Ухвала

від 19.08.2024 по справі 180/1727/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1727/24

2/180/682/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 р. Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Хомченко С.І. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Марганецького міського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Друга нікопольська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна та виключення майна з акту опису й арешту,-

В СТА НОВИ В :

16.08.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Марганецького міського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Друга нікопольська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна та виключення майна з акту опису й арешту.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.175ЦПК України і підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина перша статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Зазначена позиція кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2020 року у справі №520/7100/19 судам слід враховувати, що у пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VIIЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Отже, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Разом з тим, позивач не надав суду відомості щодо неї як власника нерухомого майна в Реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.185ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175,177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 175,177,185,260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заяву ОСОБА_1 до Марганецького міського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), третя особа: Друга нікопольська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про зняття арешту з майна та виключення майна з акту опису й арешту залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу разом із заявою та додатками до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С. І. Хомченко