Рішення

від 16.08.2024 по справі 635/6209/23

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.08.2024

Справа № 635/6209/23

Провадження по справі № 2/635/953/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2024 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Загайко Г.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) в особі свого представника адвоката Аніщенко Катерини Михайлівни ( далі- Аніщенко К.М. ) звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради Харківської області в якому просив позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27.10.2007 було укладено шлюб, від якого народжено двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Починаючи з 2019 року сторони проживали окремо, ОСОБА_4 лишився проживати разом з батьком та перебував на повному його забезпеченні. Матір жодної участі в житті дитини і у її вихованні не приймає з 2019 року. Відповідач ОСОБА_2 свідомо та повністю усунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, визначених ст.150 СК України, мати не спілкується з сином, не проявляє заінтересованості у подальшій його долі , не цікавиться навчальними успіхами в школі, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не приймає участі у вихованні сина. Позивач вважає, що виникли підстави, передбачені пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України, за якими мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.12.2023 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01.03.2024 підготовче провадження у цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Аніщенко К.М. надали заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов підтримали, просили задовольнити, у разі неявки відповідача не заперечували проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце слухання справи повідомлена належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 128 ЦПК України, згідно якої відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Тож відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутністю не подав.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради Харківської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, позов підтримали.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд за згодою позивача, наданою нею у письмовій заяві про розгляд справи без її участі, вважає за можливе розглянути справу за відсутності належно повідомленого про судове засідання відповідача у порядку заочного провадження з дотриманням встановлених законом вимог і постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Згідно із ч.1 ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно із ч.4, 5 ст.19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований 27.10.2007 у виконкомі Лучанської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, актовий запис №03.

З 2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом не проживали, між ними були припинені будь-які сімейні та шлюбні відносини.

Шлюб розірвано рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 07.05.2020 у справі № 637/306/20, яке вступило в законну силу 07.08.2020.

Від вказаного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Починаючи з 2019 року та після розірвання шлюбу ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ) залишився проживати разом із батьком, який самостійно утримує та виховує його, дбає про його здоров`я, фізичний, психічний і духовний розвиток.

Позивач ОСОБА_1 забезпечений власним житлом, разом з сином ОСОБА_4 проживають у квартирі, яка належить йому на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 має можливість матеріально утримувати сина, він забезпечений постійною роботою та відповідним доходом.

Доводи позивача, про те, що відповідачка матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, життям сина не цікавиться, турботи про його виховання та розвиток не проявляє, довготривалий час не проживає спільно, підтверджується наступними доказами, що містяться в матеріалах справи.

В рішенні Шевченківського районного суду Харківської області від 07.05.2020 у справі № 637/306/20, яким було розірвано шлюб між сторонами, зазначено, що ОСОБА_2 виїхала разом з донькою та проживає за іншою адресою. Син ОСОБА_4 залишився проживати з батьком ОСОБА_1 та перебуває на повному його утриманні. Мати ОСОБА_2 не приймає жодної участі в житті сина, матеріально не допомагає.

З акту обстеження умов проживання сім`ї від 11.04.2023, що був проведений Службою у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом із сином та самостійно займається його вихованням.

Згідно довідки №7 від 16.01.2023, виданою Петрівською гімназією Шевченківської селищної ради Куп`янського району Харківської області, ОСОБА_4 виховується татом ОСОБА_1 з 6 класу 2019/2020 навчального року.

Відповідно до акту від 16.01.2023, складеного мешканцями за зареєстрованим місцем проживання дитини, підтверджено, що ОСОБА_1 самостійно виховує сина.

Судом досліджено висновок Служби у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради Харківської області від 20.02.2024 за № 35.

Згідно даного висновку, орган опіки та піклування вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Частиною 4 ст.155 Сімейного кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Частиною 3 статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

За п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), і допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

З урахуванням обставин справи та встановлених фактів, суд погоджується з висновком Служби у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради Харківської області від 20.02.2024 за № 35 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 , батьківських прав по відношенню до її неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд вважає, що ОСОБА_2 байдуже ставиться до своїх батьківських обов`язків та свідомо ухиляється від їх виконання.

При цьому суд наголошує на тому, що такий захід відповідальності не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу права відновити стосунки з дитиною та бачитись з нею.

Положеннями ст.182 Сімейного Кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, а ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з п.п.4 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на утримання дитини, суд, враховує стан здоров`я дитини, неявку відповідача в судові засідання і не надання заперечень, та вважає, що позивачем обґрунтований розмір аліментів в розмірі 1/4 частки від доходу відповідача, та вважає доцільним стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі (однієї четвертої) частки від доходу (заробітку) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

З урахуванням цього суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

За положеннями ст.141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем ОСОБА_1 сплачено при поданні позовної заяви судовий розмір в розмірі 1073,60 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 12, 81, 82, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше 50 % (відсотків) прожиткового мінімуму для дитини, відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.07.2023 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судовий збір у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено позивачем в Харківський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) якого: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача - адвокат Аніщенко Катерина Михайлівна, адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. Антоновича 172 (Палладіум Сіті), офіс 1317;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ;

третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Вільхівської сільської ради Харківської області, адреса: вул. Центральна 1, с. Вільхівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62431.

Суддя Т.П.Даниленко