Рішення

від 15.08.2024 по справі 180/918/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/918/24

2/180/453/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області:

у складі: головуючої судді Тананайської Ю.А.

за участю секретаря судового засідання Павлович Н.С.

позивача ОСОБА_1 , представника третьої особи Москаленко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Марганці в загальному позовному провадженні цивільну справу № 180/918/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування виконавчого комітету Марганецької міської ради, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона є бабусею ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитина проживає з нею. Відповідач матір дитини самоусунулася від виховання та утримання неповнолітнього сина, матеріально не утримує, не приймає участі у вихованні дитини. Вона повністю займається вихованням дитини, матеріально її утримує, забезпечує розвиток їх духовного стану.

Просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року провадження у справі відкрито, постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити. Суду пояснила, що відповідач матір дитини, батько записаний зі слів матері, позивач займається вихованням, утриманням дитини з двох років. Відповідач перебуває за кордоном, дитину не утримує, не піклується.

Представник третьої особи Москаленко А.С. просить позовні вимоги задовольнити, що буде в інтересах дитини.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надала, про дати розгляду справи повідомлялася належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", про причини неявки суд не сповістила, заяви про розгляд справи в її відсутність на адресу суду не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до ст.280 ЦПК.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України, з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами про справі матір`ю ОСОБА_4 є ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 8.10.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Марганецького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 341 від 8 жовтня 2013 року.

Батька дитини записано зі слів матері, що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч.1 ст.135 СК України від 8 серпня 2023 року.

Згідно характеристики на ОСОБА_4 Марганецького ліцею №10, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається у 5В класі, дитина проживає з бабусею, яка контролює навчання, приходить на виклики до школи. Матір за 5 років навчання успішністю сина не цікавилась, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує.

Відповідно до Довідки ОСББ «Парковий 14» від 12 лютого 2024 року ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 з онуком ОСОБА_6 , матір дитини перебуває за кордоном, за зазначеною адресою не проживає.

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 суду показали, що дитина років 10 проживає з бабусею, усім займається тільки бабуся. ОСОБА_3 проживає за кордоном, дитиною не цікавиться, навіть коли перебуває в м.Марганець.

В матеріалах справи наявний висновок виконавчого комітету Марганецької міської ради Дніпропетровської області від 29.03.2024 року за № 15/20-486 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст. 164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: „Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками".

За змістом роз`яснень, п.п. 15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Судом встановлено, що відповідач протягом тривалого часу, систематично, свідомо, без поважних причин не виконувала належним чином і взагалі не виконує на цей час свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, не цікавиться її долею протягом тривалого періоду часу, участі у їх вихованні та розвитку не приймає, матеріально не допомагає, тобто контакту не підтримує, що стверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Під час розгляду даної справи встановлено, що відповідачка жодних спроб на відновлення відносин з дитиною не робила, тобто, вона не тільки ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, а свідомо не бажає їх виконувати, а тому суд приходить до висновку, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у її долі.

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідачки про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а лише вважає за доцільне, роз`яснити останній положення ст. 169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.

Відповідно до абз. 2 ст.166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч.2 ст.182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Позивачка не заявляє позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини, але для захисту інтересів дитини в повному обсязі , суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь опікуна аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явленння позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Виходячи з усього вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн.20 коп. та судовий збір в розмірі 1211 грн.20 коп. на користь держави (за позовною вимогою про стягнення аліментів).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4,7,10,81,141, 263-266, 280, 282 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь опікуна аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 1 травня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сплачений судовий збір 1211 грн.20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір 1211 грн.20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення постанови апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 19 серпня 2024 року.

Позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

Відповідач - ОСОБА_3 , останнє відоме місце реєстрації : АДРЕСА_1

Третя особа - Орган Опіки та піклування Марганецької міської ради Дніпропетровської області, місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, 29-А

Суддя: Ю. А. Тананайська