Ухвала

від 19.08.2024 по справі 148/1563/24

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/1563/24

Провадження № 2-н/148/179/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2024 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О., розглянувши заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ТУЛЬЧИНВОДОКАНАЛ» щодо видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

В С Т А Н О В И В:

КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТУЛЬЧИНВОДОКАНАЛ» в особі начальника КП «ТУЛЬЧИНВОДОКАНАЛ» О. Боровського звернулось до суду зі заявою щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 . Посилаючись на те, що боржницею, проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , після укладення договору № 325 від 01.03.2018 «Про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення». Згідно умов договору заявник надає житлово-комунальні послуги боржнику, однак у зв`язку з частковим порушенням зобов`язання борг останнього станом на 01.07.2024 складає 7439,04 грн, тому просить винести наказ про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення, та відшкодувати судові витрати у розмірі суми судового збору.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, з огляду на таке.

Із змісту ч.3 ст. 19 ЦПК України вбачається, що наказне провадження призначене лише для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо. Безспірність вимоги заявника у наказному провадженні полягає у чітко зазначених та документально підтверджених вимогах, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.

При ознайомленні із заявою про видачу судового наказу було встановлено, що остання не відповідає формі та змісту, тобто були встановлені невідповідності п.1 ч.2 ст. 163 ЦПК в частині не зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у заявника та боржника, а також п.1 ч.3 зазначеної статті, оскільки судовий збір сплачений не в повному обсязі.

Суд звертає увагу заявника що відповідно до ч.6 ст. 14 ЦПК України органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України, як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Згідно п.п. 4.1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду судового наказу ставка судового збору становить 0,1 від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб установлений у розмірі 3028,00 гривень, а тому в 2024 році за подання заяви про видачу судового наказу має бути сплачено 302,80 грн, коефіцієнт 0,8, передбачений ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» не застосовується у цьому випадку, оскільки заяву подано не через систему «Електронний суд».

Однак заявником сплачено судовий збір у розмірі 268,40 грн, що не відповідає вимогам Закону України «Про судовий збір».

З огляду на встановлені недоліки, вбачається, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України, що є підставою для відмови у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.

Разом з тим, з метою недопущення порушення права заявника на судовий захист, шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості та судовий розгляд такої вимоги, останньому слід роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом (розділ ІІ Наказне провадження), після усунення її недоліків.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 161, 165-166 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ТУЛЬЧИНВОДОКАНАЛ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Роз`яснити КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «ТУЛЬЧИНВОДОКАНАЛ», що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Копія ухвали негайно направити заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя О.О. Дамчук