09.2023, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН», датою її подання на реєстрацію.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 адміністративний позов було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі та порядку, встановлених чинним законодавством України.

За даними КП «ДСС» копію вищевказаної ухвали 21.02.2024 о 21:59 надіслано одержувачу адвокату Лісковській О.А. Тобто, оскільки представник позивача зареєстрований в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, суд вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без руху вважається врученою позивачеві 22.02.2024 в електронній формі шляхом її направлення на офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Тобто, враховуючи приписи ч.7 ст.251 КАС України, строк для усунення недоліків до 27.02.2024.

26.02.2024 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано копію платіжної інструкції від 21.12.2023 №346 про сплату судового збору у розмірі 2147,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН» зареєстроване 08.06.2022 та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість. 21.08.2023 року між ТОВ "КОМПАНІЯ САЙПАН" (постачальник) та ТОВ "УКРМІНТРЕЙД" (покупець) укладено договір поставки товару №21/08-23-1, згідно предмета якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар «Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12» згідно специфікацій, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар. ТОВ "КОМПАНІЯ САЙПАН" виставило рахунок на оплату №55 від 06.09.2023 за товар в кількості 45,6 т. на суму 980 400 грн. та суму ПДВ 196 080 грн., всього на суму 1176 480 грн. ТОВ "УКРМІНТРЕЙД" здійснило оплату наведеного вище рахунку в сумі 1176 480 грн. на користь ТОВ "КОМПАНІЯ САЙПАН". 06.09.2023 ТОВ "КОМПАНІЯ САЙПАН" здійснило поставку ТОВ "УКРМІНТРЕЙД" товару «Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12» в кількості 45,6 т, що підтверджується видатковою накладною №60 від 06.09.2023 та товаро-транспортними накладними №00000000017 та №00000000018.

На виконання вимог ст. 187 та ст.201 ПК України 06.09.2023 ТОВ "КОМПАНІЯ САЙПАН" склало в електронній формі податкову накладну №33 та подало її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1176 480 грн., в тому числі ПДВ 196 080 грн. Податкова накладна № 33 від 06.09.2023 була прийнята, проте її реєстрацію було зупинено Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області. В квитанції №9256720028 від 03.10.2023 зазначено про те, що реєстрація податкової накладної від 04.09.2023 №32 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

02.10.2023 позивач надіслав до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області засобами електронного зв`язку повідомлення щодо надання пояснень та копії первинних документів. Рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9655689/44892074 від 05.10.2023 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 6 від 17.01.2023. В наведеному рішенні зазначено, що позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 33 від 06.09.2023 та зазначено про те, що: «надання платником податку копій документів, складених із порушення законодавства. В графі Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» було зазначено: Наявність ризикових операцій.

Позивач вважає рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся із позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з даними КП ДСС одержувачам ТОВ КОМПАНІЯ САЙПАН, Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області та Державній податковій службі України за допомогою підсистеми Електронний суд в їх електронний кабінет копію ухвали про відкриття провадження 11.03.2024, а копію адміністративного позову відповідачам 19.12.2023 відповідно, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, з урахуванням ч.6 ст.120 КАС України строк на подання відзиву на позов до 25.03.2024.

20.03.2024 від представника позивача Адвоката Лісковської О.А. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив в якій наведені аргументи щодо обґрунтованості позовних вимог, аналогічні, що зазначені у позовній заяві, а також позивач заперечує проти відзиву на позовну заяву та просить задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

21.03.2024 від Головного управлінні ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач 1 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з огляду на те, що ТОВ КОМПАНІЯ САЙПАН (код 44892074) обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській обл. (Васильківський р-н), основний вид діяльності - оптова торгівля хімічними продуктами. Згідно даних Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ КОМПАНІЯ САЙПАН подано на реєстрацію на адресу ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» (код 42434596) податкову накладну №33 від 06.09.2023 року з реалізацією товару «добриво складне мінеральне NPK 6:24:12, біг-бег 950 кг» на загальну суму 1176 480 грн, у т.ч. ПДВ 196 080 грн. Реєстрацію зазначеної податкової накладної зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України з причини: ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з Повідомленням до податкової накладної, винесено Рішення від 05.10.2023 №99655689/44892074. Податкова накладна має статус відмовлено за рішенням Комісії. «Скаргу не задоволено». Також повідомлено, що ТОВ КОМПАНІЯ САЙПАН не віднесено до переліку ризикових платників (виключено з переліку ризикових рішенням від 29.11.2023 №1297).

Крім того, 21.03.2024 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій заявник просив: здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді справи за правилами загального провадження розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження, але з викликом сторін.

21.03.2024 від ГУ ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшли заперечення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

21.03.2024 від Державної податкової служби України надійшов відзив на позов, у якому відповідач 2 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити з підстав, аналогічних наведених відповідачем 1.

Вирішуючи заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

За положеннями частини 1-2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Спір стосовно оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в силу положень частини 6 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України не віднесено до справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Окрім того, частиною 5 статті 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч.7 ст.262 КАС України).

Суд також звертає увагу на те, що практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що заявником до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають здійснення розгляду справи незначної складності за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Більш того, сторони не позбавлені надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань відповідача у разі їх надходження у письмовій формі відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 КАС України.

З аналізу наведених норм та з урахуванням правових висновків ЄСПЛ, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для розгляду цієї справи за правилами загального провадження або проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Враховуючи вищевикладене, вищевказана заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задоволенню не підлягає.

Суд зазначає, що станом на 20.05.2024 відповідач правом на подання заперечень не скористався.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ САЙПАН (код ЄДРПОУ 44892074) зареєстроване в якості юридичної особи 08.06.2022, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис 1002241020000100466, та перебуває на обліку як платник податків у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Васильківська ДПІ) та є платником податку на додану вартість згідно із Витягом з реєстру платників податку на додану вартість №2204634500142 від 01.07.2022 року.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача за КВЕД: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Між товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ САЙПАН (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю УКРМІНТРЕЙД (Покупець) укладено Договір поставки товару №21/08-23-1 від 21.08.2023, згідно із п.1.1 якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12 (надалі - «Товар»), згідно специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що найменування, код УКТ ЗЕД, одиниці виміру та кількість Товару, вид упаковки зазначається у специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

У відповідності із п. 3.9 при поставці Товару на умовах FCA CPT обов`язок Постачальника поставити Товар вважається виконаним з моменту передачі Товару першому перевізнику, з цього моменту до Покупця переходить право власності та Покупець несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) Товару, в тому числі Покупець несе ризик природної втрати пов`язаної із його перевезенням. Датою поставки Товару вважається, у випадку відвантаження залізничним транспортом, - дата приймання вантажу до перевезення в електронній накладній (графа номер 56 накладної) Вантажовідправником Товару є ПАТ «СУМИХІМПРОМ», місцезнаходження: 40003, Україна, м. Суми, вул. Харківська п/в. 12, ідентифікаційний код юридичної особи: 05766356. Вантажовідправником Товару також може бути як безпосередньо Постачальник, так і будь-яка інша особа визначена Постачальником, про що він повідомляє Покупця. Пунктом 3.10 Договору передбачено, що при поставці Товару на умовах EXW обов`язок Продавця передати Товар вважається виконаним з моменту надання Товару у розпорядження Покупця (одержувача) в місці поставки, з цього моменту до Покупця переходять ризик втрати (в тому числі природної втрати) та пошкодження Товару та право власності на Товар. Датою поставки партії Товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній та яка відповідає даті передачі Товару Покупцю або одержувачу, який визначений Покупцем. Згідно із п.3.11 Договору Постачальник зобов`язаний передати Покупцеві такі документи: видаткові накладні, підписані та скріплені печаткою Постачальника; сертифікат (паспорт) якості Товару (на вимогу Покупця).

Пункт 5.1 Договору передбачає, що ціна Товару зазначається у специфікаціях до цього Договору, які є невід`ємною частиною цього Договору. Загальна сума Договору складається з арифметичних сум відповідних специфікацій. Загальна сума, Договору може змінюватись шляхом підписання Сторонами додаткових угод. При цьому загальна сума даного Договору визначається як арифметична сума вартості Товару, передбаченого у всіх специфікаціях, підписаних до даного Договору (п.5.2 Договору).

Згідно із п.5.3 Договору Покупець здійснює оплату за Товар на умовах, які зазначені в Специфікаціях, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, на підставі виставлених рахунків Постачальника, згідно умов зазначених Сторонами в кожній конкретній специфікації. При поставці Товару залізничним транспортом на умовах FСА (франко-перевізник) Постачальник забезпечує укладення договорів перевезення та інші договори, пов`язані із перевезенням (доставкою Товару) на ризик та за рахунок Покупця. Покупець протягом 60 (шістдесяти) днів з дати поставки відшкодовує (оплачує) витрати Постачальника пов`язані із транспортуванням Товару до пункту призначення, що визначається відповідно до транспортних інструкцій Покупця. Зазначені витрати включають, але не обмежуються, тариф на перевезення вантажів (залізничний тариф, тощо), послуги з організації перевезення вантажів в спеціальному рухомому складі, експедиторські послуги, тощо.

Відповідно до п.5.6 Договору днем оплати вважається день зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата здійснюється в національній валюті України, в гривнях.

Відповідно до Специфікації №8 від 06.09.2023 до Договору №21/08-23-1 від 21.08.2023, Сторони погодили поставку товару, а саме: «Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12, біг-бег 950 кг» у кількості 45,6 т. загальною вартістю 1176 480 грн. в т.ч. ПДВ 196 080 грн.

ТОВ КОМПАНІЯ САЙПАН виписаний Покупцеві рахунок на оплату №55 від 06.09.2023 на суму 1176 480 грн. в т.ч. ПДВ 196 080 грн.

ТОВ УКРМІНТРЕЙД сплачено на поточний рахунок ТОВ КОМПАНІЯ САЙПАН грошові кошти у загальній сумі 1127 460 грн. про що свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних інструкцій від 06.09.2023 №372 (призначення платежу: Оплата за Добриво складне мінеральне 6-24-12 (43,7 т.), згідно рах. №55 від 06.09.2023р. У сумі 939550.00 грн., ПДВ 20% 187 910.00 грн.) та від 07.09.2023 №377 (призначення платежу: Оплата за Добриво складне мінеральне 6-24-12 (1,90 т.), згідно рах. №55 від 06.09.2023р. У сумі 40 850.00 грн., ПДВ 20% 8 170.00 грн.)

На виконання умов Договору Позивач здійснив на адресу ТОВ УКРМІНТРЕЙД згідно видаткової накладної №60 від 06.09.2023 поставку товару Добриво складне мінеральне NPK 6:24:12, біг-бег 950 кг» у кількості 45,6 т. загальною вартістю 1176 480 грн. в т.ч. ПДВ 196 080 грн. що також підтверджується наявними у матеріалах справи копіями товарно-транспортних накладних №00000000017 від 06.09.2023 року та №00000000018 від 06.09.2023 року

На виконання вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем була складена податкова накладна від 06.09.2023 №33 на суму 1176 480 грн. в т.ч. ПДВ 196 080 грн, та подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої позивачем квитанції від 26.09.2023 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної її прийнято, але реєстрація зупинена із зазначенням таких підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 06.09.2023 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=13.4144%, "Р"=0. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

ТОВ КОМПАНІЯ САЙПАН було подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області пояснення №27/10/23-2 від 02.10.2023 разом із копіями документів на підтвердження реальності здійснення господарської операції по податковій накладній реєстрація якої була зупинена. Так позивачем в поясненнях зазначено про те, що Товар «добриво складне мінеральне NPK6:24:12», що реалізовувалось ТОВ УКРМІНТРЕЙД по договору поставки товару №21/08-23-1 від 21.08.2023р. та специфікації №8 від 06.09.2023р. до даного договору, було придбане у ТОВ «ОстФерт» (код ЄДРПОУ 4461073) по договору поставки товару №624КС/2108 від 21.08.2023р., специфікація №СП-624КС/2108/1 від 21.08.2023р. Придбання товару підтверджується видатковою накладною №OF-230906017 від 06 вересня 2023р. на суму 1444556,41 грн. без ПДВ, ПДВ 20% 288911,28 грн, загальна сума з ПДВ 1733467,69 грн. Відвантаження відбувалось на умовах поставки EXW ПАТ «СУМИХІМПРОМ», м. Суми, автомобільним транспортом, зазначеному у транспортних інструкціях вих. №06/09/23-1 від 06.09.2023р. та вих №06/09/23-2 від 06.09.2023р. наданих ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» на адресу ТОВ «ОстФерт».

Фактично куплений ТОВ КОМПАНІЯ САЙПАН у ТОВ «ОстФерт» Товар «добриво складне мінеральне NPK6:24:12», було поставлене покупцю ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» згідно договору поставки №21/08-23-1 від 21.08.2023р., специфікації №8 від 06.09.2023р., видаткової накладної №60 від 06.09.2023р., на умовах поставки EXW ПАТ «СУМИХІМПРОМ», м. Суми, автомобільним транспортом, зазначеному у товаро- транспортних накладних №17 від 06.09.2023р., та №18 від 06.09.2023р. Послуги перевезення надала компанія ПП «КОМПАНІЯ АГРОТРЕЙД (код ЄДРПОУ 37787179), за рахунок ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» на підставі отриманої ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» від ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» транспортної інструкції вих. №318 від 06.09.2023р.

Проте, рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.10.2023 №9655689/44892074 було відмовлено в реєстрації податкової накладної від 06.09.2023 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у вказаному рішенні зазначено: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: наявність ризикових операцій.

Вказаний спір виник через незгоду позивача з рішенням контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.09.2023 №33 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим він звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, після поставки товару від ТОВ «УКРМІНТРЕЙД» за датою першої події, у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної від 06.09.2023 №33.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.п.6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.п.12-17 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Відповідно до Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, до ризикових відносять:

- платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами;

- платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;

- платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);

- платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

- у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 25 - 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Згідно пунктів 42, 44 - 46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Як свідчить зміст квитанції від 26.09.2023 реєстрацію спірної податкової накладної зупинено з підстав відповідності платника податків п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Відповідачами 1 та 2 у відзиві на позовну заяву зазначено, що ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН» виключено з переліку ризикових на підставі рішення від 29.11.2023 № 1297.

Водночас, суд наголошує, що в силу положень підпункту 2 пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Однак, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 26.09.2023 даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений. Натомість в якості додаткового показника зазначений такий показник, як "D"=13.4144%, "P"=0, який є неприйнятним, оскільки розрахункові величини D та P є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто, ці величини в розумінні норм чинного законодавства не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.

Разом із тим, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної від 06.09.2023 №33 є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі «Додаткова інформація» зазначено: наявність ризикових операцій.

Суд зазначає, що затверджена Порядком №520 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, вимагає від контролюючого органу зазначення конкретних документів, що, на думку контролюючого органу, складені із порушенням законодавства та/або ненадані платником податків.

В той же час, відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи яких не надано підкреслити).

При цьому, суд наголошує, що при відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, комісія має зазначити конкретний перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення від 05.10.2023 №9655689/44892074 про відмову в реєстрації спірної податкової накладної Комісії взагалі не містить зазначення конкретного переліку документів, які необхідно надати позивачу. Лише в якості додаткової інформації у вказаному рішенні зазначено: «наявність ризикових операцій».

Посилання в оскаржуваному рішенні на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

Отже, суд зазначає, що рішення комісії від 05.10.2023 №9655689/44892074 про відмову у реєстрації податкової накладної не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а також чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом встановлено, що позивач подав до податкового органу пояснення та копії документів щодо господарських операцій щодо спірної податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

Разом з тим, комісія, незважаючи на надані пояснення та додані документи, що підтверджують наведені у поясненнях факти, прийняла рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Проте, як вже зазначено вище, комісією не вказано конкретний перелік документів, надання яких дасть можливість прийняти ПН до реєстрації, а зазначення відповідачем 1 в якості додаткової інформації в оскаржуваному рішенні «наявність ризикових операцій» не може вважатись належним виконанням контролюючим органом виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо конкретизації підстав прийнятого рішення.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції виконання робіт за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, в порушення обов`язку доказування не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено жодних мотивів прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної, поданої позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні позивача, датою їх фактичного отримання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача 1 та необхідність зобов`язання відповідача 2 вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

В силу положень частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2147,20 грн., сплачений позивачем при поданні адміністративного позову до суду відповідно до платіжної інструкції від 21.12.2023 №346, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (по 1073,60 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Водночас, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову представником позивача адвокатом Лісковською О.А. заявлено клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат на правничу допомогу.

Стосовно клопотання позивача про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу прийти до висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи позивачем додано:

- копію Договору про надання правової допомоги №15/05/23 від 15.03.2023;

- копію Акту приймання-передачі наданих послуг №б/н від 12.12.2023 за Договором про надання правової допомоги №15/05/23 від 15.03.2023;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5484 від 19.08.2022;

- копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1201127 від 23.05.2023.

Матеріалами справи підтверджується, що з метою отримання професійної правничої допомоги між ТОВ «КОМПАНІЯ САЙПАН», в особі директора ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатом Лісковською Ольгою Анатоліївною було укладено договір про надання правової допомоги №15/05/23 від 15.03.2023 (далі Договір), згідно з пунктом 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, визначених Договором, а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором Пунктом 1.2 Договору передбачено, що Адвокат здійснює представництво прав та інтересів Клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді відповідно до доручень Клієнта..

Розділом 2 Договору передбачені права та обов`язки, Адвокат має право на подання та підписання позовних заяв від імені Клієнта, відповідей на відзив, повної або часткової відмови від позовних вимог, зміни підстав або предмета позову: знайомитися з матеріалами справи, робити з неї витяги, знімати копії, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення, укладати мирову угоду; пред`являти від імені Клієнта всі необхідні документи, заяви, пояснення, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими законодавством України, посвідчувати копії документів: за цим договором Адвокату надано право ведення від імені Клієнта переговорів та попереднього узгодження всіх процесуальних питань, подання та підпису всіх документів. необхідних для використання повноважень, включаючи заяви, скарги, тощо, а також інших документів, що стосуватимуться прав та законних інтересів Клієнта, сплачувати платежі та виконувати будь-які дії в межах наданих йому повноважень, пов`язані з веденням справи в суді. Адвокат зобов`язується: надавати Клієнту консультації з питань трудового законодавства, проходження публічної служби, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, адміністративно-процесуального права; надавати Клієнту правову допомогу щодо ведення адміністративних справ та виконання рішення суду, ухваленого на його користь; представляти інтереси Клієнта та здійснювати його захист в Дніпропетровському окружному адміністративному суді відповідно до доручень Клієнта; надавати на запит Клієнта інформацію про хід та результати виконання доручень.

У розділі 4 Договору передбачений порядок здійснення розрахунків відповідно до п.4.1 вартість послуг Адвоката (гонорар) становить: 5 000,00 грн. за вивчення документів, підготовку та подачу позовної заяви; 2 000.00 грн. за вивчення відзиву на позов, підготовку та подачу відповіді на відзив; 1 500,00 грн. за участь в 1 судовому засіданні; 1 000,00 грн. за підготовку та подачу заяв, клопотань з процесуальних питань, заперечень на заяви та клопотання. Відповідно до п. 4.2 Договору Гонорар підлягає сплаті на підставі Актів приймання-передачі наданих послуг протягом 90 днів після їх підписання. Адвокат залишає за собою право в односторонньому порядку надати весь обсяг або частину роботи безоплатно. Згідно із п. 4.3 Договору оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий чи картковий рахунок Адвоката або внесенню готівкою в касу Адвоката. Пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі необхідності, за попередньою домовленістю між сторонами, Клієнт оплачує Адвокату витрати Адвоката, необхідні для виконання його обов`язків за цим Договором, понесені в інтересах Клієнта (обов`язкові платежі, витрати на відрядження, тощо). Сума додаткових витрат погоджується сторонами додатково без укладення письмових додаткових угод.

12.12.2023 №б/н між Сторонами було підписано Акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до якого вартість послуг становить 5000,00 грн. згідно з наданих послуг з вивчення документів, підготовки позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄСРЗ №9655689/44892074 від 05.10.2023 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН №33 від 06.09.2023, a також підготовка додатків до позовної заяви, подача позовної заяви до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. При цьому, суд наголошує, що "вивчення документів" не передбачено Законом України "Про адвокатури та адвокатську діяльність" та є складовою "складення позовної заяви".

Верховним Судом в постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

В свою чергу, Верховний Суд в постанові від 21.01.2021 року в справі №280/2635/20 звернув увагу на те, що Кодекс адміністративного судочинства України у редакції, чинній з 15.12.2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом із тим, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії використовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ).

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy)», №34884/97).

Судом встановлено, що визначені Договором дії були вчинені Адвокатом в інтересах позивача, проте суд враховує, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, представник позивача не приймав участь судових засіданнях. При цьому, суд враховує, що спори з питань реєстрації податкових накладних представлені численною судовою практикою.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, а відтак підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 2500,00 грн. (по 1250,00 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Вказана сума є співмірною з предметом спору, вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі, у зв`язку з чим у суду наявні підстави для стягнення сум судових витрат на правничу допомогу за нормою ст.143 КАС України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ САЙПАН (місцезнаходження: 52635, Дніпропетровська обл., Синельниківський район, с. Новоандріївка, вул. Шкільна, буд.17; код ЄДРПОУ 44892074) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2 Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9655689/44892074 від 05.10.2023, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 33 від 06.09.2023, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН».

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 33 від 06.09.2023, подану товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ САЙПАН», датою її подання на реєстрацію.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ САЙПАН за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ САЙПАН за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1250,00 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно